Анатомія опорно-рухового апарата. 1,2,3 модуль мед

2. Конкретні цілі

Знати формування міжреберних нервів, їх хід та зони їх іннервації. Знати формування поперекового сплетіння.

Знати хід гілок поперекового сплетіння та зони їх іннервації.

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Яка функція нервової тканини.

Що таке сіра та біла речовина спинного мозку.

Як формуються спинномозкові нерви, де вони виходять з хребтового каналу і на які гілки поділяються.

Які гілки утворюють сплетіння і яка їх функція.

У якій борозні ребер лежать міжреберні нерви і яке клінічне значення це має. Що таке м‘язова лакуна і де вона розташована.

Що таке затульний канал і де він розташований. Повторити м‘язи тулубу, тазу та нижньої кінцівки.

4.Зміст теми заняття.

Поперекові спинномозкові нерви (lumbales LI-LV)

Передні гілки 1-1V поперекових і XII грудного спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетення (рlехus lumbalе). Поперекове сплетення лежить під великим поперековим м‘язом.

НЕРВИ ПОПЕРЕКОВОГО СПЛЕТЕННЯ:

10.Клубово-підчеревний нерв (nervus iliohypogastricus) виходить з-під латерального краю великого поперекового м‘яза, іннервує м‘язи і шкіру живота.

11.Клубово-пахвинний нерв (nervus ilioguinalis) виходить з-під латерального краю вели-

-м‘язові гілки (rami musculares), які іннервують передню групу м‘язів стегна;

-шкірні гілки (rami cutanei), які іннервують шкіру передньої та медіальної поверхні стегна.

ОДНА 3I ШКІРНИХ ГІЛОК:

-підшкірний нерв (nervus saphenus) – іннервує шкіру медіальної поверхні гомілки та шкіру медіального краю тилу стопи.

5.Статево-стегновий нерв (nervus genitofemoralis) виходить з товщі великого поперекового м‘яза, розгалужується на дві гілки:

-статева гілка (ramus genitalis) іннервує вміст пахвинного каналу;

-стегнова гілка (ramus femoralis) іннервує шкіру стегна в ділянці пахвинної складки;

6.Затульний нерв (nervus obturatorius) виходить з-під медіального краю великого поперекового м‘яза, йде через затульний канал на стегно, іннервує медіальну групу м‘язів стегна, шкіру медіальної поверхні стегна.

5.Рекомендована література

Основна:

1.Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека.- С.П., изд-во "Гиппократ", 1998 г.

2.Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991. Додаткова:

1.Матещук-Вацeба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.

3.Які м‘язи тулубу іннервують міжреберні нерви?

4.Які гілки, які за рахунок спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетіння?

5.На якому м‘язі лежить поперекове сплетіння?

6.Які нерви поперекового сплетіння ви знаєте?

7.Який хід клубово-пахвинного нерва, та що він іннервує?

8.Який хід латерального шкірного нерва стегна.

9.Який хід стегнового нерва та що він іннервує?

10.Які гілки стегнового нерва та, що кожна з них іннервує?

11.Який хід затульного нерва та що він іннервує?

Б. Ситуаційні задачі.

1.Хворий не може розігнути гомілку, у нього відсутня шкірна чутливість на передній поверхні стегна. Пошкодження якого нерва виявило неврологічне обстеження? A.*Стегнового

B. Затуленого C. Сідничного

D. Верхнього сідничного E. Статево-стегновий

2.В травматологічний пункт доставлений хворий з пораненням великого поперекового м‘яза. Хворий втратив можливість розгинати гомілку в колінному суглобі. Який нерв ушкоджений в даному випадку?

A.* Стегновий нерв

B. Клубово-підчеревний C. Клубово-пахвинний D. Статево-стегновий E. Затульнний нерв

3.У хворого не розгинається колінний суглоб, відсутній колінний рефлекс, порушена чутливість шкіри на передній поверхні стегна. Які нервові структури вражені? A.*Стегновий нерв

B. Верхній сідничий нерв

C. Великий малогомілковий нерв D. Затульний нерв

E. Нижній сідничий нерв

4.При огляді хворого лікар-невропатолог встановив відсутність "колінного рефлекса" при постукуванні по зв‘язці наколінка. Який нерв може бути пошкоджений в цьому випадку? A.*Стегновий

B. Затульний C. Сідничний

D. Великогомілковий

E. Загального малогомілковий

6.Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на болі в кульшовому суглобі та у всіх привідних м‘язах і шкірі над ними при рухах. Який нерв ушкоджено?

A.*Затульний нерв

B. Клубовопахвинний нерв C. Стегновий нерв

D. Латеральний шкірний нерв стегна

E. Задній шкірний нерв стегна

7.У чоловіка, що хворіє на остеохондроз, з'явився різкий біль у м'язах живота (бічних та передніх). При об'єктивному обстеженні лікар констатував підвищену больову чутливість шкіри підчеревної ділянки. Ураження якого нерва могло спричинити цій біль?

