методичка мод3 мед ф-т

10. У хворого спостерігається різкий біль в усіх зубах лівої верхньої щелепи. Який нерв уражений?

А. *Трійчастий нерв, ІІ гілка. В. Трійчастий нерв, ІІІ гілка. С. Трійчастий нерв, І гілка.

D.Лицевий нерв.

E.Під’язиковий нерв.

11.У хворого різкий біль в області іклової ямки. Ураження якого нерва має місце?

А. *Трійчастий нерв, ІІ гілкою В. Лицевий нерв.

С. Трійчастий нерв, ІІІ гілка.

D.Трійчастий нерв, І гілка.

E.Язико-глотковий.

12.У хворого розвинувся птоз (опущення верхньої повіки). Ураження якого нерва має місце ?

А. *Окоруховий. В. Лицевий.

С. Трійчастий.

D.Блоковий.

E.Відвідний.

13.У хворого запалення верхньощелепного нерва. В якому отворі основної кістки проходить цей нерв?

A.Овальному.

B.*Круглому.

C.Яремному.

D.Венозному.

E.Остистому.

14.До лікаря звернувся хворий зі скаргою на ускладнення щільного зімкнення щелеп при жуванні. Лікар встановив атрофію жувальних м'язів, розміщених нижче виличної дуги. Гілки якого черепного нерва іннервують зазначену групу м'язів?

А. N. vagus.

B.N. ophthalmicus.

C.N. glossopharyngeus.

D.*N. trigeminus (III гілка)

E.N. facialis.

15.У хворого спостерігається біль і відчуття оніміння в слизовій оболонці ясен верхньої щелепи. Які з нервів можуть бути пошкоджені?

А. N. facialis.

B.*Nn. alveolaris superiors (n. maxillaries)

C.N. glossopharingeus

D.N. vagus.

E.N. ophthalmicus.

робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

VII пара черепних нервів – об’єднує два нерви: лицевий і проміжний.

Лицевий нерв

Ядра: 1) ядро лицевого нерва (соматомоторне) лежить у покришці моста.

там сплетення, але не іннервуючи цю залозу, і врешті розгалужується на гілки («велика гусяча лапка»);

-вискові (rami temporales);

-виличні (rami zygomatici);

-щічні (rami buccales);

-крайова гілка нижньої щелепи (ramus marginalis mandibulae);

-гілка шиї (ramus colli);

-задні вушні нерви (nervi auriculars posteriores);

-двочеревцевий нерв (nervus digastricus);

-шило-під’язиковий нерв (nervus stylohyoideus).

Примітка: ще в лицевому каналі від лицевого нерва відгалужується стремінцевий нерв (nervus stаpedius), який іннервує однойменний м’яз. Ділянки іннервації: мімічні м’язи, двочеревцевий м’яз (заднє черевце), шило-під’язиковий м’яз, підшкірний м’яз шиї, вушні м’язи, стремінце вий м’яз.

Проміжний нерв (nervus intermedius).

Ядра: 1) верхнє слиновидільне ядро (вегетативне парасимпатичне) nucleus salivatorius superior; 2) ядро одинокого шляху (соматосенсорне смакове) tractus solitarii. Ядра лежать у покришці мосту.

Волокна: нерв змішаний, містить парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичного ядра) і чутливі (смакові) волокна (відростки протонейронів чутливого вузла корінця (ganglion geniculi), який лежить у колінці лицевого каналу). Нерв виходить з порожнини черепа через внутрішній слуховий отвір, внутрішній слуховий хід, лицевий канал. В лицевому каналі нерв розгалужується на два нерви:

- великий кам’янистий нерв (nervus petrosus major) – виходить через отвір каналу великого кам’янистого нерва, рваний отвір, потім через крилоподібний канал потрапляє в крилопіднебінну ямку;

- барабанна струна (chorda tympani) йде по канальцю барабанної струни, виходить через кам’янисто-барабанну щілину.

Ділянки іннервації: смакова іннервація передніх 2/3 язика, парасимпатична

ямці. Аксони вісцеромотонейронів вузла іннервують слізну залозу, утворюють носові нерви (nervi nasales), які через клинопіднебінний отвір йдуть у носову порожнину та іннервують залози носової порожнини, а також утворюють піднебінні нерви (nervi palatini), які через великий та малі піднебінні канали йдуть у ротову порожнину та іннервують залози піднебіння.

Барабанна струна містить парасимпатичні та чутливі волокна. Парасимпатичні волокна перериваються у парасимпатичному вузлі піднижньощелепного трикутника. Аксони вісцеронейронів вузла іннервують піднижньощелепну та під’язикову слинні залози, а також дрібні залози ротової порожнини. Чутливі волокна закінчуються смаковими рецепторами в передніх 2/3 язика.

6. Матеріали для самопідготовки. Ситуаційні задачі.

1.У хворої параліч мімічної мускулатури, розлад сприйняття смаку в ділянці передніх 2/3 язика, зменшення слиновиділення. Який з черепних нервів уражений?

