Анатомія опорно-рухового апарата. 1,2,3 модуль мед

А. Питання для самоконтролю.

1.Назвіть класифікацію жіночих статевих органів.

2.Які органи відносяться до внутрішніх статевих органів жінки.

3.Назвіть та покажіть частини матки.

4.Яку будову має матка?

5.Назвіть та покажіть шари матки і промежину.

6.Назвіть та покажіть зв'язки матки.

7.Покажіть кармани очеревини, ті що мають відношення до матки.

8.Назвіть та покажіть частини маткової труби.

9.Назвіть та покажіть зв'язки маткової труби.

10.Назвіть та покажіть частини яєчника, його придатка.

11.Що може призвести до жіночого безпліддя?

12.Покажіть склепіння піхви, шийку, зів матки.

13.Які особливості кровопостачання матки?

14.Назвіть та покажіть зовнішні статеві органи жінки.

15.Розкажіть про будову піхви.

16.Які Ви знаєте аномалії розвитку органів жіночої статевої системи?

Б. Ситуаційні задачі.

1.До гінекологічного відділення госпіталізована жінка з клінікою гострого живота з підозрою на позаматкову вагітність. Крізь яке анатомічне утворення або його частину буде виконувати пункцію черевної порожнини гінеколог?

А. Fornix vaginae posterior В. Сervix uteri

С. Fornix vaginae anterior D. Rectum

E. Tuba uterina

2.Жінка 25 років госпіталізована в гінекологічне відділення з метою операції з приводу пухлини яєчника. При здійсненні операції необхідно розсікати зв‘язку, що з‘єднує яєчник з маткою. Яку саме?

A.*lig. ovarii proprium B. lig. cardinale

C. lig. latum uteri

D. lig. suspensorium ovarii E. lig. umbilicale laterale

3.У жінки 40 років фіброміома матки. Виконана надпіхвова ампутація матки з видаленням маткових труб. Яєчники здорові, не видалені. Повністю збережена lig. suspensorium ovarii, в якій проходить судина, яка кровопостачає яєчники .Назвіть цю судину.

A.*a. ovarіca

B. Ramus ovaricus a.uterina C. a. pudenda interna

D. a. iliaca interna E. a. iliaca externa

4.Хвора 45 років, госпіталізована з підозрою на пухлину матки. Після обстеження, встановлено діагноз - фіброміома матки. В якому шарі матки розміщується ця пухлина?

A.*Myometrium B. Endometrium C. Perimetrium D. Parametrium E. Mesometrium

5.Запальний процес видозміненої підсерозної основи навколо шийки матки спричинив інтенсивний больовий симптом у пацієнтки. Патологічний процес якої ділянки статевих органів встановив лікар?

A.*Parametrium

B. Mesometrium

C. Myometrium

D. Endometrium

E. Perimetrium

6. Хворій виставлено діагноз бартолініт (запалення великих залоз присінка). В якому органі сечостатевої системи розташовані ці залози?

A.*великі статеві губи B. малі статеві губи C. клітор

D. піхва Е. матка

Тема 21. Промежина. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити розвиток жіночої статевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову промежини.

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

-з курсу біології: філогенез статевої системи;

-з курсу анатомії: онтогенез жіночої статевої системи;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

Промежина.

Комплекс м'яких тканин, який закриває вихід з малого таза. Орієнтири: - форма

ромба

-симфіз

-сідничні бугри

-куприк

Трикутники: діляться поперечними м'язами

-сечостатевий (уретра і піхва)

-анальний (пряма кишка)

Глибокий поперечний утворює сфінктер уретри М'язи промежини:

1) Сечостатевого:

-поверхневий поперечний (сухожильний центр)

-глибокий поперечний

-сідничо - печеристий

-цибулино – губчастий

2) Анального

-зовнішній сфінктер ануса

-м'яз піднімаючий анус

-куприкові м'язи

Стінки промежини:

-шкіра

-підшкірно - жирова клітковина

-загальна підшкірна фасція

-нижня фасція діафрагми

-м'язи

-верхня фасція діафрагми

-тазова фасція

-жирова клітковина органів таза

-очеревина (кармани)

Сідничо - прямокишкова ямка

Кордони: спереду - поперечні м'язи; ззаду - куприкові м'язи; медіально - сфінктер, підіймач ануса; латерально - сідничний бугор

Вміст: жирова клітковина (парапроктити); судини і нерви.

