Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Анатомія опорно-рухового апарата. 1,2,3 модуль мед

.pdf
Скачиваний:
108
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
3.46 Mб
Скачать

нка, з‘єднуються з трубкою і таким чином формується первинна ентодермальна кишка. З ентодерми формуються слизова оболонка і залози, з мезенхіми м‘язова оболонка і серозна оболонка. З серозної оболонки первинної кишки утворюється очеревина, плевра, перикард. Первинна кишка умовно ділиться на два відділи: головний та тулубний. В ротовому відділі виділяють ротову частину (задні утворення порожнини рота) та глоткову частину (глотка та випини, які дають початок розвітку дихальної системи).

В тулубному відділі виділяють передню кишку (стравохід, шлунок, підшлункова залоза, верхня частина дванадцятипалої кишки), середню кишку (тонка, сліпа, висхідна та поперечна ободова кишки), задню кишку (низхідна ободова, сигмоподібна, пряма кишки).

Травна система (systema digestorium) складається із травного тракту і травних залоз. Травний тракт починається порожниною рота і складається з глотки, стравоходу, шлунка, тонкої і товстої кишок.

Ротова порожнина (саvitas oris, stoma) спереду обмежена губами, збоку - щоками, зверху - піднебінням, знизу – під‘язиковими м'язами. Ротову порожнину поділяють на присінок рота та власне ротову порожнину. Присінок рота (vestibulum oris) має ротову щілину (rima oris), що розміщена горизонтально між верхньою і нижньою губами.

Зовні присінок обмежений щоками губами і відділяється від власне порожнини рота зубами і комірковими відростками щелеп, які покриті слизовою оболонкою, що називається яснами (gingiva).

Порожнина рота у новонароджених невеликих розмірів, коротка, широка і низька, розташована ближче до очної ямки.

Верхня і нижня губа (labium superior et inferior) зрощуються і переходять одна в одну й утворюють кут рота (angulus oris). Зовнішня поверхня губ - це шкірна частина (раrs сutanea), внутрішня - слизова оболонка (раrs mucosa), між ними розташована проміжна частина (раrs intermedia). На шкірі верхньої губи по середній лінії йде верхньогубний жолобок (philtrum), що закінчується горбком (tuberculum).

Утовщі губ міститься коловий м'яз рота, а внутрішня поверхня їх покрита слизовою оболонкою, яка продовжується на коміркові відростки верхньої та нижньої щелеп, щілиною зростається з їх окістям. По середній лінії між губами та яснами слизова оболонка стовщується й утворює дві складки - вуздечку верхньої губи (frenulum labii superioris)

та вуздечку нижньої губи (frenulum labii inferioris).

Губи, зрощуючись з боків, обмежовують ротову щілину, утворюючи спайку губ

(соmissura labiorum).

Уновонароджених верхня губа відносно товста, по середній лінії вона має горбик, який зберігається на протязі, декількох тижнів після народження. Нижня губа видається вперед. Перехідна частина губ у новонароджених вузька, тому, коли рої закритий, ззовні видно слизову оболонку. На поверхні слизової губ є ворсинки, які допомагають вдержувати сосок. У товщі губ добре розвинуті м'язи, за допомогою яких дитина хватає і стискає сосок. Вказані риси будови губ зберігаються на протязі грудного віку; при штучному вигодовуванні дитини вони згладжуються скоріше, ніж при годування груддю.

Присінок рота спереду та з боків обмежований щоками (buccae), які складаються із шкіри, м язів та слизової оболонки. Між шкірою і щічним м‘язом є скупчення жирової тканини - жирове тіло щоки (соrрus асіроsum buссае), яке, особливо добре розвинене у немовлят.

Удітей грудного віку жирове тіло щоки призводить до стовщення стінки ротової порожнини і тим самим зменшує атмосферний тиск на неї, що сприяє процесу ссання.

