методичка 2 курс 1 сем

Плечове сплетіння.

Передні гілки V-VIII шийних та І грудного спинномозкових нервів утворюють плечове сплетіння (рlехus brachialis). Плечове сплетіння розміщене в латеральному трикутнику шиї у вигляді верхнього, середнього і нижнього стовбурів (truncus superior, medius et interior) та в пахвовій порожнині у вигляді латерального,

медіального і заднього пучків (fasciculus lateralis, medialis et posterior).

Нерви плечового сплетіння поділяються на короткі та довгі. Короткі нерви іннервують поверхневі грудні м'язи, поверхневі м'язи спини, м'язи плечового пояса, зокрема:

1)грудні нерви (nervi pectorales) - іннервують великий і малий грудні м'язи;

2)довгий грудний нерв (nervus thoracicus longus) іннервує передній зубчастий м'яз;

3)підлопатковий нерв (nervus subscapularis) іннервує однойменний м'яз;

4)надлопатковий нерв (nervus suprascapularis) іннервує над- і підостьові м'язи;

5)тильний нерв лопатки (nervus dorsalis scapulae) іннервує ромбоподібний м'яз та м'яз-підіймач лопатки;

6)грудоспинний нерв (nervus thoracodorsalis) іннервує найширший м'яз спини і великий круглий м'яз;

7)підключичний нерв (nervus subclarrus) іннервує однойменний м'яз;

8)пахвовий нерв (nervus axillaris) іннервує дельтоподібний м'яз, малий круглий м'яз, шкіру верхньої частини латеральної поверхні плеча; проходить через 4-сторонній отвір.

Довгі нерви виходять з пучків: І. Латеральний пучок:

1. М'язово-шкірний нерв (nervus musculocutaneus) іннервує передню групу м'язів плеча, шкіру латеральної поверхні передпліччя. На передпліччі нерв має назву латеральний шкірний нерв передпліччя (nervus cutaneus antebrachii lateralis).

2. З латерального пучка одною ніжкою бере початок ще серединний нерв (nervus medianus).

II. Медіальний пучок:

1. Серединний нерв (одною ніжкою бере початок з латерального пучка, а другою - з медіального) іде по медіальній двоголовій борозні, проходить в ліктьовій ямці, в серединній борозні і через зап'ястковий канал виходить на кисть, іннервує передню групу м'язів передпліччя (променевий згинач зап'ястка, довгий долонний м'яз, поверхневий згинач пальців, довгий згинач великого пальця, круглий і квадратний пронатори; частково глибокий згинач пальців), м'язи кисті (короткий відвідний м'яз великого пальця, протиставний м'яз і частково короткий згинач великого пальця), шкіру долонної поверхні кисті та 1,2, 3, ½ 4-го пальців.

2. Ліктьовий нерв (nervus ulnaris) йде по медіальній двоголовій борозні, медіальний задній ліктьовій борозні, на ліктьовий борозні передпліччя, через ліктьовий канал зап'ястка на кисть; іннервує передню групу м'язів передпліччя (ліктьовий згинач зап'ястка, частково глибокий згинач пальців), м'язи кисті (привідний м'яз великого пальця, третій і четвертий червоподібні м'язи, міжкісткові м'язи, короткий долонний м'яз, відвідний м'яз мізинця, згинач мізинця, протиставний м'яз мізинця, частково короткий згинач великого пальця), шкіру долонної поверхні кисті (½ 4-го та 5-го пальців), шкіру тильної поверхні кисті (5, 4 та ½ 3-го пальців).

61

3.Медіальний шкірний нерв плеча (nervus cutaneus brachii medialis) іннервує шкіру медіальної поверхні плеча.