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.189-221.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.119-146.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 346-363. 4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 205-229.

6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю.

1.Розкажіть про будову промежини?

2.Назвіть та покажіть частини промежини.

3.Чим утворена тазова діафрагма?

4.Які фасції має тазова діафрагма?

5.Які мязи входять до складу сечо-статевої діафрагми? Їх будова і функції?

6.Які фасції має сечо-статева діафрагма?

7.Чим обмежена сідничо-відхідникова ямка?

8.Чим заповнена сідничо-відхідникова ямка? Яке її практичне значення?

Б. Ситуаційні задачі.

1.Ультразвукове дослідження органів малого тазу виконується при наповненому сечовому міхурі. Який м‘яз промежини утримує при цьому сечу?

A.* Зовнішній м‘яз-замикач сечівника B. Цибулинно-губчастий м‘яз

C. Сідничо-печеристий м‘яз

D. Поверхневий поперечний м‘яз E. Глубокий поперечний м‘яз

2.Під час пологів при важкому прорізуванні головки плоду, щоб запобігти розрив промежини, виконують розріз отвору піхви у основи великих соромітних губ. Який м‘яз промежини розрізають?

A.* Цибулинно-губчастий м‘яз B. Сідничо-печеристий м‘яз

C. Поверхневий поперечний м‘яз D.Зовнішній м‘яз-замикач сечівника E. Глубокий поперечний м‘яз

3.Після травматичного ураження промежини у потерпілого спостерігається довільне нетримання сечі. Який м'яз був травмований?

A.*м‘яз - стискач сечівника.

B. Поверхневий поперечний м'яз промежини. C. Глибокий поперечний м'яз промежини.

D. Сіднично-печеристий м'яз.

E. Внутрішній стискач відхідника.

4. У хворого 53 років після поранення в ділянці промежини відмічається довільне сечовиділення. Який з м‘язів вірогідно ушкоджений?

A.* m. sphyncter uretrаe B. m. ischiocavernosus C. m. bulbospongiosus

D. m. transversus perinei superficialis

E. m. transversus perinei profundus

Тема 22. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції. Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.

Кількість годин -2 1. Актуальність теми

Регуляція життєдіяльності організму людини здійснюється нейрогуморальним шляхом. Важливу роль в цьому процесі грають залози внутрішньої секреції, інкрети яких поступають прямо в кров. Знання топографії, будови, функції даної групи залоз потрібні студентам при вивченні багатьох клінічних дисциплін, таких як терапія, ендокринологія, патфізіологія, фармакологія, хірургія та інші.

Дуже важливе місце в структурі, захворювань мають ураження підшлункової залози (цукровий діабет), щитовидної залози (тиреотоксикоз), гіпофізу та статевих залоз.

2.Конкретні цілі.

1.Мати уявлення про поділ залоз на ендокринні, екзокринні.

2.Знати класифікацію залоз по функціональному признаку.

3.Знати класифікацію залоз по розвитку.

4.Мати уявлення про нейросекрецію.

5.Мати уявлення про основні проявлення патології залоз.

6.Назвати та показати основні елементи залоз, назвати їх функцію:

-гіпофізу

-епіфізу

7.Мати уявлення про дифузну, ендокринну систему.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

4.Зміст теми:

Ендокринна система – система, яка забезпечує регуляцію діяльності організму, за рахунок виділення в кров гормонів.

