Педіатрія Модуль 2 (1полов 3 курса) / Кiстково-мязова система. Студ

9.Особливості хімічного складу кісткової тканини у дітей раннього віку, клінічні висновки

10.Особливості гістологічної будови м'язової тканини у дітей раннього віку

11.Особливості гістологічної будови кісток у дітей раннього віку

12.Особливості розвитку м'язів у дітей різного віку

13.Особливості мінерального складу кісток у дітей раннього віку, клінічні висновки

14.Біохімічний склад м'язів у новонароджених

15.Строки появи фізіологічних вигинів хребта

16.Чим пояснюється гіпертонус м'язів-згиначів в дитини грудного віку?

4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1.Зібрати анамнез у дитини та її батьків.

2.Провести об’єктивне обстеження кістково-м’язової системи у дітей різного віку (огляд, пальпація)

3.Призначити необхідні лабораторно – інструментальні методи дослідження і оцінити отримані результати.

Зміст теми:

М’язові волокна у новонароджених тонші, ніж у дорослих. Вони мають добре розвинену інтерстиціальну тканину, багаті на саркоплазму, але містять мало міофібрил. М’язові волокна у дітей короткі й ніжні, бліді, мають слабко виражену посмугованість. У них міститься менше скоротливих білків – міозину і актину, ніж у дорослих, вони більш еластичні, краще розтягуються, збільшуючись у 2 рази порівняно зі своєю початковою довжиною.

У м’язах дітей міститься мало неорганічних речовин і міоглобіну, але багато води. Для новонароджених і дітей перших місяців життя характерний значний гіпертонус

м’язів. Це зумовлено переважанням функціональної активності палідарної системи над стріарною. Гіпертонус згиначів на верхніх кінцівках утримується до 2-3 міс, а на нижніх – до 3-4 міс.

Кісткова тканина містить більше води і значно менше мінеральних речовин. Тому кістки у дітей раннього віку еластичніші, і менш ламкі, ніж у дорослих. Завдяки цьому діти перших років життя часто переносять травми, і навіть значні, без переломів кісток. Окістя товсте, функціонально активне, тому переломи бувають найчастіше без розриву окістя, тобто за типом “зеленої гілки”.

Кістки черепа у новонароджених балотують, оскільки відкриті стрілуватий, вінцевий і ламбдовидний шви. Бічні тім’ячка у доношених новонароджених закриті. Заднє тім’ячко буває відкритим у 25 % новонароджених і закривається не пізніше 2-го місяця життя. Переднє тім’ячко після народження у дітей завжди відкрите і закривається до 1-1,5 року.

Зуби у дітей прорізуються, починаючи з 6-місячного віку. У 6 міс. з’являються два нижні центральні різці, у 8 міс. – два верхні центральні різці, у 10 міс. – два верхні латеральні різці і на 12-му місяці прорізуються два нижні латеральні різці. Протягом 2-го року життя з’являється і решта 12 молочних зубів. Послідовно прорізуються перші молочні моляри (12-15 міс.), за ними ікла (17-20 міс.) і останніми – другі молочні моляри (21-24 міс.). Таким чином, у 2 роки закінчується процес прорізування молочних зубів, і в цьому віці діти мають по 20 зубів.

Хребет у новонароджених і у дітей перших місяців життя прямолінійний і не має фізіологічних вигинів. У 2-3 міс. формується шийний лордоз, дитина починає тримати голову. У 6-7 міс. утворюється грудний кіфоз і дитина починає сидіти. Утворення поперекового лордозу співпадає в часі з початком ходіння дитини (10-12 міс.).

МЕТОДИКА ОБ’ЄКТИВНОГО ОБСТЕЖЕННЯ КІСТКОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ

2

Пiд час обстеження дiтей необхідно вивчити данi анамнезу, що мають значення для розвитку кiстково-м’язової системи, статики та моторики (стан здоров’я матерi пiд час вагiтностi, характер її харчування, стан здоров’я дитини, її вигодовування та режим виховання); а також характернi скарги (бiль в кiстках, м’язах та суглобах, змiна конфiгурацiї, обмеження рухомостi суглобiв тощо).