Власне ротова порожнина обмежена спереду і з боків зубами і комірковими відростками щелеп. Верхню стінку власне ротової порожнини утворює піднебіння (раlatum), яке поділяють на тверде піднебіння (раlatum durum) та м‘яке піднебіння (раlatum molle). Кісткову основу твердого піднебіння становлять піднебінні відростки верхньої щелепи та горизонтальні пластинки піднебінних кісток. Слизова оболонка, що покриває тверде піднебіння, стовщена і щільно зрощена з окістям. У передній частині твердого піднебіння роз-

міщено кілька поперечних піднебінних складок (рlісае раlatinae transversae), різцевий сосочок (рарilla іncisiva), а посередині проходить піднебінний шов (raphe palati).

М'яке піднебіння є продовженням твердого піднебіння і являє собою два шари слизової оболонки, між якими розташований піднебінний апоневроз (ароnevrosis palatina), та м'язи.

М'яке піднебіння має три частини: піднебінну завіску (velum раlatinum), піднебінний язичок (uvula раlatina) та дві пари дужок. До м'язів м'якого піднебіння відносять: м'яз - підіймач піднебінної завіски (m. levator veli palatini), м'яз - натягувач піднебінної завіски

(m. tensor veli palatini), м'яз язичка (m. uvulae), піднебінно - язиковий м'яз (m. pаlatoglossus), піднебінно - глотковий м'яз (m. pаlatopharingeus). Потрібно засвоїти, що в процесі ковтання м'язи - підіймачі, м'яз - натягувач піднебінної завіски і піднебінноглотковий м'яз притискують піднебінну завіску до задньої і бічної стінок глотки і таким чином відокремлюють ротову частину глотки від її носової частини, що запобігає потраплянню їжі в носову порожнину. М'язи м'якого піднебіння та зіва звужують зів і розділяють їжу на невеликі порції. Акт ковтання має складний нервовий механізм, центр його регуляції розташований у довгастому мозку.

До появи зубів коміркові дуги верхньої і нижньої щелеп не змикаються, і в щілину між ними вдається слизова щоки. На вільному краї ясен на рівні різців і іклів знаходяться рухливі складки слизової, які приймають участь в акті смоктання.

Тверде піднебіння у новонароджених коротке і широке, склепінчатість його виражена слабо. Лише після року довжина твердого піднебіння починає перевищувати його ширину. На поверхні слизової оболонки видно поперечні піднебінні складки. В задній частині твердого піднебіння до 3-річного віку розташовуються білуваті скупчення епітеліальних клітин, так звані "епітеліальні перла".

М'яке піднебіння розташоване у новонароджених горизонтально, майже на рівні склепіння глотки. Язичок похилений мало, іноді він роздвоєний, що може вказувати на скриту розщілину піднебіння. Піднебінні мигдалики у новонародженого малі, вони не заповнюють всієї мигдаликової ямки, внаслідок чого над мигдаликом утворюється надмигдаликова ямка. Передньонижня частина мигдалика вкрита трикутною складкою слизової, яка буває виражена до 3-річного віку. Поверхня мигдаликів у маленьких дітей відносно рівна, крипти небагаточисленні і неглибокі. Ріст мигдаликів відбувається нерівномірно. Найбільш швидкий ріст відмічається до року, а також у віці 4-6 років.

Аномалії розвитку.

1.Розщелина верхньої губи («заяча губа», labium leporinum);

2.Розщепленне піднебіння («вовча паща», faucis lupinum);

3.Коса щілина лиця;

4.Збільшений, або зменшений язик;

5.Роздвоєний язик;

6.Подвійний язик.

5.Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 5-19, 24-29.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 3-8, 13-16.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 232-238, 249-252.

4.Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 14-28.

5.І.І. Бобрик, В.Г.Черкасов. Особливості функціональної анатомії дитячого віку. Навча- льно-методичний посібник, Київ, 2002.

6.Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. З якого зародкового листка утворюється первинна кишка?

2. Розкажіть про розвиток ротової порожнини.

3. Як утворюється ротова щілина?

4.Які вади розвитку твердого піднебіння і верхньої губи ви знаєте?

5.Розкажіть про частини ротової порожнини.

6.Яку будову мають губи і щоки?

7.Яка будова твердого піднебіння?

8.Назвіть і покажіть частини м‘якого піднебіння.

9.Покажіть на препараті присінок і власне ротову порожнину. Яка будова її стінок?

