методичка мод3 мед ф-т
.pdfповерхні кисті (5, 4 та ½ 3-го пальців).
3. Медіальний шкірний нерв плеча (nervus сutaneus brachii medialis
іннервує шкіру медіальної поверхні плеча.
4. Медіальний шкірний нерв передпліччя (nervus сutaneus antebrachii) іннервує шкіру медіальної поверхні передпліччя.
III. Задній пучок:
Променевий нерв (nervus radialis) проходить в каналі променевого нерва, іннервує задню групу м'язів плеча, шкіру задньої поверхні плеча і нижньої частини латеральної поверхні плеча; в ліктьовій ямці розгалужується на дві гілки:
-глибока гілка (ramus profundus) іннервує задню групу м'язів передпліччя, шкіру задньої поверхні передпліччя;
-поверхнева гілка (ramus superficialis) лежить у променевій борозні, іннервує плечопроменевий м'яз, продовжується на кисть, де іннервує шкіру тильної поверхні кисті (1, 2, ½ 3-го пальців).
Матеріали для самоконтролю. Ситуаційні задачі.
1.Чоловік з колотою раною в ділянці чотирьохстороннього отвору звернувся до лікаря. При обстеженні виявлено, що потерпілий не може відвести руку від тулуба. Який нерв вірогідно ушкоджений?
A.* n. Axillaris B. n. medianus C. n. radialis D. n. ulnaris E. n. subclavius
2.Постраждалого в аварії водія доставлено у стаціонар з ушкодженням медіального надвиростка плечової кістки. Який нерв при цьому може бути ушкоджений?
A. * n. Ulnaris B. n. radialis C. n. axillaries
D. n. muscolocutaneus E. n. medianus
3.Хворий не відчуває дотику до шкіри в ділянці присередньої поверхні плеча. Запалення якого нерва спостерігається у хворого?
A.*Шкірного присереднього нерва плеча
B. Шкірного присереднього нерва передпліччя C. Променевого нерва
D. Ліктьового нерва E. Пахвового нерва
4.Хворий не відчуває дотику до шкіри в ділянці передньої поверхні плеча до ліктьового суглоба після травми. Запалення якого нерва спостерігається у хворого?
A. Присереднього шкірного нерва плеча
B. Присереднього шкірного нерва перепліччя
C. Променевого нерва
D. Ліктьового нерва
E. Пахового нерва
5.У жінки, що хворіє на остеохондроз, з`явився різкий біль у плечовому суглобі, який посилювався при відведенні плеча. Ураження якого нерва може бути причиною цих симптомів?
A.* Пахвового нерва.
B. Підлопаткового нерва.
C. Дорсального нерва лопатки. D. Підключичного нерва.
E. Грудо-спинного нерва.
6.Після травми передньої поверхні верхньої третини передпліччя у хворого затруднення пронації, послаблення долонного згинання кисті і порушення чутливості шкіри 1-3 пальців на долоні. Який нерв ушкоджено?
A. *n. Medianus
B. n. musculocutaneus C. n. ulnaris
D. n. cutaneus antebrachii medialis E. n. radialis
7.У хворого після травми правої верхньої кінцівки спостерігається порушення функцій м’язів-розгиначів, а також відсутність шкірної чутливості на задній поверхні руки. Який нерв пошкоджено?
A. * променевий B. ліктьовий C. серединний
D. м,язевошкірний E. пахвовий
8.При запалені глибоких лімфатичних вузлів пахвової області хірург повинен був розкрити глибоко розміщений гнійник. Після операції хворий втратив здатність згинати передпліччя в ліктьовому суглобі та порушилася шкірна чутливість бічної поверхні передпліччя. Якого нерва було ушкоджено при оперативному втручанні?
A.*N.musculocutaneus. B. N.radialis.
C. N.ulnaris. D. N.medianus. E. N.axillaris.
9.Випадково стукнувшись ліктем об стіл, хворий відчув пекучість і поколювання на внутрішній поверхні передпліччя. Який нерв був травмований в цьому випадку?