4.Медіальний шкірний нерв передпліччя (nervus cutaneus antebrachii medialis)

іннервує шкіру медіальної поверхні передпліччя. III. Задній пучок:

Променевий нерв (nervus radialis) проходить в каналі променевого нерва, іннервує задню групу м'язів плеча, шкіру задньої поверхні плеча і нижньої частини латеральної поверхні плеча; в ліктьовій ямці розгалужується на дві гілки:

- глибока гілка (ramus profundus) іннервує задню групу м'язів передпліччя, шкіру задньої поверхні передпліччя;

- поверхнева гілка (ramus superficialis) лежить у променевій борозні, іннервує плечопроменевий м'яз, продовжується на кисть, де іннервує шкіру тильної поверхні кисті (1, 2, ½ 3-го пальців).

3.3.Рекомендована література

Основна:

1.Привес М.Г. и соавт.Анатомия человека. - С.П., издательство "Гиппократ",1998.

2.Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991. Додаткова:

1.Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник. - Львів, "Поклик сумління". - 1997.

3.4 Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою.

3.5. Матеріали для самоконтролю.

1.Формування плечового сплетіння.

2.Будова стовбурів плечового сплетіння та їх топографія.

3.Будова пучків плечового сплетіння та їх топографія.

4.Класифікація нервів, які проходять з плечового сплетіння.

5.Короткі нерви плечового сплетіння, хід та їх ділянки іннервації.

6.Довгі нерви плечового сплетіння, хід та ділянки їх іннервації з латерального, медіального та заднього пучків.

4.Матеріали для аудиторної роботи.

62

5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи

5.1. Робота з вологим препаратом згідно теми

Тема 19. Черепні нерви. III, ІV, VІ пари черепних нервів та І-гілка трійчастого нерва.

Кількість - 2.

1. Актуальність теми:

Знання окорухового, блокового та відвідного нерва, а також першої гілки трійчастого нерва нададуть можливості студентам засвоїти очні хвороби та черепні нерви в цілому.

2.Навчальні цілі:

1.3нати класифікацію, нумерацію та назви черепних нервів.

2.3нати назву, функцію ядер черепних нервів та їх розташування.

3.3нати, де IIІ, IV, VI пари черепних нервів та І гілка трійчастого нерва виходять з речовини мозку.

4.3нати через які отвори вищезазначені нерви виходять з порожнини черепа

5.3нати хід нервів та регіони їх іннервації.

3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання (міждисциплінарна інтеграція):

-гістологічна структура ядер черепних нервів;

-гістологічна структура гасерового вузла;

-гістологічна структура волокон черепних нервів;

-будова черепа;

-відділи головного мозку

3.2. Схема-конспект змісту заняття.

Окоруховий нерв - III пара черепних нервів. Ядра: 1) ядро окорухового нерва (соматомоторне);

2) додаткове ядро окорухового нерва (парасимпатичне ядро Якубовича - центр звуження зіниці); 3) непарне ядро (парасимпатичне ядро Перлія - центр акомодації).

Ядра лежать у покришці ніжок середнього мозку. Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматичного ядра) і парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичних ядер). Нерв виходить з мозку в міжніжкову ямку, через верхню орбітальну щілину проходить в орбіту.

Ділянки іннервації:

-рухові волокна закінчуються ефекторами в м'язах ока (у верхньому, нижньому та медіальному прямих м'язах, в нижньому косому та в м’язі - підіймачі повіки);

-парасимпатичні волокна перериваються у парасимпатичному війковому вузлі. Вузол цей розміщений у верхній орбітальній щілині. Аксони

вісцеромотонейронів вузла закінчуються ефекторами у м'язі-звужувачі зіниці та у війковому м'язі.

IV пара черепних нервів - блоковий нерв.

Ядра: ядро блокового нерва (самотомоторне) лежить у покришці ніжок середнього мозку.

Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів

63

соматомоторного ядра).

Нерв виходить через верхню орбітальну щілину в орбіту. Ділянки іннервації: верхній косий м'яз ока.

VI пара черепних нервів - відвідний нерв.

Ядра: ядро відвідного нерва (саматомоторне) лежить у покришці моста. Волокна: нерв містить тільки рухові волокна (аксони мотонейронів

соматомоторного ядра).

Нерв виходить з порожнини черепа через верхню орбітальну щілину в орбіту. Ділянки іннервації: латеральний прямий м'яз ока.

