
- •Українська медична стоматологічна академія
- •Полтава – 2009
- •2. Навчальні цілі заняття:
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2. Зміст теми.
- •Рентгенодіагностика карієсу.
- •Класифікація.
- •Рентгенологічна класифікація карієсу.
- •Пульпіт.
- •Класифікація пульпіту
- •Класифікація хвороб пульпіту за мкх-10 (1998)
- •Класифікація оститу щелеп
- •Класифікація хронічних верхівкових періодонтитів і фази розвитку процесу за с.А.Вайндрухом (1949)
- •Рентгенологічні ознаки проліферативного періодонтиту в залежності від фази процесу.
- •Рентгенологічні ознаки гнійного періодонтиту в залежності від фази процесу.
- •Захворювання пародонту
- •Гінгівіт
- •Пародонтит.
- •Рентгенологічні ознаки пародонтиту
- •Пародонтоз
- •Сифіліс
- •Туберкульоз
- •Туберкульозний остит
- •Актиномікоз
- •3.4. Орієнтовна карта самостійної роботи студентів з|із| літературою.
- •3.5. Матеріали для самоконтролю:
- •5.Характер періоститу при гострому остеомієліті:
- •6.Характерна рентгенологічна ознака луночкового остеомієліту:
- •8.Який знімок нижньої щелепи необхідно зробити для виявлення періоститу
- •9.Щільність кістки в області ділянки деструкції при остеомієліті:
- •10.В якому віці частіше виявляють періостит при остеомієліті?
- •6.Рентгенологічна ознака пародонтиту:
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1.Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті.
- •4.2.Професійний алгоритм (інструкція, орієнтовна карта) для опанування навиками|навичками| та вміннями. Орієнтовна карта самостійної роботи студентів .
- •43. Матеріали контролю для заключного етапу: навчальні задачі, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали .
- •1.Вибрати рентгенологічні ознаки, що притаманні активному гнійному періодонтиту.
- •2.Вибрати рентгенологічні ознаки, що притаманні активному проліферативному періодонтиту.
- •3.Вибрати рентгенологічні ознаки, що притаманні стабілізованому гнійному періодонтиту.
- •4.Вибрати рентгенологічні ознаки, що притаманні стабілізованому проліферативному періодонтиту.
- •5. Вибрати рентгенологічні ознаки, що притаманні регенеративному гнійному періодонтиту.
- •6. Вибрати рентгенологічні ознаки, що притаманні фіброзному періодонтиту.
- •7. Вибрати рентгенологічні ознаки, що притаманні підгострому остеоміеліту щелепи.
- •Класифікація оститу щелеп
- •Класифікація хронічних верхівкових періодонтитів і фази розвитку процесу за с.А.Вайндрухом (1949)
- •Рентгенологічні ознаки проліферативного періодонтиту в залежності від фази процесу.
- •Рентгенологічні ознаки гнійного періодонтиту в залежності від фази процесу.
- •Захворювання пародонту
- •Еталони відповідей на задачі контролю для підготовчого етапувивчення теми:“Рентгенодіагностика карієсу та запальних захворювань зубів і щелеп.“
- •Еталони відповідей на задачі контролю для заключного етапу вивчення теми:“Рентгенодіагностика карієсу та запальних захворювань зубів і щелеп.“
Класифікація.
Карієс ділять на простий, неускладнений, ускладнений.
у клініці прийнята класифікація карієсу з урахуванням глибини ураження:
стадія п”ятна;
поверхневий карієс /процес не доходить до емалеводентинного кордону/;
середній карієс /процес переходить через емалеводентинний кордон/;
глибокий карієс /процес розповсюджується на значну частину дентину, але не проникає у пульпову камеру/.
Ускладнений карієс супроводжується наявністю запальних змін в пульпі /пульпіт/ і в періодонті /періодонтит/. Крім того карієс ділять на первинний, і вторинний /рецидивуючий/,що розвивається під пломбою.
По інтенсивності розрізняють одиничні /уражені окремі зуби/, множинні каріозні ураження і системне ураження /втягнуті майже всі зуби/.
Рентгенологічна класифікація карієсу.
К1-порожнина тільки в межах емалі і не більше ½ її товщини.
К2-більш чим на ½ товщі емалі, але не доходить до емалеводентинного кордону.
