методичка 2 курс 1 сем
.pdf
3.4. Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою за темою:
Основні завдання |
Вказівки |
|
|
|
Відповіді |
|
|
||
Вивчити |
місце |
Повторити топографію |
|
Клітини нюхового епітелію |
|||||
розташування |
порожнини носу |
|
|
розташовані |
у |
слизовій |
|||
нюхового епітелію |
|
|
|
|
оболонці |
верхньої |
носової |
||
|
|
|
|
|
|
раковини та носовій перетинки |
|||
|
|
|
|||||||
Вивчити |
місце Повторити |
будову Смакові цибулини знаходяться |
|||||||
розташування |
слизової |
|
|
|
у |
|
листоподібних, |
||
смакових |
цибулин у оболонки язика |
|
|
грибоподібних, валикоподібних |
|||||
слизовій |
оболонці |
|
|
|
|
сосочках язика. |
|
||
язика |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Вивчити |
шляхи Повторити топографію |
|
Лімфа |
від |
молочної залози |
||||
відтоку |
лімфи від лімфатичних вузлів |
та відтікає |
у пахвові |
лімфатичні |
|||||
молочної залози. |
судин |
тулуба, |
шиї, вузли, а також у пригрудинні та |
||||||
|
|
верхньої |
|
|
|
глибокі |
шийні |
лімфатичні |
|
|
|
кінцівки |
|
|
|
вузли. |
|
|
|
3.5.Матеріали для самоконтролю.
1.Чим представлений периферичний відділ нюхового аналізатора?
2.Де знаходяться підкіркові та коркові центри нюху?
3.Будова провідникового шляху нюхового аналізатора.
4.Де знаходяться рецептори органа смаку?
5.Які черепні нерви проводять смакові відчуття до ствола мозку?
6.Де знаходиться другий та третій нейрони аналізатора смаку?
7.Де розташований кірковий центр органа смаку?
8.Будова та розвиток шкіри.
9.Функції шкіри, особливості її будови у різних відділах тіла людини.
10.Сальні та потові залози, будова, функції.
11.Нігті та волосся, будова, особливості розташування на тілі людини.
12.Молочна залоза, будова, топографія, кровопостачання, іннервація, відтік лімфи.
1.У хворого порушена смакова чутливість передніх 2/3 язика. Який нерв при цьому скоріше всього уражений?
А) Блукаючий нерв Б) Підязиковий нерв
В) Барабанна струна (гілка 7 пари черепних нервів) Г) Вірної відповіді немає
2. У чоловіка, після тривалого перебування у гумовому костюмі спостерігалось погіршення почуття. Які функції при цьому порушилися?
5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи
Тема 29. Висхідні проекційні провідні щляхи. Кількість годин -2.
1.Актуальність теми.
Унервовій системі нервові клітини не лежать ізольовано, вони вступають у контакти одна з одною, утворюючи ланцюг нейронів - провідників імпульсів.
91
По ланцюгах нейронів нервові імпульси рухаються в суворо визначеному напрямку, що обумовлено особливостями будови нервових клітин і синапсів.
Пучки нервових волокон, що з'єднують функціонально однорідні ділянки сірої речовини в центральній нервовій системі, що займають у білій речовині головного і спинного мозку визначене місце і проводять однаковий імпульс, одержали назву провідних шляхів.
Таким чином, знання будови основних провідних шляхів необхідно для подальшого вивчення фізіології, неврології, нейрохірургії, та для правильної постановки топічного діагнозу у неврологічній клініці.
2. Навчальні цілі.
1.Знати, що являють собою провідні шляхи головного та спинного мозку, їх класифікацію.
2.Знати основні асоціативні провідні шляхи головного мозку.
3.Знати основні комісуральні провідні шляхи
4.Знати провідні шляхи больової та температурної чутливості від шкіри тулуба.
5.Знати провідні шляхи больової та температурної чутливості від шкіри обличчя.
6.Знати провідні шляхи пропріоцептивної чутливості кіркового напрямку.
7.Знати провідні шляхи тактильної чутливості.
8.Знати низхідні проекційні шляхи мозочкового напрямку.
3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи. 3.1 Базові знання (міждисциплінарна інтеграція)
1.Внутрішня будова спинного мозку.
2.Топографія білої речовини стовбурових відділів головного мозку.