A.* Клубово-підчеревного нерва B. Сідничого нерва

C. Затульного нерва D. Стегнового нерва

E. Статево-стегнового нерва

8.Після операції апендектоміїу хворого залишилася знижена чутливість шкіри над паховою зв'язкою на місці проведеної операції. Гілки якого нерва були пошкоджені в процесі оперативного втручання?

A. N.ilioinguinalis. B. N.genitofemoralis. C. N. femoralis.

D. N.cutaneus femoralis lateralis. E. *N.iliohypogastricus.

9.При обстеженні хворого спостерігаються сильні болі в ділянці передньої поверхні стегна, атрофія чотириголового м'яза. Який нерв уражений?

A. Замикальний B. *Стегновий C. Сідничий

D. Великогомілковий E. Малогомілковий

10.Порушення тактильної та температурної чутливості в ділянці нижніх двох третин передньозовнішньої поверхні стегна (хвороба Рота) пояснюється ураженням якого нерва.

А. Статево - стегнового нерва. В. *Стегнового нерва.

С. Сідничогонерва.

D. Латерального шкірного нерва стегна. Е. Великогомілкового нерва.

12.Після травми стегна у пацієнта спостерігається розлад шкірної чутливості на передній поверхні стегна і медіальній поверхні гомілки, абсолютно неможливо енергійне розгинання ноги в колінному суглобі. Пошкодження якого нерва можна припустити?

A. *Стегнового B. Замикального С. Сідничого

D. Верхнього сідничного Е. Нижнього сідничного

Тема 59. Крижове сплетіння. Куприкове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.

Кількість годин — 2. 1. Актуальність теми:

Знання про формування крижового сплетіння, місця виходу його нервів, проекції їх на шкіряний покрив людини необхідні студентам в освоєнні клінічних дисциплін, причому вірогідність ураження крижового сплетіння статистично висока.

2. Конкретні цілі.

Знати, з чого формується крижове сплетіння. Знати, де розташовано крижове сплетіння.

Знати, на які нерви поділяється крижове сплетіння. Знати короткі нерви крижового сплетіння.

Знати топографію (хід) коротких нервів крижового сплетіння. Знати зони іннервації коротких гілок крижового сплетіння. Знати довгі нерви крижового сплетіння.

Знати хід довгих нервів крижового сплетіння.

Знати зони іннервації довгих нервів крижового сплетіння.

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Будова спинного мозку. Рефлекторні дуги та їх відмінності. Формування спинномозкових нервів. Будова крижового відділу хребта. Розвиток нервової системи.

4.Зміст теми заняття.

Крижові спинномозкові нерви (nervі sacrales SI-SV). Передні гілки крижових спинномозкових нервів, а також IV та V поперекових спинномозкових нервів утворюють крижове сплетення (рlехus sacrales). Крижове сплетення лежить на задній стінці порожнини таза. Нерви крижового сплетіння поділяються на короткі та довгі.

І. Короткі нерви:

1.Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір, іннервує середній та найменший сідничні м'язи, м'яз-натягач широкої фасції.

2.Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз.

3.М'язові гілки (ramі musculares) виходять з порожнини таза через підгрушоподібний отвір. Іннервують м'язи тазового пояса (внутрішній і зовнішній затульні м'язи, гру-

4. Статевий нерв (nervus pudendus) виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, через малий сідничний отвір направляється у сідничо-прямокишкову ямку і розгалужується на гілки:

- нижні прямокишкові нерви (nervus rectales inferior) іннервують шкіру промежини в анальній ділянці, поверхневий м'яз промежини (зовнішній сфінктер ануса);

-промежинні нерви (nervі реrіnеаles) іннервують шкіру промежини в сечо-статевому трикутнику, м'язи промежини в сечостатевому трикутнику;

-тильний нерв статевого члена або клітора (nervus dorsalis penis, s. clitoridis) іннервує статевий член (клітор жінок).

II. Довгі нерви:

розгалужується на медіальний і латеральний підошовні нерви (nervі plantares medialis et lateralis), які іннервують шкіру і м'язи підошви. Від великогомілкового нерва відгалужується ще медіальний шкірний нерв литки (nervus cutaneus surae medialis), який іннервує шкіру задньої поверхні гомілки;

- загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus communis), який розгалужується на три нерви:

а) глибокий малогомілковий нерв (nervus peroneus profundus) - іннервує

іннервує шкіру латеральної поверхні гомілки.

Від злиття медіального і латерального шкірних нервів литки утворюється литковий нерв (nervus suralis), який іннервує шкіру латерального краю тилу стопи.

5. Рекомендована література.

Основна:

1.Привес М.Г. и соавт. Анатомия человека. - С.П., изд-во "Гиппократ", 1998.

2.Сапин М.Р. (ред.) Анатомия человека, - М.: Медицина, 1985.

3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека. - Т. 3.- 1991. Додаткова:

1.Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. Навчально-методичний посібник.- Львів, "Поклик сумління". - 1997.

Матеріали для самоконтролю. А. Питання для самоконтролю.

1.Формування крижового сплетіння.

2.Топографія крижового сплетіння.

3.На які нерви поділяється крижове сплетіння.