A*n. facialis

Bn. glossphapyngeus

Cn. hypoglossus

Dn. trigeminus

En. vagus

2.У чоловіка 40 років після щелепно-лицевої травми порушилася функція під’язичної та підщелепної залози зліва. Слини з цих залоз виділяється мало. Функція якого нерву порушена?

A*VII пари

BVI пари

CХ пари

DXIІ пари

EXI пари

3.У хворого діагностовано ураження лицевого нерва. На якому рівні пошкоджений нерв, якщо у хворого спостерігається таке сполучення клінічних симптомів: параліч мімічних м'язів, порушення смакової чутливості передньо частини язика, сухість в роті (зменшення слиновідділення). Зниження сльозовідділення немає.

A*В каналі лицевого нерву нижче коліна, після відходження великого кам'янистого нерва.

BНа основі мозку.

CВ каналі лицевого нерву, до відходження великого кам'янистого

нерва.

DПісля виходу нерва з канала.

EВ білявушній залозі.

4.Під час хірургічного втручання лікар маніпулює на внутрішній стінці барабанної порожнини. Руйнування якого каналу скроневої кістки можливе?

A* Лицевого.

BМ'язово-трубного.

CБарабанного.

DКанальця барабанної струни.

EСонного.

5.При обстеженні хворого, який звернувся у неврологічне відділення, виявлено зглаженість лобних складок, неможливість примружити очі, кут рота опущений, ”парусить” щоки. Який нерв пошкоджений?

A*Лицевий

BОкоруховий

CТрійчастий

DБлукаючий

EДодатковий

6.Який нерв вражено, якщо у хворого права носогубна складка розглажена, розширена права очноямкова щілина (її не вдається закрити під час примружування, тому що повіки не змикаються), виникають затруднення під час розмови і приймання їжі (їжа застряє між щокою і зубами)?

A*N. facialis dexter.

BN. abduceus dexter.

CN. glossopharyngeus sinister.

DN. vagus dexter.

EN. trigeminus dexter.

7.Внаслідок вивиху нижньої щелепи у пацієнта спостерігається відсутність відчуття смаку передньою частиною язика та сльозовиділення. Подразненням якого нерва це викликано?

A* Лицевого

BПід’язикового.

CНижньощелепного.

DБлукаючого.

EБарабанного.

8.У боксера після удару в завушну ділянку зліва виник параліч мімічних м’язів на цій же стороні. Який нерв ушкоджено?

A*Лицевий

BОчний

CВерхньощелепний

DНижньощелепний

EМалий кам’янистий нерв

9.У хворого запалення середнього вуха [отит]. При цьому він скаржиться на порушення сприймання смаку в передній частині язика. Який нерв

постраждав?

A* Chorda tympani

BN.timpanicus

CN.lingualis

DN.mandibularis

EN.maxillaris

3.Отвори черепа, з яких виходять гілки язикоглоткового нерва з порожнини черепа?

4.Хід та особливості топографії язикоглоткового нерва?

5.Ділянки іннервації язикоглоткового нерва?

6.Джерела іннервації великих слинних залоз?

7.Джерела іннервації язика?

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

ІХ пара черепних нервів – язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus).

Ядра:

1)двояке ядро (соматомоторне)

2)нижнє слиновидільне ядро (парасимпатичне)

3)ядро одинокого шляху

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматомоторного ядра), парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичного ядра), чутливі волокна (відростки протонейронів чутливих верхнього та нижнього вузлів (ganglion superior et inferior), які лежать біля яремного отвору). Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Ділянки іннервації:

- рухові волокна формують гілки до шило-горлового м’яза (rami musculi stylopharyngei), які іннервують шило-горловий м’яз;

- чутливі волокна іннервують: горло (горлові гілки – rami pharingei), корінь язика - язикові гілки (rami lingvalis); мигдаликові гілки (rami tonsillaris); сонну пазуху (гілка сонної пазухи – ramus sinus carotici); середнє вухо (барабанний нерв – nervus tympanicus);

- парасимпатичні волокна йдуть разом з барабанним нервом, а потім виходять з барабанної порожнини у вигляді малого каменистого нерва (nervi petrosus minor). Малий камянистий нерв переривається в парасимпатичному вушному вузлі (ganglion oticum), який розміщений поблизу привушної слинної залози. Аксони вісцеромотонейронів вузла іннервують привушну слинну залозу.

Матеріали для самопідготовки. Ситуаційні задачі.

1. У хворого спостерігається зниження тактильного та смакового відчуття слизової оболонки задньої третини спинки язика. З патологіює якого нерва це пов’язано?

A* Язикоглоткового.

BІІІ гілкою трійчастого нерва.

CЛицевого.

DПід’язикового.

EІІ гілки трійчастого нерва.

2. Під час прийому до клініки, обстежуючи хворого, виявлено, що у нього порушені смакові рецептори, що сприймають гірке, порушена тактильна чутливість задньої 1/3 язика. Який нерв залучено у патологічний процес?

A.Під'язиковий.

B.Язиковий.

C.*Язикоглотковий.

D.Лицьовий.

E.Трійчастий.

