4.2.Теоретичні запитання до заняття:

1. Назвіть організаційні принципи медичної допомоги .

2. Приведіть класифікацію видів медичної допомоги.

3. Назвіть критерії визначення медичної допомоги за ступенем складності.

4. Дайте визначення поняттю «первинна медико-санітарна допомога» (ПМСД)

5. Назвіть та розкрийте сутність основних принципів ПМСД.

6. Назвіть чинники реформування системи охорони здоров’я в Україні.

7. Охарактеризуйте основні кроки реформування ПМСД в Україні.

8. Дайте характеристику організації надання первинної медичної допомоги міському населення на перехідному етапі.

9. Дайте визначення та назвіть функції(завдання) Центру ПМСД.

10. Дайте характеристику структури та району обслуговування Центру ПМСД.

11. Дайте визначення та назвіть функції(завдання) амбулаторії загальної практики-сімейної медицини.

12. Дайте визначення фельдшерсько-акушерського пункту та його завдання.

13. Назвіть основні штати ЦПМСД, АСМ, ФАПу.

14. Дайте характеристику організації надання ПМСД сільському населенню та її відмінності від організації ПМСД міському населенню.

Зміст теми.

Медична допомога за видами поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію.

Критерії розмежування видів медичної допомоги ─ сукупність ознак (умов), що відрізняють один вид медичної допомоги від інших видів.

Критерії розмежування видів медичної допомоги визначаються її складністю, обсягами, місцем надання та порядком звернення пацієнтів для отримання відповідного виду медичної допомоги.

Головні принципи і загальна концепція ПМСД на засадах сімейної медицини в світі

Системи первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) в різних країнах Європи різні, в залежності від історичних умов розвитку, однак більшість з них базується на принципах загальної практики – сімейної медицини (ЗП/СМ). Набутий досвід цих країн дозволив таким впливовим організаціям як ВООЗ і WONCA (Міжнародна організація загальної практики/сімейної медицини) визначити головні принципи і сформувати загальну концепцію сімейної медицини.

Офіційні документи вищеназваних організацій – „Структура професійного і адміністративного розвитку ЗП/СМ у Європі” (ВООЗ, 1998) та „Європейське визначення ЗП/СМ” (WONCA EUROPE, 2002) визнають, що саме ЗП/СМ може забезпечити:

• перше - доступні і прийнятні послуги для пацієнтів;

• друге – справедливий розподіл ресурсів охорони здоров’я;

• третє - інтегроване і координоване надання комплексних лікувальних, реабілітаційних, паліативних та профілактичних послуг, а також зміцнення здоров’я;

• четверте – раціональне використання технологій і ресурсів наступних ланок охорони здоров’я;

• п’яте - рентабельність ПМСД. Загальна практика може внести головний вклад в ефективні і низьковитратні послуги ПМСД високої якості, що дозволить позитивно вплинути на навантаження і якість спеціалізованої і госпітальної допомоги.

Трактовка правових засад організації медичного забезпечення, значення первинної медичної допомоги ПМСД. Чинники реформування ОЗ в Україні.

Основними законами що регламентують діяльність системи ОЗ в Україні є Конституція України та Основи Законодавство України про охорону здоров'я, що нещодавно доповнено Законом України від 07.07.2011 № 3611-VI "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги", Законом України “Про екстрену медичну допомогу” № 5081-VI, а також низкою підзаконних нормативних документів.

Сучасний активний процес законотворення та правових засад організації медичного забезпечення зумовлений тим, що Україна стоїть на шляху реформування системи охорони здоров’я.

Основними чинниками, що зумовили реформування системи ОЗ в Україні є низка проблем серед них провідне місце займають:

1) недостатнє фінансування (в Україні впродовж останніх 10 років видатки на охорону здоров’я становили не більше 3,5% ВВП);

2) висока потреба населення України в медичній допомозі, що виявляється в низькому показнику середньої тривалості життя, високих показниках захворюваності та смертності від серцево-судинних і онкологічних хвороб, ВІЛ/СНІДу тощо;

3) зношення і моральне старіння матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів;

4) низька заробітна плата працівників охорони здоров’я та відсутність залежності між якістю надання медичної допомоги лікарями державних та комунальних ЛПЗ та офіційною оплатою праці.

ВООЗ вказує на те, що в умовах дефіциту фінансових ресурсів одним із пріоритетів розбудови національних систем охорони здоров’я має бути розвиток первинної медичної допомоги на засадах загальної практики – сімейної медицини (ЗП/СМ).

Процес реформування системи охорони здоров’я розпочався з трансформації моделі надання ПМСД що складається з 3 наступних кроків:

Крок І – Структурне розмежування ПМД і ВМД – виділення зі складу поліклінік для дорослих, дитячих поліклінік та об’єднаних з амбулаторно-поліклінічною службою лікарень для дітей та дорослих підрозділів, які в існуючій моделі є відповідальними за надання первинної медичної допомоги (дільничних педіатричних та терапевтичних служб).

