1. Біологічна система, яка відповідає за попередження та зупинку кровотеч

2. Біологічна система, яка регулює водно-електролітний обмін організму

3. Біологічна система, яка бере участь в підтриманні терморегуляції

4. Біологічна система, яка регулює обмін речовин

5. Біологічна система, яка забезпечує рідкий стан крові та відповідає за попередження та зупинку кровотеч

184. До ланок гемостазу належить:

1. Судинна стінка

2. Лімфоцити

3. Інсулін

4. Соматостатин

5. Іони заліза

185. До вазопатій не належить:

1. Стареча пурпура

2. Геморагічний васкуліт

3. Гемофілія

4. Хвороба Рандю-Ослера

5. Цинга

186. В основі патогенезу геморагічного васкуліту лежить підвищена секреція:

1. Ig М

2. Ig A

3. Ig G

4. Ig E

5. Ig D

187. До клінічних форм геморагічного васкуліту належить:

1. Кардіальна

Б. Ниркова

В. Геморагічна

Г. Печінкова

Д. Паренхіматозна

188. Геморагічний васкуліт найбільш характерний для наступої вікової групи:

1. До 20 років

2. 40-50 років

3. 50-60 років

4. 60-70 років

5. Вікові особливості відсутні

189. Дефіцит якого вітаміну викликає цингу:

1. А

2. D

3. C

4. E

5. В6

190. Для вазопатій не є характерним:

1. Запалення стінки судин

2. Дефіцит vііі фактору згортання крові

3. Структурна неповноцінність судин

4. Дефект синтезу колагену

5. Підвищена схильність до кровотеч

191. Морфологічний субстрат васкулітів:

1. Запалення судинної стінки

2. Атеросклеротична бляшка судини

3. Неповноцінність сполучної тканини

4. Гострий тромбоз судин

5. Тромбоемболія дрібних судин

192. Для геморагічного васкуліту характерні зміни загального аналізу крові:

1. Тромбоцитопенія

2. Тромбоцитоз

3. Підвищення шое

4. Лейкопенія

5. Підвищення АСЛ-О

193. Процес, який відбувається в імунній системі організму після первинного контакту з алергеном, називають:

А. Алергічна реакція.

Б. Аутоалергічна реакція.

В. Анафілактоїдна реакція.

Г. Сенсибілізація.

Д. Анафілаксія цитотропна.

194. Дані імунограми: зниження кількості Т-лімфоцитів, співвідношення Т-хелпери/Т-супресори >3, збільшення ЦІК, «+» тест гіперчутливості сповільненої дії з тканевими актигенами, зниження фагоцитарної активності лейкоцитів свідчать про наявність:

А. Ознак алергії.

Б. Зниження неспецифічної резистентності.

В. Нормального імунного статуса.

Г. Імунорегуляторних порушень.

Д. Ознак аутоалергії.

195. Яка група антибіотиків є найбільш частою причиною анафілактичного шоку:

А. Цефалоспарини.

Б. Макроліди.

В. Аміноглікозиди.

Г. Пеніциліни.

Д. Тетрацикліни.

196. Ефекторними клітинами у хворих з анафілактичним шоком являються:

А. Базофіли.

Б. Еозинофіли.

В. Нейтрофіли.

Г. Лімфоцити.

Д. Моноцити.

197. Яка з ланок імунної системи відповідає за секрецію лімфокінов:

А. Т-лімфоцити.

Б. Лейкоцити.

В. В-лімфоцити.

Г. Макрофаги.

Д. Базофіли.

198. Для лікування кропив’янки використовують:

А. Мінералокортикоїди.

Б. α-адреноблокатори.

В. β-адреноблокатори.

Г. Н₁ – гістаміноблокатори.

Д. Блокатори протонової помпи.

199. Для лікування алергійного набряку Квінке використовують:

А. Мінералокортикоїди.

Б. Глюкокортикоїди.

В. Свіжозаморожену плазму в/в крапельно.

Г. α-адреноблокатори.

Д. Транексамову кислоту

200. Який імунний механізм лежить в основі алергійного набряку Квінке та алергійної кропив’янки:

А. Утворення ЦІК з наступним відкладанням їх на поверхні ендотеліоцитів.

Б. Пряма активація тучих клітин лібераторами гістаміну.

В. Взаємодія алергена з сенсибілізованими Т-лімфоцитами на поверхні клітин різних органів.

Г. Взаємодія антигена з IgE та IgM на поверхні різних клітин крові.

Д. Взаємодія антигена з IgE та IgM на поверхні тучних клітин та базофілів.

201. У розвитку алергійної кропив’янки провідну патогенетичну роль відіграють:

А. Фактор, блокуючий бластоутворення та мітози.

Б. Фактор хемотаксису, фактор лімфлізису.

В. Гістамін, лейкотрієни, простагландин Д₂.

Г. Лімфотоксин.

Д. Фактор, який гальмує міграцію лімфоцитів.

202. Які типи алергійних реакцій за класифікацією Гейла-Кумбса лежать в основі медикаментозної алергії:

А. Тільки І тип.

Б. Тільки ІІІ тип.

В. І та ІІІ типи.

Г. І, ІІ та ІІІ типи.

Д. Всі чотири типи алергійних реакцій.

203.У хворих із агранулоцитозом із периферичної крові зникають:

А. Лейкоцити.

Б. Моноцити.

В. Лімфоцити.

Г. Нейтрофіли.

Д. Тромбоцити.

204. Найчастіше етіологічним чинником виникнення агранулоцитозу є:

А. Хімічні сполуки.

Б. Випромінення.

В. Інфекція.

Г. Ідіосинкразія.

Д. Медикаменти.

205. Назвіть два основні патогенетичні механізми, які лежать в основі виникнення агранулоцитозу:

А. Імунний механізм + спадкові порушення метаболізму.

Б. Токсичний вплив на гемопоез + переміщення нейтрофілів із циркуляторного русла в маргінальний пул.

В. Токсичний вплив на гемопоез + імунний механізм.

Г. Спадкові порушення метаболізму + переміщення нейтрофілів із циркуляторного русла в маргінальний пул.

Д. Пряме пошкодження клітин мікрооточення мієлоїдних попередників в кістковому мозку + імунний механізм.

206. Через скільки днів після першого курсу препаратів з’являються прояви агранулоцитозу:

А. 7-14 днів.

Б. 14-21 день.

В. 21-28 днів.

Г. 28-35 днів.

Д. 1-7 днів.

207. Через скільки днів після повторного вживання препарату з’являються прояви агранулоцитозу:

А. 9-10 днів.

Б. 7-8 днів.

В. 5-6 днів.

Г. 3-4 дні.

Д. 1-2 дні.

208. Так як при агранулоцитозі вражається гранулоцитопоез, то в клінічній картині будуть домінувати прояви:

А. Геморагічного синдрому.

Б. Гіпоксії.

В. Вторинні інфекції.

Г. Алергічні появи.

Д. Інтоксикації.

209. Агронулоцитоз розпочинається:

А. Головним болем.

Б. Задишкою.

В. Гіпертермією.

Г. Блюванням.

Д. Кашлем.

210 Причиною агранулоцитозу є:

А. Оперативні втручання.

Б. Випромінювання.

В. Гельмінти.

Г. Стрес.

Д. Дисгормональні стани.

211. Що не відноситься до етіологічних чинників вторинних імунодефіцитів:

А. Недостатність білка

Б. Протозойні інвазії

В. Хіміотерапія

Г. Вплив β-адреноблокаторів

Д. Радіація

212. Дефіцит яких вітамінів сприяє розвитку вторинних імунодефіцитів:

А. Вітаміну В₁

Б. Вітаміну А

В. Вітаміну В₆

Г. Вітаміну Д

Д. Вітаміну В₂

213. Яка зміна в гемограмі є характерною для вторинних імунодефіцитів:

А. Лейкоцитоз

Б. Еритроцитоз

В. Лейкопенія

Г. Нейтрофільоз

Д. Базофілія

214. На тлі яких неінфекційних захворювань найбільш часто розвиваються вторинні імунодефіцити:

А.Хронічний гломерулонефрит, тиреотоксикоз

Б. Хронічний гастрит, бронхіальна астма

В. Амілоїдоз, хронічний бронхіт

Г. Хронічний ентероколіт, ІХС

Д. ХНН, цукровий діабет.

