4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Хвороби повік

1. Межі повік. Межа верхньої повіки - брова, нижньої повіки - нижній край очної ямки.

2. Положення повік визначається як правильне у випадку, коли їх заднє ребро повністю контактує з передньою поверхнею очного яблука, в результаті чого верхній сегмент рогівки на 1 мм прикритий краєм верхньої повіки, а нижня повіка не доходить до лімба на 1,0-1,5 мм. Неправильне положення повік може бути викликане заворотом, вивором, птозом (істинний або помилковий), ретракцією, атонією, рубцевою деформацією.

Заворотом повіки (ентропіон) зветься клінічний стан при якому з передньою поверхнею рогівки контактує переднє ребро повіки, наслідком чого є травмування поверхні ока віями. Заворот буває однобічний та двобічним, частіше нижніх, рідше верхніх повік.

Виворіт повіки (ектропіон) характеризується тим, що остання не прилягає своїм заднім ребром до передньої поверхні очного яблука.

Лагофтальм („заяче око”) – незмикання повік.

Птоз (блефароптоз) – аномально низьке положення верхньої повіки, яке може бути вродженим або набутим. Виділяють три ступені птозу: І (частковий) – верхня повіка прикриває рогівку відповідно верхній третині зіниці, ІІ (неповний) – до половини зіниці, ІІІ (повний) – всю ділянку зіниці.

Ретракція (скорочення) верхньої повіки може бути внаслідок спазму м'яза Мюллера, екзофтальма, гіпертонусу верхнього прямого м'яза, що при тривалому процесі знаходиться в одному блоці з леватором верхньої повіки. При ендокринній офтальмопатії ретракція пов’язана з фібротизацією м'язів і ступінь ретракції з положенням переднього реберного краю вище верхнього лімба є показанням до операції рецесії леватора.

3. Ріст вій. В нормі вії розташовані по передньому ребру верхньої та нижньої повіки у 2-4 ряди, прямі.

Трихіаз – неправильний ріст вій з краю повіки досередини, що є причиною травмування рогівки та кон’юнктиви очного яблука.

Мадароз – відсутність вій.

Поліоз – посивіння вій.

4. Очна щілина. Правильна форма очної щілини мигдалеподібна. Її положення при відкритих повіках – косо-внутрішнє, рідше – горизонтальне. При зімкнених повіках очна щілина формує випуклу донизу дугоподібну лінію. Величина очної щілини у дорослих становить 30 мм, ширина в центрі 8-15 мм. Зовнішній кут в нормі гострий, а внутрішній затуплений підковоподібним вигином.

Блефарофімоз – вкорочення та звуження очної щілини.

Анкілоблефарон, частковий або повний – зрощення країв повік.

Блефарохалязіс – нависання шкіри верхньої повіки над її краєм.

Епікантус – складка шкіри півмісячної форми у внутрішнього кута очної щілини, яка переходить з верхньої повіки на нижню.

Колобома повік – дефект повіки, частіше верхньої, який проходить через всі шари повіки від її краю до брови. Колобома повік завжди своїм широким кінцем звернена до краю повіки.

5. Шкіра повік гладка, тонка, має тілесний колір, легко збирається у складки.

Ксантелазма повік – це відкладення в шкірі вогнищ скупчення холестерину, які виглядають як пласкі плями лимонно-жовтого кольору, що злегка піднімають шкіру над рівнем оточуючої здорової. Частіше ці відкладення знаходять у внутрішнього кута очної щілини як на верхньому, так і на нижньому повіках.

6. Переднє та заднє ребра повік. В нормі переднє ребро округле, заднє – прямокутне. Ширина міжреберного (інтермаргінального) простору в нормі становить 2 мм.

Халязіон – хронічне проліферативне запалення хряща навколо мейбомієвої залози з первинно виниклою закупоркою її протоку та ектазією залози з подальшим проривом секрету в навколишні тканини та формуванням гранульоми.

Мейбоміїт (внутрішній ячмінь) – гостре гнійне запалення мейбомієвої залози.

Ячмінь – гостре запалення волосяного мішочка або сальної залози біля кореня вії.

Блефарит – запалення краю повіки.

Блефарорафія – часткове або повне ушивання очної щілини.

СЛЬОЗОВІ ОРГАНИ.

1. Сльозова залоза. Сухожилля леватора верхньої повіки ділить залозу на пальпебральну (меншу) і орбітальну (велику) частини. Пальпебрапьна частина розташована під верхньо-зовнішнім краєм очної ямки, розміром 9-11 мм х 7-8 мм, товщина 1,5-2 мм. Вона виступає злегка над очним яблуком зовні під кон’юнктивою верхнього склепіння у вигляді дольчатого утворення жовтуватого відтінку м'якої консистенції, безболісна, рухлива.

Дакріоденіт – запалення сльозової залози

2. СЛЬОЗОВА ПЛІВКА – тришарова структура, яка розподіляється на поверхні рогівкового та кон’юнктивального епітелію ока. Плівка складається з внутрішнього шару муцину, середнього водного та зовнішнього ліпідного шару. Плівка з'являється при кожному мигальному русі повік, потім відбувається розрив з утворенням сухої плями, що є стимулом для чергового мигання. Час розриву плівки в нормі 21 секунда, зменшується до 11 секунд у дітей і літніх осіб.

3. СЛЬОЗОВИЙ СТРУМОК - це потовщення сльозової плівки по задньому ребру повіки. У нормі ширина струмка 0,3-1,0 мм, форма опукла, границя рівна. При патології з недостатнім обсягом сльози меніск менший 0,3 мм, при слезостоянні та сльозотечі струмок видний навіть без додаткових засобів огляду.

4. СЛЬОЗОВЕ ОЗЕРО - бухта, утворена закругленим внутрішнім кутом очної щілини, або виїмка в місці злиття назальних кінців верхньої та нижньої повіки.

Епіфора – сльозотеча.

Дакріоцистит –запалення сльозового міхура.

Синдром „сухого ока” – термін, який об’єднує групу захворювань, які призводять до порушення зволоження поверхні ока.

Синдром Шегрена (Sjögren) – поєднання хронічного сухого кератокон’юнктивіту, гіпофункції екскреторних залоз та системного колагенозу (ревматизм, системний червоний вовчак, склеродермія).

5. СЛЬОЗОВІ КРАПКИ верхнього і нижнього повік розташовані поблизу внутрішнього кута очної щілини по задньому ребру відповідної повіки на вершинах сльозових сосочків. Сльозові сосочки у молодих людей згладжені, у літніх через атрофію підшкірної тканини сильно виступають, відповідаючи своїй назві. У нормі сльозові крапки видні тільки при відтягуванні вік. Нижня слізна крапка звернена в латеральну сльозову борозенку - між зовнішнім краєм напівмісячної складки і бульбарної кон’юнктиви, а верхня - у медіальну (між внутрішнім краєм напівмісячної складки і сльозовим м’ясцем).

Атрезія сльозових крапок – відсутність сльозових крапок

Дислокація сльозових крапок – зміна положення сльозової крапки по відношенню до вершини сльозового сосочка