методичка мод3 мед ф-т

86. Хворий скаржиться на ускладнення підйому правої руки вище горизонтального рівеня. Ураження якого нерва призводить до цього?

A.Лівий додатковий нерв.

B.Правий додатковий нерв.

C.Великий грудний.

D.Малий грудний.

E.Правий блукаючий.

87. У хворого ускладнені повороти голови вліво і закидання її назад. При ураженні якого нерва це може бути?

A.Великий грудний.

B.Лівий додатковий нерв.

C.Правий додатковий нерв.

D.Малий грудний.

E.Правий блукаючий.

88. У хворого при висуненні язика спостерігається відхилення його верхівки вправо. Рухова іннервація якого черепного нерва порушена в цьому випадку?

A.N. hypoglossus dexter.

B.N. glossopharyngeus dexter

C.N. vagus dexter.

D.N. trigeminus sinister.

E.N. facialis sinister

89. Хворий із зусиллями вимовляє слова, а також скаржиться на ускладнення при ковтанні. Пошкодження якого нерва викликало таку клінічну картину?

А. N.vagus

B.N.facialis.

C.N.glossopharyngeus.

D.N.accessorius.

Е. N.hypoglossus.

90. У процесі стоматологічних маніпуляцій пошкоджені волокна 12 пар черепномозкових нервів зліва. У чому це виявилося?

A.Порушення скорочення м'язів м'якого піднебіння.

B.Порушення скорочення м'язів язика зліва.

C.Порушення скорочення м'язів гортані.

D.Порушення скорочення м'язів, що піднімають під'язикову кістку.

E.Порушення скорочення м'язів глотки.

91. У хворого, 40 років, з переломом основи черепа діагностовано синдром Граденіго, для якого характерні різкі болі в лобноскроневій ділянці і неможливість відвести око назовні. Функція яких нервів порушена?

A.N. oculomotorius, n. ophthalmicus.

B.N. trochlearis., n. ophthalmicus.

C.N. abducens, n. ophthalmicus.

D.N. vagus, n. ophthalmicus.

E.N. inraorbitalis, n. ophtalmicus.

92. У хворого на фоні розриву a. carotis interna в печеристій пазусі спостерігається пульсуючий екзофтальм (синхронно пульсу), вислуховується дуючий

шум (через очне яблуко), розширення очної щілини і зіниці. Які пари черепних нервів, що проходять в sinus cavernosus разом з покодженою судиною, стиснуті гематомою?

A.IIІ, IV, VI, I гілка V.

B.IIІ, IV, I гілка V.

C.IV, VI, 1 гілка V.

D.VI.

Е. VII.

Тема 12. Загальна характеристика вегетативної нервової системи. Симпатична частина ВНС.

Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

1.Конкретні цілі.

Навчити студентів загальній характеристиці вегетативної нервової

системи, вивчити складові симпатичної частини вегетативної нервової системи.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;

-для подальшого вивчення тем.

5. 4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття. 4.1. Теоретичні питання до заняття:

1.Надайте характеристику вегетативної нервової системи?

2.Чим відрізняється автономна нервова система від соматичної?

3.Назвіть складові центрального відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?

4.Назвіть складові периферичного відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА (SYSTEMA NERVOSUM AUTONOMICUM)

Функція: відповідає за внутрішнє середовище (гомеостаз) організму, виконує рослинні (обмінні) функції. Класифікація: 1) симпатична частина; 2) парасимпатична частина.

Симпатична частина — Pars sympathica Функція: викликає прискорення й посилення серцебиття, звуження судин, розширення зіниці, послаблення перистальтики органів травного тракту, напруження (скорочення) стискачів.

Симпатична частина вегетативної нервової системи поділяється на:

1.Центральний відділ;

2.Периферичний відділ. 1.1.Симпатичні центри:

Надсегментарні:

Кіркові — розміщені в корі головного мозку (лобова частка, лімбічна частка), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин; Підкіркові — розміщені в проміжному мозку (гіпоталамус), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин.