3.Топографія та будова трійчастого вузла.
4.Топографія та загальний план будови спинномозкових вузлів.
5.Загальні уявлення про особливості будови нервових клітин.
6.Загальні уявлення про механізм передачі нервового імпульсу та контакти між нервовими клітинами.
7.Поняття про види чутливості, екстерота інтерорецепція.
3.2 Схема-конспект змісту заняття Провідні шляхи — це форма зв'язку периферії (рецептора) з центром, центру з
периферією (виконуючим органом) і центрів між собою. Провідні шляхи поділяються на три групи:
I. Асоціативні шляхи — здійснюють зв'язок різних частин центральної нервової системи в межах однієї половини. В спинному мозку асоціативні шляхи представлені власними пучками, які зв'язують сегменти спинного мозку в межах однієї половини. В головному мозку асоціативні шляхи зв'язують кіркові кінці аналізаторів одної півкулі і представлені:
-верхнім поздовжнім пучком;
-нижнім поздовжнім пучком;
-гачкоподібним пучком ;
-поясом;
-дуговими волокнами.
II. Комісуральні шляхи — здійснюють зв'язок половин центральної нервової системи між собою. В спинному мозку комісуральні шляхи представлені білою спайкою. В головному мозку основними комісуральними шляхами є:
92
-мозолисте тіло;
-передня спайка мозку;
-спайка повідців;
-задня епіталамічна спайка;
-спайка склепіння.
III. Проекційні шляхи — це складні рефлекторні дуги з різною кількістю вставних нейронів. Проекційні шляхи зовнішніх аналізаторів — аферентні (висхідні).
Проекційні шляхи внутрішніх аналізаторів — аферентні (висхідні) та еферентні (низхідні).
Висхідні шляхи переважно 4-нейронні (4-й нейрон — це кірковий кінець аналізатора).
Схема: чутливий вузол — чутливе ядро — таламус — кора (внутрішня зерниста пластинка).
Шкірний аналізатор забезпечує сприйняття, передачу і усвідомлення екстероцептивної інформації (відчуття болю, дотику, температури). Від шкіри тулуба, шиї та кінцівок інформація в кору передається по шляху Едінгера.
1-й нейрон цього шляху лежить у спинномозковому вузлі. Дендрит його закінчується рецептором в шкірі тулуба і кінцівок. Аксон в складі заднього корінця спинного мозку входить у спинний мозок.
2-й нейрон лежить у спинному мозку в задньому розі у власному ядрі Аксон його переходить на протилежну сторону спинного мозку (шлях перехрещений), підіймається по латеральному канатику спинного мозку, утворює спинномозкову петлю / направляється в проміжний мозок.
3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. Аксон його проходить через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець в кору.
4-й нейрон — інтернейрон — лежить у корі в зацентральній звивині у внутрішньому зернистому шарі (пластинці).
Від шкіри обличчя інформація в кору передається по шляху трійчастого нерва.
1-й нейрон лежить у трійчастому вузлі, дендрит його закінчується рецептором у шкірі обличчя, аксон в складі трійчастого нерва йде в міст.
2-й нейрон лежить у мості в мостовому ядрі (дотик) або в спинномозковому ядрі (біль, температура). Аксон його переходить на протилежну сторону (шлях перехрещений), утворює трійчасту петлю, направляється в проміжний мозок.
3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. Аксон його проходить через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець у кору.
4-й нейрон лежить у корі в зацентральній звивині (в нижній частиш) у внутрішній зернистій пластинці (шарі).
Висхідні шляхи пропріоцептивного аналізатора поділяється на дві групи: І) кіркового напрямку; ІІ) мозочкового напрямку.
І. Висхідні шляхи пропріоцептивного аналізатора кіркового напрямку. Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок в кору передається по пучках Голля та Бурдаха.
93
1-й нейрон лежить у спинномозковому вузлі. Дендрит його закінчується рецептором в м'язах і суглобах нижньої частини тулуба і нижніх кінцівок (шлях Голля) або верхньої частини тулуба і верхніх кінцівок (шлях Бурдаха). Аксон іде в складі заднього корінця спинного мозку, піднімається в задніх канатиках спинного мозку у вигляді ніжного пучка Голля або клиноподібного пучка Бурдаха до довгастого мозку.
