
Педіатрія Модуль 2 (1полов 3 курса) / Серцево-судинна система. Студ
..pdfМІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
„Затверджено”
на методичній нараді
____________________
Завідувач кафедри
Професор Тяжка О.В.
______________________
„____”___________2007р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського заняття)
Навчальна дисципліна |
Пропедевтична педіатрія |
Модуль № |
2 |
Змістовний модуль |
6 |
|
|
Тема заняття |
Анатомо-фізіологічні особливості cерцево- |
|
судинної системи |
|
Методика обстеження |
|
Лабораторно-інструментальні методи |
|
дослідження |
|
Семіотика уражень |
Курс |
III |
Факультет |
Медичний №1 |
Київ-2007
1. Актуальність теми: Серцево-судинна система забезпечує постачання кисню та поживних речовин до всіх органів і тканин, виведення вуглекислого газу та інших продуктів метаболізму і таким чином бере участь у підтриманні постійності внутрішнього середовища. Серцево-судинна система в дітей різного віку має низку відмінностей, які впливають на її функції і на функції, темпи розвитку інших тканин і органів. Тому навчитися адекватно оцінювати стан серцево-судинної системи у дітей на підставі знань анатомо-фізіологічних особливостей і методів її обстеження, а також розпізнавати синдроми ураження та виявляти причину їхнього виникнення є необхідною програмою для студентів медичного факультету.
2. Конкретні цілі:
Знати особливості внутрішньоутробного розвитку системи кровообігу. Знати анатомо-фізіологічні особливості кожного відділу серцево-судинної
системи в дітей різного віку.
Проаналізувати, яке клінічне значення мають анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу у віковому аспекті.
Оволодіти методикою проведення об’єктивного обстеження серцево-судинної системи у дітей.
Вміти оцінити одержані результати дослідження стану цієї системи.
Давати оцінку даним додаткових лабораторно-інструментальних досліджень
|
органів кровообігу. |
|
|
|
|
Знати |
семіотику порушень серцево-судинної системи та найчастіші синдроми ії |
||
|
ураження. |
|
|
|
|
3. Базовий рівень підготовки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Назви попередніх дисциплін |
|
Отримані навички |
|
|
|
|
|
|
1. |
Нормальна анатомія |
|
Знання анатомічних особливостей серцево- |
|
|
|
|
|
судинної системи |
2. |
Нормальна фізіологія |
|
Знання фізіологічних особливостей |
|
|
|
|
|
органів дихання: а) іннервація, |
|
|
|
|
функціональна здатність; |
|
|
|
|
б) внутрішньоутробний і постнатальний |
|
|
|
|
кровообіг. |
3. |
Біологія та генетика |
|
Значення генетичних факторів для |
|
|
|
|
|
формування і функціонування серцево- |
|
|
|
|
судинної системи дитини |
4. |
Основи догляду за дітьми |
|
Догляд за серцево-судинною системою |
|
|
|
|
|
хворої дитини |
5. |
Гістологія |
|
|
Знання гістологічної будови серця та судин |
|
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття. |
|||
|
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які має засвоїти |
|||
|
студент під час підготовки до заняття. |
|||
|
|
|
||
Термін |
|
Визначення |
||
Анатомічні та |
Анатомо-фізіологічні особливості органів кровообігу:а) відносно |
|||
функціональні |
велика маса серця; б) мало диференційована гістоструктура міокарда; в) |

особливості
дихальної
системи
Методика
оцінювання серцевосудинної системи
Методи
обстеження
дихальної
системи
Семіотика
основних
уражень
невиражена перевага лівого шлуночка; г) недостатньо розвинута провідна система; д) відносно широкий просвіт артерій і вен, однаковий їх калібр; е) добре виражена капілярна сітка; ж) переважання симпатикотонії; з) висока функціональна здатність міокарда.
Функціональні особливості органів кровообігу: а) фізіологічна тахікардія; б) часто дихальна аритмія; в) відносно низький АТ; г) акцент
IIтону на легеневій артерії; д) висока частота функціональних шумів.
1.Скарги: на біль у ділянці серця, серцебиття, перебої, задишку, ціаноз, набряки, головний біль, запаморочення, загальну слабкість, стомленість.