Пiд час огляду звернути увагу на наступнi моменти: змiни розмiрiв i форми голови (мiкро- i макроцефалiя, баштоподiбний, сiдницеподiбний, сiдлоподiбний череп, скафоцефалiя, оксицефалiя, сплощення потилицi); розвиток верхньої та нижньої щелепи, особливостi прикусу, кiлькiсть зубiв, їх характер (молочнi, постiйнi); форму грудної клiтки (конiчна, цилiндрична, плоска) та змiни її (борозна Гаррiсона, кiлеподiбна, воронкоподiбна, дiжкоподiбна, “серцевий горб”, сплощення однiєї половини чи однобiчне випинання грудної клiтки); форму хребта (наявнiсть патологiчного кiфозу, лордозу, сколiотичних викривлень) та тазу дитини (плоско-рахiтичний, “оттовський” таз); конфiгурацiю кiнцiвок (акромегалiя, брадiдактилiя, адактилiя, афалангiя та iн.); форму суглобiв (набряк, деформацiя), рухомiсть в них та стан шкiри i навкружних тканин бiля суглобiв (наявнiсть висипiв, вузлових та iнших утворень); трофiку м’язiв (слабкий, середнiй та хороший ступiнь їх розвитку; атрофiя, гiпотрофiя, гiпертрофiя), стан тонусу м’язiв (гiпо-, гiпертонус).

За допомогою пальпацiї кiстково-м’язової системи визначають щiльнiсть кiсток черепа, стан швiв i тiм’ячок (кранiотабес, податливiсть країв тiм’ячка, розмiри тiм’ячок); наявнiсть переломiв та деформацiй; ознаки гiперплазiї остеоідної тканини (“рахiтичнi чотки”, “браслети”, “нитки перлiв”); температуру шкiри над суглобами, бiль в кiстках, м’язах та суглобах; силу та тонус м’язiв, наявнiсть затверджень (ущiльнень) в них.

Визначення трофiки i сили м’язiв.

Трофiку м’язiв, яка характеризує рiвень обмiнних процесiв, оцiнюють за ступенем i симетричнiстю розвитку окремих груп м’язiв. Оцiнку проводять у спокiйному станi i при напруженнi м’язiв. Розрiзняють три ступенi розвитку м’язiв: слабкий, середнiй та хороший. При слабкому ступенi розвитку м’язiв тулуба та кiнцiвок в станi спокою вони виявляються недостатньо, при напруженнi їх обсяг змiнюється досить мало, нижня частина живота звисає, нижнi кути лопаток вiдстають вiд грудної клiтки. При середньому ступенi розвитку маса м’язiв тулуба у спокiйному станi виражена помiрно, а кiнцiвок – добре, при напруженнi м’язiв змiнюється їх форма i обсяг. При хорошому ступенi розвитку м’язи тулуба i кiнцiвок розвиненi добре, а при напруженнi спостерiгається виразне збiльшення рельєфу м’язiв.

Оцiнку сили м’язiв у дiтей проводять за спецiальною шкалою за п’ятибальною системою: 0 балiв – вiдсутнiсть рухiв; 1 – активнi рухи вiдсутнi, але пальпаторно визначається напруження м’язiв; 2 – пасивнi рухи можливi при подоланнi незначного опору; 4 – пасивнi рухи можливi при подоланнi помiрного опору; 5 – сила м’язiв в межах норми.

Додатковi методи дослiдження: а) визначення вмiсту кальцiю,фосфору, лужної фосфатази в сироватцi кровi; б) рентгенологiчне дослiдження кiсток; в) електромiографiя; г) хронаксиметрiя; д) динамометрiя у дiтей старшого вiку; е) бiопсiя м’язiв; ж) денситометрія.

