 Світловідчуття - це здатність сприймати світло у діапазоні

сонячного випромінювання і пристосовуватися до сприйняття зорових образів при різних рівнях освітлення. Це найбільш древня і основна функція органу зору.

Процес світловідчуття починається в паличковому апараті сітківки. Під впливом енергії світлового випромінювання розпадаються спеціальні речовини, звані зоровим пурпуром. У паличках ця речовина - родопсин, що утворена з білка і вітаміну А, а в колбочках - йодопсін, в складі якого є йод. Під впливом світла йодопсін і родопсин розпадаються, утворюючи позитивні і негативні іони і індукуючи виникнення нервового імпульсу.

 Адаптація - здатність ока пристосовуватися до сприйняття світла різної яскравості. Чутливість ока до світла різна - у темряві вона підвищується, на світлі знижується.

Розрізняють два види адаптації: адаптацію до світла при підвищенні рівня освітленості та

адаптацію до темряви при зниженні рівня освітленості.

РЕФРАКЦІЯ

Рефракція – це заломлення світла в оптичній системі. Ми з Вами розглядаємо оптичну систему ока, до якої входять світлозаломлюючі (рогівка, волога передньої камери, кришталик та скловидне тіло) та світлосприймаюча (сітківка) структури.

Короткозорість (міопія) та далекозорість (гіперметропія) є неспіврозмірними рефракціями (аметропіями). Нормальною або співрозмірною рефракцією є емметропія, при якій заломлення променів, що попали в око йде таким чином, що вони фокусуються на сітківці і людина отримує чітке зображення.

Лише при нормальній рефракції ока в 60 діоптрій, паралельні промені зійдуться в центральній ямці сітківки.

Око в деякій ступені само може змінювати свою заломлюючу силу при розгляданні предметів, що знаходяться на різній відстані. Це можливо задяки тому, що змінюється кривизна, а відповідно, і заломлююча сила кришталика. Таке пристосування (фокусування) ока до бачення на різній відстані називається акомодацією.

Акомодація ока можлива в межах, обмежених найближчою і

найвіддаленішою точками ясного зору, тобто найменшою відстанню, на якій можна читати дрібний шрифт, і найбільшою відстанню, на якій ясно помітний предмет. Збільшення заломлюючої сили оптичної системи ока при максимальній напрузі називають обсягом акомодації. Він знижується з віком через зменшення еластичності кришталика. Спазм акомодації - її більш-менш тривале напруження, що продовжується і після того, як очі перестали фіксувати близький предмет. Спазм виникає звичайно в осіб молодого віку при підвищеному зоровому навантаженні, при травмах ока, невритах війкового м'яза, під впливом лікарських засобів (наприклад, пілокарпіну).



ДОСЛІДЖЕННЯ РЕФРАКЦІЇ

Для дослідження рефракції використовують суб’єк-

тивний метод – підбору корегуючих лінз і об’єктивні методи – скіаскопії та рефрактометрії

Короткозорість (міопія)-це порушення рефракції ока, при якому зображення предметів формується перед сітківкою. У людей з короткозорістю або збільшена довжина ока – це осьова короткозорість, або око має велику заломлюючу силу, через що виникає невелика фокусна віддаль—це рефракційна короткозорість.Короткозорим людям добре видно близько і погано далеко. Віддалені предмети здаються розмитими, не чіткими. Для корекції використовують розсіюючі (негативні) лінзи.

ПРЕСБІОПІЯ

Більшість людей з нормальним зором в молодості, ближче до 40 років починає звертати увагу на труднощі при розгляданні дрібних предметів зблизька і при читанні текстів, надрукованих дрібним шрифтом. Шрифт здається неконтрастним, що розпливається. Очі швидко втомлюються. Спочатку віддалення тексту на більшу відстань від очей допомагає більшості людей. Але в підсумку виявляється, що без окулярів вже не обійтися. Процес цей може посилюватися аж до 65 - 70 років, що буде проявлятися в необхідності носити все більш сильні «плюсові» окуляри чи лінзи.