Тема № 22 підсумкове заняття з розділу “комунальна гігієна”

1. Навчальна мета

Контроль засвоєння студентами знань, практичних умінь та навичок з розділу “Комунальна гігієна”

2. Вихідні знання та вміння

1. Знати:

   1. Фізіологічне, гігієнічне, ендемічне і епідеміологічне значення води.

   2. Гігієнічну характеристику різних джерел водопостачання.

   3. Характеристику централізованої та децентралізованої систем водопостачання.

   4. Види, методи і засоби водопостачання та водопідготовки.

   5. Методи та засоби медичного контролю за водопостачанням населених місць. Держстандарти та гігієнічні регламенти на воду.

   6. Гігієнічне, санітарне і епідеміологічне значення ґрунту. Характеристику показників санітарного стану ґрунту.

   7. Методи і засоби санітарного очищення населених місць від рідких та твердих відходів при сплавній (каналізація) та вивізній системах.

   8. Методи і засоби санітарного нагляду за об’єктами санітарного очищення населених місць.

2.2. В м і т и:

2.2.1. Проводити санітарне обстеження комунальних об'єктів санітарного нагляду та їх описання, відбирати проби води, ґрунту для дослідження.

2.2.2. Складати санітарне заключення і профілактичні рекомендації про стан комунальних об'єктів на підставі оцінки результатів санітарного обстеження та лабораторного аналізу проб.

3. Питання для самопідготовки

1. Фізіологічне, гігієнічне, народногосподарське значення води.

2. Загальні вимоги до якості води природних джерел водопостачання (органолептичних показників, показників хімічного складу, радіаційної та епідеміологічної безпеки, фізіологічної повноцінності води).

3. Класифікація природних джерел водопостачання, умови формування води в них та їх порівняльна гігієнічна характеристика.

4. Штучні відкриті та закриті водосховища, гігієнічні умови накопичення і зберігання води в них.

5. Джерела, причини та механізми забруднення поверхневих і підземних вод. Використання водойм для знешкодження комунально-побутових та промислових стічних вод.

6. Самоочищення води відкритих водойм, його сутність та гігієнічне значення, показники самоочищення. Очищення стічних вод.

7. Наукове обґрунтування вибору джерел водопостачання. Гігієнічні регламенти і Держстандарти якості води водойм, область їх розповсюдження, принципи нормування.

8. Органолептичні показники якості води, методи їх визначення та одиниці вимірювання.

9. Хімічні показники, що характеризують склад природних вод, методи їх визначення та одиниці вимірювання.

10. Бактеріологічні показники якості води (прямі – збудники хвороб та санітарно-показові – мікробне число, колі-титр, колі-індекс), методи їх визначення та гігієнічне нормування.

11. Гігієнічне значення окремих елементів санітарного обстеження водних об’єктів (санітарно-топографічного, санітарно-технічного, санітарно-епідеміоло­гічного).

12. Правила, методи та засоби відбору проб води для аналізу з відкритих водойм, колодязів, каптажів та при централізованих системах водопостачання. Супровідний бланк, його зміст, правила оформлення.

13. Методи визначення дебіту (продуктивності) джерел водопостачання (колодязів, каптажів, річок).

14. Вплив кількості та якості питної води і умов водопостачання на стан здоров’я населення та санітарні умови життя.

15. Норми водопостачання при централізованій і децентралізованій системах, їх наукове обґрунтування.

16. Інфекційні захворювання, збудники яких передаються через воду. Особливості водних епідемій, їх профілактика.

17. Гео- та біогельмінтози, найпростіші та інші збудники, в механізмах передачі яких приймає участь вода відкритих водойм.

18. Захворювання неінфекційного походження, обумовлені вживанням недоброякісної води та засоби їх профілактики.

19. Макроелементи води та їх вплив на здоров’я. Гігієнічне значення жорсткості води. Водно-нітратна метгемоглобінемія.