3.До клініки звернувся чоловік, 45 років, зі скаргами на втрату чутливості в ділянці задньої 1/3 язика. Функція якої пари черепних нервів порушена?

A.*IX

B.X

C.VII

D.V

Е. – 4. У хворого спостерігається порушення функції привушної слинної залози.

Який нерв підсилює її секрецію?

A.N. auricularis major

B.N. petrosus major.

C.N. petrosus profundus

D.N. auricularis minor

E.*N. petrosus minor.

5. Хворий скаржиться на біль у корені язика і в ділянці піднебінних мигдаликів. Який нерв іннервує ці ділянки?

A.Під'язиковий.

B.Додатковий нерв.

C.*Язикоглотковий нерв.

D.Трійчастий. Е. Блоковий.

6.Виконуючи неврологічне обстеження пацієнта, 22 роки, лікар попросив його відкрити рот і вимовити звук "Аааа", при цьому оцінював, чи симетрично піднімається м'яке піднебіння. Потім лікар доторкнувся ватним тампоном до м'якого піднебіння і у відповідь виник блювотний рефлекс, що супроводиться рухом піднебіння та глотки. Які черепні нерви досліджував лікар?

A.10,11 і 12.

B.5,7 і 9.

C.7,8 і 9.

D.* 9 i 10.

Е.9 і 12.

Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

Теми 9. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

1. Конкретні цілі.

Навчити студентів топографії блукаючого нерва, вивчити гілки блукаючого нерва, області іннервації.

3.Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

-з курсу біології – філогенез черепних нервів;

-для подальшого вивчення тем.

4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Як називається латинською блукаючий нерв та його нумерація? 2. Які ядра має блукаючий нерви, їх функції та місце розташування?

3.Проекція ядер на ромбоподібну ямку.

4.Гілки блукаючого нерва.

5. Через який отвір виходить з порожнини черепа блукаючий нерв?

6.Топографія, хід блукаючого нерва.

7.Ділянки іннервації блукаючого нерва.

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3.Зміст теми заняття.

Хпара черепних нервів – блукаючий нерв (nervus vagus).

Ядра:

1)двояке ядро (соматомоторне)

2)заднє ядро блукаючого нерва (парасимпатичне)

3)ядро одинокого шляху (соматосенсорне)

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів соматичного ядра), парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичного ядра), чутливі волокна (відростки протонейронів чутливих верхнього та нижнього вузлів (ganglion superior et inferior), які лежать біля яремного отвору).

Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Ділянки іннервації: оболонки головного мозку, шкіра вушної раковини, нутрощі (крім органів порожнини таза).

Гілки головного відділу блукаючого нерва:

-оболонна гілка (ramus meningeus) – іннервує оболонки головного мозку;

-вушна гілка (ramus auricularis) – іннервує шкіру вушної раковини. Гілки шийного відділу блукаючого нерва:

-горлові гілки (rami pharingei) – іннервують горло, м’яке піднебіння, корінь язика.

-верхній гортанний нерв (nervus laryngeus supenor) — іннервує гортань,

щитовидну залозу;

- шийні серцеві гілки (верхні та нижні) — (rami cardiaci cervicales superiores et inferiores) — іннервація серця.

Гілки грудного відділу блукаючого нерва:

-трахеальні гілки (rami tracheales) — іннервують трахею;

-бронхіальні гілки (rami bronchiales) — іннервують бронхи;

-легеневі гілки (сплетення) — (rami (plexus) pulmonales) іннервують легені;

-грудні серцеві гілки (rami cardiaci thordcici) — іннервують серце;

-стравохідні гілки (rami esophageales);

-нижній гортанний нерв (nervus laryngeus inferior) — іннервує гортань.

Гілки черевного відділу блукаючого нерва (іннервують нутрощі черевної порожнини):

-шлункові гілки (rami gastrici);

-печінкові гілки (rami hepatici);

-черевні гілки (гаті сеігасі);

-ниркові гілки (rami renales).

Всі парасимпатичні волокна в складі вказаних гілок перериваються у парасимпатичних внутрішньоабо приорганних вузлах.

Матеріали для самопідготовки. Ситуаційні задачі.

1. У хворого порушення серцевого ритму й болі в ділянці серця. При рентгеноскопічному обстеженні хворого виявлені збільшені лімфатичні вузли кореня легень. Гілки якого нерва, на думку лікаря, здавлюються збільшеними лімфатичними вузлами?

A* n.vagus

Bn.splanchnicus major

Cn.phrenicus

Dn.intercostalіs

En.vertebralis

2.Після операції на шлунку у хворого розвилося ускладнення у вигляді ослаблення його перистальтики, зменшенні секреції залоз й ослаблення стискача воротаря. Який нерв постраждав при оперативному втручанні?

A* Блукаючий

BДіафрагмальний

CШлункове вегетативне сплетення

DМалий нутряний нерв

EВеликий нутряний нерв

3.Аферентна імпульсація від барорецепторів дуги аорти здійснюється по:

A* нерву Ціона-Людвіга (аортальному нерву, аортальній гілці

n.vagus);

Bнерву Герінга;

Cпо язикоглотковому нерву;