IV клас (антагоністи кальцію).

1. Верапаміл (таб. 40-80-120-240 мг, амп. 0,25% розчин 2 мл. Основне застосування препарату - надшлуночкові аритмії):

• гальмує повільний трансмембранний потік кальцію в клітину;

• не впливає на швидкість деполяризації і реполяри­зації потенціалу дії;

• зменшує активність СА-вузла;

• пригнічує механізм «re-entry»;

• сповільнює АВ-провідність і аномально підвищену ак­тивність передсердь;

• може подовжувати інтервал РQ, зменшує рефрактерність додаткового шляху, що при синдромі WPW призведе до підвищення збуд­ження шлуночків і фібриляції.

Електроімпульсна терапія при порушеннях серцевого ритму.

Електроімпульсна терапія полягає в нанесенні розряду відносно великої потужності, генерованого дефібрилятором, на ділянку серця. Існують методи дефібриляції та кардіоверсії.Дефібриляцією називають нанесення електричного розряду в будь-яку фазу серцевого циклу (при фібриляції щлуночків). Електричною кардіоверсією називають лікування з використанням синхронних з серцевим циклом електричних розрядів.

Абсолютним показанням до дефібриляції є фібриляція шлуночків, стан клінічної смерті.

Показанням до кардіоверсії є мерехтіння та тріпотіння передсердь, надшлуночкова та шлуночкові тахікардія. Абсолютним показанням до кардіоверсії за цих аритмій є розвиток прогресуючої серцевої недостатності, тріпотіння передсердь з проведенням 1:1.

Абсолютним протипоказанням до проведення електроімпульсної терапії є передозування серцевих глікозидів, відносними протипоказаннями – гіпокаліємія, насичення організму серцевими глікозидами, значна гіпертрофія лівого шлуночка, недостатність мітрального клапану, СССВ, атріовентрикулярна блокада. Якщо розмір лівого передсерця становить до 5 см і клінічно визначаються ознаки серцевої недостатності ІІ-Б- ІІІ ст., електроімпульсну терапію не проводять у зв’язку з її неефективностью.

Хірургічне лікування при порушеннях серцевого ритму.

З хірургічних методів лікування аритмій використовують імплантацію штучного водія ритму, катетерну радіочастотну деструкцію (абляцію) додаткових провідних шляхів для запобігання виникненню загрозливих для життя аритмій при синдромі Вольфа-Паркінсона-Вайта. При тахікардії з механізмом re-entry прповодять радіочастотну абляцію АВ з'єднання або пучка Гіса, створюючи повнгу АВ блокаду з наступною імплантацієюШВСР.

Метою лікування стійкого тріпотіння/мерехтіння передсердь є створення в передсердях непровідних ділянок, які розривають кола re-entry.

При шлуночкових тахіаритміях виконують кругову ендокардіальну вентриколотомію або резекцію ділянки мікро-re-entry (з використанням картографії лівого шлуночка на відкритому серці за умови штучного кровообігу). У таких випадках застосовують катетерну деструкцію аритмогенних зон у шлуночках.

Під первинною профілактикою клініцисти розуміють терапевтичні заходи, які здійснюють з метою запобігання виникненню злоякісних шлуночкових тахіаритмій; під вторинною профілактикою – заходи щодо запобігання виникненню епізодів небезпечних для життя аритмій серця (пацієнти, які перенесли ІМ повинні приймати b-адреноблокатори, аміодарон, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і статини; пацієнти з СН –інгібітори АПФ (еналаприл, каптоприл та інші), b-адреноблокатори (метопролол, бісопролол, карведилол) та антагоністи рецепторів альдостерону (спіронолактон)). Сучасним методом запобігання виникненню порушень серцевого ритму з найбільш переконливими доказами ефективності у пацієнтів з групи високого ризику є імплантація кардіовертера-дефібрилятора.

Додаток 1

Стандарти надання допомоги кардіологічним хворим

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

Від 03.07.2006 № 436