Крок ІІ – юридичне розмежування ПМД і ВМД створення на базі виділених підрозділів ПМД ─ центрів первинної медико-санітарної допомоги (далі ─ центр ПМСД) з амбулаторіями, а на базі спеціалізованих структур ─ консультативно-діагностичних центрів (КДЦ).

Крок ІІІ – Формування групової сімейної практики ─ формування мережі амбулаторій, укомплектованих групами/командами лікарів, що працюють на принципах сімейної медицини.

Формування амбулаторій, укомплектованих "Групами/командами лікарів, що працюють на принципах сімейної медицини"полягає у створенні лікарських амбулаторій, які обслуговують від 6 до 10-12 тисяч всього населення (дитячого і дорослого).

У амбулаторії має бути організовано прикріплення пацієнтів до лікарів, що надають ПМД відповідно до наказу МОЗ України від 04.11.2011 №756 "Про затвердження Порядку вибору та зміни лікаря первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та форм первинної облікової документації".

Направлення пацієнтів для отримання вторинної та третинної медичної допомоги лікарями Групи здійснюється відповідно до Порядку організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу затвердженого наказом МОЗ України від 05.10.2011 №646.

Таким чином: модель надання ПМД міському населенню, що законодавчо закріплена в Україні передбачає:

• обов’язкове юридичне розмежування первинної і вторинної медичної допомоги та формування центрів первинної медичної допомоги з мережею амбулаторій, укомплектованих Групами/командами лікарів, що працюють на принципах сімейної медицини;

• формування мережі амбулаторій, які входять до складу Центру ПМД може здійснюватися за одним з трьох варіантів: централізованим, децентралізованим та змішаним.

7 червня 2011 прийняті «Зміни до Основ Законодавства України про охорони здоров'я» згідно Стаття 35 цього закону дано визначення Первинної медичної допомоги, визначені установи, фахівці які її надають та критерії її надання.

Критерії надання первинної медичної допомоги

Сучасною законодавчою базою визначено, що первинна медична допомога (далі — ПМД) це медична допомога, що надається:

• в амбулаторних умовах (на прийомі у лікаря, у денному стаціонарі) або за місцем проживання (перебування) пацієнта;

• лікарем загальної практики – сімейним лікарем (у межах кваліфікаційної характеристики спеціаліста із загальної практики-сімейної медицини;

• за зверненням пацієнта за медичною допомогою ;

• з ініціативи лікаря з профілактичною метою.

і передбачає:

• надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів;

• здійснення профілактичних заходів;

• направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;

• надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Надання первинної медико-санітарної допомоги міському населенню

У міській місцевості впровадження ПМСД на засадах сімейної медицини здійснюється шляхом реорганізації та перепрофілювання частини поліклінік та поліклінічних відділень багатопрофільних дорослих та дитячих лікарень, відкриття нових закладів, наближення до місця проживання населення.Загальним для сімейної медицини є створення центрів ПМСД (ЦПМСД), які юридично відокремлені від лікарень залежно від кількості населення, що проживає в місті, можуть обслуговувати до 100 тис. осіб. На майбутнє центри ПМСД розглядаються як некомерційні, неприбуткові комунальні підприємства.

Медичне обслуговування населення сімейними лікарями проводиться в амбулаторіях, в яких працює до 4 лікарів. Передбачається залучення до надання ПМСД сімейних лікарів з приватною практикою на контрактній основі (рис. 1).

Рис. 1. Організація первинної медико-санітарної допомоги в містах

Сімейні лікарі надають медичну допомогу в амбулаторії, організовують лікування в стаціонарозамінних формах, за необхідності скеровують пацієнтів на вторинний рівень надання медичної допомоги. В структурі роботи сімейного лікаря, який обслуговує міське населення, до 40% загального обсягу повинна займати профілактична діяльність.

Для мотивації сімейного лікаря до профілактичної діяльності мають бути передбачені стимулюючі надбавки до заробітної плати. 

Організаційною формою впровадження ЗЛП/СМ в місті вибрана групова практика у складі відділення ЗЛП/СМ поліклініки, де три лікарі приймають доросле населення і один – дитяче. Вони разом обслуговують сім’ю, замінюючи один одного, поступово переходять на сімейний принцип надання медичної допомоги, при цьому педіатр виступає і як спеціаліст, консультуючи в особливо складних випадках . 

Заклади охорони здоров’я із забезпечення ПМСД.

Законодавчо визначено, що надання первинної медичної допомоги забезпечують центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (ЦПМСД), які є закладами охорони здоров'я.