215. Необоротне пошкодження пулу клітин, що відповідають за синтез імуноглобулінів, викликає враження:

А. Гуморальної ланки імунітету

Б. Клітинної ланки імунітету

В. Системи фагоцитів

Г. Системи комплементу

Д. Різних ланок імунітету

216. Необоротне пошкодження Т-лімфоцитів призводить до враження:

А. Системи фагоцитів

Б. Гуморальної ланки імунітету

В. Системи комплементу

Г. Клітинної ланки імунітету

Д. Різних ланок імунітету

217. Зниження функціональної активності якої системи не має відношення до імунопатогенезу вторинних імунодефіцитів:

А. Системи комплементу

Б. Системи фагоцитів

В. Кінінової системи

Г. Т-ланки імунітету

Д. В-ланки імунітету

218. Домінуючою клінічною ознакою вторинних імунодефіцитів є:

А. Алергійний запальний процес

Б. Імунопроліферативний процес

В. Аутоалергійний запальний процес

Г. Склеротичний процес

Д. Інфекційний запальний процес

219. Яка риса інфекційного запального процесу є не характерною для вторинних імунодефіцитів:

А. Атиповий, часто тяжкий перебіг

Б. Частіше гострий характер протікання

В. Рефрактерність до традиційного лікування

Г. Незвичайний збудник

Д. Нестійка ремісія

220. Які дані анамнезу можуть свідчити про порушення в гуморальній ланці імунітету:

А. Перенесені вірусні інфекції

Б. Перенесені грибкові інфекції

В. Перенесені бактеріальні інфекції

Г. Наявність аутоімунної патології

Д. Наявність онкозахворювань

221.Кількість еритроцитів в загальному аналізі периферичної крові у чоловіків складає:

А. 4-5 х 10¹²/л

Б. 6-5 х 8¹²/л

В. 2-4 х 10¹²

Г. 8-10 х 10¹²/л

Д. 10-12 х 10¹²/л

222. Кількість еритроцитів в загальному аналізі периферичної крові у жінок складає:

А. 3,8-4,6х 10¹²/л

Б. 2,5-3,5 х 8¹²/л

В. 1,8-2,8 х 10¹²/л

Г. 8-10 х 10¹²/л

Д. 4-5 х 10¹²/л

223.Кількість лейкоцитів в загальному аналізі крові складає:

А.4-9х 10⁹/л

Б. 3-5 х 8⁹/л

В. 6-12 х 10⁹/л

Г. 8-10 х 10⁹/л

Д. 10-12 х 10⁹/л

224. Атріовентрикулярна блокада II ступеня, I типу (по Мобітцу) з періодами Венкебаха-Самойлова характеризується:

А. Збільшенням інтервалу Р - Q (більше 0.2 с)

Б. Поступовим збільшенням інтервалу Р - Q в подальших циклах і періодичним зникненням зубця Р і комплексу QRST

В. Нормальним інтервалом Р - Q і періодичними зникненнями зубця Р

Г. Поступовим збільшенням інтервалу Р - Q в подальших циклах і періодичним зникненням комплексу QRST при збереженні в паузі зубця Р

Д. Скороченням інтервалу Р – Q

225. Повну атріовентрикулярну блокаду діагностують на ЕКГ на підставі:

А. Незалежності появи передсердних та шлуночкових комплексів при правильному ритмі шлуночкових комплексів

Б. Збільшення інтервалу Р - Q ( більше 0.2 с )

В. Відсутність зубців Р

Г. Укорочення інтервалу Р -Q (менше 0,1 с)

Д. Нормальний інтервал Р –Q та випадіння шлуночкового комплексу

226. Електрокардіографічною ознакою шлуночкової екстрасистолії є:

А. Розширений комплекс QRS ( > 0,12 с), який слідує за зубцем Р

Б. Неповна компенсаторна пауза після екстрасистоли

В. Передчасна поява широкого комплексу (QRS > 0,12 с), без попереднього зубця Р, компенсаторна пауза є повною

Г. Наявність зубця Р перед екстрасистолічним комплексом QRS

Д. Подовжений інтервал PQ

227. Хвора П., скаржиться на наявність плям на слизовій оболонці губ, щік, язика, періодичних кровотеч із носа. При огляді виявлені телеангіектазії на шкірі обличчя в області крила носа зліва, на СО губ, щік, язика в кількості 12-14. При обстеженні: тромбоцитів в периферичній крові – 280, 0 х 10⁹ / л, час кровотечі до 3-х хвилин. Назвіть найбільш ймовірний діагноз.

А. Геморагічний васкуліт.

Б. Похирно-судинний синдром.

В. Хвороба Рандю-Ослера

Г. Хвороба Верльгофа.

Д. Еритремія.

228. Пацієнт звернувся до стоматолога зі скаргами на часті кровотечі зі слизової оболонки порожнини рота та носа, вказує що такі ж проблеми були у батька. Об'єктивно:наявні множинні телеангіектазії та ангіматозні утворення на шкірі обличчя та слизової оболонки носа, щік, губ. Аналіз крові в межах норми. Поставте діагноз.

А. Хвороба Рандю Ослера.

Б. Хвороба Верльгофа.

В. Хвороба Вакеза

Г. Хвороба Іценка-Кушинга.

Д. Хвороба Аддісона-Бірмера

229. Хворий Н., 70 років скаржиться на біль в яснах, зубах, патологічну рухомість зубів. Об’єктивно: слизова оболонка рота бліда, на ній є численні петехії і глибокі виразки слизової оболонки. Навколо виразки відсутній вінчик гіперемії. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені. Аналіз крові: лейкопенія, відмічається лейкемічний провал, тромбоцитопенія. Якому захворюванню відповідає така клінічна картина ураження слизової рота?

А. Хронічний лейкоз

Б. Гострий лейкоз

В. Перніціозна анемія

Г. Агранулоцитоз

Д. Тромбоцитопенічна пурпура

230. Хворий С., 30 років. Захворів місяць тому, скаржиться на головний біль, швидку втомлюваність. Помітив появу значної кровоточивості ясен, їх розростання, паління, болючість. При огляді хворий блідий, ясна гіпертрофовані, набряклі, кровоточать при доторканні. Відкладення зубного каменю у незначній кількості. Аналіз крові: еритроцитів 3,4х10¹²/л, Нв-30г/л, кольоровий показник 0,9, лейкоцитів - 20х10⁹/л, мієлоцитів - 0, полімлрфнооядерних-4%, сегментоядерних – 20%, лімфоцитів-14%, моноцитів-3%, тромбоцитів 150х10⁹/л, ШОЕ 40 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Хронічний лейкоз, виразково-некротичний гінгівіт

Б. Анемія Аддісон-Бірмера, гіпертрофічний гінгівіт

В. Хвороба Вакеза, хронічний катаральний гінгівіт

Г. Хвороба Верльгофа, генералізований пародонтит

Д. Гострий лейкоз, гіпертрофічний гінгівіт

231.Хворий 23 років скаржиться на біль, неприємний запах з рота, підвищення температури до 38°С. Чоловік блідий, адинамічний, регіонарні лімфовузли збільшені і болючі. Ясна набряклі, гіперемійовані, з виразками, покритими некротичним нальотом. На зубах відкладення зубного каменю. Яке допоміжне дослідження потрібно провести для встановлення діагнозу?

А. Гемограма

Б. Цитологічне

В. Бактеріоскопічне

Г. Гістологічне

Д. Люмінесцентне

232. При огляді хворого Б., 40 років, стоматолог відмітив зміни кольору шкіри і слизової оболонки порожнини рота, які мали темно-вишневий колір. Відмічена також кровоточивість ясен, парестезії. Після консультації був поставлений діагноз: хвороба Вакеза. Які найбільш характерні зміни у картині периферійної крові?

А. Збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну.

Б. Зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну

В. Збільшення кількості лейкоцитів і гемоглобіну .

Г. Зменшення кількості еритроцитів і тромбоцитів.

Д. Збільшення кількості лейкоцитів і кольорового показника.

233. Пацієнт В., 55 років скаржиться на швидку втомлюваність, кровоточивість ясен та парестезії в ділянці слизової оболонки порожнини рота. Об'єктивно: слизова оболонка порожнини рота темно-вишневого кольору, міжзубні сосочки різко гіперемовані, легко кровлять, наявний симптом Купермана. В периферичній крові збільшення кількості еритроцитів та підвищений вміст гемоглобіну. Поставте діагноз:

А. Хвороба Вакеза.