V пара черепних нервів - трійчастий нерв (nervus trigeminus).

Ядра:

1) рухове ядро трійчастого нерва (соматоматорне) лежать у покришці моста;

2)мостове ядро трійчастого нерва (соматосенсорне - дотикове) лежить у покришці моста;

3)спинномозкове ядро трійчастого нерва (соматосенсорнебольове і

пропріоцептивне) підіймається в середній мозок, проектується на ромбоподібну ямку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра) і чутливі волокна (відростки протонейронів чутливого трійчастого вузла (ganglion trigeminale), який лежить у трійчастому втисненні вискової кістки). Дендрити протонейронів трійчастого вузла формують три гілки трійчастого нерва:

1 - очний нерв (nervus ophtalmicus), який виходить з порожнини черепа через верхню орбітальну щілину в орбіту;

2 - верхньощелепний нерв (nervus maxillaris), який виходить з порожнини черепа через круглий отвір у крилопіднебінну ямку;

3 - нижньощелепний нерв (nervus mandibularis), який виходить з порожнини черепа через овальний отвір у підвискову ямку. Рухові волокна виходять з порожнини черепа разом з нижньощелепним нервом.

Ділянки іннервації:

1) очний нерв іннервує оболонки мозку, вміст орбіти, шкіру чола і спинки носа та ін. Гілки нерва:

-оболонна гілки (ramus meningeus) іннервує оболонки головного мозку;

-слізний нерв (nervus lacrimalis) іннервує слізну залозу (чутлива іннервація), латеральний кут ока;

-надорбітальний нерв (nervus supraorbitalis) виходить через однойменний отвір на чоло, продовжується в лобовий нерв (nervus frontalis), який іннервує шкіру чола, верхню повіку;

-носовійковий нерв (nervus nasociliaris) іннервує очне яблуко, м'язи ока (чутлива іннервація) кон'юнктиву, слізний мішок, носову порожнину, шкіру спинки носа;

3.3.Рекомендована література

Основна:

64

1.Привес М.Г. и соавтор "Анатомия человека". С.П. Изд-во «Гіппократ». 1998р.

2.Сапин М.Р.(ред.) "Анатомия человека". М.Медицина. 1985.

3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. "Атлас анатомии человека".Т-3. 1991р.

Додаткова:

1. Л.Р. МатещукВацеба. "Нормальна анатомія". Навчально-методичний посібник. Львів "Поклик сумління". 1997р.

3.4. Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою за темою:

3.5.Матеріали для самоконтролю.

1.Назва III, IV, VI пари черепних нервів та І гілки трійчастого нерва.

2.Чому III, IV та VI пара черепних нервів вивчаються на одному занятті разом?

3.Які ці нерви за складом волокон та функцією?

4.Як називаються ядра вищезазначених нервів, скільки ядер має кожен нерв, функція ядер та де вони розміщені?

5.Де нерви виходять з речовини головного мозку?

6.Через які отвори у черепі ядра виходять з порожнини черепа?

7.Хід кожного з нервів.

8.Регіони іннервації кожного нерва та їх гілок.

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи:

5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

5.1. Робота з вологими препаратами головного мозку та з черепом.

Тема 20. Верхньощелепний нерв (друга гілка трійчастого нерва). Кількість годин - 2.

65

1. Актуальність теми:

Знання трійчастого нерва, зокрема II гілки цього нерва (верхньощелепного нерва) дасть можливість студентам засвоїти цілий ряд клінічних дисциплін як стоматологічного, так і медичного профілю, насамперед, неврології, терапії, хірургії, та цілого ряду стоматологічних дисциплін.

2.Навчальні цілі.

1.Знати морфо-функціональний характер верхньощелепного нерва.

2.Знати, скільки ядер має верхньощелепний нерв, як складова частина трійчастого нерва, місце їх розташування та, назву цих ядер та функцію.

3.Знати, де розташовані ядра трійчастого нерва, їх проекцію на ромбоподібну ямку.

4.Знати, де розташований вузол трійчастого нерва та як він розгалужується, будова цього вузла.