10.Покажіть на препараті тверде піднебіння.

11.Назвіть м'язи м'якого піднебіння. Яка їх функція?

12.Де розміщені піднебінні мигдалики. Яка їх будова?

13.Що таке зів? Чим він обмежений?

14.Назвати відділи ентодермальної первинної кишки?

15.Які органи травної системи розвиваються з передньої, середньої кишки?

16.Яка будова стінки травної трубки?

17.Послідовно розказати відділи травного апарату.

18.Які особливості травної системи у дітей?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Хворий 45 р. випадково випив оцтову кислоту. Опік яких відділів травної системи перш за все буде відбуватися?

A *Порожнина рота, ротоглотки .

BПорожнина рота та гортаноглотки.

CГлотки, шлунку

DГлотки та стравоходу.

EСтравоходу та шлунку.

2.. Під час прийому їжі у новонародженої дитини спостерігається закидання молока у носову порожнину. Вкажіть на можливу причину виникнення цього порушення.

A *Вовча паща.

B Викривлення носової перегородки вправо.

CПерелом основи черепа.

DЗаяча губа.

EВикривлення носової перегородки вліво.

3.При обстеженні лікар виявив у пацієнта гіпертрофію та запалення лімфоїдної тканини, набряк слизової оболонки між дужками м‘якого піднебіння (гострий тонзиліт). Який з мигдаликів міститься в нормі в цьому місті?

A *Tonsilla palatina

B Tonsilla pharyngealis C Tonsilla tubaria

D Tonsilla lingualis

E -

4.При огляді ротової порожнини лікар виявив невелику виразку на передній лівій піднебінній дужці. На який м'яз можливе розповсюдження процесу?

A. m. рalatoglossus *

B. m. stiloglossus

C. m. palatopharingeus D. m. genioglossus

E. m. hyoglossus

5.При вивчені гістологічного препарату в слизовій оболонці ротової порожнини визначені сальні залози. 3 якого відділу отримано препарат?

A. Шовна зона щоки * B. Спинка язика

C. Слизова частина губи

D. Шовна зона твердого піднебіння

E. Дно порожнини рота

Тема 2. Язик. Слинні залози. Класифікація, будова, функції. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

На препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити топографію, будову слинних залоз. Визначити клітковинні простори порожнини рота.

3.Базовий рівень занань та вмінь :

-з курсу біології: філогенез травної системи;

-з курсу анатомії: онтогенез травної системи;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

Язик (lingua), (гр. glossa) - виконує у людини декілька функцій. Він є важливим органом травної системи, сприяє обробленню їжі в ротовій порожнині і переміщенню її в глотку, виконує функцію органу смаку. Однією з найважливіших його функцій є розбірлива мова.

У язика виділяють дві частини : передню - тіло язика (соrpus lingvае) з верхівкою (арех lingvае), і задню - корінь язика (radix lingvае). Спинка язика (dorsum lingvае) опукла. Уздовж неї проходить серединна борозна язика (sulcus medianus lingvае), яка збігається зі сполучнотканинною перегородкою язика (septum lingvае). Ця борозна закінчується в задній частині язика, сліпим отвором язика (foramen саесum lingvае), від якого в обидва боки проходить межова борозна (sulcus terminalis). Позаду від межової борозни розташовується язиковий мигдалик

(tonsilla lingvalis).

Слизова оболонка язика утворює численні випини - язикові сосочки (раріllае lingvales). За формою їх поділяють на ниткоподібні, грибоподібні, листоподібні та жолобуваті. Ниткоподібні сосочки (раріllа filiformes) займають усю поверхню спинки язика, виконують механічну функцію, перешкоджають передчасному просуванню їжі, затримують їжу на поверхні язика і мають чутливі рецептори, які реагують на температуру, дотик, біль. Грибоподібні сосочки (раріllае fungiformes) розміщуються між ниткоподібними і мають круглі верхівки, розмір їх від 0,4 до 1 мм. Вони покриті багатошаровим плоским незроговілим епітелієм і мають смакові цибулини. Листоподібні сосочки (раріllае foliataе) розташовані по краям язика і мають вигляд вертикальних складок. В їх покривному епітелії знаходяться багаточисельні смакові цибулини. Жолобуваті сосочки (раріllае vallatае) найбільші за розмірами від 1 до 3 мм в ширину і кожен із них оточений жолобом. їх буває 7-14, які розташовуються перед межовою борозною та сліпим отвором. Усі сосочки, окрім ниткоподібних, мають смакові відчуття (солодке, солоне, гірке, кисле).