Б. Хвороба Верльгофа.

В. Хвороба Аддісона-Бірмера.

Г. Хвороба Іценко-Кушінга.

Д. Хвороба Аддісона.

234. Хворий В. скаржиться на кровоточивість ясен, кровотечі із носа, підвищену стомлюваність. Об’єктивно: губи, язик яскраво-червоного кольору. Слизова оболонка порожнини рота темно-вишневого забарвлення. Характерний ціаноз м’якого і бліде забарвлення твердого піднебіння (симптом Купермана). Аналіз крові: еритроцити – 6,8 х 10¹²/л , гемоглобін – 180 г/л, ШОЕ – (1-2 мм/год). Назвіть найвірогідніший діагноз:

А. Єритремія

Б. Хвороба Верльгофа

В. Хвороба Аддісона-Бірмера

Г. Гострий лейкоз

Д. Агранулоцитоз

235. Молодий чоловік 18 років скаржиться на болючість ясен під час прийому їжі. Захворів гостро три дні тому, коли після переохолодження з'явилася субфебрильна температура і болі в яснах. Об'єктивно: порожнина рота санована, ясна на верхній і нижній щелепах гіперемовані, набряклі, легко кровоточать при доторканні інструментом. В області 21, 22, 23, 24 і 25 на міжзубних сосочках визначається брудно-сірий наліт, після зняття якого утворюється кривава виразки поверхні. Видалення нальоту різко болісно. Яке додаткове дослідження необхідно провести цьому хворому в першу чергу?

А. Загальний розгорнутий аналіз крові

Б. Аналіз крові на цукор

В. Мікроскопію нальоту з сосочка

Г. Огляд на ВІЛ – інфекцію

Д. Рентгенографію щелеп

236. Чоловік 31 року захворів тиждень тому, коли з'явилися загальна слабкість, болі в кістках, періодичне підвищення температури тіла, кровоточивість ясен при відкушуванні їжі та чищення зубів. Об'єктивно: слизова оболонка порожнини рота, ясен не змінена в кольорі, ясна кровоточать при найменшому доторканні. На слизовій щік і м'якого піднебіння петехіальні крововиливи. В аналізі крові: Hb - 40 г / л, еритроцити - 3,0х10¹² / л, КП - 0,9, лейкоцити - 25х10⁹ / л, недіф. бласти - 60%, п / я - 5%, с / я - 20%, лімфоцити - 20%, ШОЕ - 60 мм / год, тромбоцити - 40х10⁹ / л. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Гострий лейкоз

Б. Агранулоцитоз

В. Тромбоцитопенічна пурпура

Г. Хронічний мієлолейкоз

Д. Хронічний лімфо лейкоз

237. М., 43 років, скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури тіла, кровоточивість ясен, неприємний запах з рота. Об'єктивно: слизова порожнини рота і ясен бліда, ясна кровоточать при доторканні. На піднебінної дужки праворуч - виразка розміром 1х1,5 см з нерівними краями, покрита некротичним нальотом, без ознак запалення. В аналізі крові: Hb - 80 г / л, еритроцити - 3,0х10¹² / л, ц.п. - 1,0, лейкоцити - 250х10⁹ / л, недіф. бласти - 4%, проміелоціти - 3%, міелоціти - 25%, юні - 15%, п / я - 8%, с / я - 35%, базофіли - 2%, еозинофіли - 3%, лімфоцити - 5%, тромбоцити - 150х10⁹/л. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Хронічний мієлолейкоз

Б. Агранулоцитоз

В. Гострий лейкоз

Г. Тромбоцитопенічна пурпура

Д. Хронічний лімфолейкоз

237. Хворий 25 років скаржиться на загальне недомагання, підвищення температури тіла, різку кровоточивість, розростання ясен. В анамнезі : носові кровотечі. Об'єктивно: системна гіперплазія лімфатичного апарату, блідість шкірних покривів і слизових , гіперплазія слизової ясен ІІ -ІІІ ст., крововиливи в слизову щік виразки, які вкриті сірим нальотом. Який з методів обстеження є найбільш доцільним для установлення діагнозу?

А. Розгорнутй аналіз крові.

Б. Проба Ясиновського .

В. Бактеріоскопічне дослідження.

Г. Імунологічне дослідження.

Д. Аналіз крові на цукор

238. Хворий Б., 38 років, скаржиться на загальну слабкість, кровоточивість, розростання ясен, неприємний запах з рота, болючість слизової оболонки порожнини рота. Об’єктивно: коронки зубів закриває розпушений, кровоточивий у вигляді валу ясенний край. Регіонарні лімфовузли збільшені. В аналізі крові: лімфоцити 62х10⁹/л, ШОЕ 40 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Гострий лейкоз.

Б. Виразково-некротичний гінгівіт Венсана.

В. Гіповітаміноз С .

Г. Гіпертрофічний гінгівіт .

Д. Хронічний лейкоз.

239. Хворий 20 років скаржиться на кровотечу ясен, косметичний дефект, загальну слабкість, в'ялість. Об'єктивно: шкіряні покрови бліді, підщелепні лімфатичні вузли збільшені, м'які, безболісні. Слизова оболонка порожнини рота анемічна, ясенні сосочки збільшені, гіперемовані, пухкі, кровоточать. У фронтальній ділянці з піднебінної поверхні ясенні сосочки цілком вкривають коронки зубів. Аналіз крові: еритроцитів 2,7х10¹²/л, Нв-100г/л, кольоровий показник 1,0, лейкоцитів - 22х10⁹/л, мієлоцитів - 0, паличкоядерних-12%, лімфобластів – 60:, лімфоцитів-18%, моноцитів-3%, тромбоцитів 160х10⁹/л, ШОЕ 50 мм/год. Яка першочергова тактика стоматолога?

А. Лікування захворювання пародонта

Б. Консультація терапевта

В. Консультація гематолога

Г. Консультація ендокринолога

Д. Консультація імунолога

240. Чоловік 42 років скаржиться на кровоточивість, розростання ясен, неприємний запах з рота, болючість СОПР. Об'єктивно: коронки зубів покриті на 1/2 розпушеним, ясенним краєм, що кровоточить . Підщелепні, шийні лімфовузли збільшені. В аналізі крові: лейкоцити - 62,0x10⁹/л, п/я - 1%, с/я - 10%, еозинофіли - 2%, моноцити - 5%, лімфоцити - 82%, ШОЕ - 40 мм/год. Який найбільш імовірний діагноз?

А. хронічний лімфо лейкоз

Б. Хронічний мієлолейкоз

В. Гострий лейкоз

Г. Інфекційний мононуклеоз

Д. Агранулоцитоз

241.У хворого Б., 49 років, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відмічаються часті носові кровотечі, кровоточивість ясен, позитивний симптом “джута”. Попередньо був поставлений діагноз: хвороба Верльгофа. Який із показників крові буде свідчити на користь цього діагнозу?

А. Кількість лейкоцитів.

Б. Кількість тромбоцитів.

В. Кількість ретикулоцитів .

Г. Кількість гемоглобіну.

Д. ШОЕ .

242. Хвора, 16 років, звернулася зі скаргами на кровоточивість ясен. З анамнезу: часті носові кровотечі, загальна слабість. Об’єктивно: блідість шкірних покровів і слизової оболонки рота. На слизовій щік, язика та м’якого піднебіння є множинні петехії. Аналіз крові: еритроцити - 3,1 млн., гемоглобін 94 г/л, кольоровий показник - 0,9, лейкоцити - 2,9 х 10⁹/л, тромбоцити – 80 х 10⁹/л, час згортання крові - 9 хвилин, ШОЕ - 18 мм/год.