Гормон – органічні хімічні з‘єднання, виробляються в малих дозах, через гуморальне середовище регулюють функції. По хімічній природі діляться на: стероїди, глюкопротеїди, білкові.

Ендокринні залози не мають вивідних протоків. КЛАСИФІКАЦІЯ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ

1.Центральний відділ а) гіпоталамус б) гіпофіз в) епіфіз

2.Периферійний відділ

1.Спеціалізовані

а) щитоподібна залоза б) паращитоподібні залози в) наднирники

2. Залози подвійної функції (ендо-, екзот-)

а) статеві залози б) підшлункова залоза в) простата г) нирки д) плацента

3. Дифузна ендокринна система (ДЕС)

До гіпофіззалежних залоз відносять: щитоподібна, статеві, коркова речовина наднирників.

Класифікація залоз по розвитку

1. Ентодермальні залози а) щитоподібна залоза

б) прищитоподібні залози в) острівки підшлункової залози

2. Мезодермальні залози а) коркова речовина наднирників

б) інтерстиціальна частина статевих залоз 3. Нейро-ектодермальні залози

а) гіпофіз б) епіфіз

в) мозкова речовина наднирників г) пара ганглії

Ядра гіпоталамусу - супраоптичне та паравентрикулярне виробляють вазопресин та окситоцин. Ядра медіальної гіпоталамічної зони виробляють рилізинг-фактор (ліберини та статини). Гормони поступають до передньої долі гіпофізу та стимулюють виділення тропних гормонів, які діють на залози-мішені. Таким чином формується гіпоталамо- гіпофізарно-наднирникова система.

Гіпофіз (нижній мозковий придаток, пітуітарна залоза).

Непарний орган, форма квасолини, в ямці турецького сідла, маса 0,5-0,7г. передня частка – аденогіпофіз; задня частка – нейрогіпофіз; особливість кровопостачання - "чудесна сітка".

Гормони передньої частки 1. Тіреотропний гормон (ТТГ) стимулює секрецію йодованих гормонів щитопо-

дібної залози. 2. Фолікулотимулюючий гормон (ФСГ) стимулює розвиток фолікулів та продукцію естрогену у жінок, та сперматогенез у чоловіків. 3. Лютенізуючий гормон (ЛГ) визиває овуляцію і утворення жовтого тіла, у чоловіків утворення тестостерону. 4. Лактотропний гормон (ЛТГ) стимулює лактацію. 5. Адренокортикотропний (АКТГ) стимулює кору наднирників. 6. Соматотропний гормон (СТГ) активує процеси росту та розвитку. 7. Меланоцитостимулюючий пігмент контролює утворення пігменту - меланіну.

Гормони задньої частки

1.Вазопресин - антидіуретичний, звужує судини.

2.Окситоцин - скорочує гладкі м'язи матки.

Епіфіз (верхній придаток мозку, шишкоподібне тіло, corrpus pineale)

Непарний, овальний орган, частина проміжного мозку, над верхніми горбиками середнього мозку, маса 0,11-0,13 г. Забезпечує ритмічні коливання активності гіпоталамусу та гіпофізу. Секреторна активність залежить від освітлення.

Гіпофіз у новонароджених грушоподібної форми, сплощений. Поздовжній розмір його приблизно 7,5- 7,7 мм. Поперечний розмір - 8,5 мм. Вага варіює від 0,05 до 0,15 г. Гіпофіз інтенсивно росте на другому році життя, в 4-5 років і в 11-12 років. Гіпофіз новонародженого функціонально добре розвинутий. В 15 років його розміри збільшуються до 10 мм -поздовжні і 16 мм - поперечні, вага досягає 0,627 г.

Теоретичні питання до заняття:

1.Розказати про класифікацію залоз по функціональному признаку?.

2.Розказати про класифікацію залоз по розвитку?