2-й нейрон лежить у довгастому мозку в ніжному ядрі (шлях Голля) або клиноподібному ядрі (шлях Бурдаха). Аксон його формує медіальну петлю, переходить на протилежну сторону (перехрестя петель) і направляється в проміжний мозок.
3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. Аксон його проходить через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець в кору.
4-й нейрон лежить у корі в передцентральній звивині у внутрішній зернистій пластинці. Примітка: частина аксонів ніжного і клиноподібного ядер формують зовнішні дугові волокна і направляються по нижніх ніжках мозочка в мозочок.
Пропріоцептивна інформація від голови в кору передасться по шляху трійчастого нерва.
1-й нейрон лежить у трійчастому вузлі, дендрит його закінчується рецептором у м'язах голови і деяких м'язах шиї, аксон в складі трійчастого нерва йде в міст.
2-й нейрон лежить у середньомозковому ядрі трійчастого нерва. Аксон його переходить на протилежну сторону, утворює трійчасту петлю, направляється в поміжний мозок.
3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. Аксон його проходить через задню ніжку внутрішньої капсули, через променистий вінець у кору.
4-й нейрон лежить у корі в передцентральній звивині у внутрішній зернистій пластинці.
ІІ. Висхідні шляхи пропріоцептивного аналізатора мозочкового напрямку:
Пропріоцептивна інформація від тулуба і кінцівок у мозочок передається по передньому спинно-мозочковому шляху Говерса і задньому спинномозочковому шляху Флехсіга.
1-й нейрон лежить у спинномозковому вузлі. Дендрит його закінчується рецептором в м'язах тулуба і кінцівок. Аксон в складі заднього корінця спинного мозку входить у спинний мозок.
2-й нейрон лежить у спинному мозку в грудному ядрі (шлях Флєхсіга) або в медіальному проміжному ядрі (шлях Говерса). Аксон його піднімається по латеральних канатиках спинного мозку і по нижніх ніжках мозочка в мозочок (шлях Флехсіга — шлях неперехрещений) або переходить на протилежну сторону (перше перехрестя) підіймається по латеральних канатиках спинного мозку і по верхніх ніжках мозочка, утворюючи верхній мозковий парус (друге перехрестя) в мозочок (шлях Говерса — двічі перехрещений).
3-й нейрон — інтернейрон — лежить у мозочку в черв'яку.
94
3.3 Рекомендована література.
Основна:
1.Привес М.Г. и соавт. «Анатомия человека», С.П. Из-во «Гиппократ»., 1998.
2.Сапин М.Р. (ред). «Анатомия человека»., М. Медицина. 1987, т. 2, с 435-440.
3.Синельникове Р.Д., Синельникове Я.Р. «Атлас анатомии человека». Т-4. Додаткова:
1.Костиленко Ю.П., Скрипников Н.С. Девяткин Е.А. методические рекомендации для студентов 1 и 2 курсов лечебного и сгоматологического факультетов по теме «Общие теоретические предпосылки к изучению органов чувств и проводящих путей нервной системи». Полтава, 1986, 49с.
2.Лавров Н.Н. Краткое пособие к изучению проводящих путей головного и спинного мозга. Рязань. 1961, 80 стр.
3.Л.Р. Матещук-Вацеба «Нормальна анатомія». Навчально-методичний посібник. Львів. "Поклик сумління". 1997.
4.Иванов Г Ф. Основи нормальний анатомии человека 1949.
3. Тонков В.Н. Учебниж нормальной анатомии человека. 1962.
3.4. Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою за темою:
Основні |
Вказівки |
Відповіді |
|
завдання |
|
|
|
Вивчити |
Повторити |
В головному мозку асоціативні шляхи зв'язують кіркові кінці |
|
основні |
будову |
аналізаторів одної півкулі і представлені: |
|
асоціативні |
кінцевого |
- верхнім поздовжнім пучком, |
|
шляхи |
мозку. |
- нижнім поздовжнім пучком; |
|
головного |
- гачкоподібним пучком; |
|
|
мозку. |
|
- поясом; |
|
|
|
- дуговими волокнами |
|
Вивчити |
Повторити |
Від шкіри обличчя інформація в кору передається по шляху |
|
провідний |
будову |
трійчастого нерва. |
|
шлях |
трійчастог |
1-й нейрон лежить у трійчастому вузлі, |
|
шкіряного |
о нерва. |
2-й нейрон лежить у мості в мостовому ядрі (дотик) або в |
|
аналізатора |
спинномозковому ядрі (біль, температура). Аксон його |
||
від обличчя |
|
переходить на протилежну сторону |
(шлях перехрещений), |
|
|
утворює трійчасту петлю, направляється в проміжний мозок. |
|
|
|
3-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі в задньому |
|
|
|
вентральному ядрі вентролатеральної групи ядер. |
|
|
|
4-й нейрон лежить у корі в зацентральній звивині |
|
3.5. Матеріали для самоконтролю.