А. Хронічний лімфолейкоз

Б. Хвороба Вакеза

В. Хвороба Аддісона-Бірмера

Г. Залізодефіцитна анемія

Д. Хвороба Верльгофа

243. Чоловік, 42 років, скаржиться на біль і кровоточивість ясен, особливо при прийманні їжі, слабкість, біль у кінцівках, немотивовану мерзлякуватість. Протягом 15 років жив на Півночі, займався важкою фізичною працею. Об’єктивно: шкіряні покрови сухі, з коричнюватим відтінком, лущаться, на гомілках симптом “гусячої шкіри”. Слизова ясен різко набрякла, гіперемована з ціанотичним відтінком, ясенні сосочки гіпертрофовані, перекривають коронки зубів, кровоточать при доторканні. Патологічна рухомість зубів І ступеня. На слизовій оболонці м’якого піднебіння – численні петехії. Проявом нестачі якого вітаміну може бути дана клінічна картина?

А. Вітамін РР.

Б. Вітамін А.

В. Вітамін В1.

Г. Вітамін В2.

Д. Вітамін С.

244. Чоловік 27 років, скаржиться на кровоточивість ясен, біль у порожнині рота при прийманні їжі, загальне нездужання, слабкість, ревматичні болі у кінцівках, втрату апетиту, швидку втому. Місцеве лікування було неефективним. Страждає на антацидний гастрит. Об’єктивно: шкіра суха, на гомілках симптом “гусячої шкіри”. Ясна різко набряклі, ясенні сосочки перекривають коронки зубів на 1/3 їх висоти, ціанотичні, кровоточать при доторканні. Верхівки сосочків і маргінальні ясна некротизовані, вкриті сірим нальотом. На слизовій оболонці петехіальні крововиливи. Неприємний запах з рота. Проявом нестачі якого вітаміну може бути дана клінічна картина?

А. Вітамін В₁

Б. Вітамін А

В. Вітамін С

Г. Вітамін В₂

Д. Вітамін РР

245. Пациент 18-ти лет жалуется на появление изъязвлений в полости рта, спонтанную кровоточивость слизистой оболочки полости рта, болезненность при приеме пищи и разговоре, носовые кровотечения. Из анамнеза: ухудшение общего состояния, слабость, повышение температуры до 39°С, головные боли, ломота в суставах. Какие диагностические исследования необходимо провести для уточнения диагноза?

А. Клинический анализ крови

Б. Анализ крови на сахар

В. Иммунограмму

Г. Анализ на ВИЧ

Д. Аллергологические пробы

246. Хвора, 16 років, скаржиться на кровоточивість ясен, різко підсилюється при прийомі їжі та чищення зубів, слабкість, швидку стомлюваність. В останні місяці часті герпетичні висипання, численні точкові крововиливи в місцях тертя одягу. Об'єктивно: шкіра обличчя суха, лущиться. На тлі блідої СОПР ясна набрякла, ясенний край темно - червоного кольору, легко кровоточить, на СОПР і шкірі гомілок поодинокі петехії. Аналіз крові: Нb 90 г / л; Еритроцити- 2,9x10¹² / л; ц.п. - 0,8; ШОЕ - 12 мм / год, лейкоцитарна формула без особливостей. З недоліком якого вітаміну може бути пов'язаний розвиток даного захворювання?

А. Вітамін С

Б. Вітамін В 12

В. Вітамін В 6

Г. Вітамін В1

Д. Вітамін А

247. Чоловік 27 років скаржиться на кровоточивість ясен, болі в порожнині рота при прийомі їжі, загальне нездужання, слабкість, ревматичні болі в кінцівках, втрату апетиту, швидку стомлюваність. Місцеве лікування було неефективним. Страждає гіпоацидним гастритом. Об'єктивно: шкіра суха, на гомілках - симптом "гусячої шкіри. Десна різко набрякла, ясенні сосочки перекривають коронки зубів на 1/3, ціанотичні, кровоточать при дотику, по краю із'язвлени, покриті сірим нальотом. Запах з рота. На слизовій петехіальні крововиливи. Проявом нестачі якого вітаміну є дана клінічна картина?

А. Вітаміну С

Б. Вітаміну А

В. Вітаміну В₁

Г. Вітаміну В₂

Д. Вітаміну РР

248. Хворий К., 30 років, звернувся у стомат. поліклініку з приводу видалення 36 зуба. З анамнезу виявлено, що пацієнт страждає гемофілією. Попередне видалення супроводжувалось довготривалою кровотечею. Яка тактика лікаря.

А. Провести втручання в стаціонарі з до і післяопераційною підготовкою.

Б. Необхідна предопераційна підготовка в умовах поліклініки

В. Післяопераційне лікування не є необхідністю.

Г. Провести видалення амбулаторно з подальшими рекомендаціями.

Д. Провести видалення під наглядом гематолога в поліклініці

249. Хворий, 20 р., звернувся до хірурга-стоматолога з метою видалення коренів 47 зуба. Супутнє захворювання – гемофілія. В яких умовах необхідно провести видалення 47 зуба?

А. Провести операцію в умовах стаціонару до- і післяопераційною підготовкою

Б. Провести операцію в умовах стаціонару

В. Умови не мають значення

Г. Провести операцію амбулаторно

Д. Провести операцію в умовах стаціонару з доопераційною підготовкою

250. Хворий Д. з супутнім діагнозом: гемофілія звернувся до хірурга-стоматолога зі скаргами на зруйнованість зуба на нижній щелепі праворуч? Об'єктивно коронка 46 зуба зруйнована повністю нижче рівня ясен. Перкусія слабо болюча. Хворому планується видалення 46 зуба. Як повинен поступити лікар по відношенню до даного хворому?

А. Видалення зуба в умовах гематологічного відділення

Б. Видалення зуба в умовах стоматологічної поліклініки

В. Видалення зуба в умовах щелепно-лицьового відділення після попередньої консультації гематолога

Г. Видалення зуба в стоматологічній поліклініці з подальшим призначенням препаратів, що активують систему згортання крові

Д. Видалення зуба в умовах щелепно-лицьового відділення

251.Хвора Б., 42 років. Скаржиться на паління, болючість кінчика язика, порушення смакової чутливості, сухість у роті. Страждає на анацидний гастрит. Об’єктивно: на фоні блідої слизової оболонки порожнини рота виявлені численні тріщини у кутах рота, на бокових поверхнях язика відбитки зубів, спинка язика червоного кольору, на кінчику язика ниткоподібні сосочки відсутні. Анамнез крові: еритроцитів 3,0 х 10¹²/л, Нв - 80 г/л, кольоровий показник - 0,7. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Гострий лейкоз.

Б. В₁₂ і фолієво-дефіцитна анемія .

В. Хвороба Вакеза

Г. Залізодефіцитна анемія.

Д. Хвороба Верльгофа .

252. Хвора П. 58 років, скаржиться на порушення смакових відчуттів, зниження апетиту, больові відчуття в язиці під час вживання кислої чи гострої їжі, сухість у порожнині рота. Під час огляду порожнини рота виявлене підвищене стирання зубів. Слизова оболонка губ, щік, ясен бліда, набрякла. Сосочки язика, особливо в передній його половині атрофовані, язик яскраво-червоний, гладенький. В кутах рота відмічаються тріщини. При обстеженні в загальному аналізу крові: рівень гемоглобіну 60 г/л, колірний показник крові 0,4. Визначте діагноз.

А. Залізодефіцитна анемія.

Б. Хвороба Аддісона-Бірмера.

В. Гострий лейкоз.

Г. Глосодинія.

Д. Десквамативний глосит

253. Жінка 44 років скаржиться на болі в мові при прийомі гострої їжі, збочення смаку, нюху, сухість в порожнині рота, наявність хворобливих тріщин в кутах рота. Об'єктивно: слизова оболонка порожнини рота бліда, набрякла, на спинці і кінчику язика - атрофія сосочків, в кутах рота - болючі кровоточиві тріщини. В аналізі крові: ер. - 2,9х10¹²/л, Hb - 80 г / л, КП - 0,7, мікроцитоз, л. - 3,5х10⁹ / л, б - 0%, е - 1%, п/я - 9%, с/я - 50%, лімф. - 40%, тромб. - 180х10⁹ / л, ШОЕ - 25 мм / год. На фоні введення яких препаратів загального впливу необхідно проводити місцеву симптоматичну терапію цієї хворої?