2.Дані огляду: серцевий горб, пульсація в ділянці серця, зміни серцевого поштовху, колір шкіри (блідість, ціаноз), фізичний розвиток.
3.Дані пальпації: серцевий поштовх, «котяче муркотіння».
4.Дані перкусії: збільшення розмірів серця.
5.Дані аускультації: зміна звучності тонів, ритму та частоти серцевих скорочень, наявність функціонального чи органічного систолічного шуму, діастолічного шуму, акцентів та розщеплення тонів на основі серця, додаткові аускультативні феномени.
6.Зміни артеріального тиску, частоти та характеру пульсу
Студенти мають зосередитися на особливостях дослідження органів кровообігу в дітей раннього віку: а) підрахунок частоти серцевих скорочень під час аускультації;в) використання вікових манжеток для вимірювання АТ; г) безпосередня, „ тиха” перкусія при визначенні меж серця.
Лабораторні (загальний та біохімічні, імунологічні аналізи крові), інструментальні: ЕКГ (особливості у дітей: відхилення електричної осі, величина зубців, тривалість інтервалів), ФКГ, рентгенографія органів грудної клітки, коронарографія, компьютерна магніторезонансна томографія та ехокардіографія та ін.
Зміна кольору шкіри (блідість, ціаноз); серцевий горб; розширення меж серця; зміна частоти і характеру пульсу і АТ; зміна звучності тонів; наявність шумів; порушення серцевого ритму; серцева недостатність.
4.2. Теоретичні питання до заняття
1. |
Назвіть особливості кровообігу плода і новонародженого |
2. |
Які анатомічні особливості має серце дитини в різні періоди життя? |
3.Назвіть особливості топографії серця у віковому аспекті
4.Назвіть гістологічні особливості міокарда дитини.
5.Назвіть особливості іннервації та ритму серця у дітей.
6.Назвіть морфологічні особливості судин (артерій, вен, капілярів).
7.Які межі серцевої тупості у дітей різного віку?
8.Охарактерізуйте артеріальний тиск та частоту і характер пульсу у дітей різного віку.
9.На чому грунтується диференційна діагностика функціонального та органічного систолічного шуму, фізіологічного та патологічного розщеплення II тону над легеневою артерію в дітей?
10.Дайте позитивну та негативну оцінку фізіологічних особливостей серцевосудинної системи в дітей.
11.Які особливості має ЕКГ у дітей?
12.Назвіть прояви серцево-судинної недостатності у дітей.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті
Практичні навички |
|
Засоби навчання |
||
Вивчити анатомо-фізіологічні особливості серцево- |
Муляжі, підручники,посібники, |
|||
судинної системи: а) маса серця, перевага правого |
довідники, методичні |
|||
шлуночка, гістоструктура міокарда, особливості |
рекомендації, |
|||
провідної системи ; б) просвіт артерій і вен, розвиток |
атласи |
|||
капілярної сітки; в) іннервація, функціональна |
|
|||
здатність; г) внутрішньоутробний і постнатальний |
|
|||
кровообіг. |
|
|
|
|
2. |
Оволодіти |
методикою дослідження |
органів |
Хворі діти та їхні батьки, |
кровообігу: а) зібрати анамнез; б) провести об’ективне |
історії хвороби, підручники, |
|||
дослідження серцево-судинної системи |
(огляд, |
атласи, посібники, довідники, |
||
підрахунок частоти серцевих скорочень; визначення |
методичні рекомендації |
|||
меж серця, аускультація, вимірювання АТ з |
|
|||
використанням вікових манжеток). |
|
|
||
3. Розібрати особливості об’єктивних показників, |
|
|||
одержаних під час дослідження серцево-судинної |
|
|||
системи: а) частота пульсу, дихальна аритмія; б) |
|
|||
величина АТ; в)межі відносної серцевої тупості; в) |
|
|||
функціональні |
звукові особливості при аускультації |
|
||
серця |
|
|
|
Історії хвороби, аналізи, ЕКГ, |
4. Навчитися аналізувати лабораторні аналізи та |
|
ФКГ, рентгенограми, ехограми, |
||
матеріали інструментальних, функціональних методів |
підручники, посібники, |
|||
оцінювання серцево-судинної системи. |
|
довідники, методичні рекомен. |
||
|
|
|
|
Хворі діти та їхні батьки, |
5. Навчитися діагностувати семіотику головних уражень |
історії хвороби, аналізи, ЕКГ, |
|||
серцево-судинної системи: а) функціональні розлади |
ФКГ, ехограми, рентгенограми, |
|||
серцево-судинної системи; б) ревматичні ураження; в) |
підручники, посібники, |
|||
природжені і набуті вади розвитку; г) первинну і |
довідники, методичні реком. |
|||
симптоматичну гіпертензію; д) серцеву недостатність |
|
5. Зміст теми:
Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи в дітей
•Анатомічне серце новонародженого розташоване більш краніально за рахунок високого стояння діафрагми.