1.Що являють собою провідні шляхи головного та спинного мозку, їх класифікація.
2.Назвати та показати асоціативні провідні шляхи головного мозку.
3.Назвати та показати основні комісуральні провідні шляхи.
4.Провідні шляхи больової та температурної чутливості від шкіри тулуба.
5.Провідні шляхи больової та температурної чутливості від шкіри обличчя.
6.Провідні шляхи пропріоцептивної чутливості кіркового напрямку.
7.Провідні шляхи тактильної чутливості.
8.Висхідні проекційні шляхи мозочкового напрямку.
1). У хворого пошкоджена права половина спинного мозку. Які види чутливості відсутні справа та зліва нижче рівня пошкодження 2). У хворого трапився крововилив (геморрагічний інсульт) в ділянці задньої
95
ніжки внутрішньої капсули справа. Який вид соматичної чутливості відсутній зліва?
5. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
5.1 Матеріали післяаудиторної самостійної роботи
Тема 30 Низхідні провідні шляхи. Кількість годин -2.
1. Актуальність теми.
Знання низхідних проекційних провідних шляхів дає можливість встановити топічний діагноз центральних рухових розладів, що необхідно в практиці невропатологів та нейрохірургів.
2. Навчальні цілі.
1.Знати класифікацію низхідних провідних шляхів.
2.Знати кірково - спинномозковий шлях, його топографію, будову, функцію.
3.Знати кірково - ядерний шлях, його топографію, будову, функцію.
4.Знати утворення, які відносяться до екстрапірамідної системи, її роль в організмі людини.
5.Знати загальну характеристику екстрапірамідної нервової системи.
6.Знати дахово - спинномозковий шлях, його топографію, будову.
7.Знати присінково - спинномозковий шлях, його топографію, будову.
8.Знати сітчасто - спинномозковий шлях, його топографію, будову.
3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
3.1Базові знання (міждисциплінарна інтеграція)
1.Внутрішня будова спинного мозку.
2.Зовнішня та внутрішня будова довгастого мозку.
3.Базальні ядра головного мозку, топографія, функції.
4.Поняття про стріопалідарну систему.
5.Внутрішня будова середнього мозку, топографія та функція червоного ядра.
6.Топографія та функції сітчастої формації.
7.Топографія та функції ядер мозочка.
8.Поняття про механізм утворення довільних та мимовільних рухів.
3.2Схема-конспект змісту заняття.
Низхідні проекційні шляхи поділяються на 2 групи: І) пірамідні шляхи; ІІ) екстрапірамідні шляхи.
І. Пірамідні шляхи забезпечують свідомі рухи (філогенетично більш молоді). Кірково-спинномозковий шлях - прямий зв'язок кори з руховими ядрами спинного мозку.
1-й нейрон знаходиться в корі в передцентральній звивині у внутрішній пірамідальній пластинці (великі пірамідні клітини Беца). Аксон його йде через променистий вінець, через внутрішню капсулу, через основу ніжок мозку, через основу моста, формує піраміди довгастого мозку, переходить на протилежну сторону (перехрестя 5/6 пірамід), спускається по латеральних канатиках слинного мозку до передніх рогів спинного мозку (латеральний кірковоспинномозковий шлях) або не переходить на протилежну сторону (І/6 пірамід не перехрещується), спускається по передніх канатиках спинного мозку (робить
96
посегментарне перехрестя) до передніх рогів спинного мозку (передній кірково-спинномозковий шлях).
2-й нейрон знаходиться в передньому розі спинного мозку в одному з п'яти рухових ядер. Аксон його виходить зі спинного мозку в складі переднього корінця спинного мозку і закінчується ефектором в м'язах тулуба і кінцівок.