А. Препаратів заліза і віт. С

Б. Віт. В₁₂ і фолієвої кислоти

В. Нікотинової кислоти і тіаміну

Г. Протигрибкові і препаратів йоду

Д. Глюконат кальцію і фториду натрію

254. Хвора, 58 років, скаржиться на біль, паління у язиці при прийманні твердої, кислої, гарячої їжі, порушення смакових відчуттів. При огляді шкіряні покрови бліді, на спинці і кінчику язика яскраво-червоні плями десквамації, позбавлені ниткоподібних сосочків, болісні при доторканні і пальпації. Аналіз крові: еритроцитів 2,5х10¹²/л, анізоцитоз, пойкілоцитоз; Нв-100г/л, кольоровий показник 1,4, лейкоцитів - 4,2х10⁹/л, поліморфноядерних-1%, сегментоядерних-36%, еозинофільних-4%, базофільних-2%, лімфоцитів-53%, моноцитів-4%, тромбоцитів 180х10⁹/л, ШОЕ 20 мм/год. З яким попереднім діагнозом слід направити хвору до гематолога?

А. Гіпопластична анемія.

Б. Залізодефіцитна анемія .

В. В₁₂ і фолієводефіцитна анемія.

Г. Гострий лейкоз .

Д. Хвороба Верльгофа

255. Хворий А. 45 р., що страждає на виразкову хворобу шлунка, скаржився на слабкість, відчуття печії в язику, порушення смаковідчуття, короткочасне швидкоплинне потемніння в очах при різкому вставанні. Об-но: блідність шкіри та СОПР, язик "полірований" з яскраво - червоними смугами. Загальний аналіз крові: Ер- 2,7х10¹²/л, Нв- 59 г/л, КП- 1,3 анізоцитоз, пойкілоцитоз, лейкопенія. Вкажіть найбільш імовірний діагноз.

А. Анемія Аддісон- Бірмера

Б. Глосодинія

В. Хронічний лейкоз

Г. Залізодефіцитна анемія

Д. Поліцитемія

256. Хвора Д. 60 років, скаржиться на слабкість, печію в язиці, порушення смакових відчуттів. При огляді виявлено блідість шкіри і СОПР, їх жовтуватий відтінок. Спинка язика гладенька, лискуча, неначе полірована. На спинці й кінчику язика відмічаються обмежені яскраво-червоного кольору смуги і плями. Результати аналізу крові свідчать про значне зниження кількості еритроцитів поряд із помірним зниженням рівня гемоглобіну і високим колірним показником. Характерний анізо- і пойкілоцитоз, наявність мегалоцитів і мегалобластів. Недостатністю в організмі якого фактора викликане дане захворювання?

А. Ціанокобаламіну.

Б. Заліза.

В. Нікотинової кислоти.

Г. Рибофлавіну.

Д. Аскорбінової кислоти.

257.При огляді ротової порожнини хворої М., 60 років виявлено, що спинка язика гладенька, блискуча, неначе полірована. На спинці й кінчику язика-болючі, різко обмежені смуги і плями яскраво-червоного кольору. В результаті дослідження крові-спостерігається значне зменшення еритроцитів з помірним зниженням гемоглобіну і високим колірним показником. Що є ймовірною причиною даного захворювання

А.Недостатність в організмі вітаміну В₁₂

Б. Недостатність заліза в організмі, внаслідок дефіциту його в їжі.

В. Втрата заліза при кровотечах.

Г. Порушення всмоктування ї розладу обміну заліза.

Д. Ендогенна аплазія кісткового мозку.

258. Хворий А. 45 р., що страждає на виразкову хворобу шлунка, скаржився на слабкість, відчуття печії в язику, порушення смаковідчуття, короткочасне швидкоплинне потемніння в очах при різкому вставанні. Обєктивно: блідість шкіри та СОПР, язик "полірований" з яскраво - червоними смугами. Загальний аналіз крові: Ер-2,7х 10¹² /л, Нв 59 г/л, КП-1,3 анізоцитоз, пойкілоцитоз, лейкопенія. Вкажіть найбільш імовірний діагноз.

А. Анемія Аддісона- Бірмера

Б. Глосодинія

В. Хронічний лейкоз

Г. Залізодефіцитна анемія

Д. Поліцитемія

259. Хворий Т., 44 років, скаржиться на підвищену втомлюваність, головний біль, заніміння кінцівок, відчуття сухості в порожнині рота, паління і біль в язиці. Об'єктивно блідість шкірних покривів і слизової порожнини рота. В кутах рота - болючі тріщини. Спинка язика позбавлена ниткоподібних сосочків, гладка, полірована з яскраво-червоними смугами. Аналіз крові : еритроцитів 1,5х10¹²/л, гемоглобін 100 г./л, кольоровий показник 1,6, лейкопенія, тромбоцитопенія, лімфоцитоз. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Анемія Аддісона-Бірмера.

Б. Хронічна постгеморагічна анемія.

В. Хлороз (пізній).

Г. Залізодефіцитна анемія .

Д. Апластична анемія.

260. Жінка 55 років скаржиться на печіння мови, болючість при прийомі їжі, порушення смакових відчуттів, загальну слабкість, головний біль. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, на спинці і кінчику язика яскраво-червоні плями, хворобливі при пальпації. В аналізі крові: еритроцити - 2,2x10¹² / л, Hb - 70 г / л, КП - 1,4, анізо- і пойкілоцитоз. Лейкоцити - 4,2x10⁹/л, п/я - 1%, с/я - 36%, б - 2%, е - 4%, лімф. - 53%, м. - 4%, тромбоцити - 160x10⁹ / л, ШОЕ - 20 мм/год. На фоні введення яких препаратів загального впливу необхідно проводити місцеву симптоматичну терапію цієї хворої?

А. Віт. В12 і фолієвої кислоти

Б. Препаратів заліза і віт. С

В. Амінокапронової кислоти і хлориду кальцію

Г. Кортикостероїдних гормонів

Д. Нікотинової кислоти і тіаміну

261.У хворого А., що страждає на ревматоїдний поліартрит і приймав амідопірин, з’явились, біль у горлі, зубах, яснах, виражена патологічна рухомість зубів і виразково-некротичне ураження мигдаликів та ясен на фоні видимо не зміненої ареактивної слизової оболонки. Яке додаткове дослідження необхідно провести хворому для встановлення правильного діагнозу?

А. Рентгенографію щелеп

Б. Аналіз крові на цукор

В. Мікроскопію нальоту з сосочка

Г. Обстеження на ВІЛ-інфекцію

Д. Загальний розгорнутий аналіз крові

262.У хворого А., що страждає на ревматоїдний поліартрит і приймав амідопірин, з’явились, біль у горлі, зубах, яснах, виражена патологічна рухомість зубів і виразково-некротичне ураження мигдаликів та ясен на фоні незміненої слизової оболонки. Аналіз крові: еритроцитів – 4,0х10¹²/л, Нв – 140 г/л, кольоровий показник – 1,0, тромбоцитів – 200х10⁹/л, лейкоцитів – 1,5х10⁹/л, поліморфноядерних – 0, сегментоядерних – 0,03х10⁹/л (2%), эозинофільних – 0, базофільних– 0, лімфоцитів – 1,455х10⁹/л (98%), моноцитів – 0,015 (1%), ШОЕ – 50 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Агранулоцитоз

Б. Багатоформна ексудативна еритема, токсико-алергічна форма

В. Інфекційний мононуклеоз

Г. Синдром Стівенса-Джонсона

Д. Ангіна Симановського-Венсана

263.Жінка, 36 років, скаржиться на біль у порожнині рота, зростаючу слабкість. Напередодні перенесла ангіну. Протягом 10 днів приймала сульфадиметоксин. Об’єктивно: слизова оболонка порожнини рота суха, слабко гіперемована, численні дрібні виразки некротичного характеру на слизовій оболонці щік, губ, язика, вздовж ясенного краю. Ясна набряклі, легко кровоточать. Аналіз крові: еритроцитів – 4,0х10¹²/л, Нв – 140 г/л, кольоровий показник – 1,0, тромбоцитів – 200х10⁹/л, лейкоцитів – 1,5х10⁹/л, поліморфноядерних – 0, сегментоядерних – 0,03х10⁹/л (2%), эозинофільних – 0, базофільних– 0, лімфоцитів – 1,455х10⁹/л (98%), моноцитів – 0,015 (1%), ШОЕ – 50 мм/год. Симптомом якого захворювання є виразково-некротичний стоматит у даної хворої?

