22.Метод кінцевого використання розрахунку валового внутрішнього продукту.

Згідно з методом кінцевого використання на стадії кінцевого використання виробленого продукту ВВП виступає як кінцеві споживчі витрати, валове нагромадження основного капіталу, зміна запасів матеріальних оборотних коштів, придбання, за винятком вибуття цінностей, та чистий експорт.

ВВП подамо за допомогою рівняння:

ВВП = P.3 / P.4 + P.51 + P.52 +P.53 +P.6 – P.7,

де P.3 / P.4 — витрати на кінцеве споживання / фактичне кінцеве споживання; P.51 — валове нагромадження основного капіталу; P.52 — зміни в запасах матеріальних оборотних засобів; P.53 — придбання мінус вибуття цінностей; P.6 — експорт товарів і послуг; P.7 — імпорт товарів і послуг.

Кінцеві споживчі витрати складаються з витрат на кінцеве споживання домашніх господарств та органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств дозволяють зробити висновок про те, в якому обсязі має місце споживання в домашньому господарстві продукції та послуг власного виробництва та наскільки великим є обсяг доходу, що його одержують домашні господарства від такої продукції. Це забезпечує вимірювання різниці між затратами на споживання та фактичним споживанням; останнє в цьому разі відображає загальний обсяг споживання населення.

Витрати на кінцеве споживання органів державного управління й некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства, охоплюють вартість:

• індивідуальних послуг, наданих цими одиницями безкоштовноабо за пільговими цінами приватним особам, зокрема в галузях житлового господарства, охорони здоров’я, соціального забезпечення, спорту, освіти, культури й мистецтва тощо;

• колективних послуг суспільству в цілому щодо утримання установ фундаментальної науки, управління, оборони. Сюди належать також вартість сільськогосподарських послуг, наданих бюджетними організаціями, послуг шляхового господарства;

• товарів і послуг, отриманих державними закладами й некомерційними організаціями для передавання домашнім господарствам без будь-якої трансформації.

Для визначення споживчих витрат вартість випусків бюджетних організацій зменшується на обсяг ринкових (платних) послуг, наданих іншим секторам економіки (наприклад, часткову оплату путівок, оплату за навчання, платежі за перевірку вимірювальних приладів тощо).

Валове нагромадження основного капіталу являє собою вкла-дання інституційними одиницями резидентами коштів у об’єкти основного капіталу для створення нового доходу в майбутньому використанням їх у виробництві та враховується на момент передавання прав власності на нього інституційній одиниці, яка має намір використати його у виробництві.

До основного капіталу належать матеріальні та нематеріальні активи (фонди), які є результатом виробництва й повторно або багаторазово використовуються понад рік у процесі виробництва товарів та надання ринкових і неринкових послуг.

Запаси матеріальних оборотних засобів охоплюють усі товари, які є в даний час у господарських одиниць. До них належать виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція і товари, запаси сільськогосподарської продукції, незавершене с/г вир-во, лісонасадження, державні матеріальні резерви. З приросту запасів, обчисленого на підставі даних бухг. балансів, вилучено збільшення вартості, що викликано підвищенням цін під час заощадження (холдинговий прибуток).

Показник нагромадження основного капіталу дозволить визначити, які сектори економіки здійснили інвестиції на придбання основного капіталу та оборотних засобів і в яких розмірах; які сектори та інституційні одиниці використали заощадження для подальшого фінансування своєї діяльності та інших під-ств.

Чистий експортрозрах. як різниця між обсягом експорту та імпорту.

Метод кінцевого використання дає можливість дослідити ще одну важливу характеристику розвитку країни — співвідношення у використаному ВВП кінцевих споживчих витрат і валового нагромадження основного капіталу, які повинні входити до складу ВВП у певних оптимальних пропорціях, що сприяють розвитку ек. потенціалу країни.

Інформація по основних показниках, які є складовими всіх трьох методів розрахунку ВВП, міститься у статистичних збірниках Держкомстату України «Національні рахунки України» за окремі роки, починаючи з 1989 р. Розглянуті вище показники можна також знайти і в «Статистичному щорічнику України» Держкомстату України за окремі роки.

Джерелами інформації з зазначених показників є статистична, бухгалтерська звітність, дані Державного бюджету України, банківська звітність і т. ін.