Анатомія опорно-рухового апарата. 1,2,3 модуль мед

А. Питання для самоконтролю

1. Скільки оболонок має головний мозок, як вони називаються і в якій послідовності розміщенні?

2.Які відмінності спостерігаються в оболонках спинного мозку?

3.Які простори є між оболонками головного мозку і як вони називаються?

4.Що знаходиться в просторах обмежених оболонками головного мозку?

5.Чим відрізняється хід судинної оболонки від інших оболонок головного мозку?

6.Які структури - похідні судинної оболонки ви знаєте?

7.Які розрізняють відростки твердої оболонки головного мозку?

8.Що являють собою пазухи твердої мозкової оболонки?

9.Назвіть пазухи твердої оболонки головного мозку в області основи і склепіння

черепа.

5)В якій послідовності відбувається відтік крові в синусах твердої мозкової оболонки?

6)Як сполучається IV шлуночок з підпавутинним простором?

12.Залишком якого мозкового міхура є бічні шлуночки?

13.3 яких частин складається кожен з бічних шлуночків і де кожна з них розміщена?

14.Які структури утворюють стінки кожної частини бічних шлуночків?

15.За допомогою чого і з чим сполучаються бічні шлуночки?

Б. Ситуаційні задачі.

1.У хворого після перенесеного менінгоенцефаліту виникла гідроцефалія. Пошкодження яких утворів головного мозку могло призвести до даного стану?

A.*foramen Lushka et Magandi. B. foramen iterventriculare.

C. Aqueductus cerebri. D. Plexus chorioideus. E. Pons.

2.У хворого чоловіка після перенесеного запалення головного мозку (енцефаліту) виявлено підвищений тиск спинномозкової рідини в правому бічному шлуночку головного мозку. З чим може бути пов‘язане це явище?

A.*Закриття міжшлуночкового отвору справа. B. Закриття міжшлуночкового отвору зліва.

C. Зарощення центрального каналу спинного мозку. D. Зарощення водопроводу головного мозку.

E. Зарощення отворів Маженді і Люшка IV шлуночка.

З цієї теми починається детальне вивчення периферичної нервової системи, основною функцією якої є проведення нервових імпульсів від ycix видів рецепторів (екстра-, інтро-, пропріо-) в сегментарний апарат спинного мозку та у відведенні від центральної нервової системи регулюючих нервових імпульсів до органів та тканин. Знання проекції вcix гілок сплетінь спинномозкових нервів на шкіряний покрив, а також місця виходу нервів, регіони їх іннервації, групи м'язів, які вони іннервують знадобляться студентам в подальшому вивченні таких клінічних дисциплін, як травматологія, неврологія, хірургія, терапія та інших.

2. Конкретні цілі.

Знати, з чого формується шийне сплетіння. Знати топографію шийного сплетіння.

Знати класифікацію гілок шийного сплетіння. Знати шкірні гілки шийного сплетіння.

Знати топографію шкірних гілок шийного сплетіння. Знати область іннервації шкірних гілок шийного сплетіння. Знати м'язові гілки шийного сплетіння.

Знати топографію та область іннервації м'язових гілок шийного сплетіння.

Знати змішані гілки спинномозкових нервів: діафрагмальний нерв, його топографію та області іннервації.

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Функція нервової системи.

Види рецепторів. Будова спинного мозку. Рефлекторна дуга та її різновиди. Формування спинномозкових нервів. Функція корінців спинномозкових нервів. Сегментарний апарат спинного мозку.

4.Зміст теми заняття.

Спинномозкові нерви - nervi spinales.

Спинномозковий нерв утворюється від злиття переднього i заднього корінців спинного мозку. Розрізняють: 8 шийних спинномозкових нервів 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових та 1 куприковий. Спинномозковий нерв змішаний, містить pyxoвi волокна (аксони мотонейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку), вегетативні волокна, зокрема VIII шийний, I-XII грудні та I-III поперекові спинномозкові нерви містять симпатичні волокна (аксони нейронів латерального проміжного ядра латерального рогу спинного мозку), а II-IV крижові спинномозкові нерви містять парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичних ядер спинного мозку); чутливі волокна (відростки протонейронів спинномозкових вузлів).

Спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу через міжхребцевий отвip i розгалужується на гілки:

- передня гілка (ramus anterior) - бере участь у формуванні сплетінь (шийного, плечового, поперекового, крижового); виняток - II-XI грудні спинномозкові нерви;

-задня гілка (ramus posterior) - іннервує шкіру спини та потилиці, глибокі м'язи спини;

-оболонна гілка (ramus meningeus) - іннервує оболонки спинного мозку;

- біла сполучна гілка (ramus communicans albus) - сполучає спинний мозок з вузлами симпатичного стовбура, містить симпатичні волокна.

Шийні спинномозкові нерви (nervi cervicales СІ-CVІІІ). Передні гілки I-IV шийних спинномозкових нервів утворюють шийне сплетіння (plexus cervicales). Шийне сплетіння розміщене під грудинно-ключично-соскоподібним м'язом.

Нерви шийного сплетіння:

I. Шкірні нерви (іннервують шкipy):

1. Поперечний нерв шиї (nervus transverses colli) - іннервує шкіpy медіального трикутника шиї.

2.Великий вушний нерв (nervus auricularis magnus) - іннервує шкіру зовнішнього вуха.

3.Малий потиличний нерв (nervus occipitalis minor) - іннервує шкіру латеральної частини потилиці.

4. Надключичні нерви (nervi supraclaviculares mediales, laterales et intermedii) - іннервують шкipy латерального трикутника шиї, шкіру над- i

корінець йде в складі під'язикового нерва, а потім відділяється від нього. III. Змішані нерви:

1. Діафрагмальний нерв (nervus phrenicus) - iннeрвyє діафрагму, плевру, перикард, очеревину, капсулу печінки. Цей нерв проходить по передньому краю переднього драбинчастого м'яза, йде в грудну та черевну порожнини. В клініці відомий френікус-симптом, коли при захворюваннях печінки пацієнт відчуває біль в надключичній ямці (правій) при натисненні.

5. Рекомендована література

Основна:

1.Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека.-С.П., изд-во "Гиппократ", 1998 г.

2.Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991. Додаткова:

1.Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.

-Львів, "Поклик сумління". - 1997.

Матеріали для самоконтролю.

А. Питання для самоконтролю.

1.Формування шийного сплетіння.

2.Топографія шийного сплетіння.

3.Класифікація гілок шийного сплетіння.

4.Шкірні гілки шийного сплетіння, їх топографія та зони іннервації.

5.М'язові гілки шийного сплетіння, їх топографія та зони іннервації.

6. Змішані гілки шийного сплетіння: діафрагмальний нерв, його топографія та зона іннервації.

Б. Ситуаційні задачі.

1.На будівництві робітник пошкодив собі праву бокову поверхню шиї в результаті удару балкою при її падінні. Під час падання допомоги у потерпілого виявилась знижена чутливість щкіри передньо-бокової поверхні щиї праворуч. Який нерв постраждав у даному випадку?

A.* n transversus colli B. n vagus

C. n phrenicus D. n accessories E. n trigeminus

2.У больного хроническим заболеванием печени был отмечен положительный френикуссимптом. К какой мышце прижимают диафрагмальный нерв для проверки этого симптома?

A.* Передней лестничной мышце

B. Средней лестничной мышце

C. Подключичной мышце

D. Задней лестничной мышце

E. Грудино-ключично-сосцевидной мышце

3.До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на втрату чутливості шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу, що з‘явилася після порізу шкіри над грудинно- ключично-соскоподібним м'язом. Пошкодження якого нерва дало таку клінічну картину?

A. * N. auricularis magnus B. N. transversus colli

C. N. occipitalis minor D. N. supraclaviculares E. N. phrenicus

4.Під час операції при доступі до правої підключичної артерії з‘явилося ускладнення у вигляді порушення дихання. Пошкодження якої структури обумовило вказане явище?

A. *Діафрагмальний нерв B. Зірчастий вузол

C. Спиномозковий нерв D. Додатковий нерв

E. Підязиковий нерв

5.До лікаря звернувся пацієнт із скаргами на підвищену больову чутливість шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу. Пальпація позаду грудинно- ключично-сосковидного м'язу боляча. Подразнення якого з нервів може дати таку кліничну картину?

A.* N. auricularis magnus. B. N. transversus colli.

C. N. occipitalis minor. D. Nn. supraclaviculares. E. N. vagus.

6.Хворий скаржиться на болі в ділянці діафрагми при диханні, які з‘явилися після незначного ушкодження грудної клітини. Про порушення якого нерва йдеться? A.*Діафрагмальний нерв

B. Підлопатковий нерв C. Надключичні нерви D. Надлопатковий нерв E. Поперечний нерв шиї

7.Унаслідок операційної травми м'яких тканин шиї справа, порушилися регулярні рухові екскурсії правого куполу діафрагми. Який з нервів достовірно постраждав?

