ОРГАН ЗОРУ ФУНКЦІЇ ЗОРУ

Людина бачить не очима, а за допомогою очей, звідки інформація передається через зоровий нерв, хіазму, зорові тракти в потиличну долю кори головного мозку, де формується та картина зовнішнього світу, яку ми бачимо. Всі ці органи і складають наш зоровий аналізатор або зорову систему.

 ВДНЗ України “УМСА” д.м.н. Безкоровайна І.М.

Сліпота́(англ. blindness) — повна або майже повна втрата зору.

Для визначення сліпоти в традиційний медицині використовуються шкали.

Повна сліпота визначається як абсолютна відсутність реакції на світло. Тим не менш, у багатьох країнах введено поняття практичної сліпоти.

Практична сліпота — або часткова здатність до зору — стан, коли людина розрізняє світло і темряву, іноді володіє деякою здатністю до сприйняття візуальної інформації, однак ця здатність настільки незначна, що не має практичного значення. У багатьох країнах, людина, яка має поле зору менше 20 градусів (норма — 180 градусів), також визнається практично сліпою.

Очі розташовуються в в орбіті

або очниці, яка є кістковим вмістилищем ока і служить також для його захисту. Вона утворена кістками черепа, в оточенні шести м'язів: чотирьох прямих і двох косих очних м'язів. М'язи сприяють руху очей в різних напрямках.

Між очницею і очним яблуком знаходиться жирова клітковина, яка виконує амортизуючі функції і в ній проходять судини, нерви та м'язи. Очне яблуко важить близько 7 грамів. Форма очного яблука є злегка сплюснута в передньозадньому напрямку куля.

Діаметр очного яблука дорослої людини дорівнює приблизно 24 мм.

Очне яблуко знаходиться в оточенні органів, які захищають його від шкідливих впливів зовнішнього середовища – придаткового апарату ока: повік, слізних органів, м’язів

Три пари окорухових м'язів, розташованих

навколо ока, управляють його обертанням. Вченими встановлено, що окорухові м'язи - одні з самих швидкодіючих. Тому не дивно, що око - це самий рухливий з усіх органів людського організму. Око робить безупинні рухи, навіть у стані уявного спокою. Так звані мікрорухи очей відіграють дуже важливу роль в зоровому сприйнятті. Без цих дрібних рухів люди не могли б розрізняти предмети. Розглядаючи, наприклад, мальовниче полотно художника, очне яблуко переміщується стрибкоподібно, здійснюючи до 130 стрибків за хвилину. Важко навіть уявити, що тривалість одного стрибка становить лише кілька сотих часток секунди.

Стінка очного яблука складається з

трьох оболонок:

зовнішня оболонка:

більша її частина являє собою щільну непрозору тканину -

склера, яка спереду переходить у меншу прозору частину - рогівку. Місце переходу називається лімб. Через рогівку в очне яблуко

 проникають промені світла. Її форма еліпсоїдна, діаметр вертикальний - 11мм, горизонтальний - 12 мм. Товщина рогівки і склери близько 1мм. Обидві ці оболонки дуже щільні і міцні, що допомагає підтримувати форму ока і внутрішньоочний тиск. Прозорість рогівки пояснюється унікальністю її будови, в ній всі клітини перебувають у суворому оптичному порядку. Рогівка не тільки пропускає, а й заломлює світлові промені.

Середня оболонка очного яблука - судинна. Вона складається з:

власне судинної оболонки (хоріоідея) в задньому відділі ока

війчастого або циліарного тіла в середньому відділі

і

переднього відділу - райдужки.

По периферії райдужка переходить в війчасте або циліарне тіло. Війчасте тіло зовні прикрите склерою. Воно має форму кільця і

складається із сполучної тканини, судин, війкового м'яза і відростків.

До відростків війчастого тіла за допомогою спеціальної кругової зв'язки прикріплюється кришталик.

Хоріоідея складається з великої кількості судин і займає задні 2 / 3 судинної оболонки. Її основна функція - живлення сітківки.

Внутрішня оболонка очного яблука - сітківка.

Вона являє собою частину нервової системи і є першим відділом зорового аналізатора. У сітківці світлова енергія перетворюється в нервові імпульси і відбувається первинний аналіз зорової інформації. Верхній шар сітківки - пігментний. Він поглинає світло, зменшуючи його розсіювання всередині ока, і в ньому ж утворюються зорові речовини. У наступному шарі знаходяться відростки клітин сітківки - паличок і колбочок. Відростки містять зорові речовини (зоровий пурпур) - родопсин (палички) і

йодопсін (колбочки). Палички і колбочки передають нервове збудження далі біполярним клітинам, а ті в свою чергу гангліозним клітинам. Відростки цих клітин збираються в зоровий нерв. Оптично активну частину сітківки можна побачити при обстеженні ока. Вона називається очне дно. На очному дні можна розглянути судини, диск зорового нерва, а також жовту

пляму (область сітківки, де зосереджено максимальну кількість колбочок, що відповідають за денний зір).

Сітківка ока має дуже складну будову. У

ній знаходиться 10 шарів клітин. Особливо важливі нейрорецептори. Палички відповідають за сприйняття світла, а колбочки - за колірне сприйняття. Найважливіше місце

сітківки - це область найкращого сприйняття зорових відчуттів – макулярна область. Колбочки забезпечують денний і кольоровий зір. Палички нічний і сутінковий.