A. *N. ulnaris. B. N. radialis. C. N. medianus. D. N. axillaris.
E. N. musculocutaneus.
10.Хворий скаржиться на порушення чутливості шкіри в медіальній частині тильної та долонної поверхні кисті. Який з нервів ушкоджений?
A. * N. ulnaris B. N. radialis C. N. medianus
D. N. musculocutaneus
E. N. cutaneus antebrachii medialis
11.При обстеженні пацієнта з ножовими ранами правої руки встановлено втрату чутливості шкіри бічної половини тильної поверхні кисті та проксимальних фаланг 1-го, 2-го і частково 3-го пальців. Який нерв пошкоджено?
A. * Променевий B. Серединний C. Ліктьовий
D. М’язово-шкірний
E. Бічний шкірний передпліччя
12.У постраждалого виявлено рану верхньої частини передньої ділянки плеча. При обстеженні встановлена втрата активного згинання в ліктьовому суглобі і чутливості шкіри передньо-бічної поверхні передпліччя. Порушення якого нерва має місце?
A. *м’язово-шкірного B. Променевого
C. Серединного D. Ліктьового E. Пахвового
13.У хворого після перелому верхньої третини плечової кістки розвинувся параліч задньої групи м’язів плеча і передпліччя. Який нерв пошкоджено? A*Променевий
B. Ліктьовий C. Серединний
D. М’язово-шкірний E. Пахвовий
Рекомендована література
Основна:
1.Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека.- С.П., изд-во "Гиппократ", 1998
г.
2.Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.
3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991.
Додаткова:
1. Матещук-Вацeба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.
- Львів, "Поклик сумління". - 1997.
Тема 3. Міжреберні нерви. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
Кількість годин - 2 1. Актуальність теми:
Значення, щодо формування міжреберних нервів та поперекового сплетіння, їх топографії, проекції нервів та шкіряний покрив людини, ходу їх основних гілок, областей їх іннервації будуть необхідними при засвоєнні таких клінічних дисциплін як неврологія, хірургія, травматологія, терапія.
2. Конкретні цілі
Знати формування міжреберних нервів, їх хід та зони їх іннервації. Знати формування поперекового сплетіння.
Знати хід гілок поперекового сплетіння та зони їх іннервації.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Яка функція нервової тканини.
Що таке сіра та біла речовина спинного мозку.
Як формуються спинномозкові нерви, де вони виходять з хребтового каналу і на які гілки поділяються.
Які гілки утворюють сплетіння і яка їх функція.
У якій борозні ребер лежать міжреберні нерви і яке клінічне значення це має. Що таке м’язова лакуна і де вона розташована.
Що таке затульний канал і де він розташований. Повторити м’язи тулубу, тазу та нижньої кінцівки.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття. 4.1. Теоретичні питання до заняття:
1.Які гілки, які за рахунок грудних спинномозкових нервів утворюють міжреберні нерви?
2.В якій борозні ребра лежать міжреберні нерви і яке клінічне значення це має?
3.Які м’язи тулубу іннервують міжреберні нерви?
4.Які гілки, які за рахунок спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетіння?
5.На якому м’язі лежить поперекове сплетіння?
6.Які нерви поперекового сплетіння ви знаєте?
7.Який хід клубово-пахвинного нерва, та що він іннервує?
8.Який хід латерального шкірного нерва стегна.
9.Який хід стегнового нерва та що він іннервує?
10.Які гілки стегнового нерва та, що кожна з них іннервує?
11.Який хід затульного нерва та що він іннервує?
4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»
4.3. Зміст теми заняття. МІЖРЕБЕРНІ (ГРУДНІ) НЕРВИ.
Грудні спинномозкові нерви (nervi thoracici Th II-ThXI)
Передні гілки II-XI грудних спинномозкових нервів не утворюють сплетень, а формують міжреберні нерви (nervі іntercostales). Міжреберні нерви проходять по нижньому краю ребра в борозні ребра, іннервують глибокі грудні м’язи, верхній і нижній задні зубчасті м’язи, м’язи живота, шкіру грудей і живота.