5.Знати хід верхньощелепного нерва, його гілки.

6.Зони іннервації верхньощелепного нерва.

3.2. Схема-конспект змісту заняття. Верхньощелепний нерв (II гілка трійчастого нерва).

n.maxillaris виходить від трійчастого вузла, спрямований вперед, виходить

зпорожнини черепа через круглий отвір в крилопіднебінну ямку.

Ще в порожнині черепа від верхньощелепного нерва відходить менінгеальна гілка, r. meningeus (medius), яка супроводжує передню гілку середньої менінгеальної артерії і іннервує тверду оболонку головного мозку у ділянці середньої черепної ямки.

В крилопіднебінній ямці від верхньощелепного нерва відходять підочноямковий і виличний нерви та вузлові гілки до крилопіднебінного вузла.

1. Підочноямковий нерв, n. infraorbitalis, є прямим продовженням верхньощелепного нерва. Через нижню очноямкову щілину цей нерв проникає в очну ямку, залягає спочатку в підочноямкову борозну, а потім входить в підочноямковий канал верхньої щелепи. Вийшовши з каналу через підочноямковий отвір на передню поверхню верхньої щелепи, n. infraorbitalis ділиться на декілька гілок. Це нижні гілки повік (rr. palpebrales inferiores), які спрямовуються до шкіри нижньої повіки, потім зовнішні носові гілки, rr. nasales exerni, що розгалужуються у шкірі зовнішнього носа, і верхні губні гілки, rr. labiales superiores. Крім того, на своєму шляху ще в підочноямковій борозні і в каналі підочноямковий нерв віддає верхні - передні, cередню і задні альвеолярні

- гілки, rr. alveolares superiores anteriores, medius еt posteriores, які в товщі верхньої щелепи утворюють верхнє зубне сплетіння, рlехus dentalis superior. Верхні зубні гілки, rr. dentales superiores, цього сплетіння іннервують зуби верхньої щелепи, а верхні ясенні гілки, rr. gingivales superiores, - ясна. Від підочноямкового нерва відходять також внутрішні носові гілки, rr. nasales internі, до слизової оболонки передніх відділів порожнини носа.

2.Виличний нерв, n. zygomaticus, відходить від верхньощелепного нерва

вкрилопіднебіннiй ямці, біля крилопіднебінного вузла і проникає в очну ямку через нижнюочноямкову щілину. В очній ямці віддає сполучну гілку, що містить післявузлові парасимпатичні волокна до слізного нерва для секреторної іннервації слізної залози. Потім виличний нерв входить у виличноочноямковий отвір виличної кістки. В товщі кістки нерв ділиться на дві гілки, одна з яких -

66

виличноскронева гілка, n. zygomaticotemporalis, через отвір, на передній поверхні виличної кістки, спрямовується до шкіри виличної і щічної ділянок.

3.Вузлові гілки, rr. ganglionares, які містять чутливі і вегетативні волокна, йдуть від n. maxillaris (в крилопіднебінній ямці) до крилопіднебінного вузла і до гілок, які від нього відходять (див. парасимпатичну систему).

4.Крилопіднебінний вузол, ganglion pterygopalatinum. Належить до парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Гілками крилопіднебінного вузла є:

1.Медіальні і латеральні верхні задні гілки носа rr. nasales posteriores superiors mediales et laterales, які проникають крізь клиноподібно-піднебінний отвір та іннервують слизову оболонку порожнини носа, а також її залози. Найбільша з верхніх медальних гілок - носопіднебінний нерв, n. nasopalatinus, лягає на перетинку носа, потім йде крізь різцевий канал до слизової оболонки твердого піднебіння.

2.Великий і малий піднебінні нерви, n. palatinus minores et rr. раlаtіnі minores, через однойменні канали йдуть до слизової оболонки твердого і м'якого піднебіння.

3.Нижні задні носові гілки rr. nasales posteriores inferiores, проходять в піднебінному каналі і іннервують слизову оболонку нижніх відділів порожнини носа.

