
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Тема 1. Загальна характеристика травної системи. Порожнина рота. Присінок рота. Власне ротова порожнина. Губи. Щоки. Ясна. Тверде і м’яке піднебіння. Аномалії і розвиток порожнини рота.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 2. Язик. Слинні залози. Класифікація, будова, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 3. Зуби – загальна анатомія, будова зубного органу. Анатомія постійних і тимчасових зубів. Формули зубів. Особливості будови. Строки прорізування зубів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 4. Глотка, стравохід. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 5. Шлунок. Будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 6. Тонка кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 7. Товста кишка: будова, топографія, функції. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 8. Печінка, жовчний міхур: топографія, будова, функції. Підшлункова залоза: топографія, будова, функції, аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 9-10. Очеревина. Топографія органів черевної порожнини.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 11. Загальна характеристика дихальної системи. Зовнішній ніс. Носова порожнина. Навколоносові пазухи. Гортань: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 12. Трахея. Бронхи. Легені: будова, топографія, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 13. Плевра: будова, топографія, функції. Середостіння.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 14. Зовнішня будова нирки. Топографія правої та лівої нирок, функції.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 15. Внутрішня будова нирки: сегменти. Аномалії розвитку.
- •Стадії сечоутворення
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 16. Сечоводи, сечовий міхур.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 17. Чоловічий та жіночий сечівники. Рентген-анатомія сечовивідних шляхів.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 18. Внутрішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 19. Зовнішні чоловічі статеві органи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 20. Анатомія жіночої статевої системи. Аномалії розвитку.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 21. Промежина.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 22. Загальний принцип будови залоз внутрішньої секреції. Центральний відділ ендокринної системи. Гіпофіз. Епіфіз.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Зміст теми:
- •Тема 23. Периферичні органи ендокринної системи.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Зміст теми:
- •Тема 24. Змістовий модульний контроль „Спланхнологія і органи ендокринної системи.
- •Анатомія дихальної системи
- •Анатомія сечової системи
- •Анатомія статевої системи
- •Анатомія органів ендокринної систем
- •Тема 25. Анатомія серця: зовнішня будова серця, форма, положення, камери серця, їх будова, клапани серця, будова стінки серця.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 26. Анатомія серця: судини і нерви серця. Велике і мале кола кровообігу. Провідна система.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі заняття
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 27. Серце: топографія серця. Перикард. Рентген анатомія серця
- •5. Рекомендована література
- •Тема 28. Аорта. Гілки дуги аорти. Загальна та внутрішня сонна артерія, гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 29. Зовнішня сонна артерія: передні та середні (кінцеві), задні гілки, області кровопостачання.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •5. Рекомендована література
- •Тема 30. Підключична, пахвова артерія. Гілки, області кровопостачання Анастомози.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 31. Артерії верхньої кінцівки. Гілки, області кровопостачання
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 32. Грудна та черевна частина аорти. Гілки, області кровопостачання
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3 Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •1. Парієтальні гілки (rami parietalis)
- •II. Вісцеральні гілки (ramі visceralis)
- •5. Рекомендована література
- •Тема 33. Непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 34. Клубові артерії та артерії стегна. Гілки, області кровопостачання .Анастомози
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •II. Вісцеральні гілки:
- •5. Рекомендована література
- •Тема 35. Артерії гомілки та стопи. Гілки, області кровопостачання
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 36. Система верхньої порожнистої вени.
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 37. Система нижньої порожнистої вени. Вени нижньої кінцівки
- •5. Рекомендована література
- •Тема 38. Система ворітної вени. Порто-кавальні, кава-кавальні анастомози. Особливості кровообігу плоду.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 39. Загальна характеристика імунної системи. Центральний відділ імунної системи. Червоний кістковий мозок.Понятя про т-і в-лімфоцити. Тимус.
- •2.Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 40. Периферичний відділ імунної системи. Селезінка. Мигдалики. Кишкові фолікули. Червоподібний відросток.
- •2.Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття
- •5. Рекомендована література
- •Тема 41. Загальна лімфологія. Лімфатичні судини нижньої кінцівки, тазу, черевної порожнини.
- •Тема 42. Лімфатичні судини грудної порожнини, верхньої кінцівки, голови та шиї.