Кірково-ядерний шлях - прямий зв'язок кори з руховими ядрами черепних нервів.
1-й нейрон знаходиться в корі в передцентральній звивині у внутрішній пірамідальній пластинці (великі пірамідні клітини Беца). Аксон його йде через променистий вінець, через внутрішню капсулу (коліно), через основу ніжок мозку, направляється в стовбур мозку. В стовбурі мозку відбувається часткове перехрестя.
2-й нейрон лежить у стовбурі мозку в одному з рухових ядер черепних нервів своєї і протилежної сторони. Аксон його виходить з головного мозку і з порожнини черепа в складі відповідного черепного нерва і закінчується ефектором в м'язах голови, частково в м'язах шиї, в скелетних м'язах нутрощів голови і шиї. Шлях частково перехрещений.
II. Екстрапірамідні шляхи забезпечують виконання автоматизованих рухів, координацію рухів. Більшість екстрапірамідних шляхів можна об'єднати у два шляхи;
1) Кірково-мосто-мозочково-зубчасто-червоно-ядерно-спинномозковий шлях. 1-й нейрон лежить у корі у внутрішній пірамідальній пластинці (великі пірамідні клітини Беца). Аксон його проходить через променистий вінець,
внутрішню капсулу, основу ніжок мозку в основу моста.
2-й нейрон лежить в основі моста в ядрах моста. Аксон його переходить на протилежну сторону (перше перехрестя шляху) і по середніх ніжках мозочка йде у мозочок.
3-й нейрон лежить у корі мозочка.
4-й нейрон теж лежить у мозочку, але-в зубчастому ядрі мозочка. Аксон його підіймається по верхніх ніжках мозочка в середній мозок, переходить на протилежну сторону (друге перехрестя шляху — перехрестя Вернекінга).
5-й нейрон лежить у середньому мозку в червоному ядрі. Аксон його переходить на протилежну сторону (третє перехрестя шляху — перехрестя Фореля) і спускається по латеральних канатиках спинного мозку до передніх рогів спинного мозку. 6-й нейрон лежить у передніх рогах спинного мозку в одному з 5 рухових ядер. Аксон йоговиходить зі спинного мозку в складі переднього корінця спинного мозку і закінчується ефектором в м'язах тулуба і кінцівок.
2) Кірково-таламо-стріато-стріато-палідо- червоно-ядерно-спинномозковий шлях
сітчасто |
присінково |
оливо |
1-й нейрон лежить у корі у внутрішній пірамідальній пластинці (великі пірамідні клітини Беца).
97
Аксон його проходить через променистий вінець, внутрішню капсулу в проміжний мозок.
2-й нейрон лежить у проміжному мозку в таламусі. 3-й нейрон лежить у малих клітинах стріатум. 4-й нейрон лежить у великих клітинах стріатум 5-й нейрон лежить у палідум.
6-й нейрон може лежати в червоному ядрі середнього мозку, в сітчастій речовині, у вестибулярних ядрах, в оливному ядрі.
7-й нейрон лежить в одному з 5 рухових ядер переднього роту спинного мозку. Аксон його виходить зі спинного мозку в складі переднього корінця спинного мозку і закінчується ефектором в м'язах. Фрагменти описаних екстрапірамідних. шляхів існують також самостійно і можуть працювати без участі кори головного мозку (кірково-мосто-мозочковий шлях, мозочково- зубчасто-червоноядерний шлях, червоноядерно-спинномозковий шлях, присінково-спинномозковий шлях, оливота сітчасто-спинномозковий шляхи, дахо-спинно-мозковий шлях).
До екстрапірамідних шляхів відноситься також медіальний поздовжній пучок, який забезпечує синхронні рухи очей і голови:
1-й нейрон - інтернейрон - лежить в епіталамічній спайці (ядро Даркшевича). Аксон його прямує до ядер своєї та протилежної сторони ІІІ-IV, VI черепних нервів, а також до вестибулярних ядер.
2-й нейрон - інтернейрон - знаходиться у вестибулярному ядрі. Аксон його опускається по передніх канатиках спинного мозку до передніх рогів спинного мозку.
3-й нейрон - мотонейрон - лежить у передніх рогах спинного мозку в одному з 5 рухових ядер.