Сегментарні — розміщені в латеральних рогах від VIII шийного до ІІ(ІИ) поперекового сегментів спинного мозку у вигляді латерального проміжного ядра (nucleus intermediolate alis).В ядрі розрізняють:

-центри трофічні, які впливають на рівень обміну речовин;

-центри функціональні:

-вісцеромоторні — відповідають за роботу гладкої мускулатури нутрощів;

-вазомоторні — відповідають за роботу гладкої мускулатури судин; -секреторні — відповідають за роботу залоз; -потовидільні — відповідають за роботу потових залоз.

2. Периферичний відділ симпатичної частини вегетативної нервової системи представлений:

-Вузлами;

-Передвузловими (прегангліонарними) волокнами;

-Післявузловими (постгангліонарними) волокнами. Симпатичні вузли поділяються на:

-Прихребтові (паравертебральні) симпатичні вузли, які формують парний симпатичний стовбур (truncus sympathicus), розміщений на бічній поверхні

хребта від основи черепа до куприка, де обидва стовбури сходяться в одному спільному вузлі; симпатичний стовбур складається з ланцюжка вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici), утворених тілами нейронів, і міжвузлових гілок (гаmі interganglionares), утворених нервовими волокнами. Розрізняють:

-три шийні вузли: верхній (ganglion cervicale superius), середній (ganglion cervicale medium) та нижній або (шийно-грудний) ganglion cervicale inferius, s. cervicothoracicum);

-12 грудних вузлів (ganglia thoracica);

-4—5 поперекових вузлів (ganglia lumbalia);

-4 крижових вузли (ganglia sacralia);

-1 непарний вузол (ganglion impar), спільний для обох симпатичних стовбурів.

-Передхребтові (превертебральні) симпатичні вузли — розміщені безпосередньо у вегетативних нервових сплетеннях по ходу судин черевної і тазової порожнин.

-Передвузлові (прегангліонарні) волокна зв'язують симпатичні центри (латеральне проміжне ядро) з вузлами, представлені аксонами

вісцеродейтеронейронів латерального проміжного ядра, виходять зі спинного мозку в складі передніх корінців, беруть участь у формуванні спинномозкових нервів, далі відгалужуються від спинномозкових нервів у вигляді білих сполучних гілок (rami communicantes аlbi), які закінчуються в симпатичних вузлах.

- Післявузлові (постгангліонарні) волокна представлені аксонами вісцеромотонейронів симпатичних вузлів, формують:

А)Окремі (спеціальні) симпатичні нерви до органів; Б)Симпатичні нерви, які розповсюджуються по судинах та їх гілках,

утворюючи сплетення стінок судин і органів, які вони кровопостачають;

в) Сірі сполучні гілки (rami communicantes grisei), які приєднуються до соматичних нервів і йдуть в їх складі до скелетних м'язів, шкіри.

Післявузлові волокна шийних вузлів формують:

-шийні серцеві нерви (nervi cardiaci cervicales), які здійснюють симпатичну іннервацію серця;

-гортанногорлові гілки (rami laryngopharyngei) — симпатична іннервація гортані, горла;

-зовнішній сонний нерв (nervus caroticus externus) — утворює сплетення стінки зовнішньої сонної артерії, розповсюджується по всіх її гілках до відповідних органів і забезпечує їх симпатичну іннервацію;

-внутрішній сонний нерв (nervus caroticus internus) — утворює сплетення, яке розповсюджується по внутрішній сонній артерії та всіх її гілках, іннервуючи органи, що кровопостачаються цими гілками;

-хребтовий нерв (nervus vertebralis) — іннервує органи, які кровопостачаються хребтовою артерією та її гілками;

-яремний нерв (nervus jugularis) — розповсюджується по внутрішній яремній вені та всіх її притоках; -сірі сполучні гілки до шийних спинномозкових нервів, до соматичних

