Туберкульозний остит

Спочатку процес розташований в кістковому мозку .На цей стадії розвитку захворювання (як і при остеомієліті) його можливо виявити тільки з допомогою МРТ на підставі зміни інтенсивності МР сигналу в ділянці загиблого кісткового мозку. На Т1 зваженому зображені сигнал від ураженого кісткового мозку нерівномірно гіпоінтенсивний, а на Т2 зваженому зображенні гіпоінтенсивні осередки чергуються з гіперінтенсивними, зумовленими набряком. Пізніше, спочатку на КТ та лінійних томограмах і ще пізніше на звичайних рентгенограмах, частіше у центральних відділах кістки визначається солітарна ділянка деструкції в губчастій речовині. Форма осередку округла ,овальна, рідше полігональна чи клиноподібна. Розміри 0,3см-малі,0,9см-середні та 2см-великі. У разі розвитку продуктивної-фунгозної форми туберкульозу осередки деструкції обмежені склеротичним обідком, При ексудативній формі межі осередку деструкції бувають нечіткими. В центрі ділянок деструкції виявляють малої щільності секвестри, які формуються з остеопоротичний губчастій речовини. При затуханні процесу вирівнюються краї ділянки деструкції ,зменшуються її розміри, а пізніше утворюється обідок остеосклерозу.

Актиномікоз

Актиномікоз щелеп у більшості випадків виникає в результаті розповсюдження грибка з прилеглих м’яких тканин на кістки лицьового скелету і шляхом проникання променевого грибка через каріозні зуби, патологічні ясенні кишені, протоки слинних залоз, верхньощелепну пазуху і т.д.

В поодиноких випадках кісткова тканина уражується первинно. Так як процес в більшості випадків розповсюджується ззовні усередину, у кістках спочатку утворюється ознаки періостозу, пізніше на поверхні щелепи з’являються ділянки деструкції у вигляді узур.

У найбільш характерних випадках ураження нижньої щелепи рентгенологічна картина характеризується комбінацією деструктивних і продуктивних змін. Наряду з окремими, переважно дрібними вогнищами деструкції, видно ділянки обмеженого остеосклерозу, які чергуються. Разом з тим мають місце виражені періостальні нашарування, в результаті чого кістка здається потовщеною.Інколи вогнища деструкції є більш крупними і мають вигляд нечітко обмежених порожнин неправильної округлої форми, які розміщуються у товщі ущільненої кісткової тканини.

При ураженні нижнього кортикального шару кістки також можуть спостерігатися краєві узури.

3.3 Рекомендована література:

Основна( навчальна).

1.Рентгенодіагностика За ред.Мілька В.І.-“Нова книга “, 2005.-342с.

2.Кравчук С.Ю., Лазар А.П. Основи променевої діагностики Чернівці, 2006.-254с.

3.С.А.Вайндрух. Основи рентгенодіагностики в стоматології. Держмедвидав УРСР. Київ. 1962.

4.Л.Д.Линденбратен, М.П.Королюк. Медицинская рентгенология и радиология. М.:Медицина - 1993. 555. Раздел: Рентгенодиагностика в стоматологии. Ю.И. Воробьёв.

5.В.И. Милько, А.Ф. Лазар, Н.К. Майданик. Рентгенология. -Київ, Вища школа, 198З,- 239 с.

6.Кухта С.И., Лунь Ю.М., Кухта В., Класифікація хвороб порожин рота та їх рентгенодіагностина, Львів, 2000. - 112 с.

7.А.Ю. Васильев, Ю.И.Воробъёв, Н.С.Серова и др. Лучевая диагностика в стоматологии:

Учебное пособие.- М.: «ГЭОТАР-Медиа», 2008.-176с.

Додаткова (монографічна)

1. Михайлов А.Н. Справочник по рентгенодиагностике. - Минск “Беларусь “,1980. - 317с.

2. Справочник по рентгенологии и радиологии./ Под ред. Г.А.Зедгенидзе. – М.: Медицина ,1972. – 774 с.

3. Рабухина Н.А., Аржанцев А.П. Рентгендиагностика в стоматологии. - Медицинское информационное агентство, Москва, 1999. – 450 с.

4. Чибисова М.А., Дударев А.Л., Кураскуа А.А. Лучевая диагностика в амбулаторной стоматологии. - СПб.: Санкт-Петербургский институт стоматологи, 2002. – 368 с.

Додаткова (наукова, фахова, періодична).

5. Лукомский И.Г. Активные формы хронического воспаления периодонта. – М.: Медицина,1936 – 347 с.

6. Вайндрух С.А. О классификации хронических верхушечных периодонтитов. // Стоматология. – 1949. - №4. – С. 37-39.

7. Буров В.М. Лечение больных хроническим верхушечным периодонтитом: Автореф. дис. … канд. мед. наук. - Киев,1981. - 16с.

8. Югов В.К., Бублій Т.Д. Рентгенологічна семіотика хронічного гранулюючого і абсцедуючого гнійного періодонтитів. // Рентгенологія практика. – 2006. - № 2. - С. 57-58.

9. Югов В.К., Бублій Т.Д. До суттєвості відмінностей рентгенологічних ознак між хронічними періодонтитами гранульоматозним та гнійним відмежованим. // Рентгенологія практика. – 2006. - № 2. - С. 58-59.

10. Міжнародна статистична класифікація хвороб МКХ - 10,1998р.

11. Wood N.K., Goaz P.W. Differential diagnosis of oral lesions. - St.Luis, 1985. – 325 р.

12. Rochester N.Y. X-rays in dentistry - Eastmon Kodac Co, 1977. – 368 р.

13. S.Cоhen, R.C. Burns Pathways of the pulp. - St. Louis: Mosbi, 1987. – 288 p.

14. .Кодукова А., Величкова П, Дачев В. Периодонтиты.- М.:Медицина,1989.-255с

15. .Кухта С.Й., Бунь Ю.М., Кухта В.С. Класифікація хвороб порожнини рота та їх рентгенодіагностика За редакцією професора Кухти С.Й.-Львів.-2000.-С.119

16. Терапевтична стоматологія. За редакцією проф. А.К. Ніколішина.Т1.-Полтава:”Дівосвіт,2005.-392с.

17. Мельнічук Г.М., Рожко М.М. Практична одонтологія. Курс лекцій із карієсу та не каріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту. Навчальний посібник. – Івано - Франківськ, 2003.-392с.

18. Паслер Ф.А.Рентгенодиагностика в практике стоматолога / Фридрих А.Паслер, Хайко Виссер;Пер. С неи.; Под общей редакцией Н.А.Рабухиной.-М.: МЕД-пресс-информ, 2007.-352с.