А. Хронічний лімфолейкоз

Б. Гострий лейкоз

В. Стоматит Венсана

Г. Агранулоцитоз

Д. Хронічний мієлолейкоз

264.Хворий 35 років звернувся до стоматолога для лікування зубів. При обстеженні порожнини рота в області щік, на яснах виявлені невеликі плями темно-коричневого кольору без ознак запалення, не підвищені над рівнем слизової оболонки. Шкіра бронзового кольору. Порушення діяльності якої системи може бути причиною таких змін слизової рота?

А. Нервової

Б. Кровотворної

В. Травної

Г. Серцево-судинної

Д. Ендокринної

265. Підліткові 15 років, який страждає на інсулін залежний цукровий діабет, з метою хірургічної санації порожнини рота проведено анестезію Ultracain DS-forte. Які ускладнення можуть виникнути в цьому випадку?

А. Порушення вмісту глюкози в крові

Б. Підвищення артеріального тиску

В. Клонічні судоми

Г. Алергійний дерматит

Д. Токсичний шок

266. 17-річний юнак скаржиться на сухість в порожнині рота, спрагу, сильну кровоточивість ясен, швидке наростання розхитування зубів, зміну їх положення, гноєтечу із ясен. Ці симптоми хворий почав помічати приблизно два місяці тому. Які дослідження слід провести для встановлення фонової патології?

А. Аналіз крові на вміст цукру

Б. Ревмопроби

В. Алергологічні проби

Г. Дослідження функції слинних залоз

Д. Імунограму

267. Жінка, 52 років, скаржиться на наявність різко болісних “виразок” у порожнині рота, які з’явилися близько місяця тому. лікування не дало ефекту. Хвора страждає на гіпертонічну хворобу ІІ ст. і цукровий діабет протягом 15 років. Об’єктивно: на слизовій оболонці обох щік у ретромолярних ділянках і по лінії змикання зубів виявлені невеликі ерозії розмірами 0,7 х 1,0 см, болючі при пальпації навколо них на гіперемованій слизовій розміщуються дрібні білуваті папули, які зливаються в ажурний малюнок. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Синдром Мелькерсона-Розенталя

Б. Синдром Бехчета

В. Синдром Гріншпана

Г. Синдром Стівенса-Джонсона

Д. Синдром Рамзая-Хунта

268. Хворий 45 років був діагностований генералізований пародонтит II ступеня тяжкості, загострилося перебіг. Останнім часом хвора відзначає погіршення самопочуття, свербіж шкіри, сухість в порожнині рота. Який із зазначених методів додаткового обстеження найбільш доцільний в першу чергу?

А. Визначення вмісту цукру в крові

Б. Визначення вмісту вітаміну С в крові

В. Загальний аналіз крові

Г. Імунологічне дослідження крові

Д. Визначення вмісту заліза в крові

269. Молодий чоловік 19 років скаржиться на сухість в порожнині рота, спрагу, сильну кровоточивість ясен, прогресуючий розхитування зубів, свербіж шкірних покривів. Ці симптоми почав близько 3 місяців тому. В анамнезі гепатит В. Об'єктивно: хворий гиперстенического статури, шкірні покриви чисті. Слизова ясен набрякла, гіперемована, пухка. Пародонтальні кишені 3-4 мм з мізерним виділенням. Рухливість зубів - І ст. У напрямку якого загального захворювання необхідно обстежити цього хворого в першу чергу?

А. Цукрового діабету

Б. гіповітамінозу С

В. ВІЛ-інфекції

Г. лейкоз

Д. Хронічного гепатиту

270. Хвора М., 52 років, яка страждає на цукровий діабет, скаржиться на печіння, сухість в порожнині рота, біль при прийомі їжі, виділення в'язкої слини. Протягом 12 років користується знімними пластинковими протезами. Об'єктивно: на гіперемірованій набряклій слизовій язика, щік і твердого піднебіння скудний белесоватий наліт, що важко знімається, після видалення якого оголюється яскраво-червона поверхня. Який діагноз найбільш вірогідний?

А. Хронічний атрофічний кандидоз.

Б. Волосяна лейкоплакия.

В. Десквамативний глосит

Г. Лейкоплакия, ерозивно форма.

Д. Червоний плоский лишай ексудативно гіпереміческая форма.

271. Жінці 38 років поставлений діаноз: генералізований пародонтит середнього ступеня тяжкості, абсцедуючий перебіг. Загальні симптоми: температура 37,3 ° С, слабкість, нездужання, сухість слизової порожнини рота, спрага. Яке додаткове дослідження необхідно провести в першу чергу?

А. Визначення вмісту цукру в крові та сечі

Б. Загальний розгорнутий аналіз крові

В. Визначення стійкості капілярів ясен за Кулаженком

Г. Визначення тканинної насиченості аскорбіновою кислотою

Д. реопародонтографія

272.Пацієнту 68 років, що страждає на компенсовану форму інсулінозалежного цукрового діабету, проводиться виготовлення повних знімних пластинкових протезів на сito! Пацієнт знаходився в клініці на протязі 8 годин. В перервах між маніпуляціями їжі не вживав, нервував. Під час перевірки конструкції протеза на восковому базисі пацієнт став агресивно себе поводити, зблід, вкрився липким потом, втратив свідомість. Діагностуйте невідкладний стан.

А. Гіпоглікемічна кома.

Б. Колапс.

В. Гостра дихальна недостатність.

Г. Гіпертонічний криз.

Д. Анафілактичний шок

273. Хворий на цукровий діабет після ін’єкції 30 ОД інсуліну після короткочасного збудження втратив свідомість. Яка найбільш ймовірна причина:

А. Гіпоглікемічна кома.

Б. Інсульт.

В. Гіперглікемічна кома.

Г. Інфаркт міокарду.

Д. Кетоацидотична кома.

274. Хвора 56 років, скаржиться на виразки у порожнині рота та біль під час прийому гострої їжі. Хвора страждає на сахарний діабет і гіпертонічну хворобу. Об’єктивно: на слизовій оболонці щік ділянки гіперемії, в яких виявляються ерозії неправильної форми до 5 мм та сріблясто-білі папули у вигляді мережива. Який із синдромів найбільш ймовірний при даному захворюванні?

А. Синдром Гриншпана

Б. Синдром Стівенса-Джонсона

В. Синдром Шегрена

Г. Синдром Бехчета

Д. Синдром Костена

275. У пацієнта, який знаходиться на лікуванні у стоматолога, виникли тахікардія, серцебиття, пітливість, тремтіння, нудота, відчуття голоду. Свідомість збережена. Пацієнт страждає інсулінозалежним цукровим діабетом. Яку допомогу повинен надати стоматолог пацієнту?

А. Припинити процедуру, дати цукор у будь-якій формі через рот.

Б. Вкласти пацієнта на пласку поверхню і опустити головний кінець, відчинити вікна.

В. Дати пацієнту нітрогліцерин у спреї або таблетку сублінгвально

Г. Ввести внутрішньом’язево адреналін у дозі 0,5-1,0 мг

Д. Ввести внутрішньовенно кортикостероїди

276. Під час проведення анестезії розчином новокаїну хворий відчув утруднення дихання, почервоніння шкіри змінилося блідістю, почав падати артеріальний тиск. Який стан найвірогідніше виник у пацієнта?

А. Анафілактичний шок

Б. Клінічна смерть

В. Колапс

Г. Непритомність

Д. Напад епілепсії

277. Хворому 35 років, для лікування 26 була проведена провідникова анестезія. Через декілька хвилин після введення анестетика, хворий почав хвилюватися, часто дихати, вкрився рясним потом, почервоніння шкіри змінилося блідістю. Спостерігається різке падіння артеріального тиску. Який з перелічених препаратів застосовується при цьому стані в першу чергу?

А. Адреналін-гідрохлорид

Б. Преднізолон

В. Кальцій-хлорид

Г. Фенкарол

Д. Димедрол

278. Під час лікування 16 зуба з приводу гострого дифузного пульпіту через декілька хвилин після проведеної провідникової анестезії хворий відчув неспокій, відчуття жару, болі в грудях. Об’єктивно: затруднене дихання, рясний піт, гіперемія шкірного покриву, блювота, втрата свідомості, судоми. Поставте діагноз:

А. Анафілактичний шок

Б. Бронхіальна астма

В. Колапс

Г. Обморок

Д. Гіпоглікемічна кома

279. Пацієнт К., 25 років. Звернувся до стоматолога з метою ортопедичного лікування 17 зуба. Після проведення місцевої анестезії йому раптом стало погано (неспокій, загальна слабість, сильний біль голови, нудота, непритомність, зіниці майже не реагують на світло, АТ різко знижується). Який діагноз у цьому випадку?