3.Розказати про нейросекрецію, формування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової сис-

теми, гіпофіз – залежні залози

4.Назвати, показати основні елементи, залоз, назвати їх функцію та клінічні проявлення при порушенні функцій: гіпофізу; епіфізу

5.Мати уявлення про дифузну ендокринну систему

Задачі для самоконтролю:

1.У хворого 14 років при взятті на військовий облік виявлені мікседема, кретинізм. Яка залоза уражена?

А. Гіпофіз* В. Наднирники

С. Щитоподібна залоза D. Епіфіз

Е. Прищитоподібні залози

2.У хворого 45 років через деякий час після тупої травми голови почалося посилене виростання пальців, носа, губ. Діагностовано акромегалія. Яка залоза уражена?

А. Епіфіз В. Гіпофіз*

С. Щитоподібна залоза D. Наднирники

Е. Статеві залози

Рекомендована література

Основна

1.Привес М.Т. и соавт. «Анатомия человека». С.П. Изд-во «Гиппократ»,1998 г.

2.Сапин М.Р. «Анатомия человека». - М. Медицина. - 1985.

3.Синельников Р.Д., Синельников Я.Д. «Атлас анатомии человека». Т.3. – 1991.

Додаткова

1. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія», навчально-методичний посібник. Львів «Поклик сумління». - 1997.

Тема 23. Периферичні органи ендокринної системи. Кількість годин -2 1. Актуальність теми

Регуляція життєдіяльності організму людини здійснюється нейрогуморальним шляхом. Важливу роль в цьому процесі грають залози внутрішньої секреції, інкрети яких поступають прямо в кров. Знання топографії, будови, функції даної групи залоз потрібні студентам при вивченні багатьох клінічних дисциплін, таких як терапія, ендокринологія, патфізіологія, фармакологія, хірургія та інші.

Дуже важливе місце в структурі, захворювань мають ураження підшлункової залози (цукровий діабет), щитовидної залози (тиреотоксикоз), гіпофізу та статевих залоз.

2.Конкретні цілі.

1.Знати класифікацію залоз по функціональному признаку.

2.Знати класифікацію залоз по розвитку.

3.Мати уявлення про нейросекрецію.

4.Мати уявлення про основні проявлення патології залоз.

5.Назвати та показати основні елементи залоз, назвати їх функцію: - щитоподібної залози - прищитоподібних залоз - підшлункової залози

- статевих залоз, простати.

Мати уявлення про дифузну, ендокринну систему.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

4. Зміст теми:

Ендокринна система – система, яка забезпечує регуляцію діяльності організму, за рахунок виділення в кров гормонів.

Гормон – органічні хімічні з‘єднання, виробляються в малих дозах, через гуморальне середовище регулюють функції. По хімічній природі діляться на: стероїди, глюкопротеїди, білкові.

Ендокринні залози не мають вивідних протоків. КЛАСИФІКАЦІЯ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ

Периферійний відділ 1. Спеціалізовані

а) щитоподібна залоза б) паращитоподібні залози в) наднирники

2.Залози подвійної функції (ендо-, екзот-) а) статеві залози б) підшлункова залоза в) простата г) нирки д) плацента

3.Дифузна ендокринна система (ДЕС)

До гіпофіззалежних залоз відносять: щитоподібна, статеві, коркова речовина наднирників.

Класифікація залоз по розвитку

1. Ентодермальні залози а) щитоподібна залоза

б) прищитоподібні залози в) острівки підшлункової залози

2. Мезодермальні залози а) коркова речовина наднирників

б) інтерстиціальна частина статевих залоз 3. Нейро-ектодермальні залози

а) гіпофіз б) епіфіз

в) мозкова речовина наднирників г) пара ганглії

Ядра гіпоталамусу - супраоптичне та паравентрикулярне виробляють вазопресин та окситоцин. Ядра медіальної гіпоталамічної зони виробляють рилізинг-фактор (ліберини та статини). Гормони поступають до передньої долі гіпофізу та стимулюють виділення тропних гормонів, які діють на залози-мішені. Таким чином формується гіпоталамо- гіпофізарно-наднирникова система.