4.Короткі нерви крижового сплетіння.

5.Хід коротких нервів крижового сплетіння.

6.Зони іннервації короткими нервами крижового сплетіння.

7.Довгі нерви крижового сплетіння.

8.Хід довгих нервів крижового сплетіння.

9.Зони іннервації довгими нервами крижового сплетіння.

10.Хід, іннервація сідничним нервом як найбільшим в крижовому сплетінні.

Б. Ситуаційні задачі.

1.У хворого виявлено порушення чутливості шкіри передньомедіальної поверхні гомілки. Який нерв уражений?

A. Замикальний B. Сідничий

C. *Підшкірний

D. Зовнішній шкірний нерв стегна Е. Малогомілковий

2.При огляді хворого виявлено порушення шкірної чутливості на задній поверхні гомілки. З пошкодженням якого нерва пов'язано це порушення?

A. Задній шкірний нерв стегна. B. Стегновий нерв.

C. *Сідничий нерв. D. Замикальний нерв.

E. Нижній сідничний нерв.

3.Хворий після поранення лівої гомілки втратив здатність утримувати стопу в пронованому положенні. Який нерв пошкоджено?

A.*поверхневий малогомілковий B. глибокий малогомілковий

C. Великогомілковий D. Сідничний

E. загальний малогомілковий

4.Який нерв можна пошкодити при проведенні оперативного втручання з приводу варикозного розширення великої підшкірної вени?

A. Медіальний шкірний нерв ікри B. Поверхневий малогомілковий C.*Підшкірний

D. Бічний шкірний нерв ікри Е. Великогомілковий

5.При пальпації навколо анального отвору і зовнішнього сфінктера прямої кишки у хворого спостерігаються больові відчуття. Який нерв пошкоджений?

A. *N. pudendus. B. N. ischiadicus. C. N. femoralis.

D. N. tibialis.

Е. N. obturatorius.

Перелік практичних навичок: Центральна нервова система,спинномозкові нерви.

35.Органи сечової системи: сечоводи, сечовий міхур, їх розвиток, будова, топографія. Аномалії розвитку.

36.Чоловічий та жіночий сечівники: розвиток, будова, топографія.

37.Зовнішні жіночі статеві органи: розвиток, будова, аномалії розвитку.

38.Внутрішні жіночі статеві органи. Яєчники: топографія, будова, функції, Рудиментарні додатки.

39.Внутрішні жіночі статеві органи. Матка: розвиток, будова, топографія, зв‘язки.

40.Відношення матки до очеревини. Аномалії розвитку.

41.Внутрішні жіночі статеві органи. Маткова труба: розвиток, будова, топографія.

42.Відношення маткових труб до очеревини. Аномалії розвитку.

43.Чоловічі статеві органи. Яєчко, над‘яєчко: топографія, будова, функції.

44.Чоловічі статеві органи. Яєчко: розвиток, процес опускання яєчка у калитку. Аномалії розвитку. Оболонки яєчка. Сім'яний канатик: топографія, частини, будова.

45.Чоловічі статеві органи. Передміхурова залоза, сім'яний пухирець, цибулинносечівникова залоза: її топографія, будова.

46.Зовнішні чоловічі статеві органи: розвиток, будова.

47.Промежина: визначення, частини, м‘язи, фасції, статеві особливості. Сідничовідхідникова ямка: стінки, вміст.

48.Ендокринні залози. Загальна характеристика. Щитоподібна залоза, прищитоподібні залози, їх розвиток, топографія, будова, функції.

49.Ендокринні залози. Загальна характеристика. Надниркові залози: розвиток, топографія, будова, функції.

50.Ендокринні залози. Загальна характеристика. Гіпофіз та шишкоподібна залоза, розвиток, топографія, будова, функції.

51.Розвиток серця. Аномалії розвитку серця.

52.Серце: будова камер серця, їх будова, судини, які з ними сполучені.

53.Серце: клапани, топографія, будова.

54.Серце: будова стінки. Провідна система серця.

55.Серце: артерії і вени серця.

56.Осердя: будова, порожнина, закутки.

57.Велике коло кровообігу.

58.Мале коло кровообігу.

59.Кровообіг плода.

60.Аорта: частини, їх топографія. Дуга аорти, її гілки. Загальна сонна артерія: топографія.

61.Аорта: частини, їх топографія. Грудна аорта: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

62.Внутрішня сонна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Артеріальне коло мозку.

63.Зовнішня сонна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

64.Підключична артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

65.Пахвова та плечова артерії: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

66.Артерії передпліччя і кисті: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

67.Артеріальні сітки ліктьового та променево-зап‘ясткового суглобів. Артеріальні дуги кисті: топографія, утворення, гілки.

68.Спільна і зовнішня клубові артерії: топографія, гілки ділянки кровопостачання.

69.Стегнова та підколінна артерії: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

70.Артерії гомілки і стопи: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

71.Черевна аорта: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Міжсистемні та внутрішньосистемні артеріальні анастомози.

72.Загальна і внутрішня клубові артерії: топографія, гілки ділянки кровопостачання.