А. Анафілактичний шок

Б. Кардіогенний шок

В. Септичний шок

Г. Травматичний шок

Д. Інфекційно-токсичний шок

280.У хворого 30-ти років при лікуванні пульпіту 25 як знеболюючий засіб використовували 2% лідокїн. Через кілька хвилин після ін'єкції з'явилося "задерев'янілість мови", задуха, тяжкість за грудиною, сухий кашель, ціаноз, загальне занепокоєння, судоми. АТ 90/60 мм рт ст. Поставте найбільш імовірний діагноз.

А. Анафілактичний шок

Б. Гостра серцева недостатність

В. Обморок

Г. Набряк Квінке

Д. Епілепсія

281. У хворого К., 20 років, під час введення новокаїну з'явилася загальна слабкість, почуття сорому за грудиною, блідість шкірних покривів, холодний піт, утруднене дихання, нудота, пульс частий, ниткоподібний. АД впало до 90/60 мм рт ст., Через кілька хвилин з'явилися судоми. Тони серця - прослуховуються. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

А. Анафілактичний шок

Б. Непритомність.

В. Набряк Квінке.

Г. Колапс.

Д. Інтоксикація новокаїном.

282. Після проведення інфільтраційної анестезії 2% розчином лідокаїну з приводу лікування пульпіту 24 зуба чоловік 33 років раптово відчув себе погано, з'явилося утруднене дихання, загрудінні болі. Об'єктивно: різка блідість шкірних покривів, набряклість губ і століття, на лобі холодний піт, свідомість затуманила. Дихання поверхневе, часте, з хрипами. Пульс слабкий, частий, тони серця глухі. АТ - 40/20 мм рт ст. Який найбільш імовірний діагноз?

А. Анафілактичний шок.

Б. Вазомоторний непритомність.

В. Інфаркт міокарда.

Г. Приступ бронхіальної астми.

Д. Стенокардія напруги.

283. Перед стоматологічним втручанням, після введення анестезуючого препарату пацієнт Н., 13 років, поскаржився на свербіж, поколювання шкіри обличчя, запаморочення, нудоту, утруднене дихання, раптове погіршення зору. Об'єктивно: спостерігається блідість шкірних покривів обличчя, набряк повік і червоної облямівки губ, зіниці розширені, частий ниткоподібний пульс, утруднене часте дихання з хрипами. Поставте діагноз:

А. Анафілактичний шок

Б. Непритомність

В. Колапс

Г. Приступ епілепсії

Д. Набряк Квінке

284. При проведенні стоматологом провідникової анестезії, через 2 сек. У пацієнта виникає наступні симптоми: втрата свідомості, судоми, зіниці розширені, реакції зіниць на світло немає, зниження артеріального тиску, дихання утруднене, тони серця пропадають. Поставте діагноз.

А. Анафілактичний шок Б. Непритомність

В. Колапс

Г. Інфаркт міокарда

Д. Інсульт

285. Хвора 35 років звернулася до лікаря-ортопеда з метою протезування. Під час препарування твердих тканин зубів під незнімні конструкції протезів їй була проведена провідникова анестезія. Після закінчення введення знеболюючого препарату у хворої з'явилося відчуття страху, занепокоєння з поколюванням і сверблячкою шкіри обличчя, рук, шумом у вухах, головним болем, пітливістю, почервонінням особи, з подальшою різкою блідістю, судомами, втратою свідомості, тяжкістю та болем за грудиною, тахікардією , зниженням артеріального тиску, блювотою. Передбачуваний діагноз:

А. Анафілактичний шок

Б. Набряк Квінке

В. Інтоксикація

Г. Обморок

Д. Гіпертонічний криз

286. Після проведення торусальної анестезії для препарування зубів під металокерамічні коронки розчином лідокаїну у пацієнта настала слабкість, посилюється з часом, відчуття здавлення за грудиною, АТ 60/20, шкірні покриви бліді, почалися болі в животі, нудота, блювота, пульс частий, ниткоподібний . Поставте діагноз.

А. Анафілактичний шок

Б. Колапс

В. Набряк Квінке

Г. Обморок

Д. Гіпертонічний криз

287.У пацієнта 25 років. Виявлені вогнища некрозу вздовж ясенного краю на обох щелепах. Веде безладний образ життя, вживає наркотики. Протягом останнього місяця відмічає зростаючу слабкість, постійне підвищення температури тіла до 37,3-37,5° С, поноси, зниження ваги тіла на 15 кг. Шкіра лиця має землистий відтінок. Підщелепні, шийні та пахвові лімфатичні вузли збільшені, безболісні, рухомі. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?

А. Авітаміноз С

Б. Гострий лейкоз

В. СНІД

Г. Гінгівіт Венсана

Д. Агранулоцитоз

288. Лікар, що надавав допомогу хворому, який інфікований вірусом СНІД, випадково, кореневою голкою пошкодив ділянку шкіру долоні. Які першочергові дії лікаря:

А. Витиснути кров, обробити 70% розчином спирту

Б. Витиснути кров, обробити міцним розчином калію перманганату

В. Накласти жгут нА плече

Г. Обробити 5% розчином йоду

Д. Обробити 3% розчином перекису водню

289. Лікар-ортопед надає стоматологічну допомогу хворому, який інфікований вірусом СНІД. Під час препарування зубів хворому випадково сепараційним диском пошкодив собі ділянку шкіри одного з пальців. Як треба діяти лікарю в цьому випадку?

А. Витиснути кров, змастити 70% розчином спирту

Б. Накласти жгут на плече

В. Провести діатермокоагуляцію

Г. Змастити 5\% розчином йоду

Д. Витиснути кров, змастити міцним розчином KMnO₄

290.Хвора 45 років скаржиться на печію та сухість в роті. Печія підсилюється під час їжі. Об’єктивно: набряк язика, спинка язика вкрита білим нальотом, який частково знімається шпателем. Біля 10 років хворіє цукровим діабетом. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Хронічний кандидоз

Б. Глоссодинія

В. Десквамативний глоссіт

Г. Лейкоплакія

Д. Червоний плескатийлишай

291. Хворий 42-х років звернувся до стоматолога зі скаргами на появу на спинці язика білого сирнистого нальоту та відчуття печіння. З анамнезу відомо, що хворий лікувався в стаціонарі з приводу пневмонії. Який найбільш ймовірний діагноз.

А. Гострий псевдомембранозний кандидоз

Б. Типова форма лейкоплакії.

В. Червоний плоский лишай.

Г. Скарлатина.

Д. Червоний вовчак.

292. Д. 50 років скаржиться на печію, сухість в порожнині рота. печія збільшується під час їжі. Об’єктивно: язик набряклий, вкритий білим важко знімаючимся нальотом. 10 років хворіє цукровим діабетом. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Хронічний кандиоз

Б. Глосодінія

В. Десквамативний глосит

Г. Лейкоплакія

Д. Червоний плоский лишай

293. Хвора скаржиться на печію в порожнині рота, яка посилюється від кислої, соленої та гострої їжі. Із анамнезу: пацієнтка вважає себе хворою 3 місяці, відмічає загальну слабість,прогресуючу втрату ваги, хронічну діарею. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, на шкірі щік. Підщелепні та підборідочні лімфатичні вузли збільшені. Слизова оболонка порожнини рота в ділянці щік гіперемована, вкрита бляшками сіро – білого кольору, щільно спаяними із підлеглими тканинами, при видаленні яких – кровоточиві ерозовані поверхні. При мікроскопії мазків із вогнищ ураження виявлено псевдоміцелій грибів роду Candida на все поле зору. Встановіть діагноз:

А. СНІД.

Б. Хронічний рецидивуючий герпетичний стоматит.

В. Гострий псевдомембранозний кандидоз.

Г. Вторинний сифіліс.

Д. Багатоформна ексудативна ерітема

294. Під час диспансерного огляду студента А., 20 років, виявлений хронічний кандидоз слизової рота, генералізована лімфоаденопатія. В анамнезі протягом року відмічає хронічний рецидивний герпес. Температура тіла постійно підвищується до 37.4 – 37,5 С, вага тіла за останній місяць знизилась на 8 кг. Про яке захворювання може свідчити дана клінічна картина?