Поперекові спинномозкові нерви (lumbales LI-LV)
Передні гілки 1-1V поперекових і XII грудного спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетення (рlехus lumbalе). Поперекове сплетення лежить під великим поперековим м’язом.
НЕРВИ ПОПЕРЕКОВОГО СПЛЕТЕННЯ:
1.Клубово-підчеревний нерв (nervus iliohypogastricus) виходить з-під латерального краю великого поперекового м’яза, іннервує м’язи і шкіру живота.
2.Клубово-пахвинний нерв (nervus ilioguinalis) виходить з-під латерального краю великого поперекового м’яза, іннервує шкіру живота над пахвинним каналом, шкіру статeвих губ, калитки.
3.Латеральний шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris lateralis)
виходить з-під латерального краю великого поперекового м’яза, іннервує шкіру латеральної поверхні стегна.
4. Стегновий нерв (nervus femoralis) виходить з-під латерального краю великого поперекового м’язу, через м’язову лакуну, проходить на стегно, розгалужується на:
-м’язові гілки (rami musculares), які іннервують передню групу м’язів стегна;
-шкірні гілки (rami cutanei), які іннервують шкіру передньої та медіальної поверхні стегна.
-підшкірний нерв (nervus saphenus) – іннервує шкіру медіальної поверхні гомілки та шкіру медіального краю тилу стопи.
5.Статево-стегновий нерв (nervus genitofemoralis) виходить з товщі великого поперекового м’яза, розгалужується на дві гілки:
-статева гілка (ramus genitalis) іннервує вміст пахвинного каналу;
-стегнова гілка (ramus femoralis) іннервує шкіру стегна в ділянці пахвинної складки;
6.Затульний нерв (nervus obturatorius) виходить з-під медіального краю великого поперекового м’яза, йде через затульний канал на стегно, іннервує медіальну групу м’язів стегна, шкіру медіальної поверхні стегна.
Матеріали для самоконтролю. Ситуаційні задачі.
1. Хворий не може розігнути гомілку, у нього відсутня шкірна чутливість на передній поверхні стегна. Пошкодження якого нерва виявило неврологічне обстеження?
A.*Стегнового
B. Затуленого
C. Сідничного
D. Верхнього сідничного
E. Статево-стегновий
2.В травматологічний пункт доставлений хворий з пораненням великого поперекового м’яза. Хворий втратив можливість розгинати гомілку в колінному суглобі. Який нерв ушкоджений в даному випадку?
A.* Стегновий нерв
B. Клубово-підчеревний C. Клубово-пахвинний D. Статево-стегновий E. Затульнний нерв
3.У хворого не розгинається колінний суглоб, відсутній колінний рефлекс, порушена чутливість шкіри на передній поверхні стегна. Які нервові структури вражені?
A.*Стегновий нерв
B. Верхній сідничий нерв
C. Великий малогомілковий нерв D. Затульний нерв
E. Нижній сідничий нерв
4.При огляді хворого лікар-невропатолог встановив відсутність "колінного рефлекса" при постукуванні по зв’язці наколінка. Який нерв може бути пошкоджений в цьому випадку?
A.*Стегновий B. Затульний C. Сідничний
D. Великогомілковий
E. Загального малогомілковий
6.Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на болі в кульшовому суглобі та у всіх привідних м’язах і шкірі над ними при рухах. Який нерв ушкоджено? A.*Затульний нерв
B. Клубовопахвинний нерв C. Стегновий нерв
D. Латеральний шкірний нерв стегна E. Задній шкірний нерв стегна
7.У чоловіка, що хворіє на остеохондроз, з'явився різкий біль у м'язах живота (бічних та передніх). При об'єктивному обстеженні лікар констатував підвищену больову чутливість шкіри підчеревної ділянки. Ураження якого нерва могло спричинити цій біль?