М'язи язика поділяються на дві групи: скелетні м‘язи, які починаються від кісток і прикріплюються до апоневрозу язика, і власні м‘язи, що починаються і прикріплюються в товщі язика. До скелетних м‘язів належать: підборідно-язиковий м'яз (m. genioglossus), під'язиково-язиковий м'яз (m. hyoglossus), шило-язиковий м'яз (m. styloglossus) і хрящо-

язиковий м'яз (m. hondroglossus).

До власних м'язів язика відносять верхні та нижні повздовжні м'язи (m. longitudinalis superior et inferior), поперечний м‘яз (m. tranversus lingvae), вертикальний м'яз язика (m. verticalis lingvае).

Язик у новонароджених короткий, широкий і товстий, цілком заповнює порожнину рота. Його верхівка розташовується у проміжку, утвореному горбиками різців, а бокові краї контактують зі слизовою щік, що вдається у порожнину рота. Слизова язика має всі види сосочків, що несуть багаточисленні смакові бруньки (чашечки). З віком число смакових бруньок зменшується.

Ротові залози (glandulae oris) поділяють на великі і малі. Малі слинні залози (glandulae salivarae minores) розташовані в слизовій оболонці або в підслизовому прошарку стінок

ротової порожнини. Одні з них розмішені групами в слизовій оболонці присінку рота: Гу-

бні (glandulae labialаe), щічні (g1. buccales), кутні (g1. molares), а другі знаходяться власне в ротовій порожнині: піднебінні (g1. раlatinae), язикові (g1. lingvales). Найчисельнішими серед них є губні, піднебінні та язикові залози.

До великих слинних залоз (glandulae salivarae majores) відносять під'язикову

(glandulae sublingvales), піднижньощелепну (g1. submandibulares), привушні залози (g1.

раrotіdeа). Усі ці залози парні.

Під'язикова слинна залоза розміщується на верхній поверхні щелепно-під'язикового м'яза і складається з кількох часток. Маса близько 5 грам, трубчасто-альвеолярна, за функцією слизова. Малі під'язикові протоки (10-15) (ductus sublingvales minores), частково відкриваються вздовж під'язикової складки у власне ротову порожнину, або з'єднуються й утворюють велику під'язикову протоку (ductus sublingvales majores), що відкривається на під'язиковому сосочку

(саrunculae sublingvales)

Піднижньощелепна слинна залоза розміщується біля кута нижньої щелепи, в ділянці піднижньощелепного трикутника під щелепно-під'язиковим м'язом. Маса її 15 грам, труб- часто-альвеолярна; виділяє слизовий і серозний секрет. Протока піднижньощелепної залози (ductus submandibulares) огинає задній край щелепно-під'язикового м'яза і відкривається на під'язиковому сосочку.

Привушна залоза розташована в привушній ділянці обличча, в занижньощелепній ямці. Залоза покрита привушною фасцією, від якої в товщу залози відходять сполучнотканинні перетинки. Маса її 20-30 грам, трубчасто-альвеолярна, виділяє серозний секрет. Привушна протока (ductus раrotideus) лежить на 1-2 см нижче від виличної дуги і біля переднього краю жувального м‘язу, пронизує щічний м'яз і відкривається на слизовій оболонці щоки в присінок рота проти верхнього другого кутнього зуба.

Залози рота - губні, щічні, кутні - анатомічно сформовані, але до шести місяців функціонують слабо, так як дитина одержує рідку їжу. Великі слинні залози - привушна, піднижньощелепна і під'язикова - за своєю топографією і будовою у дитячому віці мало відрізняється від залоз дорослої людини. Для новонароджених і дітей раннього віку характерні слабкий розвиток сполучнотканинної строми і багата васкуляризація залоз. Вага привушної, піднижньо-щелепної і під'язикової залоз складає у новонародженого відповідно 1,8 г, 0,8 г і 0,4 г. До 3 місяців вага залоз подвоюється і до 2 років збільшується в 5-6 разів, після чого інтенсивність росту знижується.