нервів шийного та плечового сплетень. Післявузлові волокна грудних вузлів формують:

-грудні серцеві нерви (nervi cardiaci thoracici) — симпатична іннервація серця;

-нутряні нерви (nervi splanchnici), які здійснюють симпатичну іннервацію всіх нутрощів грудної порожнини;

-великий нутряний нерв (nervus splanchnicus major) і малий нутряний нерв (nervus splanchnicus minor) — йдуть через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь у формуванні черевного (сонячного) сплетення; -сірі сполучні гілки до грудних спинномозкових нервів.

Післявузлові волокна поперекових вузлів формують:

-черевне (сонячне) сплетення (plexus celiacus, s. solldris), утворене не тільки волокнами поперекових вузлів, але й великим і малим нутряними нервами від грудних вузлів і післявузловими волокнами превертебральних вузлів цього сплетення; черевне сплетення розповсюджується по всіх розгалуженнях черевного стовбура, формуючи селезінкове сплетення (plexus

liendlis), шлункове сплетення (plexus gastricus), печінкове сплетення (plexus hepaticus), підшлункове сплетення (plexus pancreaticus);

-верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior) —

розповсюджується по гілках одноіменної артерії, даючи симпатичну іннервацію відповідним органам;

-ниркове сплетення (plexus renalis) — симпатична іннервація нирок; -надниркове сплетення (plexus suprarenalis) — симпатична іннервація надниркової залози;

-яєчникове (яєчкове у чол.) сплетення (plexus ovaricus s. plexus testiculars) —

симпатична іннервація яєчників (яєчок);

-черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis), яке розповсюджується, формуючи нижнє брижове сплетення (pldxus mesentericus inferior) — по гілках одноіменної артерії направляється до органів, які кровопостачаються цією артерією, та верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastrics superior);

-сірі сполучні гілки до поперекових спинномозкових нервів, соматичних нервів поперекового сплетення.

Післявузлові волокна крижових і непарного вузлів формують:

-нижнє (тазове) підчеревне сплетення (plexus hypogastrics inferior, s. plexus pelvinus), яке розповсюджується по гілках клубових артерій, утворюючи міхурове сплетення (plexus vesicdlis), прямокишкове сплетення (plexus rectalis), матково-піхвове сплетення (plexus uterovaginal), простатичне сплетення (plexus prostaticus), сплетення сім'явивідної протоки (plexus deferentialis);

-сірі сполучні гілки до крижових спинномозкових нервів, соматичних нервів крижового сплетення.

Матеріали для самопідготовки. Ситуаційні задачі.

1. У хворого до пухлинного процесу залучено верхній шийний вузол симпатичного стовбура справа. Який з перерахованих симптомів спостерігатиметься?

A.Розлад акомодації зліва.

B.Параліч медіального прямого м'яза правого очного яблука.

C.Стійке розширення зіниці справа.

D.*Стійке звуження правої зіниці.

Е. Порушення сльозовиділення справа.

2. У хворого на туберкульоз легенів збільшилися трахеобронхіальні лімфатичні вузли, що розташовані між дугою аорти і біфуркацією трахеї, що призвело до змін серцевого ритму. Які нерви або нервові сплетення можуть стискатися за такої патології?

A.Глибоке серцеве сплетення

B.Блукаючий нерв

C.Поверхневе серцеве сплетення

D.Симпатичні нерви

E.Внутрішньоорганні серцеві сплетення

3.При підшкірному введенні розчину адреналіну у досліджуваного через 10 хв. спостерігається збліднення шкіри, тремтіння рук, прискорення пульсу, підйом АТ, збільшення цукру крові. Збудливістю якої частини нервовоїсистеми обумовлені ці симптоми?

A.Симпатичної.

B.Парасимпатичної.

C.Блукаючого ядра.

D.Ядра Якубовича.