3.3 Рекомендована література Основна:
1.Привес М.Г. и соавт. «Анатомия человека», С.П. Из-во «Гиппократ». 1998.
2.Сапин М.Р. (ред.). «Анатомия человека»., М. Медицина. 1987, т. 2, с.435-440.
3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. «Атлас анатомии человека». Т-4. Додаткова:
1. Костиленко Ю.П., Скрипников Н.С., Девяткин Е.А. Методические рекомендации для студентов І и ІІ курсов лечебного и стоматологического факультетов по теме «Общие теоретические предпосылки к изучению органов чувств и проводящих путей нервной системи». Полтава, 1986, 49с.
2.Лавров Н.Н. Краткое пособие к изучению проводящих путей головного и спинного мезга. Рязань. 1961, 80 стр.
3.Л.Р. Матещук-Вацеба «Нормальна анатомія». Навчально-методичний посібник. Львів. "Поклик сумління". 1997.
4.Иванов Г.Ф. Основи нормальной анатомии человека. 1949.
5.Тонков В.Н. Учебник нормальной анатомии человека. 1962.
98
3.4. Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою за темою:
Вивчити |
будову |
Повторити внутрішню |
Кірково-ядерний шлях — прямий зв'язок кори |
|||||||
кірково-ядерного |
будову |
|
головного |
з руховими ядрами черепних нервів. |
|
|||||
провідного шляха |
мозка, |
|
топографію |
1-й нейрон знаходиться в корі в перед |
||||||
|
|
ядер черепних нервів. |
центральній звивині. Аксон його йде через |
|||||||
|
|
|
|
|
променистий вінець, через внутрішню капсулу |
|||||
|
|
|
|
|
(коліно), |
через |
основу |
ніжок |
мозку, |
|
|
|
|
|
|
направляється в стовбур мозку. В стовбурі |
|||||
|
|
|
|
|
мозку відбувається часткове перехрестя. |
|
||||
|
|
|
|
|
2-й нейрон лежить у стовбурі мозку в одному |
|||||
|
|
|
|
|
з рухових ядер черепних нервів своєї і |
|||||
|
|
|
|
|
протилежної сторони. Аксон його виходить з |
|||||
|
|
|
|
|
головного мозку і з порожнини черепа в складі |
|||||
|
|
|
|
|
відповідного черепного нерва і закінчується |
|||||
|
|
|
|
|
ефектором в м'язах голови, частково в м'язах |
|||||
|
|
|
|
|
шиї, в скелетних м'язах |
нутрощів, голови і шиї |
||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
На які |
групи |
Повторити |
будову |
Низхідні |
проекційні |
шляхи поділяються на |
||||
поділяються |
|
кори головного мозку, |
2 групи: |
|
|
|
|
|
||
низхідні |
|
топографію базальних |
1 – пірамідні шляхи; |
|
|
|
|
|||
проекційні |
|
ядер, |
внутрішньої |
2 – екстра пірамідні шляхи |
|
|
||||
провідні шляхи |
капсули |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.5. Матеріали для самоконтролю.
1.Класифікація низхідних провідних шляхів.
2.Кірково - спинномозковий шлях, топографія, будова, функції.
3.Кірково - ядерний шлях, топографія, будова, функції.
4.Що відноситься до екстрапірамідної системи, її роль в організмі людини?
5.Загальна характеристика екстрапірамідної нервової системи.
6.Дахово - спинномозковий шлях, топографія, будова.
7.Присінково-спинномозковий шлях, топографія, будова.
8. Сітчасто - спинномозковий шлях, топографія, будова.
1)У хворого крововилив у внутрішню капсулу справа. Які рухові функції при цьому порушені?
А) рухи правої половини тулуба, правої руки та ноги. Б) рухи лівої половини тулуба, лівої руки та ноги.
В) рухи правої половини тулуба, правої руки, ноги, частково правої половини обличчя та язика.
2)У хворого трапився крововилив у блідний шар. Як це відобразилося н на рухових функціях хворого?
А) зменшення об’єму рухів, їх обмеженість, скованість Б.) збільшення об’єму рухів.
В) збільшення кількості рухів у верхніх кінцівках. Г) правильної відповіді немає.
4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
Завдання |
Вказівка |
Примітка |
5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи
99
