Рентгенологічні ознаки проліферативного періодонтиту в залежності від фази процесу.

форма	Рентгеноло- гічні ознаки фази		стан періодон-тальної щілини	стан компактної пластинки	Остеопороз в періапікальній зоні	деструкція			склероз навколо ділянки деструкції	стан кореня
						форма ділянки	край ділянки	ступінь прозо-рості ділянки
проліфератиний	Ак-тивна	гранулюючий	Розширена	немає біля верхівки кореня	є	не пра-вильна	не чіткий	малий	немає	не змінений
	стабілі-зована	гранульоматозний	Розширена	немає біля верхівки кореня	немає	овальна	чіткий, по межі м.б. вузька кортикальна пластинка	малий	немає	не змінений або узури
	регенеративна	фіброзний	не рівномірно розширена	є не рівномірної ширини	немає	немає			немає	не змінений або узури

Табл.3

Рентгенологічні ознаки гнійного періодонтиту в залежності від фази процесу.

форма	Рентгеноло гічні ознаки фази		стан періодон-тальної щілини	стан компа-ктної пластинки	Остеопороз в періапікальній зоні	деструкція			склероз навколо ділянки деструкції	стан кореня
						форма ділянки	край ділянки	ступінь прозо-рості ділянки
Г Н І Й Н И Й	Ак-тивна	абсцедо-ваний	Розширена	немає біля верхівки кореня	є	не правильна	не чіткий	великий	немає	резорбція
	стабілізована	відмежований	Розширена	немає біля верхівки кореня	немає	овальна	Чіткій	великий	є	резорбція або гіперцементоз
	Ре-генеративна	регенеративний	Розширена	немає біля верхівки кореня	немає	овальна	чіткий	малий	є	резорбція або гіперцементоз

При хронічних верхівкових періодонтитах проводячи рентгенологічну характеристику змін, що проходять в зоні деструкції біля верхівки кореня,оцінюють такі рентгенологічні ознаки:

1. Контури вогнища деструкції кісткової тканини в періапікальній зоні;

2. Наявність реактивних явищ з боку кісткової тканини біля ділянки деструкції у вигляді остеосклерозу;

3. Інтенсивність прозорості області деструкції;

4.Форму ділянки деструкції.

Оскільки з реактивних явищ біля вогнища запалення найбільше значення має остеосклероз, то практично дві перші морфологічні ознаки можуть бути об’єднані в одну. Це дасть змогу відрізняти 3 типи контурів вогнища: нечіткі, чіткі і склерозовані.

Нечіткі контури характеризуються неясним відмежуванням зони деструкції від оточуючих нормальних кісткових тканин. Вони спостерігаються в тих випадках, коли запальні зміни ще прогресують і тому нечіткі контури можуть бути показником свіжих, активних прогресуючих змін.

Чіткі контури розпізнаються по ясному відмежуванню місця деструкції кістки. Подібні межі спостерігаються при відмежованості або стабілізації процесу. Під склерозованими контурами розуміють такі межі ділянки деструкції, які мають різко виражену, більш - менш широку зону ущільненості кісткової тканини. Ширина смуги склерозу нерівномірна. Зони склерозу більш широкі, ніж смужки кісткової тканини навколо гранульоми або кісти. Остання схожа на компактну пластинку альвеоли. Товщина її однакова по всьому периметру, краї чіткі. Розвиток остеосклерозу навколо вогнища деструкції кістки частіше спостерігається при довготривалих гнійних періодонтитах і є наслідком реакції захисних сил організму на такий сильний подразник, як гнійний процес. Тому поява остеосклерозу біля деструкції є з одного боку показником реактивності, а з другого свідчить про тривалість протікання гнійного процесу. Разом з тим склеротичні зміни в периапікальній ділянці можуть бути проявом конденсуючого оститу - хронічного малоактивного запалення, яке супроводжується надмірною продукцією губчатої кістки. Ділянки остеосклерозу мають майже правильну округлу форму, мезіодистально поширюються від кореня до кортикальної пластинки щелепи.

Конденсуючий остит є хронічним склерозуючим остеомієлітом. Він являє собою незвичайну реакцію кісткової тканини у осіб з високою резистентністю або низьким рівнем інфікованості, частіше у осіб молодого віку і на рентгенограмі зображений ділянкою склерозу овальної форми у верхівок коренів.