Привушна протока в ранньому дитинстві відкривається на слизовій щоки дозаду від 2-го великого кутнього зубу; з появою постійних зубів її вічко локалізується на рівні 1- го великого кутнього зубу, у дорослих звичайно зміщується до 2-го моляра. Діаметр вічка протоки складає у новонароджених 0,25 мм, у дорослих 1 мм. Хід привушної протоки у новонароджених і дітей, як правило, дугоподібний, рідше прямий.

Піднижньощелепна протока і протоки під'язикової залози аналогічні таким у дорослих.

Клітковінні простори порожнини рота (місця утворення гнійних абсцесів):

-піджувальний простір;

-крилоподібний простір (підскронева ямка);

-крило піднебінна ямка;

-жирове тіло щоки;

-простір дна порожнини рота;

-привушно-жувальний простір.

5.Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 29-32.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 16-18.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 253-254.

4.Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 28-29.

6. Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю.

1.Розказати функцію і будову язика?

2.Розвиток обличчя в онтогенезі?

3.Показати і назвати на препаратах частини язика?

4.Показати і назвати на препаратах ниткоподібні і грибоподібні сосочки? Яка їх функція?

5.Показати листоподібні і жолобуваті сосочки? Яка їх будова і функція?

6.Назвати і показати на препаратах місце прикріплення м'язів язика? Яка їх функція?

7.Назвати і показати на препаратах власні м'язи язика?

8.Назвати захворювання язика?

9.Класифікація слинних залоз?

10.Топографія, будова, функції малих слинних залоз?

11.Топографія, будова, функції привушної слинної залози?

12.Топографія, будова, функції піднижньощелепної слинної залози?

13.Топографія, юудова, функції під‘язикової слинної залози?

14.Клітковинні простори рота, їх клінічне значення?

Б. Ситуаційні задачі.

1.Стоматолог при огляді ротової порожнини виявив на межі середньої і задньої третини язика запалення сосочків. Запалення яких сосочків лікар виявив?

А. рарillaе vallatae * В. рарillaе fungiformes С. рарillaе faliatae

D. рарillaе filiformes E. рарillaе соnісае

2.Після травми обличчя у хворого гематома щічної ділянки. Відтік з якої слинної залози блоковано гематомою?

A *привушна B. під‘язикова

C . піднижньощелепна D .губна

E.щічна

3.При огляді присінка порожнини рота лікар-стоматолог виявив почервоніння ділянки в області другого верхнього кутнього зуба. Про патологію якої залози можна подумати в першу чергу?

A. Під‘язикової. B. Привушної.* C. Щічної.

D. Піднебінної. E. Язикової.

4.У хворого 25 років запалення під‘язикового сосочка. Із яких слинних залоз буде затруднено виділення слини?

A. Під‘язикова і піднижньощелепна.* B. Привушна і піднижньощелепна. C. Щічна і піднебінна.

D. Привушна і піднебінна. E. Під‘язикова і щічна.

5.Хворий 35 років, звернувся до приймального відділення зі скаргами на біль та набряк в ділянці дна ротової порожнини. Після огляду, діагностовано запальний процес у ділянці вивідної протоки під нижньощелепної залози. Куди відкривається ця протока?

A. Під‘язикове мясце.*

B. Присінок порожнини рота. C. Сліпий отвір язика.

D. Ясневу кишеню.

E. Власне порожнина рота.

Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів. Кількість годин – 2 1.Актуальність теми.

Наука про зуби - одонтологія (оdus, odontus - зуб) є складовою частиною стоматології. Знання анатомії зубів, їх розвиток, порядок і терміни прорізування молочних зубів, необхідні для вивчення студентами таких розділів як дитячі хвороби, захворювання зубів і порожнина рота.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити розвиток зубів в онтогенезі. Тканини зуба, поверхні зуба, будову зуба. Вивчити, що таке періодонт, його будову, функції. Пародонт. Ознаки зубів. Вивчити будову молочного та постійного прикусів. Особливості будови молочних зубів. Формули зубів, строки прорізування.