- •Тема 43. Змістовий модульний контроль з „Серцево – судинної системи. Органів іммуної системи”.
- •1. Контрольні питання до змістового модульного контролю: серцево-судинна система і органи імунної системи Анатомія серця
- •Артеріальні судини
- •Венозні судини
- •Органи імунної системи. Лімфатична система
- •2. Ситуаційні задачі.
- •Тема 45. Спинний мозок. Внутрішня будова. Сіра та біла речовина
- •1. Актуальність теми:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 46. Огляд будови головного мозку. Довгастий мозок. Міст.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 47. Анатомія мозочка. Перешийок ромбоподібного мозку
- •5. Рекомендована література
- •Тема 48. Іv шлуночок. Ромбоподібна ямка
- •5. Рекомендована література
- •Тема 49. Анатомія середнього мозку.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 50. Анатомія проміжного мозку. Ііі шлуночок.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 51. Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку: частки, борозни, закрутки.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 52. Нюховий мозок.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 53. Базальні ядра. Стріопалідарна система.
- •1. Актуальність теми.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Базальні ядра
- •Тема 54. Біла речовина, кора великого мозку. Локалізація функцій в корі великого мозку.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Біла речовина кінцевого мозку
- •Мозолисте тіло
- •5. Рекомендована література
- •Тема 55. Бічві шлуночки. Оболонки та судини головного мозку. Церебральна та спинномозкова рідина. Утворення та шляхи її циркуляції
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття. Бічні шлуночки
- •Оболонки головного мозку
- •Шляхи циркуляції спинномозкової рідини
- •Тема 56. Периферична нервова система. Шийнне сплетення.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 57. Плечове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації. Міжреберні нерви.
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі.
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 58. Поперекове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •5. Рекомендована література
- •Тема 59. Крижове сплетіння. Куприкове сплетіння. Топографія, гілки, зони іннервації.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Зміст теми заняття.
- •5. Рекомендована література.
- •Перелік практичних навичок: Центральна нервова система,спинномозкові нерви.
- •Тема 60. Підсумковий контроль знань модуль 2 „Спланхнологія. Анатомія серцево – судинної системи. Органи ендокринної та імунної систем. Центральна нервова система, спинномозкові нерви.”
- •1. Теоретичні питання.
5. Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.153-173.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.95-107.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 322-334.
4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 1172-188.
6. Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю.
1. Розвиток сечової системи в онтогенезі?
2. Внутрішня будова нирок?
3. Які сегменти виділяють в нирках?
4. Що таке нефрон, як він побудований?
7. Будова сечового міхура, топографія?
8. Сечівник (чоловічий, жіночий). Особливості, функції?
Б. Ситуаційні задачі:
1. У дівчинки 5 років, яка лікувалась з приводу циститу, відзначається підвищення температури до 39°С. На основі клінічних і лабораторних даних у дитини діагностовано гостре запалення мисок нирок (пієлонефрит). Які анатомічні особливості найімовірніше зумовили схильність дитини до пієлонефриту?
А. внутрішньониркове розташування миски;
В. слабкий розвиток ниркових мисок;
С. короткі сечоводи;
D. широкий діаметр сечоводів;
E. вузький діаметр сечоводів.
2. Під час оперативного втручання із ниркової миски видалено камінь розміром 3х4 см, який має з однієї сторони три вирости, які нагадують роги [коралоподібний камінь]. Яким анатомічним утворенням відповідають ці вирости?
A. * Великим нирковим чашкам
B. Нефронам
С. Малим нирковим чашечкам
D. Ниркова миска
E. Часточки нирки
3. У хворого при нефрографії були знайдені камінці в макроскопічних відділах сечовивідних шляхів нирки. Встановлено, що вони знаходяться в:
A *малих і великих ниркових чашках, нирковій мисці.
B. збірних трубочках, сосочкових протоках, малих ниркових чашках
C. прямих трубочках, малих і великих ниркових чашечках.
D. сосочкових проточках, великих ниркових чашках, нирковій мисці.
E. сосочкових проточках, малих ниркови чашках, прямих трубочках.
Тема 16. Сечоводи, сечовий міхур.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.
2. Навчальні цілі.
Вивчити розвиток сечостатевої системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову сечоводів, сечового міхура.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- з курсу біології: філогенез сечостатевої системи;
- з курсу анатомії: онтогенез сечостатевої системи;
- для подальшого вивчення тем.
4. Зміст теми заняття.
СЕЧОВІД (uréter).
Сечовід — парний орган, має форму трубки. Довжина сечоводу 30— 35 см., діаметр - 4-7 мм., розташований позаду очеревини (екстраперитонеально).
Топографія: сечовід знаходиться в черевній та тазовій порожнинах.
Зовнішня будова. Розрізняють 3 частини сечоводу:
— черевну (pàrs abdominàlis);
тазову (pàrs pelvina).
— внутрішньостінкову (pàrs intramuralis)
Звуження сечоводу:
— місце переходу миски в сечовід;
— місце переходу черевної частини сечоводу в тазову (вся тазова частина вужча, ніж черевна);
місце входу сечоводу в сечовий міхур.
Внутрішня будова. Сечовід — порожнистий (трубчастий) орган.
Будова стінки:
1) внутрішня оболонка — слизова — має наступні особливості:
— перехідний епітелій;
— поздовжні складки;
— виражена підслизова основа;
— залози виробляють слиз;
— лімфоїдна тканина утворює одинокі лімфатичні вузлики;
2) середня оболонка — м'язова — складається з 2 шарів:
— внутрішнього — поздовжнього;
— зовнішнього — циркулярного.
Але тазова частина сечоводу має 3 шари:
— поздовжній;
— циркулярний;
— поздовжній;
3) зовнішня оболонка — адвентиціальна.
Сечоводи новонароджених мають звивистий хід, легко зміщуються у зв'язку зі слабким розвитком жирової клітковини заочеревинного простору. Довжина їх - 4-7 см. Лівий сечовід довший за правий. Поле стикування з сечовим міхуром порівняно велике. Вигини більш виражені як на рівні нижнього полюса нирки, так і в області пересічення сечоводу з судинами. Стінка сечоводів тонка, м'язовий циркулярний шар розвинутий слабо, особливо при впадінні в сечовий міхур.
Рентгенанатомія: на рентгенограмі сечовід має вигляд довгої вузької тіні, що йде від нирки до сечового міхура. Сечовід утворює згини (викривлення) в двох площинах — сагітальній і фронтальній (в черевній частині — медіально, в тазовій — латерально).
Розвиток. Сечовід розвивається зі середньої (проміжної) частини мезодерми (з ніжок мезодерми). З каудальної частини мезонефричної протоки утворюється метанефричний дивертикул, з якого формується сечовід.
Функція: проведення сечі.
Кровопостачання та іннервація. Сечовід кровопостачається сечовідними гілками ниркової артерії, внутрішньої клубової артерії, нижньої міхурової артерії, яєчкової (яєчникової) артерії. Венозна кров відтікає в одноіменні вени. Лімфа відтікає в поперекові та клубові лімфатичні вузли. Парасимпатична іннервація здійснюється аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів, в яких перериваються гілки блукаючого нерва і тазові нутряні нерви. Симпатична іннервація відбувається нирковим, сечовідним, нижнім підчеревним сплетеннями, утвореними аксонами вісцеромотонейронів поперекових та крижових вузлів симпатичного стовбура. Чутливі волокна йдуть в складі симпатичних і парасимпатичних нервів.
СЕЧОВИЙ МІХУР (vésica urinàrìa, s.cystus (rp.).
Наповнений сечовий міхур має яйцеподібну форму, порожній — трикутну. Об'єм сечового міхура — 500 мл. Сечовий міхур — непарний орган.
Топографія:
— голотопія: наповнений сечовий міхур знаходиться у порожнині таза і в черевній порожнині; порожній — тільки в порожнині таза;
— скелетотопія: наповнений сечовий міхур виступає на 4—5 см над рівнем лобкового симфізу, порожній — не виступає;
— синтопія: у мужчин позаду сечового міхура розміщена пряма кишка, у жінок — матка.