A.* Клубово-підчеревного нерва B. Сідничого нерва
C. Затульного нерва D. Стегнового нерва
E. Статево-стегнового нерва
8.Після операції апендектоміїу хворого залишилася знижена чутливість шкіри над паховою зв'язкою на місці проведеної операції. Гілки якого нерва були пошкоджені в процесі оперативного втручання?
A. N.ilioinguinalis.
B.N.genitofemoralis.
C.N. femoralis.
D.N.cutaneus femoralis lateralis.
E.*N.iliohypogastricus.
9.При обстеженні хворого спостерігаються сильні болі в ділянці передньої поверхні стегна, атрофія чотириголового м'яза. Який нерв уражений?
A. Замикальний B. *Стегновий C. Сідничий
D. Великогомілковий E. Малогомілковий
10.Порушення тактильної та температурної чутливості в ділянці нижніх двох третин передньозовнішньої поверхні стегна (хвороба Рота) пояснюється ураженням якого нерва.
А. Статево - стегнового нерва. В. *Стегнового нерва.
С. Сідничогонерва.
D. Латерального шкірного нерва стегна. Е. Великогомілкового нерва.
12. Після травми стегна у пацієнта спостерігається розлад шкірної чутливості на передній поверхні стегна і медіальній поверхні гомілки, абсолютно неможливо енергійне розгинання ноги в колінному суглобі. Пошкодження якого нерва можна припустити?
A.*Стегнового
B.Замикального С. Сідничого
D.Верхнього сідничного Е. Нижнього сідничного
Рекомендована література
Основна:
1.Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека.- С.П., изд-во "Гиппократ", 1998
г.
2.Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.
3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991.
Додаткова:
1. Матещук-Вацeба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.
- Львів, "Поклик сумління". - 1997.
Тема 4. Крижове сплетіння. Куприкове та статеве сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
Кількість годин — 2. 1. Актуальність теми:
Знання про формування крижового сплетіння, місця виходу його нервів, проекції їх на шкіряний покрив людини необхідні студентам в освоєнні клінічних дисциплін, причому вірогідність ураження крижового сплетіння статистично висока.
2. Конкретні цілі.
Знати, з чого формується крижове сплетіння. Знати, де розташовано крижове сплетіння.
Знати, на які нерви поділяється крижове сплетіння. Знати короткі нерви крижового сплетіння.
Знати топографію (хід) коротких нервів крижового сплетіння. Знати зони іннервації коротких гілок крижового сплетіння. Знати довгі нерви крижового сплетіння.
Знати хід довгих нервів крижового сплетіння.
Знати зони іннервації довгих нервів крижового сплетіння.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Будова спинного мозку. Рефлекторні дуги та їх відмінності. Формування спинномозкових нервів. Будова крижового відділу хребта. Розвиток нервової системи.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття. 4.1. Теоретичні питання до заняття:
1.Формування крижового сплетіння.
2.Топографія крижового сплетіння.
3.На які нерви поділяється крижове сплетіння.
4.Короткі нерви крижового сплетіння.
5.Хід коротких нервів крижового сплетіння.
6.Зони іннервації короткими нервами крижового сплетіння.
7.Довгі нерви крижового сплетіння.
8.Хід довгих нервів крижового сплетіння.
9.Зони іннервації довгими нервами крижового сплетіння.
10.Хід, іннервація сідничним нервом як найбільшим в крижовому сплетінні.
4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»
4.3. Зміст теми заняття.
Крижові спинномозкові нерви (nervі sacrales SI-SV). Передні гілки крижових спинномозкових нервів, а також IV та V поперекових спинномозкових нервів утворюють крижове сплетення (рlехus sacrales). Крижове сплетення лежить на задній стінці порожнини таза. Нерви крижового сплетіння поділяються на короткі та довгі.
І. Короткі нерви:
1. Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір, іннервує середній та
найменший сідничні м'язи, м'яз-натягач широкої фасції.
2.Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз.