3.Базовий рівень знань та вмінь:

-з курсу біології: філогенез травної системи;

-з курсу анатомії: онтогенез зубів, знання будови верхньої і нижньої щелепи;

-для подальшого вивчення тем.

4.Зміст теми заняття.

Зуби – це тверді органи травної системи, яки є похідними слизової оболонки порожни-

ни рота ембріона. Емалевий орган розвивається з епітелію слизової оболонки, а дентин, пульпа, цемент і пародонт із мезенхіми.

Розвиток зубів протікає в три стадії із зубної пластинки:

1стадія – формується закладка зуба: емалеві органи; зубні сосочки; зубні мішочки;

2стадія – диференцировка зубних зачатків;

3стадія – утворення зубів: формуються емаль, дентин, цемент.

Зуби у людини відносяться до гетеродонтних (різна форма); текодонтних (корені розміщені в комірках); діфтодонтних (заміщуються).

Загальний план будови зуба:

-коронка;

-шийка;

-корінь;

-порожнина зуба;

-корневий канал;

-верхівковий отвір.

Тканини зуба:

-дентин (substantia eburnea);

-емаль (substantia adamantine);

-цемент (substantia ossea).

Поверхні зуба:

-оклюзійна поверхня (для різців – ріжуча; для ікол – рвуча; для премолярів – подрібнювальна; для молярів – жувальна);

-вестибулярна поверхня;

-оральна поверхня (для нижніх зубів – язикова; для верхніх – піднебінна);

-апроксимальні (контактні) поверхні – мезіальна і дистальна.

Групи зубів:

 

Ознаки зубів:

-

різці;

1.

Признак кореня.

-

ікла;

2.

Признак кута коронки.

-

пре моляри;

3.

Признак кривизни коронки.

-

моляри.

4.

Кількість коренів.

Пародонт (амфодонт) – тканини, які оточують зуб: періодонт, ясна, альвеола, щелепа. Ясна – слизова оболонка, яка покриває коміркові відростки щелеп. Має частини:

-прикріплена;

-вільна (утворює міжзубні сосочки).

Періодонт – це зв‘язки, нерви та судини, які розміщені в щелепі між цементом зуба та стінкою комірки. Функція: утримуюча, амортизаційна, сенсорна.

Тимчасовий прикус (молочний) – 20 зубів.

Особливості:

-відсутні премоляри, та треті моляри;

-менші за розмірами;

-по кольору блакитно-молочні;

-на вестибулярній поверхні мають валик;

-корні молярів плоскі, розведені.

Постійний прикус – 28-32 зуба.

Змішаний прикус – від 5-6 років до 13-14 років. Формули зубів.

Впрактичній медицині кількість зубів прийнято зображувати зубною формулою Анатомічна формула молочного прикуса

2102 2102

2012 2102

Клінічні формула молочного прикусу

 

 

V IV III II I

 

І ІІ ІІІ ІV V

 

 

 

 

 

 

V IV III II I

 

I II III IV V

 

 

 

 

МОЗміжнародна клінічна формула молочного прикусу

55…..51

61..65

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

85......81

71..75

 

 

 

Прорізуються зуби в постнатальний (після народження) період у певний час та в певному порядку. У грудних дітей поява молочних зубів відображає загальні процеси формування кісток скелету і засвоєння мінеральних речовин. Запізнення термінів прорізування молочних зубів може бути показником розвитку рахіту.

Середні терміни прорізування молочних зубів

Присередні різці

6-9 міс.

Бічні різці

9-12 міс.

Перші кутні зуби

12-15 міс.

Ікла

17-20 міс.

Другі кутні

21 -24 міс.

Період із початку 3-го року життя дитини до кінця 6-8 року називається періодом спокою - в ці роки функціонують молочні зуби.

Формули постійних зубів.