Зовнішня будова. Розрізняють наступні частини сечового міхура:
— верхівка (àpex vésicae urìnàriae);
— тіло (corpus vésicae urinàriae);
— дно (fundus vésicae urinàriae);
— шийка (cérvix vésicae urinàriae).
Сечовий міхур має парний вхідний отвір — отвір сечоводу (óstium uretéris) i непарний вихідний отвір — внутрішній отвір сечівника (óstium uréthrae intémum).
Внутрішня будова. Сечовий міхур — порожнистий (трубчастий) орган. Будова стінки:
1) внутрішня оболонка — слизова — має наступні особливості:
— перехідний епітелій;
— виражені складки (plicae vesicàles), але є виняток — трикутник сечового міхура (trigónum vésicae), в основі якого є отвори сечоводів, а на верхівці — внутрішній отвір сечівника;
— виражена підслизова основа, але виняток — трикутник сечового міхура (в трикутнику відсутні складки і підслизова основа);
— залози міхурові (glаndulae vesicàles) виробляють слиз;
— лімфоїдна тканина утворює одинокі лімфатичні вузлики;
2) середня оболонка — м'язова — складається з трьох шарів:
— внутрішній (stràtum intérnum) — переважають поздовжні волокна;
— середній (stràtum mèdium) — переважають поперечні волокна;
— зовнішній (stràtum extérnum) — переважають поздовжні волокна;
Поперечні волокна в ділянці шийки сечового міхура потовщуються і утворюють м'яз-стискач міхура (musculus sphincter vésicae).
М'язова оболонка сечового міхура формує також м'яз, який виганяє сечу (musculus detrùsor urinae);
3) зовнішня оболонка — адвентиціальна (порожнього міхура) з трьох сторін, лише зверху — серозна (міхур лежить екстраперитонеально).
Сечовий міхур у новонароджених веретеноподібний чи грушоподібний, розташовується над входом у малий таз, його верхівка знаходиться на середині відстані між пупком і лобковим зрощенням. Дно сечового міхура розташоване на рівні верхнього краю лобкового симфізу, отвори сечоводів знаходяться у дівчаток на висоті отвору матки. Передня стінка сечового міхура не покрита очеревиною. У дівчаток, на відміну від дорослих, сечовий міхур не стикається з піхвою, у хлопчиків не межує з прямою кишкою. В перші три роки життя відбувається опускання сечового міхура в порожнину малого таза. При цьому змінюється відношення органа до тазових нутрощів і очеревини; сечовий міхур виходить з-під очеревинного покриву і займає в спорожненому стані екстраперитоніальне положення. Ємність сечового міхура складає, у новонароджених 50-80 см3, у дітей 6 місяців 135 см3, у віці 1 року 200 см3, у 3-4 роки 400 см3, у 8-9 років 500 см3, у 12-13 років 900 см3. У дорослих максимальна місткість сечового міхура складає у середньому 1500-2000 см3.
Розвиток. Розвиток сечового міхура пов'язаний з перетвореннями клоаки. Клоака — це спільна порожнина, куди спочатку відкриваються сечові та статеві шляхи, задня кишка. Клоака має вигляд сліпого мішка, закритого клоаковою перетинкою. Згодом в клоаці виникає фронтальна перетинка, яка поділяє клоаку на дві частини: сечостатевий синус і пряму кишку, клоакова перетинка проривається. Сечостатевий синус продовжується в сечовий мішок (allantóis). Дистальна частина сeчового мішка перетворюється в сечову протоку (urachus), яка до моменту народження облітерується і залишається у вигляді серединної пупкової зв'язки. З проксимальної частини сечового мішка розвивається сечовий міхур.
Функція:
— накопичення сечі;
— виведення сечі.
Кровопостачання та іннервація. Сечовий міхур кровопостачається верхніми та нижніми міхуровими артеріями. Венозна кров відтікає в однойменні вени. Лімфа відтікає у лімфатичні вузли таза (клубові). Парасимпатична іннервація здійснюється аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів, в яких перериваються тазові нутряні нерви. Симпатична іннервація відбувається нижнім підчеревним сплетенням (тазовим), утвореним аксонами вісцеромотонейронів крижових вузлів симпатичного стовбура. Чутливі волокна йдуть в складі тазових нутряних нервів.