3.3.Рекомендована література

Основна:

1.Привес М.Г. и соавтор "Анатомия человека". С.П. Изд-во «Гіппократ». 1998р.

2.Сапин М.Р.(ред.) "Анатомия человека". М.Медицина. 1985.

3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. "Атлас анатомии человека".Т-3. 1991р.

Додаткова:

1. Л.Р. МатещукВацеба. "Нормальна анатомія". Навчально-методичний посібник. Львів "Поклик сумління". 1997р.

3.4. Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою за темою:

3.5. Матеріали для самоконтролю.

1.Класифікація (назва та нумерація черепних нервів за темою).

2.Кількість ядер, функція, місце розташування та проекція ядер трійчастого нерва на ромбоподібну ямку.

3.Будова та топографія трійчастого вузла.

4.Гілки трійчастого нерва.

5.Хід верхньощелепного нерва, функція, розгалуження, відділи.

6.Зони іннервації верхньощелепного нерва

Ухворого спостерігається різкий біль в усіх зубах лівої верхньої щелепи. Який нерв уражений?

1. Трійчастий нерв, ІІ гілка.

2. Трійчастий нерв, ІІІ гілка.

67

3.Трійчастий нерв, І гілка.

4.Лицевий нерв.

5.Під’язиковий нерв.

Ухворого різкий біль в області кликової ямки. Ураження якого нерва має місце?

1.Трійчастий нерв, ІІ гілкаю

2.Лицевий нерв.

3.Трійчастий нерв, ІІІ гілка.

4.Трійчастий нерв, І гілка.

5.Язико-глотковий.

У хворого розвинувся птоз (опущення верхньої повіки). Ураження якого нерва має місце ?

1.Окоруховий.

2.Лицевий.

3.Трійчастий.

4.Блоковий.

5.Відвідний.

Хворий не може рухати око в зовнішню сторону (латерально). Який нерв ушкоджений ?

1.Відвідний.

2.Блоковий.

3.Лицевий .

4.Окоруховий.

5.Трійчастий.

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи:

5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.

5.1. Робота з вологими препаратами головного мозку та з черепом.

Тема 21. Трійчастий нерв – ІІІ гілка – нижньощелепний нерв Кількість годин – 2.

1. Актуальність теми:

Знання трійчастого нерва, зокрема ІІІ гілки нижньощелепного нерва надасть можливість студентам засвоїти цілий ряд клінічних дисциплін, як стоматологічного так і медичного профілю, насамперед неврології, хірургії, травматології, терапії та багатьох стоматологічних дисциплін.

2. Навчальні цілі.

1.Мати уявлення (а - І) про будову черепа, про відділи головного мозку, про анатомію основи мозку.

2.Знати (а-ІІ)

-кількість та назву ядер трійчастого нерва

-функцію та розташування у мозку ядер трійчастого нерва

-проекцію ядер трійчастого нерва на ромбоподібну ямку

68

-місце виходу трійчастого нерва з речовини мозку

-будову трійчастого вузла

- на які гілки розгалужується трійчастий вузол та через які отвори вони виходять з порожнини черепа.

-хід та топографічні особливості нижньощелепного нерва

-ділянки іннервації нижньощелепного нерва.

3.Виховні цілі:

Формувати деонтологічні аспекти при лікуванні хворих з захворюваннями нервової системи,

4. Міждисциплінарна інтеграція.

5. Зміст теми.

Нижньощелепний нерв (n. mandibularis ) - третя гілка, виходить з черепа через овальний отвір у підскроневу ямку. Нерв змішаний, завтовшки 3,5 - 7.5 мм; складається з 30-80 пучків, в яких нараховується від 50000 до 120000 мієлінових нервових волокон.

Від нижньощелепного нерва відходять такі рухові гілки:

1.Жувальний нерв (n. masstericus) після відгалуження від основного стовбура проходить над верхнім краєм бічного крилоподібного м'яза і через вирізку нижньої щелепи входить у жувальний м'яз з присереднього боку. Перед цим віддає чутливу гілочку до скронево-нижньощелепного суглоба.