3.М'язові гілки (ramі musculares) виходять з порожнини таза через підгрушоподібний отвір. Іннервують м'язи тазового пояса (внутрішній і зовнішній затульні м'язи, грушоподібний м'яз, квадратний м'яз стегна), м'язи промежини (куприковий м'яз, м'яз-підіймач ануса).
4.Статевий нерв (nervus pudendus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, через малий сідничний отвір направляється у сідничо-прямокишкову ямку і розгалужується на гілки:
-нижні прямокишкові нерви (nervus rectales inferior) іннервують шкіру промежини в анальній ділянці, поверхневий м'яз промежини (зовнішній сфінктер ануса);
-промежинні нерви (nervі реrіnеаles) іннервують шкіру промежини в сечо-статевому трикутнику, м'язи промежини в сечостатевому трикутнику;
-тильний нерв статевого члена або клітора (nervus dorsalis penis, s. clitoridis) іннервує статевий член (клітор жінок).
II. Довгі нерви:
1.Задній шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris posterior)
виходить
зпорожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує шкіру задньої поверхні стегна.
2.Сідничний нерв (nervus ischiadicus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує задню групу м'язів стегна, в підколінній ямці розгалужується на два нерви:
-великогомілковий нерв (nervus tibialis), який іннервує задню групу м'язів гомілки, йде на підошву. На підошві великогомілковий нерв розгалужується на медіальний і латеральний підошовні нерви (nervі plantares medialis et lateralis), які іннервують шкіру і м'язи підошви. Від великогомілкового нерва відгалужується ще медіальний шкірний нерв литки (nervus cutaneus surae medialis), який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки;
-загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus communis), який розгалужується на три нерви:
а) глибокий малогомілковий нерв (nervus peroneus profundus) - іннервує передню групу м'язів гомілки, тильні м'язи стопи, шкіру першого між пальцевого проміжку;
б) поверхневий малогомілковий нерв (nervus peroneus superficialis) - іннервує латеральну групу м'язів гомілки, шкіру тилу стопи;
в) латеральний шкірний нерв литки (nervus peroneus surae lateralis) -
іннервує шкіру латеральної поверхні гомілки.
Від злиття медіального і латерального шкірних нервів литки утворюється литковий нерв (nervus suralis), який іннервує шкіру латерального краю тилу стопи.
Матеріали для самоконтролю. Ситуаційні задачі.
1.У хворого виявлено порушення чутливості шкіри передньомедіальної поверхні гомілки. Який нерв уражений?
A.Замикальний
B.Сідничий
C.*Підшкірний
D.Зовнішній шкірний нерв стегна Е. Малогомілковий
2.При огляді хворого виявлено порушення шкірної чутливості на задній поверхні гомілки. З пошкодженням якого нерва пов'язано це порушення?
A.Задній шкірний нерв стегна.
B.Стегновий нерв.
C.*Сідничий нерв.
D.Замикальний нерв.
E.Нижній сідничний нерв.
3.Хворий після поранення лівої гомілки втратив здатність утримувати стопу в пронованому положенні. Який нерв пошкоджено?
A.*поверхневий малогомілковий
B.глибокий малогомілковий
C.Великогомілковий
D.Сідничний
E.загальний малогомілковий
4.Який нерв можна пошкодити при проведенні оперативного втручання з приводу варикозного розширення великої підшкірної вени?
A.Медіальний шкірний нерв ікри
B.Поверхневий малогомілковий C.*Підшкірний
D.Бічний шкірний нерв ікри Е. Великогомілковий
5.При пальпації навколо анального отвору і зовнішнього сфінктера прямої кишки у хворого спостерігаються больові відчуття. Який нерв пошкоджений?
A.*N. pudendus.
B.N. ischiadicus.
C.N. femoralis.
D.N. tibialis.
Е. N. obturatorius.
Рекомендована література.
Основна:
1.Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека. - С.П., изд-во "Гиппократ", 1998.
2.Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.
3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991.
Додаткова: