Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення визначення вмісту холестеролу в м’язовій тканині.	1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи.
2. Ультраструктура та біохімічний склад міоцитів.	2.1 Cтруктурна організація саркомерів. 2.2 Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін. Молекулярна організація товстих та тонких філаментів.
3. Молекулярні механізми м’язового скорочення: сучасні уявлення про взаємодію м’язових філаментів.	3.1. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розслаблення скелетних і гладеньких м’язів. 3.2. Біоенергетика м’язової тканини: джерела АТФ у м’язах. Роль креатинфосфату в забезпеченні енергії м’язового скорочення. 3.3. Патобіохімія м’язів – міопатії.
4. Клітнинна організація та особливості м’язової тканини серця.	4.1. Особливості біоенергетичних процесів у міокарді та регуляція скорочення кардіоміоцитів. 4.2. Зв’язок обміну серцевого м’язу з обміном у нервовій, ендокринній системах, печінці, легенях, судинах.

Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: “Патобіохімія гіпертонічної хвороби”.

Алгоритм лабораторної роботи.

Визначення холестеролу в м’язах.

Хід роботи:

Пробірки і мікропіпетки повинні бути сухими. В чотири центрифужні мірні пробірки відмірюють по 2,0 мл реактива Ілька (обережно, концентровані кислоти), потім в першу пробірку відмірюють мікропіпеткою 0,1 мл гомогенату скелетних м’язів; в третю – 0,1 мл гомогенату серцевого м’язу; а у четверту – 0,1 мл гомогенату гладеньких м’язів.

Вміст пробірок обережно струшують для перемішування та залишають на 20 хв. Потім вміст пробірок фотометрують на ФЕК при червоному світофільтрі в 5 мл кюветах (λ=630-690 нм).

За знайденими величинами оптичної густини (екстинції) стандарту і екстинції вмісту других пробірок складають пропорції та розраховують концентрацію холестеролу в досліджуваних м’язах.

Гомогенати м’язів готують в співвідношенні 5,0 г тканини на 20,0 мл води.

В нормі вміст холестеролу в скелетних м’язах – 0,06 %, в серцевому – 0,12 %, в гладеньких м’язах – 0,21 %.

Тема 19. Біохімія сполучної тканин Та кісткової тканини.

Актуальність теми.

Вивчення особливостей хімічного складу і метаболізму сполучної тканини має важливе значення для розуміння патогенезу колагенозів, мукополісахаридозів та інших захворювань сполучної тканини і для розробки методів їх діагностики та лікування.

Кісткова тканина виконує опірну функцію, є місцем депонування кальція, неорганічного фосфату. В кістковову мозку утворюються клітини крові. Знання метаболізму кiсткової тканини i її мiнеpального складу необхiднi для pозумiння механiзмiв остеогенезу i його поpушень пpи захвоpюваннях опоpно-pухового апаpату.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета. Уміти використовувати знання про будову та метаболізм сполучної тканини для діагностики колагенозів, мукополісахаридозів.

Вміти використовувати знання про специфіку структури та метаболізму кісткової тканини для діагностики захворювань опорно-рухового апарату.

Конкретні цілі:

1. Трактувати біохімічні закономірності метаболізму сполучної тканини.

2. Аналізувати біохімічний склад сполучної тканини (фібрилярного та основного компонентів).

3. Пояснювати особливості патобіохімії сполучної тканини: біохімічні механізми виникнення мукополісахаридозів та колагенозів.

4. Вміти оцінювати стан кісткової тканини, знати фактори ризику остеопорозу.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати хімічну будову амінокислот, які входять до складу колагену. Знати гістологію сполучної, кісткової тканини.