1. Групова 2123 цифрова

Літеро-цифрова

І1С1Р2М3

2. Клінічна

12345678

3. Міжнародна 18 …11 21….28

48..41 31….38

Пронумеровані сегменти щелеп: перша цифра – це номер сегменту, друга цифра - це порядковий номер зуба з клінічної формули.

Терміни і порядок прорізування постійних зубів

 

Зуби

Термін прорізування (роки)

 

 

Нижня щелепа

Верхня

 

 

щелепа

 

 

 

Медіальний різець

6-7

7-8

Латеральний різець

7-8

8-9

Ікло

9-10

11-12

1

малий кутній зуб

10-12

10-11

2

малий кутній куб

11-12

10-12

1

великий кутній зуб

6-7

6-7

2

великий кутній зуб

11-13

12-13

3

великий кутній зуб

12-26

17-21

Закономірності прорізування зубів:

-строга почерговість;

-парність;

-спочатку на нижній щелепі (що забезпечує опережаючий розвиток нижньої щелепи). Зуби, які розміщени в комірках, утворюють зубні дуги. На верхній щелепі вона має форму еліпса, на нижній – форму параболи.

Лінія по центру оклюзійної поверхні зубів – зубна дуга; лінія по комірках щелеп – коміркова дуга; лінія по верхівках коренів зубів – коренева дуга. На нижній щелепі коренева дуга більша чім зубна, на верхній щелепі навпаки.

Артикуляція – любе співвідношення нижньої щелепи до верхньої (розмова, жування). Оклюзія – змикання зубних дуг при максимальному контакті.

Відрізняють :

-центральну оклюзію – співпадання ліній між медіальними різйями верхньої та нижньої щелеп;

-бокову оклюзію – праву (нижня щелепа зміщена вправо) і ліву.

Прикус (mordex) – змикання зубних дуг в положенні центральної оклюзії, коли кожен зуб має по два антагоністи, крім медіальних різців нижньої щелепи та третіх верхніх молярів. Прикуси бувають нормальні та паталогічні. Нормальний прикус характеризується тим, що зуби верхньої щелепи (різці) заходять спереду, на нижні, а ікла, кутні малі та кутні великі змикаються з відповідними зубами нижньої щелепи, але розміщені збоку від них.

Види прикусів.

1. Фізіологічний (нормальний) прикус:

-ортогнатичний;

-прямий.

2. Патологічний (основні види):

- прогнатія (рrognatia);

-

відкритий (hiatodontia);

-

прогенія (рrogenia);

Аномалії зубів.

1.Порушення прорізування: - адентія (часткова, повна); - ретенція;

- порушення термінів і порядку прорізування.

2.Порушення розміщення:

-діастема;

-поза дугою (оральне або вестибулярне положення);

-скупчення зубів (краудинг).

3.Аномалія структури: - гіпоплазія; - гіперплазія; - флюороз;

- клиноподібний дефект.

4.Зміна форми:

-шилоподібні зуби

-аномалії коренів (довжина, кількість, викривлення).

5.Рекомендована література.

1.В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 19-24.

2.М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 8-12.

3.М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 238-249.

4.Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 29-41.

6.Матеріали для самопідготовки. А. Питання для самоконтролю.

1.Розвиток зуба в онтогенезі?

2.Будова зуба?

3.Тканини зуба?

4.Поверхні зуба?

5.Групи зубів?

6.Що таке періодонт, пародонт, ясна?

7.Ознаки зубів?

8.Розкажіть про розвиток ротової порожнини.

9.Назвіть і розкажіть про розвиток і закладку зубів.

10.Охарактеризуйте загальну анатомію зубів.

11.Назвіть формули молочних зубів.

12.Покажіть та поясніть особливості будови окремих зубів: різців, ікол, кутніх зубів.

13.Яка внутрішня будова зуба?

14.Назвіть терміни прорізування молочних зубів.

15.Що таке змішаний прикус?

16.На препараті визначити зуб.

17.Будова зубних дуг?

18.Що таке зубна дуга, коміркова дуга, коренева дуга? Їхні особливості на верхній та нижній щелепах?

19.Що таке артикуляція?

20.Що таке оклюзія, її види?

21.Що таке прикус, види прикусів?