До складу центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги можуть входити як структурні чи відокремлені підрозділи:

амбулаторії, (ЛА) – у його складі фельдшерсько-акушерський пункт(ФАП)

медичні пункти, (МП)

медичні кабінети(МК).

Структура, район обслуговування ЦПМСД

ЦПМСД у містах створюються на кожне місто з населенням до 100 тисяч жителів. У містах з населенням до 30 тисяч можуть створюватися ЦПМСД які обслуговують населення міста і найближчого сільського району. У містах з населенням понад 100 тис. ЦПМСД створюються на кожні 100-150 тисяч населення.

Структура ЦПМСД складається з:

• адміністративної частини/управління,

• господарської частини,

• лікувально-профілактичної служби, що складається з лікарських амбулаторій (далі ─ ЛА), до складу яких у містах можуть входити медичні кабінети(МК), а у сільській місцевості медичні кабінети(МК) та/або пункти (МП) з надання долікарської допомоги(ФАП)(Рис.1).

Рис. 2. Структура ЦПМСД

Надання пацієнтам медичної допомоги ЦПМСД передбачає:

• право вибору лікаря ЗП-СЛ, терапевта та/або педіатра дільничного (далі  лікар ПМСД);

• прикріплення до закладу на строк не менше одного року;

• здійснення прийому планових пацієнтів за чергою;

• визначення часу, відведеного на планове консультування пацієнта, відповідно до нормативів;

• надання медичної допомоги хворим під час прийому у ЛА, ФАП-МП та вдома;

• здійснення патронажу дітей, паліативної допомоги;

• забезпечення надання невідкладної допомоги при гострих станах і раптових погіршеннях стану здоров’я: високій температурі тіла (38 і вище), гострому і раптовому болю будь-якої локалізації, порушенні серцевого ритму, кровотечі, інших станах, захворюваннях, отруєннях і травмах, що потребують невідкладної допомоги.

Функції Центру ПМСД:

• укладання договорів із замовником на надання первинної медичної допомоги,

• планування,

• координація діяльності лікувально-профілактичних підрозділів що входять до складу Центру,

• забезпечення якості медичної допомоги,

• облік та звітність,

• фінансовий менеджмент,

• визначення і розподіл стимулюючих виплат для працівників.

Основними завданнями ЦПМСД є:

• Організація надання прикріпленому населенню ПМСД.

• Забезпечення належної доступності та якості ПМСД для прикріпленого населення.

• Організація взаємодії із закладами охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу (далі - ВМД), третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу (далі - ТМД) та екстрену медичну допомогу (далі - ЕМД).

• Організація та надання невідкладної медичної допомоги населенню.

• Планування розвитку ПМСД.

• Проведення організаційно-методичної роботи за напрямом ПМСД.

• Здійснення фінансового, матеріально-технічного та кадрового забезпечення ПМСД.

• Забезпечення взаємодії між підрозділами ЦПМСД в інтересах збереження та зміцнення здоров'я населення.

• Сприяння доступності для населення сільської місцевості стоматологічної та екстреної допомоги.

• Організація та створення умов для здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

правління

Організація управління ЦПМСД.

Очолює ЦПМСД головний лікар, який призначається на посаду за рішенням Засновника шляхом укладання контракту.

Повноваження головного лікаря:

1. Здійснює загальне керівництво ЦПМСД.

2. Спрямовує і координує заходи, що належать до компетенції ЦПМСД.

3. Призначає своїх заступників та керівників структурних підрозділів ЦПМСД.

4. Здійснює прийом працівників на роботу та звільнення з роботи у ЦПМСД за погодженням з керівниками структурних

підрозділів.

5. Затверджує плани роботи ЦПМСД та його структурних підрозділів.

6. Затверджує режим роботи ЦПМСД та його структурних підрозділів за поданням їх керівників.

7. Організує контроль за виконанням планів та дотриманням графіків роботи підрозділів ЦПМСД;

8. Видає накази по ЦПМСД.

9. Затверджує посадові інструкції працівників ЦПМСД.

10. Забезпечує впровадження і вдосконалення системи управління якістю у ЦПМСД.

11. Забезпечує впровадження і вдосконалення системи мотивації праці у ЦПМСД.

12. Заохочує працівників та накладає стягнення у встановленому законодавством порядку.

13. Укладає договори від імені ЦПМСД.

14. Представляє інтереси ЦПМСД в органах судової влади.

15. Від імені власника підписує колективний договір з одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво трудовим колективом ЦПМСД органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом ЦПМСД.

Лікарська амбулаторія

Амбулаторії (ЛА) є підрозділами лікувально-профілактичної служби ЦПМСД, що забезпечує наданя прикріпленому населенню ПМСД.