Щитоподібна залоза Лежить на передній поверхні шиї, овиває спереду та збоку трахею, по бокам про-

ходить судинно-нервові пучки шиї, зверху прилягає до щитоподібного хряща на рівні С

V-VII. Маса 25-30 г.

Будова залози. Права та ліва частки, перешийок та пірамідальна частка. Вкрита капсулою, паренхіма побудована з фолікулів - структурної одиниці залози. Стінка утворена одношаровим епітелієм, порожнина заповнена колоїдом з вмістом йоду. Піраміда – залишок щито-язикової протоки.

Гормони залози. Тироксин, трийодтіронін. Регулюють окисно-відновлювальні процеси, основний обмін. Кальцитонін. Знижує рівень кальцію в крові, депонує в клітки.

Прищитоподібні залози.

Парні утворення, округлої форми, позаду часток щитоподібної залози, від 2 до 6, маса 0,13-0,36 г. Виробляють паратиреоідний гормон, регулює вміст кальцію та фосфору в крові. Антагоніст кальцитоніну.

Ендокринна частина підшлункової залози.

Острівки Лангерганса, округлої форми, 0,1-0,3мм, від 200000 до 2,5 млн., маса 0,6-1,5 г, більше в хвості залози.

В-клітини - основна маса острівця (75%) синтезують інсулін, понижає рівень цукру в крові.

А-клітини - синтезують глюкагон, антагоніст інсуліну.

Д-клітини - синтезують соматостатин, задержує виділення інсуліну та глюкагону, подавляє діяльність залози.

РР-клітини - стимулюють виділення шлункового та панкреатичного соку. Наднирники

Парні органи, розташовані над верхніми полосами нирок, на рівні Тh ХI-ХII, 1213 г. Три поверхні: передня, задня, нижня. На передній розміщені ворота. Покриті фіброзною капсулою. По периферії розміщені три зони кори: клубочкова, пучкова та сітчата. В центрі клітини мозку: епінефроцити та корепінефроцити.

Гормони кори:

-клубочкова зона: мінералокортікоїди (альдостерон) регулюють баланс калію та натрію;

-пучкова зона: глюкокортикоїди (гідрокортизон, кортикостерон) регуляція обміну речовин, подавляють запальні та алергічні процеси;

-сітчата зона: статеві грмони (андрогени, естрогени, прогестерон).

Гормони мозку: 1. Адреналін:

-підвищує рівень обміну, звужує судини, діє при стресах 2. Норадреналін

-діє на судинну систему, медіатор в синапсах

Ендокринна частина статевих залоз 1. Чоловічі статеві залози:

Інтерстиціальні ендокриноцити між покрученими сім‘яними канальцями, продукують тестостерон:

-формування статевих ознак, чоловічу конституцію

-обмін білка

-статева тяга

2. Жіночі статеві залози Клітини інтерстицію яєчника та зернистий шар дозріваючого фолікула, виробля-

ють естроген.

-формує статеві ознаки, жіночу конституцію

-статеву тягу

Жовте тіло яєчника виробляє прогестерон:

-підготовка організму до вагітності

-перебіг вагітності

-стимулює розвиток молочних залоз

-подавляє овуляцію

Дифузна ендокринна система (ДЕС)

Наряду з органами ендокринної системи в тканинах (органи травлення, бронхи, шкіра, по ходу судин) розсіяні поодинокі гормонвиробляючі клітини.

Серед них виділяють ендокриноцити нервового походження та інші. Скупчення хромафінних ендокринних клітин коло симпатичних вузлів та по ходу судин одержали назву

– параганглії.

Самі великі – сонний клубок, куприковий клубок, парааортальне тіло.

Щитоподібна залоза новонароджених лежить високо: верхня межа перешийка відповідає рівню верхнього краю щитоподібного хряща, нижня -6-8 кільцям трахеї. Бічні частки значно простягаються назад і прикривають загальні сонні артерії. Часто зустрічається пірамідна частка, верхівка її досягає під'язикової кістки. Добре виражені часточки залози. До моменту народження вона відрізняється незавершенністю внутрішньої будови. Вага залози новонародженого 1,5 г, до 1 року - 3 г, у 12-16 років - 30 г.