А. Синдром набутого імунодефіциту [СНІД]

Б. Інфекційний мононуклеоз

В. Гострий лейкоз

Г. Хронічний лейкоз

Д. Лімфогрануломатоз

295. Хворий К., 36 років, скаржиться на дискомфорт при прийомі їжі, лихоманку, нездужання, збільшення лімфовузлів. Хворий курить, алкоголь вживає помірно. Три роки тому перебував у відрядженні в Африці. Об'єктивно: підщелепні, шийні, пахвові лімфовузли при пальпації збільшені, рухливі, безболісні. На бічній поверхні язика ділянки белесоватих ниткоподібних сосочків 3-4 мм завдовжки. Що з нижче перерахованого необхідно для уточнення діагнозу?

А. Аналіз крові на ВІЛ

Б. Аналіз крові на RW

В. Загальний аналіз крові

Г. Аналіз крові на цукор

Д. Ревмапроби

296. Хворий В., 25 років, ВІЛ-інфікований, звернувся в клініку ортопедичної стоматології з метою протезування. Ваша тактика щодо асептики і антисептики?

А. за схемою

Б. Кварцювати відтиски

В. Не приймати

Г. Звичайний прийом

Д. Працювати в рукавичках і масці

297. Хворому 35 років проводилась операція видалення 24 зуба. Після проведення інфраорбітальної анестезії стан хворого різко погіршився, розвинувся набряк Квінке, швидко наростали явища стенотичної асфіксії. Яку невідкладну допомогу потрібно надати даному хворому ?

А. Трахеотомія

Б. Інфільтрувати місце ін’єкції 0,5 мл – 0,1% р-ну адреналіну.

В. Підшкірно ввести 1,0 мл – 2% супрастину

Г. Підшкірно ввести 1,0 мл – 10% р-ну кофеїну

Д. Довенно ввести 2,4% р-н еуфіліну - 10,0 мл, гідрокортизону – 300 мг

298. Хвора Н., 38 років, скаржиться на збільшення та відчуття напруження нижньої губи та повік після прийому аспіріну з приводу головного болю. Набряк зникає через деякий час після прийому антигістамінних препаратів. Який найбільш вірогідний діагноз?

А. Набряк Квінке

Б. Синдром Мелькерсона-Розенталя

В. Рожисте запалення губ

Г. Лімфа демотозний макрохейліт

Д. Трофедема Мейжа

299. Хвора 42-х років скаржиться на набряк нижньої губи. Набряк появився попереднього дня після прийому таблетки аспірину. Об’єктивно: нижня губа значно набрякла, колір шкіри та слизової оболонки не змінився, пальпація губи безболісна, при натисканні на губу ямки не залишається. Визначте найбільш вірогідний діагноз.

А. Ангіоневротичний набряк Квінке.

Б. Гландулярний макрохейліт.

В. Синдром Мелькерсона-Розенталя.

Г. Синдром Ашера

Д. Синдром Мішера

300. Через 1 хвилину після проведення торусальної анестезії 2% розчином новокаїну 4 мл. з приводу видалення 17 зубу, хворий почав скаржитися на відчуття утруднення дихання. Під час огляду встановлено, що верхня та нижня губа набрякнули, слизова оболонка гортані і порожнини рота також набрякла, різко гіперемійована. Яке ускладнення виникло у цього хворого?

А. Набряк Квінке.

Б. Інтоксикація анеститиком.

Г. В. Анафілактичний шок.

Колапс

Д. Гостра легенева недостатність.

301. При лікуванні пульпіту 31 зуба у хворої Н., 27 років, через декілька хвилин після аплікаційного знеболювання 10% розчином лідокаїну ділянки слизової оболонки рота для проведення провідникової анестезії, з’явився значний набряк нижньої губи та слизової оболонки порожнини рота. Яке ускладнення найбільш вірогідно виникло у даної пацієнтки?

А. Спазм м’язів гортані

Б. Кропивниця

В. Хімічний опік лідокаїном

Г. Ангіоневротичний набряк Квінке

Д. Контактний алергічний хейліт

302. Пацієнту 35 років виготовляються металокерамічні мостоподібні протези з опорою на девітальні 14, 16,44, 47 зуби.Для препарування уступа лікарем була проведена аплікаційна анестезія 10% розчином лідокаїну. Через 45 хвилин препарування пацієнт поскаржився на набрякання правої щоки, язика, збільшення нижньої губи. Яка патологія розвинулася у пацієнта?

А. Ангіоневротичний набряк Квінке.

Б. Кропивниця.

В. Колапс.

Г. Гіпертонічний криз.

Д. Анафілактичний шок.

303. Хвора В. 50 р.,звернулась в ортопедичне відділення зі скаргами на дефект тв. тканин 21, 22 зубів. Показано виготовлення металокерамічних коронок на 21 і 22 зуби . Хвора відмічає алергічну реакцію при проведенні анестезії при попередньому відвідуванні стоматолога. Яка тактика лікаря в даній ситуації ?

А. Проведення алергологічних лабораторних проб.

Б. Провести інфільтраційну анестезію анестетиком артикаінового ряду.

В. Провести скарифікаційну пробу на анестетик, яким буде проводитись знеболення.

Г. Провести знеболення анестетиком ефірного ряду.

Д. Провести підшкірну пробу на анестетик.

304. Хворого С., 32 років, направили з терапевтичного відділення з метою видалення кореня 35 зубу з приводу загострення хронічного періодонтиту. Через 2 – 3 хвилини після проведення мандибулярної анестезії хворий почав скаржитися на відчуття здавлення в горлі, голос став сиплим, утруднилося дихання, з’явився набряк язика, нижньої губи, тканин дна порожнини рота. Про яке ускладнення може іти мова?

А. Ангіоневротичний набряк Квінке

Б. Істерія

В. Постін’єкційна гематома

Г. Напад бронхіальної астми

Д. Інтоксикація анестетиком

305. Хворий К., 35 років, звернувся зі скаргами на значне збільшення об’єму верхньої губи та повік очей, яке з’явилось на протязі кількох хвилин (в період прибирання будинку з застосуванням дезінфікуючих засобів). Об’єктивно: набряк тканин верхньої частини обличчя, верхньої губи і повік очей. Пальпація безболісна. Для якого захворювання характерна вище означена симптоматика і клініка?

А. Ангіоневротичний набряк Квінке

Б. Макрохейліт

В. Лімфедема

Г. Синдром Мелькерсона-Розенталя

Д. Гландулярний хейлит

306. У больного 40 лет после производства анестезии по поводу удаления 27 внезапно возник отек мягких тканей лица, языка, мягкого неба. Затем отек распространился на гортань, появилось удушье, дыхание стало шумным, голос хриплым. Больной стал беспокойным. Какое осложнение развилось у больного?

А. Отек Квинке

Б. Коллапс.

В. Анафилактический шок.

Г. Крапивница.

Д. Интоксикация анестетиком.

307. Хворий А, 42 роки, скаржиться на біль і печію в порожнині рота. Хвороба повторюється в осінньо-зимовий період. Хворіє ангіною. При огляді на гіперемованій і набряклій слизовій щік ерозії, покриті фібрінозним нальотом, на губах темно-бурі кірки. На тильних поверхнях плечей синюшно-червоні плями, в центрі яких є втягнутість. Яка з рекомендацій найбільш доцільна для профілактики рецедивів захворювання?

А. Специфічна гіпосенсибілізуюча терапія

Б. Загально укріплююча терапія

В. Призначення кортикостероїдних препаратів

Г. Призначення ангигістамінних препаратів

Д. Призначення антибактеріальних препаратів

308. При обстеженні жінки 34 років з ерозивними ураженнями слизової рота лікар запідозрив алергійний генез захворювання і направив її у лабораторію для проведення загального розгорнутого аналізу крові. Які зміни у картині периферійної крові посередньо можуть підтвердити алергічну природу захворювання?

А. Зміщення лейкоцитарної формули вліво.

Б. Нейтрофільний агранулоцитоз.

В. Лімфоцитоз.

Г. Підвищення ШОЕ.

Д. Еозинофілія.