2.Глибокі скроневі нерви (nn. temporales profundi) проходять по зовнішній основі черепа, огинаючи підскроневий гребінь, і проникаючи через присередню поверхню скроневого м'яза, розділившись перед цим на передню і задню скроневі гілки.

3.Бічний крилоподібний нерв (n. pterigoideus lateralis) проходить вперед і вниз до внутрішньої поверхні однойменного м'яза згори і збоку й розгалужується в ньому.

4.Присередній крилоподібний нерв (n. pterigocleus medialis) проходить вперед і вниз до внутрішньої поверхні однойменного м'яза. Поблизу вушного вузла віддає вузлові гілки, а також два невеликих нерви: до м'язів - натягачів піднебінної завіски і барабанної перетинки.

5.Щелепно - під'язиковий нерв (n. mylohyoideus) відходить від нижнього коміркового перед його входженням у нижньо-щелепний отвір; йде по однойменній борозні гілки нижньої щелепи й далі до щелепно під'язикового м'яза та до переднього черевця двочеревцевого м'яза.

Чутливі гілки нижньощелепного нерва:

1.Оболонкова гілка (r. meningeus) відходить поблизу овального отвору і

69

оболонку головного мозку та слизову оболонку комірок соскоподібного відростка скроневої кістки.

2. Щічний нерв (n. buccalis) проходить між головками бічного

3. Вушно - скроневий нерв (n. auriculotemporalis) має сполучну гілку до вушного вузла. Біля шийки нижньої щелепи нерв повертає догори, пронизує привушну слинну залозу і виходить на скроневу ділянку, супроводжуючи поверхневу скроневу артерію. Віддає такі гілки: суглобові (rr. articulares); привушні (rr. parotidei) у складі яких крім чутливих є парасимпатичні секреторні волокна з вушного вузла, які приєдналися до вушно - скроневого нерва за допомогою сполучної гілки; нерв зовнішнього слухового ходу (n. meatus acustici externi), до шкіри зовнішнього слухового ходу та барабанної перетинки; передні вушні нерви (nn. auricularis anteriores) до шкіри вушної раковини й середньої частини скроневої ділянки.

4. Язиковий нерв (n. lingvalis) починається поблизу овального отвору, проходить між крилоподібним м’язом, до язикового нерва приєднується барабанна струна, що є продовженням проміжного нерва. У складі барабанної струни крім чутливих смакових волокон йдуть передвузлові парасимпатичні волокна до піднижньощелепного вузла, під'язикової та піднижньо - щелепної залоз. Далі язиковий нерв проходить між внутрішньою поверхнею нижньої щелепи та присереднім крилоподібним м’язом над піднижньощелепною залозою, по зовнішній поверхні під’язиково-язикового м'яза в складці слизової оболонки до бічної поверхні язика.

Між волокнами під’язиково-язикового та підборідно-язикового мязів нерв розпадається на кінцеві гілки. За ходом нерва формуються сполучні гілки з нижнім комірковим і під'язиковим нервами, а також з піднижньощелепним вузлом. У порожнині рота від язикового нерва відходять такі гілки: перешийка зіва - до слизової оболонки зіва й заднього відділу дна порожнини рота, ясен та під'язикової залози, які проходять через м'язи язика й закінчуються в слизовій оболонці передніх двох третин язика, несучи також смакові волокна від сосочків язика.

5. Нижній комірковий нерв (n. alveolaris inferior) - змішаний, найбільша гілка нижньощелепного нерва. Спочатку проходить між крилоподібними м'язами із боку від язикового нерва, потім входить разом з однойменними судинами до каналу нижньої щелепи.

7. Матеріали методичного та матеріального забезпечення заняття:

Таблиці, вологі препарати мозку, череп, тотальний препарат, матеріали «Крок-1», задачі, питання.

Питання на підготовчий етап

1.Назвати всі отвори основи черепу та нижньої щелепи.

2.Топографія крило - піднебінної ямки.

3.Будова нижньої щелепи.

4.Рельєф ромбоподібної ямки.

5.Вегетативні вузли голови.

70