A. N. vagus.

B.*N. phrenicus dexter. C. N. acessorius.

D. Rr. dorsales nervi spinalis. E. N. intercostales

Тема 57. Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації. Міжреберні нерви. Кількість – 2.

1. Актуальність теми:

Знання плечового сплетіння, його топографії, ходу гілок, проекції їх на шкіряний покрив людини, зон іннервації нервів, надасть можливість студентам засвоїти такі клінічні дисципліни як неврологія, травматологія, терапія, хірургія та інші.

2. Конкретні цілі.

Знати, як утворюється плечове сплетіння і в якому трикутнику шиї воно локалізується.

латерального, медіального та заднього пучків.

Знати, який нерв проходить через чотиристоронній отвір.

Знати, в якому топографічному утворі і з якою артерією на плечі знаходиться променевий нерв?

4. Зміст теми заняття. Плечове сплетіння.

Передні гілки V-VIII шийних та І грудного спинномозкових нервів утворюють плечове сплетіння (рlехus brachialis). Плечове сплетіння розміщене в латеральному трикутнику шиї у вигляді верхнього, середнього і нижнього стовбурів (truncus superior, medius et interior) та в пахвовій порожнині у вигляді латерального, медіального і заднього пучків (fasciculus lateralis, medialis et posterior).

Нерви плечового сплетіння поділяються на короткі та довгі. Короткі нерви іннервують

зубчастий м'яз;

33.підлопатковий нерв (nervus subscapularis) іннервує однойменний м'яз;

34.надлопатковий нерв (nervus suprascapularis) іннервує над- і підостьові м'язи;

нерв має назву латеральний шкірний нерв передпліччя (nervus cutaneus antebrachii lateralis).

2. З латерального пучка одною ніжкою бере початок ще серединний нерв

(nervus medianus).

II.Медіальний пучок:

1.Серединний нерв (одною ніжкою бере початок з латерального пучка, а

м'яз і частково короткий згинач великого пальця), шкіру долонної поверхні кисті та 1,2, 3, ½ 4-го пальців.

2. Ліктьовий нерв (nervus ulnaris) йде по медіальній двоголовій борозні, медіальний задній ліктьовій борозні, на ліктьовий борозні передпліччя, через

пальця), шкіру долонної поверхні кисті (½ 4-го та 5-го пальців), шкіру тильної поверхні кисті (5, 4 та ½ 3-го пальців).

3. Медіальний шкірний нерв плеча (nervus сutaneus brachii medialis іннервує шкіру медіальної поверхні плеча.

4. Медіальний шкірний нерв передпліччя (nervus сutaneus antebrachii) іннервує шкіру медіальної поверхні передпліччя.

III. Задній пучок:

Променевий нерв (nervus radialis) проходить в каналі променевого нерва, іннервує задню групу м'язів плеча, шкіру задньої поверхні плеча і нижньої частини латеральної по-

Грудні спинномозкові нерви (nervi thoracici Th II-ThXI)

Передні гілки II-XI грудних спинномозкових нервів не утворюють сплетень, а формують міжреберні нерви (nervі іntercostales). Межреберні нерви проходять по нижньому краю ребра в борозні ребра, іннервують глибокі грудні м‘язи, верхній і нижній задні зубчасті м‘язи, м‘язи живота, шкіру грудей і живота.

5. Рекомендована література

Основна:

1.Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека.- С.П., изд-во "Гиппократ", 1998 г.

2.Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991. Додаткова:

1.Матещук-Вацeба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник. - Львів, "Поклик сумління". - 1997.

Матеріали для самоконтролю. А. Питання для самоконтролю.

1.Формування плечового сплетіння.

2.Будова стовбурів плечового сплетіння та їх топографія.

3.Будова пучків плечового сплетіння та їх топографія.

4.Класифікація нервів, які походять з плечового сплетіння.

5.Короткі нерви плечового сплетіння, хід та їх ділянки іннервації.

6.Довгі нерви плечового сплетіння, хід та ділянки їх іннервації з латерального, медіального та заднього пучків.

Б. Ситуаційні задачі.

1.Чоловік з колотою раною в ділянці чотирьохстороннього отвору звернувся до лікаря. При обстеженні виявлено, що потерпілий не може відвести руку від тулуба. Який нерв вірогідно ушкоджений?