•Значно більший об’єм серця відносно об’єму грудної клітки.
•Форма серця – куляста.
•Правий та лівий шлуночок на момент народження мають приблизно однакові об’єм і товщину стінки.
•Пiсля народження інтенсивно растуть лiвi вiддiли серця за рахунок збiльшення судинного опору та артерiального тиску. Крім того, до 2-х років більш інтенсивно ростуть передсердя, від 2 до 10 років відмічається рівномірний ріст передсердь та шлуночків, після 10 років швидше збільшуються шлуночки. Темп росту магiстральних судин менший нiж темп росту серця.
•У новонароджених співвідношення діаметрів легеневої артерії та аорти інше (аорта
—16 мм, легенева артерія — 21 мм); у віці 10—12 років їх діаметр стає однаковим, а в дорослих аорта завжди більша за легеневу артерію (аорта — 80 мм, легенева артерія — 74 мм).
•Кровоносні судини новонароджених мають тонку стінку, у них недостатньо розвинені м'язові та еластичні волокна.
•У новонароджених просвіт відповідних артерій та вен однаковий.
•Капіляри в дітей добре розвинені, відносно широкі й короткі ( при капіляроскопії – 6-
8 капілярів у лінейному полі зору, у дорослих - 8-10).
• Пульс у дітей усіх вікових категорій більш частий, ніж у дорослих, за рахунок більш

інтенсивного обміну речовин та пізнього розвитку вагусної іннервації серця.
Частота пульсу в залежності від віку
|
Вік |
Частота пульсу, |
за 1 хв |
|
|
|
|
Новонароджені |
120—140 |
|
|
1 |
рік |
120 |
|
3 |
років |
105 |
|
5 |
років |
100 |
|
10 років |
85 |
|
|
12 років |
90 |
|
|
|
|
|
|
• Артеріальний тиск у дітей нижчий, ніж у дорослих. Для орієнтовного розрахунку артеріального тиску (мм рт. ст.) у дітей до 1 року можна використовувати формулу:
систолічний артеріальний тиск = 76 + 2п, після 1 року - систолічний артеріальний тиск = 90 + 2п, де n — вік дітей у роках. Величина мінімального АТ становить ½ - 2/3 максимального.
Методика дослідження серцево-судинної системи в дітей
Досліджуючи серцево-судинну систему дитини, потрібно брати до уваги:
1.Скарги: на біль у ділянці серця, серцебиття, перебої, задишку, ціаноз, набряки, головний біль, запаморочення, загальну слабкість, стомленість.
2. Дані огляду: серцевий горб, пульсацію в ділянці серця, зміни серцевого поштовху, колір шкіри (блідість, ціаноз), фізичний розвиток.
3.Дані пальпації: серцевий поштовх, «котяче муркотіння». 4.Дані перкусії: збільшення розмірів серця.
5.Дані аускультації: зміна гучності тонів, ритму та частоти серцевих скорочень, наявність функціонального чи органічного систолічного шуму, діастолічного шуму, акцентів та розщеплення тонів на основі серця, додаткові аускультативні феномени.
6.Зміни артеріального тиску, частоти та характеру пульсу.
7. Оцінку результатів інструментальних досліджень серцсво-судинної системи (ЕКГ, ФКГ, рентгенограми серця, ультразвукового дослідження).