20. Проблема мікроелементозів водного походження (фтору, йоду, селену, молібдену та ін.), види патології, яку вони визивають, їх профілактика.

21. Ендемічний флюороз, ендемічний карієс зубів, ендемічний зоб. Внесок гігієністів України в наукові обґрунтування їх профілактики.

22. Фторування і дефторування води, як засоби профілактики карієсу і флюорозу. Залежність фторування води від кліматичних умов місцевості.

23. Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води, її показники –органолептичні, показники хімічного складу, їх гігієнічна характеристика.

24. Держстандарт на питну водопровідну воду. Гігієнічні вимоги до якості питної води при децентралізованому водопостачанні.

25. Порівняльна гігієнічна характеристика централізованої та децентралізованої систем водопостачання.

26. Елементи водопроводу при заборі води з артезіанських свердловин та з відкритих водойм. Зони санітарної охорони.

27. Загально прийняті методи очищення води при централізованій системі водопостачання (коагуляція, флокуляція, відстоювання, фільтрація), їх сутність та споруди, що з цією метою використовуються.

28. Методи знезаражування води, їх класифікація гігієнічна характеристика.

29. Хлорування води, його методи та реагенти, що використовуються з цією метою. Недоліки хлорування.

30. Озонування, ультрафіолетове знезаражування води, їх порівняльна гігієнічна характеристика.

31. Спеціальні методи поліпшення якості води (опріснення, дефторування, дезодорація та інше), їх сутність, гігієнічна характеристика.

32. Методи санітарного нагляду за централізованими системами водопостачання (запобіжного, поточного). Види лабораторного аналізу води – бактеріологічного, санітарно-хімічного (короткого, повного, спеціального).

33. Санітарний нагляд за місцевими системами водопостачання. Облаштування та експлуатація шахтних колодязів, каптажів джерел. “Санація” шахтних колодязів.

34. Методика “читання” аналізів якості питної води.

35. Ґрунт. Визначення поняття, гігієнічне, ендемічне, епідеміологічне значення.

36. Фізико-хімічні властивості ґрунту (механічний склад, вологість, пористість, водопроникність, капілярність, природний хімічний склад ґрунту та його повітряні компоненти).

37. Біоценози ґрунту, їх класифікація, гігієнічна характеристика (мікроби, віруси, грибки, личинки комах, черви та ін.).

38. Ґрунт як джерело інфекційних захворювань: правця, газової гангрени, геогельмінтозів та ін.

39. Господарсько-побутові, виробничі, транспортні та інші джерела забруднення ґрунту, їх класифікація, гігієнічна характеристика.

40. Фактори та механізми, які приймають участь у самоочищенні ґрунту.

41. Використання ґрунту для знешкодження відходів господарсько-побутової та виробничої діяльності людини.

42. Гігієнічна характеристика методів збору (планово-поквартирної, планово-подвірної), видалення, знешкодження твердих відходів комунально-побутового, промислового, будівельного походження (удосконалені звалища, полігони, поля компостування, утилізаційні, біотермічні засоби).

43. Вивізна система збору, видалення та знешкодження нечистот (поля асенізації, поля заорювання).

44. Правила, методи та засоби відбору проб ґрунту, дослідження фізико-механічних, санітарно-хімічних, бактеріологічних, гельмінтологічних показників. Оформлення супровідного документа.

45. Гігієнічна оцінка ґрунту за результатами санітарного обстеження ділянки та лабораторного аналізу проб.

46. Показники санітарного стану ґрунту, їх наукове обґрунтування (механічний склад, фізико-хімічні показники, мікробне число, колі-титр, титр анаеробів та ін.).

47. Методика визначення фізико-механічних показників ґрунту.

48. Принципова схема визначення хімічних показників санітарного стану ґрунту.

49. Методика визначення наявності в ґрунті яєць геогельмінтів.

50. Принципова схема визначення бактеріологічних показників санітарного стану і забруднення ґрунту.