- •ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!
- •Тема 3. КЛАСИФІКАЦІЯ ХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ. РЕАКЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ АЛКАНІВ, АЛКЕНІВ, АРЕНІВ.
- •Тема 4. РЕАКЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ СПИРТІВ, ФЕНОЛІВ, АМІНІВ.
- •Тема 5. БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ АЛЬДЕГІДІВ ТА КЕТОНІВ.
- •Тема 6. СТРУКТУРА, ВЛАСТИВОСТІ ТА БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ.
- •Тема 7. ВИЩІ ЖИРНІ КИСЛОТИ. ЛІПІДИ. ФОСФОЛІПІДИ.
- •Тема 8. БУДОВА, РЕАКЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ТА БІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНИХ СПОЛУК (гідроксикислот, α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).
- •Тема 9. Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми:“ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУДОВИ ТА РЕАКЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ БІООРГАНІЧНИХ СПОЛУК”
- •Тема 10. АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД БІЛКІВ ТА ПЕПТИДІВ.
- •Тема 11. СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ БІЛКІВ. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БІЛКІВ. РЕАКЦІЇ ОСАДЖЕННЯ БІЛКІВ. ДЕНАТУРАЦІЯ.
- •Тема 12. ВУГЛЕВОДИ. БУДОВА ТА ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ МОНОСАХАРИДІВ.
- •Тема 14. КЛАСИФІКАЦІЯ, БУДОВА ТА ЗНАЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО ВАЖЛИВИХ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНИХ СПОЛУК.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •Тема 15. СТРУКТУРА ТА БІОХІМІЧНІ ФУНКЦІЇ НУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВ.
- •Тема 16. БУДОВА ТА БІОЛОГІЧНА РОЛЬ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами
- •Вказiвки до учбових дiй
- •Тема 17. Вітаміни: загальна характеристика; поняття про коферментну дію вітамінів. Будова та властивості вітамінів В1, В2, В6, РР.
- •Вказiвки до учбових дiй
- •Тема 18. Ферменти.
- •Вказiвки до учбових дiй
- •ЛІТЕРАТУРА.
|
|
лікарських препаратів. |
|
|
|
|
|
||||
3. Характеристика шестичленних |
3.1. Шестичленні гетероцикли з одним та |
||||
гетероциклів. |
|
двома гетероатомами – основа біологічно |
|||
|
|
важливих сполук. |
|
|
|
|
|
3.2. |
Шестичленні |
гетероцикли |
– |
|
|
компоненти азотистих основ. |
|
||
|
Алгоритм лабораторної роботи. |
|
|
Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
Вдві пробірки вміщуємо по 10 краплин антипірину та амідопірину (в різні
пробірки). Додаємо по 1 краплині FeCl3 та спостерігаємо за змінами забарвлення.
Завдання 2. Взаємодія антипірину та амідопірину з азотистою кислотою.
Вдві пробірки вміщуємо по 10 краплин антипірину та амідопірину (окремо). Додаємо по 1 краплині розчину нітриту натрія, по 1 краплині сірчаної кислоти та спостерігаємо за змінами забарвлення.
ТЕМА 15. СТРУКТУРА ТА БІОХІМІЧНІ ФУНКЦІЇ НУКЛЕОЗИДІВ ТА НУКЛЕОТИДІВ.
Актуальність теми: нуклеозиди та нуклеотиди – продукти неповного гідролізу
нуклеїнових кислот. Вивчення їх структури та функції формує на молекулярному рівні
поняття про спадковість та мінливість, зберігання та реалізацію спадкової
інформації. Це дає можливість розуміння природи спадкових захворювань, причини їх виникнення, а також підходу до лікування та запобігання генетичних хвороб.
Нуклеотиди входять до складу ферментів та є посередниками дії гормонів, що забезпечують регуляцію всіх процесів в організмі. Порушення регуляції обміну
речовин в організмі викликає захворювання.
Також нуклеотиди входять до складу АТФ, ГТФ та ін., що є носіями ен ергії в організмі.
Конкретні цілі:
1.Аналізувати значення мононуклеотидів для побудови нуклеїнових кислот і дії нуклеотидних коферментів.
2.Інтерпретувати механізми участі вітамінів в побудові коферментів, що каталізують
біохімічні реакції в організмі.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
|
1. |
Характеристика нуклеотидів та |
1.1. В зошит протоколів дослідів виписати |
нуклеозидів. |
алгоритм лабораторної роботи. |
|
|
|
1.2. Нуклеотиди та нуклеозиди – продукти |
|
|
неповного гідролізу нуклеїнових кислот. |
2. |
Структура нуклеотидів. |
2.1. Структура нуклеотидів: АМФ, ГМФ, |
|
|
УМФ, ЦМФ, д-ТМФ. |
|
|
2.2. Будова та значення 3',5'-ц-АМФ, його |
|
|
роль в дії гормонів на клітини. |
3. |
Похідні нуклеотидів. |
3.1. Фосфорильовані похідні нуклеотидів, |
|
|
значення АДФ та АТФ. |
|
|
|
19