Межі відносної серцевої тупості при перкусії в дітей різного віку
Межа |
|
Вікова група |
|
|
|
|
|
|
|
|
До 2 років |
2—7 років |
7—12 років |
Після 12 років |
|
|
|
|
|
Верхня |
II ребро |
Другий |
Верхній край III |
III ребро, III між |
|
|
міжребровий |
ребра |
ребер’я |
|
|
проміжок |
|
|
|
|
|
|
|
Права |
На 2 см назовні від |
На 1 см назовні від |
На 0,5 см назовні від |
На l.sternalis dextra |
|
l.sternalis dextra |
l.sternalis dextra |
l.sternalis dextra |
|
|
|
|
|
|
Ліва |
На 2 см назовні від |
На 1 см назовні від |
На 0,5 см назовні від |
На лінії або на 0,5 см |
|
лівої l.medioclavicularis |
лівої l.medioclavicularis |
лівої |
усередину від |
|
|
|
l.medioclavicularis |
l.medioclavicularis |
|
|
|
|
|
Диференційна діагностика функціонального й органічного систолічного шуму у дітей
Функціональний систолічний шум |
Органічний систолічний шум |
|
|
Як правило, тихий, непостійний, недовгий (триває частину |
Як правило, гучнгий, постійний, довгий (триває всю |
систоли) |
систолу) |
Не пов'язаний з І тоном |
Пов'язаний з І тоном |
|
|
Не проводиться за межі серця |
Проводиться за межі серця |
|
|
Зменшується (зникає) у вертикальному положенні, після |
Постійний у горизонтальному і вертикальному |
фізичного навантаження, під час вдиху |
положеннях, у стані спокою та після фізичного наван- |
|
таження, під час вдиху та видиху |
На ФКГ — як правило, низькоамплітудний, короткий, |
На ФКГ — як правило, високоамплітудний, триває |
непостійний, неправильної, невизначеної форми, не |
більшу частину систоли, правильної, певної форми, |
пов'язаний з І тоном, фіксується на низьких частотах |
пов'язаний з І тоном, фіксується на високих |
|
частотах |
|
|
Диференційна діагностика фізіологічного і патологічного розщеплення II тону над легеневою артерією в дітей
Фізіологічне розщеплення II тону над легеневою |
Патологічне розщеплення II тону над |
артерією |
легеневою артерією |
|
|
Непостійне, вислуховується не на кожному ударі, зникає |
Постійне, фіксоване, вислуховується під час вдиху та |
під час вдиху, у вертикальному положенні, після |
видиху, у горизонтальному та вертикальному |
фізичного навантаження |
положеннях, у стані спокою та після фізичного |
|
навантаження |
|
|
Особливості ЕКГ у дітей
•Чим молодша дитина, тим вища частота серцевих скорочень.
•Зміщення електричної осі серця вправо (правограма) у новонароджених, рідше — у немовлят.
•Глибокий зубець Q у III стандартному відведенні у дітей дошкільного віку.
•Зубець Q відсутній у правих грудних відведеннях у дітей дошкільного віку.
•Зубець Т у правих грудних відведеннях позитивний у новонароджених до 4—6-го дня життя, потім він стає негативним, також у немовлят, у V1—У4; у дітей раннього віку
—у V1—У3; у дітей дошкільного віку — у V1—V2 ; у школярів — у V1 рідко у V2.
•Характерною є висока частота дихальної аритмії у школярів, рідше в дошкільному
віці.