Прищитоподібні залози новонароджених мають округлу форму, розміри мінливі. Верхні прищитоподібні залози лежать на задній поверхні часток щитоподібної залози, нижні - біля її нижніх полюсів, іноді - за ходом гортанного нерва. У новонароджених прищитоподібні залози знаходяться у стані функціональної активності. Відмічається їх інтенсивний ріст на протязі всього дитинства і його уповільнення після періоду статевого дозрівання.

Наднирникові залози новонароджених мають трикутну форму, вага - 6-8 г. Передня і задня їх поверхні випуклі, нижня - вгнута. Є дрібні додаткові залози, розташовані на поверхні самих наднирникових залоз чи під капсулою нирки. Розміри наднирникової залози: вертикальні - 3-3,5 см, горизонтальні - 3-4,5 см, поперечні - 2,5 см. Капсула наднирникової залози пухка. У шарі кіркової речовини наднирникової залози визначається первинна (зародкова) і вторинна (постійна) кіркова речовина. Остання може бути в активному стані. Через 2-3 тижня після народження дитини відбувається інволюція зародкової кіркової речовини і зменшення ваги наднирникової залози на 50%. Вона встановлюється до 3-5 років, і в 16 років досягає 13-14 г.

Шишкоподібна залоза (glandula pinealis) розвивається з верхньої стінки проміжного мозку спочатку у вигляді порожнього виросту. Відома під багатьма назвами (epiphysis cerebri, corpus pineale, Organum pineale, coronarium), однак термін glandula pinealis найбільш точний, так як ендокринна функція шишкоподібної залози безсумнівна, доведений її вплив на ріст і статеве дозрівання організму. Залоза розташовується у поглибленні між верхніми горбками чотиригорбкової пластинки, розміри її у новонародженого: довжина Змм, ширина 2,5 мм, товщина 2 мм; у 4-річному віці ці розміри відповідно досягають 9, 6 і 3 мм, у дорослого 9-10 мм, 5-7 мм, 4-5 мм. Маса залози збільшується на першому році життя, у віці від 3 до 6 років набуває остаточну величину, починаючи з 7-річного віку, ще до статевого дозрівання, в залозі з'являються інволюційні ознаки. У новонародженого в центральній частині шишкоподібної залози може виділятися щілеподібний простір у вигляді епіфізарного шлуночка, вистеленого кубічним чи призматичним епітелієм. Залоза новонародженого містить дрібні не диференційовані клітини, які зникають на 8-му місяці життя, і великі клітини з везикулярним ядром. Наявність двох видів клітин пояснює розташування всередині залози темних і світлих острівців. Сполучної тканини в залозі новонароджених мало, пігмент відсутній. У віці 6-8 років збільшується кількість сполучної тканини, за рахунок якої формуються перетинки залози, кількість пігмента поступово збільшується, максимум його досягає до 14 років.

Теоретичні питання до заняття:

1.Розказати про класифікацію залоз по функціональному признаку?

2.Розказати прокласифікацію залоз по розвитку?

3.Розказати про нейросекрецію, формування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, гіпофіз – залежні залози 4.Назвати, показати основні елементи, залоз, назвати їх функцію та клінічні проявлення при порушенні функцій:

-щитоподібної залози

-прищитоподібних залоз

-наднирників

-підшлункової залози

-статевих залоз

5. Розказати про дифузну ендокринну систему

Задачі для самоконтролю:

1. У хворого 62 років, який звернувся до лікаря зі скаргами на підвищену спрагу, похудіння, прискорене сечовиділення був поставлений діагноз: цукровий діабет. Яка залоза уражена?

А. Підшлункова залоза* В. Острівці підшлункової залози С. Гіпофіз