E.Дорсального ядра X пари.

4.При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку виконують новокаїнову блокаду в ділянці шиї. При цьому розчин новокаїну вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нервові утворення при цьому блокуються?

A.Нерви плечового сплетення.

B.Корінці шийних сегментів спинного мозку.

C.Під'язиковий і діафрагмальний нерви.

D.Передні гілки грудних спинномозкових нервів.

E.*Блукаючий нерв і шийний відділ симпатичного стовбура.

5.При введенні під шкіру 1 міліграма атропіну у досліджуваного через 5-10 хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, прискорення пульсу. Робота яких структур ВНС дає таку симптоматику?

A.*Симпатичних закінчень.

B.Парасимпатичних центрів у головному мозку.

C.Симпатичних центрів у спинному мозку.

D.Парасимпатичних закінчень.

Е. Черевного сплетення.

Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Тема 13. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

1.Конкретні цілі.

Навчити студентів структурам парасимпатичної частини вегетативної

нервової системи, її значенню у життєдіяльності організму.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;

-для подальшого вивчення тем.

4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття. 4.1. Теоретичні питання до заняття:

- заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi), розміщене в довгастому мозку;

Крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales) — розміщені в II—IV крижових сегментах спинного мозку.

Периферичний відділ парасимпатичної частини вегетативної нервової системи представлений: .

-вузлами; передвузловими (прегангліонарними) волокнами; післявузловими (постгангліонарними) волокнами.

Парасимпатичні вузли розміщені поблизу органів (парамуральні вузли) або в стінці органів (інтрамуральні вузли). Розрізняють:

-війковий вузол (ganglion ciliare) — розміщений між зоровим нервом і латеральним прямим м'язом ока;

-крилопіднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) лежить у крилопіднебінній ямці;

-піднижньощелепний вузол (ganglion submandibular) розміщений в одноіменному трикутнику;

-вушний вузол (ganglion oticum) — знаходиться біля зовнішнього вуха; Парамуральні та інтрамуральні вузли порожнини шиї, грудної, черевної порожнин, порожнини таза.

Передвузлові (прегангліонарні) волокна зв'язують парасимпатичні центри з вузлами, представленіаксонами вісцеродейтеронейронів парасимпатичних ядер, утворюють парасимпатичні нерви.

Парасимпатичні волокна окорухового нерва — аксони ядер Якубовича і Перлія — закінчуються у війковому вузлі;

Великий кам'янистий нерв (nervus petrosus major) — утворений аксонами верхнього слиновидільного ядра, виходить з черепа через рваний отвір, проходить через крилоподібний канал у крилопіднебінну ямку, де закінчується у крилопіднебінному вузлі;

Барабанна струна (chorda tympani) — утворена аксонами верхнього слиновидільного ядра, виходить з черепа через кам'янистобарабанну щілину, закінчується у піднижньощелепному вузлі;

Малий кам'янистий нерв (nervus petrosus minor) — утворений аксонами нижнього слиновидільного ядра, закінчується у вушному вузлі; Парасимпатичні волокна гілок блукаючого нерва — аксони заднього ядра блукаючого нерва — закінчуються в парата інтрамуральних вузлах порожнини шиї, грудної та черевної порожнини.

В порожнині шиї парасимпатичні волокна йдуть у складі горлових гілок (rami pharyngei), верхнього й нижнього гортанних нервів (nervus laryngeus superior et nervus laryngeus inferior), шийних серцевих гілок (rami cardiaci cervicales); в грудній порожнині парасимпатичні волокна утворюють трахейні гілки (rami tracheales), стравохідні гілки (rami esophageales), бронхіальні гілки (rami bronchidles), легеневі гілки або сплетення (rami pulmonales), грудні серцеві гілки (rami cardiaci thoracici); в

черевній порожнині — шлункові гілки (rami gastrici), печінкові гілки (rami hepatici), ниркові гілки (rami renales], черевні гілки (rami сеііасі).