К3-порожнина в емалі і дентині не більша ½ товщі твердих тканин зуба.
К4 ─ порожнина у емалі і дентині більша ½ товщі твердих тканин зуба.
К5-каріозний дефект, проникаючий в порожнину.
Найбільш успішно рентгенологічно карієс розпізнається на контактних поверхнях і ріжучих краях центральних зубів. Початкові апроксимальні дефекти на рентгенограмах мають трикутну форму, або У-подібну форму з вершиною, направленою до емалево-дентинного кордону. По мірі поглиблення ураження правильності порожнини втрачається. Карієс на язичній і щічній поверхнях інколи краще виявляється на рентгенограмах, ніж при огляді і дає тіньову картину спочатку лінійних, а потім округлих просвітлень на фоні твердих тканин зуба. Дефекти цементу в зоні шийок зубів мають півмісячну форму і особливо часто зустрічається у осіб старших груп і хворих пародонтитом, маючим глибокі гінгівальні кармани, їх слід відрізняти від заглиблень в шийній області, які є нормальним рентгенологічним феноменом і обумовлені меншим об”ємом тканин і відсутністю емалі в цих відділах. При цьому каріозні дефекти мають протяжність вздовж кореня.
Дефекти цементу в області кореня такі: мають півмісячну форму і такі частіше зустрічаються у осіб старших вікових груп, або у хворих пародонтитом, які мають глибокі гінгівальні кармани. Каріозні дефекти більш глибокі, середній і глибокій можуть мати різну форму, чіткість кордонів цих порожнин різна.
На розвиток середнього карієсу пульпа реагує утворенням замісного вторинного дентину на тому рівні, де розвинувся карієс. В наслідок чого зменшується розмір пульпової камери, або кореневого каналу.
Вторинний карієс, розвивається під пломбою, дає полоску просвітлення між контуром пломби і дентином.
Множинний карієс розрізняють так: А. Площинний карієс; Б. Циркулярний.
Площинний карієс дає обширні, але не глибокі порожнини, частіше локалізується тільки в емалі, але не поглиблюється в зубовину. Циркулярний карієс дає дефекти тіні коронки близько ріжучого краю, але і в центральному відділі і в пришийковій області. По рентгенограмах можна відрізнити карієс від порожнини запломбованої рентгено-прозорим матеріалом – наприклад, із селікат цементу, епоксидного матеріалу і пластмас, які не дають тіні. В цьому разі видно контури сформованої порожнини і прокладку, ізолюючу пломбу від дентину, розташованою під прокладкою, лікувальна паста зливається з прокладкою і дає інтенсивну тінь. Тільки при дуже малому вмісті окису цинку у лікувальній пасті можна бачити між ними смужку просвітлення, щоб відрізнити в цих випадках лікувальну пасту від вторинного карієсу, слід урахувати характер контурів в цієї смужки – при наявності лікувальної прокладки вони рівні.При вторинному карієсі контури цієї смужки нерівні.
Рентгенологічно розпізнаються слідуючи помилки, допущені лікарем у процесі лікування карієсу:
Пломба з нависаючим краєм дає інтенсивну тінь за межами зуба.
Пломба, накладена одночасно на дві порожнини нероздільна.
Перфорація стінки кореня.
Вихід пломбіровочного матеріалу за верхівку кореня.
Створення помилкового шляху при розширенні вістя або самого каналу з перфорацією стінки дна, стінки порожнини зуба або каналу.
Уламок ін6струменту в порожнині або в каналі.
Недостатньо запломбовані канали.
Карієс необхідно диференціювати з:
Гіпоплазією твердих тканин.
Ерозивною формою флюоррзу.
Злущування емалі при деяких формах недосконалого емалегенеза.
Клиновидні дефекти при пародонті.
Ерозіях: хімічні, ендокринні.
Патологічній стертості, відповідно оцінювати рентгенологічні зміни необхідно тільки разом з клінічними показниками.
Резорбція твердих тканин зубів, які розвиваються зовні може бути обумовлена не тільки карієсом, але і зайвою механічною силою або оклюзивним навантаженням /наприклад, при ортопедичному лікуванні, або інших видах шинування/, ростом новоутворень близько зубів. Резорбція твердих тканин зуба може проходить і з середини твердих тканин, що може бути при хронічній пульпіті.