Тривалість інтервалів та амплітуда зубців на ЕК Гу дітей дошкільного та шкільного віку
Назва елемента |
Тривалість (сек.) |
Амплітуда (мВ) |
|
Р |
0,07-0,09 |
Не > 0,2 у V2,V3 |
|
РQ |
0,11-0,18 |
|
|
QRS |
0,05-0,09 |
|
|
ST |
Не > 0,08-0,15 |
Уверх не>0,2 |
|
|
|
униз не > 0,1 |
|
T |
0,12-0,18 |
T/R = 1: 3 – 1:4 |
|
QT |
0,25-0,39 |
|
|
Q |
|
<1/4 R |
|
R |
|
|
0,5 у стандартних, |
|
|
|
0,7 у грудних |
|
|
|
відведеннях. |
Недостатність кровообігу в дітей
У разі захворювань органів серцево-судинної системи загальний стан дітей визначається за ступенем недостатності кровообігу. Під недостатністю кровообігу розуміють такий патологічний стан дитячого організму, за якого серцево-судинний апарат не може достатньою мірою забезпечити кров'ю органи й тканини. Причиною недостатності кровообігу може бути судинна (колапс, зомління, шок) і серцева (лівоабо правошлуночкова) недостатність. Тяжкість стану в разі серцево-судинної недостатності визначаються за частотою пульсу, співвідношенням частоти пульсу і дихання, наявністю і виразністю задишки, ціанозу, набряків, збільшенням розміру печінки та ін. Видрізняють такі ступені недостатності кровообігу в дітей:
І ступінь — ознак недостатності кровообігу в стані спокою немає, але вони з'являються після фізичного навантаження (тривалий крик та ін.) у вигляді тахікардії та задишки;
IIА ступінь — ознаки недостатності кровообігу спостерігаються в стані спокою і характеризуються незначною задишкою (тахіпное на 30—50 % більше від норми), тахікардією (частота пульсу на 10—15 % перевищує норму) та збільшенням розміру печінки, яка на 2—3 см виступає з-під краю ребрової дуги;
ІІБ ступінь — проявляються задишка (частота дихання на 50—70 % перевищує норму) і тахікардія (частота пульсу на 15—25 % більша від норми), печінка на 3—4 см виступає з- під краю ребрової дуги;
III ступінь — спостерігаються значна задишка (частота дихання на 70—100 % перевищує норму) і тахікардія (частота пульс у збільшена на 30—40 % від норми), гепатомегалія, значні набряки (на обличчі; гідроперикард, асцит, анасарка).
6. Матеріали для самоконтролю:
Тести:
І. В якому віці передсердя випереджають шлуночки серця в рості та диференціюванні?
А. До 2 років.
В. Від 2 до10 років. С. Після 10 років. Д. До 1 року Е. Від 1 до 2 років
2. Вказати помилкове твердження стосовно гістологічних особливостей міокарда немовлят:
А. М'язові волокна тонкі, тісно прилягають одне до одного. В. Добре виражена поперечна смугастість.
С. Характерна багатоядерність міокардіоцитів.
Д. Сполучна та еластична тканини розвинені погано.
Е. У новонароджених міокард – це недиференційований синцитій. о
3.Яка частота серцевих скорочень на 1-му році життя (за 1 хв)?
А. 140—160.
В. 120—130. С. 110—120. Д. 90—100. Е. 70—80.
4.В який строк внутрішньоутробного розвитку серце анатомічно збудоване
А. У 2 місяці В. У 2,5 місяця С. У 3 місяці Д. У 4 місяці Е. У 5 місяців
5. Які анатомічні утвори серця, кровоносних судин припиняють функціонування після народження?
А. Легеневий стовбур В. Баталова протока С. Легеневі вени Д. Легеневі артерії
Е. Вушко правого передсердя
Задачі
1.Чому у новонародженої дитини низький артеріальний тиск?
2.Дитині 1 рік. Під час обстеження виявлено частоту серцевих скорочень 156 за 1 хвилину. Верхівковий поштовх у V міжребер’ї. Ліва межа відносної серцевої тупості – на 1,5 см назовні від лівої середньоключичної лінії. Тони серця ясні, діяльність ритмічна.
Назвіть патологічні симптоми.
3.У дитини ціаноз шкіри і слизових оболонок. Як називається цей ціаноз?
4.У дитини 4 років вислуховується систолічний шум м’якого тембру, з максимальною звучністю над a. рulmonalis, не поширюється, зникає у вертикальному положенні. З чим може бути пов’язане його виникнення?
4.Рекомендована література
Основна
1.Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія .- Київ,-1999.- С. 145162; 358-386
2.Педіатрія. Навчальний посібник. За ред.. О.В.Тяжкої. К., 2005. С.76-81.
3.Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. СПб.: „Фолиант”, 2001.С. 327382.
4.Матеріали лекцій.
Додаткова
1.Медицина дитинства / За ред.. П.С. Мощича / К., 1994.”Здоров’я”. Т.1.С.232-235.
2.Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми.-Вінниця-Київ,
2002.-С. 195257.