4. Ензимотерапія

Ензимотерапія, тобто використання ферментів і модуляторів (активаторів та інгібіторів) дії ферментів як лікарських засобів. До цих пір роботи в цьому напрямку майже не виходять за рамки експерименту. Виняток становлять деякі протеїнази: пепсин, трипсин, хімотрипсин і їх суміші (абомін, хімопсін), які застосовують для лікування ряду хвороб травного тракту. Крім протеїназ, ряд інших ферментів, зокрема РНКаза, ДНКаза, гіалуронідаза, колагенази, еластази, окремо або в суміші з протеиназа використовуються при опіках, для обробки ран, запальних вогнищ, усунення набряків, гематом, келоїдних рубців, кавернозних процесів при туберкульозі легень і ін Ферменти застосовуються також для лікування серцево-судинних захворювань, розчинення згустків крові. У нашій країні розроблено перший у світі препарат иммобилизованной стрептокінази, рекомендований для лікування інфаркту міокарда. Калікреїн-ферменти кінінової системи використовуються для зниження кров'яного тиску.

Важливою і багатообіцяючою областю ензимотерапії є застосування інгібіторів ферментів. Так, природні інгібітори протеїназ (α 1-трипсин, α 2-хімотрипсин, α-макроглобулін) знайшли застосування в терапії гострих панкреатитів, артритів, алергійних захворювань, при яких відзначається активація протеолізу та фібринолізу, що супроводжується утворенням вазоактивних кінінів.

Останнім часом набуло визнання застосування в онкологічній клініці ферментів бактеріальної природи в якості лікарських засобів.

Висновок

Специфічну сферу застосування ферментів у медицині становить Ензимодіагностика. Деякі ферменти, проферменту та їх субстрати в нормі циркулюють в крові. У крові присутні також нефункціональні ферменти, концентрація яких у плазмі на декілька порядків нижче, ніж у тканинах і органах. Поява цих ферментів у плазмі у підвищених концентраціях, як правило, пов'язані з патологією. Зазвичай захворювання того або іншого органу, що супроводжується руйнуванням його клітин, призводить до виходу з них ферментів в плазму крові, в якій і тестується збільшення ферментативної активності. Так, підвищення активності фруктозо-1 ,6-діфосфатальдолази в сироватці крові спостерігається при інфекційному гепатиті, раку печінки та інфаркті міокарда. Симптомом м'язової дистрофії є ​​підвищення в плазмі крові активності креатинкінази-найважливішого ферменту, що забезпечує освіту необхідного для підтримки м'язової діяльності.

Відомо, що активність аспартатамінотрансферази (АСТ) зростає в сироватці крові при хворобах серця, а аланінамінотрансферази (АЛТ)-при хворобах печінки. Нерідко в Ензимодіагностика використовують аналіз співвідношення активності декількох ферментів. Так, при гострому гепатиті спостерігається підвищений співвідношення активності амілаза / ліпаза; при зловживанні алкоголем і пов'язаним з цим ризиком виникнення захворювань серця і печінки спостерігається співвідношення активності АСТ / АЛТ, що перевищує 2.

Широко використовується в Ензимодіагностика аналіз множинних форм (ізозімов) ферментів. Наприклад, при інфаркті міокарда в крові різко зростає активність бистромігріруюшіх при електрофорезі (анодних) форм лактатдегідрогенази, а при інфекційному гепатиті, навпаки, зростає активність катодних ізозімов цього ферменту.

Крім лактатдегідрогенази, на практиці використовується аналіз ізоферментів кислої фосфатази (при раку передміхурової залози), лужної фосфатази (хвороби кісток, рахіт і ін), креатинкінази (хвороби серця). У тестуванні ракових захворювань використовуються ізоферменти гексокінази (за їх співвідношенню вдається навіть визначити стадію розвитку ракового ураження при гепатома Морріса), піруваткінази (пухлини печінки, мозку і рабдосаркома), альдолази (пухлини мозку і печінки), фосфофруктокінази (гепатоми), енолази (рак мозку ), лактатдегідрогенази (пухлини шлунка, щитовидної залози, нирок, яєчників, матки, молочної залози).

Для інтерпретації отриманих результатів дослідження важливо знати нормальні величини активності досліджуваного ферменту. Крім того, іноді необхідно враховувати вік, стать, характер харчування, інтенсивність фізичного навантаження. Сироваткові ферменти можуть значно змінювати свою активність під впливом лікарських препаратів, ряду речовин (наприклад, алкоголю).

Таким чином, області застосування ферментів у медицині дійсно безмежні. Розглянуті приклади ясно показують, які чудові і багатообіцяючі перспективи вже сьогодні відкриває перед майбутніми лікарями медична ензимологія.

Список літератури