A.* n. Axillaris

B. n. medianus

C. n. radialis

D. n. ulnaris

E. n. subclavius

2.Постраждалого в аварії водія доставлено у стаціонар з ушкодженням медіального надвиростка плечової кістки. Який нерв при цьому може бути ушкоджений?

A. * n. Ulnaris B. n. radialis C. n. axillaries

D. n. muscolocutaneus E. n. medianus

3.Хворий не відчуває дотику до шкіри в ділянці присередньої поверхні плеча. Запалення якого нерва спостерігається у хворого?

A.*Шкірного присереднього нерва плеча

B. Шкірного присереднього нерва передпліччя C. Променевого нерва

D. Ліктьового нерва E. Пахвового нерва

4.Хворий не відчуває дотику до шкіри в ділянці передньої поверхні плеча до ліктьового суглоба після травми. Запалення якого нерва спостерігається у хворого?

A. Присереднього шкірного нерва плеча

B. Присереднього шкірного нерва перепліччя C. Променевого нерва

D. Ліктьового нерва E. Пахового нерва

5.У жінки, що хворіє на остеохондроз, з`явився різкий біль у плечовому суглобі, який посилювався при відведенні плеча. Ураження якого нерва може бути причиною цих симптомів?

A.* Пахвового нерва.

B. Підлопаткового нерва.

C. Дорсального нерва лопатки. D. Підключичного нерва.

E. Грудо-спинного нерва.

6.Після травми передньої поверхні верхньої третини передпліччя у хворого затруднення пронації, послаблення долонного згинання кисті і порушення чутливості шкіри 1-3 пальців на долоні. Який нерв ушкоджено?

A. *n. Medianus

B. n. musculocutaneus C. n. ulnaris

D. n. cutaneus antebrachii medialis E. n. radialis

7.У хворого після травми правої верхньої кінцівки спостерігається порушення функцій м‘язів-розгиначів, а також відсутність шкірної чутливості на задній поверхні руки. Який нерв пошкоджено?

A. * променевий B. ліктьовий

C. серединний

D. м,язевошкірний E. пахвовий

8.При запалені глибоких лімфатичних вузлів пахвової області хірург повинен був розкрити глибоко розміщений гнійник. Після операції хворий втратив здатність згинати

передпліччя в ліктьовому суглобі та порушилася шкірна чутливість бічної поверхні передпліччя. Якого нерва було ушкоджено при оперативному втручанні?

A.*N.musculocutaneus. B. N.radialis.

C. N.ulnaris. D. N.medianus. E. N.axillaris.

9. Випадково стукнувшись ліктем об стіл, хворий відчув пекучість і поколювання на внутрішній поверхні передпліччя. Який нерв був травмований в цьому випадку?

A. *N. ulnaris. B. N. radialis. C. N. medianus. D. N. axillaris.

E. N. musculocutaneus.

10.Хворий скаржиться на порушення чутливості шкіри в медіальній частині тильної та долонної поверхні кисті. Який з нервів ушкоджений?

A. * N. ulnaris B. N. radialis C. N. medianus

D. N. musculocutaneus

E. N. cutaneus antebrachii medialis

11.При обстеженні пацієнта з ножовими ранами правої руки встановлено втрату чутливості шкіри бічної половини тильної поверхні кисті та проксимальних фаланг 1-го, 2-го і частково 3-го пальців. Який нерв пошкоджено?

A. * Променевий B. Серединний C. Ліктьовий

D. М‘язово-шкірний

E. Бічний шкірний передпліччя

12.У постраждалого виявлено рану верхньої частини передньої ділянки плеча. При обстеженні встановлена втрата активного згинання в ліктьовому суглобі і чутливості шкіри передньо-бічної поверхні передпліччя. Порушення якого нерва має місце?

A. *м‘язово-шкірного B. Променевого

C. Серединного D. Ліктьового E. Пахвового

13.У хворого після перелому верхньої третини плечової кістки розвинувся параліч задньої групи м‘язів плеча і передпліччя. Який нерв пошкоджено?

A*Променевий B. Ліктьовий C. Серединний

D. М‘язово-шкірний E. Пахвовий

Тема 58. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації. Кількість годин - 2 1. Актуальність теми:

Значення, щодо формування міжреберних нервів та поперекового сплетіння, їх топографії, проекції нервів та шкіряний покрив людини, ходу їх основних гілок, областей їх іннервації будуть необхідними при засвоєнні таких клінічних дисциплін як неврологія, хірургія, травматологія, терапія.