
- •Трагічна модель класицистичної драми. Творчість ж.Расіна.
- •Класицистична інтерпретація античних міфологем в творчості ж.Расіна (“Андромаха”, або “Федра”).
- •Висока комедія Мольєра в контексті французького театру XVII ст.
- •Карнавальна інтерпретація комедії Мольєра «Дон Жуан або Кам’яний бенкет».
- •Барокові риси в комедіях Мольєра (аналіз однієї комедії на вибір).
- •Доба Просвітництва як культурний феномен (філософсько-естетичні засади, провідні категорії, періодизація).
- •Художні напрями та жанри доби Просвітництва. Загальна характеристика.
- •Сатира та утопія в літературі Просвітництва.
- •Тема «природної людини» в літературі Просвітництва (на прикладі твору на вибір студента).
- •Роман про Робінзона Крузо д. Дефо та його значення для розвитку просвітницької літератури. Поняття «робінзонади».
- •Відтворення філософських засад Дж. Локка в романі д.Дефо «Робінзон Крузо»
- •Роман-памфлет Свіфта «Мандри Гулівера». Композиція і проблематика.
- •Прийом очуднення та природа фантастичного в романі Свіфта “Мандри Гулівера”.
- •Філософія скептицизму д.Юма та її художнє відтворення в романі Свіфта «Мандри Гулівера».
- •Своєрідність сатири Свіфта (іронія, пародія, гротеск, матеріалізована метафора, гумор відносності, елементи публіцистичності тощо).
- •Парадигма «острову» в літературі Просвітництва: д.Дефо – Дж.Свіфт – Вольтер.
-
Роман про Робінзона Крузо д. Дефо та його значення для розвитку просвітницької літератури. Поняття «робінзонади».
Дефо зображує шлях «природної людини», якою він вважав Робінзона, від первісного стану до буржуазної цивілізації, гадаючи, що людські риси були незмінні на всіх етапах розвитку, що тогочасний англійський буржуа – купець, комерсант, підприємець – і є «природною людиною» - «не результатом історії, а її вихідним пунктом», і в цьому, за висловом Маркса, полягає ілюзія «великих і малих робінзонад». Самотня людина, маючи знання й культуру пересічного англійця 18 ст., немовби відтворює, живучи на острові, різні історичні епохи, через які пройшло людство від первісної дикості до новітньої цивілізації. Якщо першу ніч після аварії корабля Робінзон проводить, мов дикун на дереві, то вже через декілька днів він обладнує під житло печеру і потім робить з неї справжню фортецю. Якщо попервах Робінзон добуває їжу полюванням, то згодом він переходить до скотарства: ловить і приручає диких кіз, споживає і м’ясні і молочні продукти. Наступний етап життя – хлібороб. І, нарешті, врятувавши від смерті дикуна, Робінзон обертає його на свого раба (навертає язичника до християнської віри, навчає працювати, говорити англійською мовою). Одночасно друкувались численні переробки і наслідування – так звані робінзонади. У кожній державі і навіть у багатьох провінціях та містах виходили свої «Робінзони», проте не мають жодної вартості (окрім «Острів Фельзенбург»). «Швейцарський Робінзон» Йоганна-Рудольфа Вісса (сімейна робінзонада, батько і 4 сини.»). «Школа робінзонів». «Володар мух», «Таємничий острів».
-
Відтворення філософських засад Дж. Локка в романі д.Дефо «Робінзон Крузо»
Початком ідеології просвітництва вважається поява згаданої вже роботи Дж. Локка. де одним із ключових є конфлікт розуму і віри, то принципово важливим уявляється питання про ставлення до релігії самих просвітителів. Часто доводиться чути про атеїзм просвітителів, хоч послідовним атеїстом навряд кого з них можна назвати. Необхідно чітко розрізняти поняття: атеїзм - заперечення самої ідеї Бога як такого; і антиклерикалізм - критика релігійної догми, церкви, кліру. Просвітителі були передусім антиклерикалами. Вельми актуальною для тієї доби була також ідея расової рівності. Наприклад, у романі англійця Даніеля Дефо "Робінзон Крузо" з великою симпатією зображено тубільця П'ятницю, і це в той час, коли процвітала работоргівля, і тисячі "робінзонів" ловили, катували, вбивали і продавали в рабство мільйони "п'ятниць". Саме доба Просвітництва викрила систему рабоволодіння. Звичайно, індивідуальний і колективний (згадаймо хоча б повстання Спартака в рабовласницькому Римі) спротив рабству виник одночасно з самим рабством, але саме просвітники поставили питання про філософське заперечення рабства, права на володіння людини людиною як протиприродній стан людських стосунків. Для порівняння: видатний філософ античності Платон розглядав раба як живий засіб виробництва: мотика, плуг (неживі засоби виробництва), раби (живі засоби виробництва).