Тазові нутряні нерви (nervi splanchnici pelvini) — утворені аксонами парасимпатичних ядер крижових сегментів спинного мозку, закінчуються в парата інтрамуральних вузлах порожнини таза.

Післявузлові (постгангліонарн і) волокна представлені аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів. Післявузлові волокна війкового вузла іннервують м'яз-звужувач зіниці, війковий м'яз; крилопіднебінного вузла — слізну залозу, залози носової порожнини, піднебіння; піднижньощелепного вузла — піднижньощелепну та під'язикову слинні залози, дрібні залози ротової порожнини; вушного вузла — привушну слинну залозу; парата інтрамуральних вузлів порожнин — нутрощі порожнин.

Матеріали для самопідготовки. Ситуаційні задачі.

1. У пацієнта спостерігається розширення очної щілини справа, анізокорія (зіниці неоднакової ширини - правий ширше). Ураження якої частини вегетативної нервової системи може дати таку симптоматику?

A.Ядра Перля.

B.Дорсального ядра X пари.

C.Шийних сегментів спинного мозку.

D.Шийних симпатичних вузлів. Е. *Ядра Якубовича.

2.У хворого посилена секреція привушної слинної залози. З подразненням якого ядра можна це пов'язати?

A.Nucleus solitarius.

B.Nucleus salivatorius superior.

C.*Nucleus salivatorius inferior.

D.Nucleus ambiguus.

E.Nucleus dorsalis n. vagi.

3.При введенні під шкіру 1 міліграма атропіну у досліджуваного через 5-10 хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, присклрення пульсу. Блокада яких вегетативних структур дає таку симптоматику?

A.Симпатичних закінчень.

B.Парасимпатичних центрів у головному мозку.

C.Симпатичних центрів у спинному мозку.

D.*Парасимпатичних закінчень.

Е. Черевного сплетення.

4. При поступово підсилюваному тиску на очні яблука (очно-серцевий рефлекс) протягом 20-30 сек у досліджуваного спостерігається уповільнення пульсу на 10-12 уд/хв. Подразненням якого нерва обумовлена така реакція?

A.Зорового.

B.*Блукаючого, його вегетативної частини.

C.Трійчастого.

D.Окорухового.

E.Симпатичних сплетень а. carotis interna.

5.Стоматолог встановив, що хворий, 23 роки, скаржиться на велику кількість слини. Стимуляція якого вегетативного вузла викликає утворення великої кількості слини серозного характеру?

A.Ganglion submandibulare.

B *Ganglion pterigopalatinum.

C.Ganglion ciliare.

D.Ganglion oticum.

E.Ganglion sublinguale.

6.При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку виконують новокаїнову блокаду в ділянці шиї. При цьому розчин новокаїну вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нервові утворення при цьому блокуються?

A.Нерви плечового сплетення.

B.Корінці шийних сегментів спинного мозку.

C.Під'язиковий і діафрагмальний нерви.

D.Передні гілки грудних спинномозкових нервів.

E.*Блукаючий нерв і шийний відділ симпатичного стовбура.

7.До лікаря-окуліста звернулася жінка, 56 років, зі скаргами на погіршення зору. При обстеженні було встановлено порушення процесу акомодації кришталика, зумовлене порушенням функції вегетативного вузла голови, з якого здійснюється парасимпатична іннервація m. ciliaris. Який це вузол?

A.*G. ciliare.

B.G. pterygopalatinum.

C.G. oticum.

D.G. submandibulare.

ЕG. sublinguale.

Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Теми 14. Вегетативна іннервація органів. Вегетативні вузли голови і шиї. Іннервація внутрішніх органів.

Кількість годин – 4 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

1.Конкретні цілі.

Навчити студентів топографії та функції вегетативних вузлів голови,

вивчити вегетативну іннервацію внутрішніх органів.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;