СЕМІОТИКА УРАЖЕНЬ КІСТКОВО-М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ

Ознаки гіперплазії остеоідної тканини

Реберні чотки, браслетки, “нитки перла”, збільшення лобних, тім’яних, потиличних горбів, курячі груди, квадратна голова.

Ознаки остеомаляції

Краніотабес (пом’якшення скроневої, потиличної кістки), сплощення потилиці, Гаррісонова борозна, Х-подібні і О-подібні гомілки.

Нормальний рівень Ca, P в сироватці крові (Доскін В.А., 1997)

3

Кальцій іонізований 1,25 – 1,37 ммоль/л Фосфор неорганічний в сироватці 0,65 – 1,62 ммоль/л

Симптоми артриту

Наявність припухлості, болючості, набряку шкіри навкружних тканин біля суглобів, обмеження рухомості в суглобах і обсягу активних рухів.

Види порушення тонусу м’язів

Гіпотонія – зниження тонусу м’язів (при рахіті, гіпотрофії, хореї, хворобі Дауна, гіпотиреозі, спинальній м’язовій атрофії, при периферичній формі параліча).

Гіпертонія – підвищення тонусу м’язів (у здорової дитини перших 3-4 місяців життя, при центральній формі параліча, менінгіті, правці).

Види порушення трофіки м’язів

Атрофія – крайній ступінь слабкого розвитку і недорозвинення (проста форма) або переродження (дегенеративна форма) м’язів.

Проста форма зустрічається при церебральному паралічі, захворюваннях м’язів (прогресивна м’язова дистрофія, вроджена міодистрофія) та суглобів (ювенільний ревматоїдний артрит, туберкульозний коксит). Дегенеративна форма виникає при периферичних паралічах, поліомієліті та ін.

Гіпертрофія – це потовщення і збільшення маси м’язів. Частіше зустрічається у дітей, які займаються спортом, фізичною працею. При псевдогіпертрофії відкладання жиру симулює картину доброго розвитку м’язів.

Матеріали для самоконтролю: Тести:

1.Закриття великого тiм’ячка у здорової дитини вiдбувається в вiцi

1.1.4 - 6 мiсяцiв

1.2.6 - 8 мiсяцiв

1.3.9 - 11 мiсяцiв

1.4.1 - 1,5 рокiв

2.Грудна клiтка новонародженої дитини має форму

2.1.цилiндричну

2.2.дiжкоподiбну

2.3.воронкоподiбну

2.4.конiчну

3.Котрий з перерахованих симптомiв не є ознакою рахiту?

3.1.кранiотабес

3.2.розм’якшення країв тiм’ячок

3.3.чотки

3.4.шаблеподiбнi гомiлки

4.Яка з ознак не свiдчить про наявнiсть остеомаляцiї?

4.1.кранiотабес

4.2.квадратна голова

4.3.О-подiбнi гомiлки

4.4.сплощення потилицi

Задачі:

1.На рентгенограмі кісток зап'ястя дитини відзначається 3 точки окостініння. Вкажіть найбільш вірогідний вік пацієнта

2.При огляді дитини 5 міс. лікар виявив відкрите маленьке тім'ячко. Чи може це свідчити про патологію? Яку саме?

3.На прийомі в дільничного лікаря дитина 2 міс. При огляді в неї відзначається гіпертонус м'язів верхніх та нижніх кінцівок. Як оцінити отримані результати?

Лiтература:

4

Основна:

1.В.Д.Чеботарьова,. В.Г.Майданник. Пропедевтична педіатрія. К., 1999. С.: 139144, 309-323.

2.Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М.,1985.С: 83-

3.Матеріали лекції.

Додаткова:

1.Медицина дитинства (за ред. П.С.Мощича. К., “Здоров’я”. 1994. С.:215-216).

2.Детские болезни (Под ред. Л.А.Исаевой, М., “Медицина”, 1994, С.:33-38).

3.Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. Вінниця-К., 2002. С.: 169-174, 176-178.

5