Формування мережі амбулаторій у складі ЦПМСД може здійснюватися у трьох варіантах:

1) централізований (за умови їх організації на базі однією з поліклінік), коли амбулаторії функціонують як невідокремлені структурні підрозділи центру;

2) децентралізований, коли практично всі амбулаторії, окрім однієї, розташованої на території ЦПМСД, функціонують як відокремлені структурні підрозділи центру та мають різні юридичні адреси;

3) змішаний, коли частина амбулаторій розташовується на базі центру (колишньої великої поліклініки) з організацією для кожної з них окремого входу для децентралізації розмежування потоків пацієнтів та забезпечення їх епідеміологічного благополуччя, частина – на базі іншої великої поліклініки (наприклад дитячої) також з організацією для кожної з них окремого входу, частина – на базі колишніх філій поліклінік або спеціально створених амбулаторій.

У ЛА у містах працюють від 1-го до декількох (переважно 4─8) лікарів залежно від характеру забудови. Кількість лікарських посад в амбулаторії і кількість прикріпленого до амбулаторії населення залежить від характеру розселення та забудови.

Амбулаторія створюється для надання ПМСД понад 1500 особам населення у місті і понад 1000 особам у сільській місцевості.

Організаційна структура

• До складу амбулаторії можуть входити ФАП/ФП.

• ФАП/ФП перебуває у віданні лікаря, до якого прикріплені жителі населеного пункту, де розташований ФАП/ФП.

Організація надання ПМСД у ЛА

Надання ПМСД населенню здійснюється безпосередньо в амбулаторії, у тому числі шляхом лікування у денному стаціонарі та вдома за викликами пацієнтів або з ініціативи медичних працівників амбулаторії з профілактичною метою.

Функції ЛА

• надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактики;

• направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому спеціалізованої або високо спеціалізованої медичної допомоги;

• надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров’я пацієнта, який не потребує екстреної, спеціалізованої або високоспеціалізованої медичної допомоги.

Основними завданнями амбулаторії є:

• Забезпечення реалізації права пацієнтів вибрати лікаря, що надає ПМСД.

• Надання прикріпленому населенню безоплатної ПМСД, у тому числі невідкладної медичної допомоги.

• Організація надання населенню долікарської медичної допомоги підпорядкованими фельдшерсько-акушерськими/фельдшерськими пунктами (далі - ФАП/ФП).

• Взаємодія з дитячими дошкільними закладами та навчальними закладами на прикріпленій території.

• Здійснення обов'язкових медичних профілактичних оглядів.

• Дотримання обсягу та якості ПМСД відповідно до медичних стандартів, клінічних протоколів та інших документів з медичної практики.

• Участь у розробці рекомендацій з профілактики і зниження впливу негативних факторів, що є чинниками виникнення захворювань.

• Проведення просвітницької роботи серед населення з питань профілактики основних епідемічних та неепідемічних захворювань, організація такої роботи у підпорядкованих ФАП/ФП та медичних пунктах тимчасового базування (далі - МПТБ).

• Забезпечення ефективного використання наявних ресурсів амбулаторії та підпорядкованих ФАП/ФП.

• Забезпечення безпеки пацієнтів в амбулаторії та у підпорядкованих ФАП/ФП.

• Створення безпечних умов праці персоналу амбулаторії та підпорядкованих ФАП/ФП. Забезпечення проходження профілактичних медичних оглядів працівниками амбулаторії та ФАП/ФП.

Амбулаторія забезпечує:

• Дотримання встановленого порядку обліку та звітності.

• Надання оперативної інформації за запитом керівництва ЦПМСД.

• Здійснення координації взаємодії амбулаторії, ФАП/ФП і МПТБ та підприємствами, установами або організаціями, де є організовані контингенти населення, щодо надання невідкладної медичної допомоги, проведення заходів диспансеризації та масової профілактики інфекційних захворювань;

• Цільове та дбайливе використання закріпленого за амбулаторією, ФАП/ФП майна.

• Створення належних виробничих умов, додержання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежної безпеки.

Амбулаторію очолює завідувач, який призначається на посаду та звільняється з посади головним лікарем ЦПМСД відповідно до чинного законодавства.

Організація управління амбулаторією

Завідувач амбулаторії:

• Здійснює керівництво амбулаторією.

• Надає пропозиції головному лікарю ЦПМСД щодо прийняття та переведення на інші посади працівників амбулаторії та ФАП/ФП.

• Організовує лікувально-профілактичну та адміністративно-господарську діяльність амбулаторії, співпрацює з іншими структурними підрозділами ЦПМСД.

• Організовує надання якісної та безпечної медичної допомоги прикріпленому населенню.

• Організовує надання невідкладної медичної допомоги населенню.

• Організовує впровадження сучасних методів діагностики та лікування.

• Забезпечує своєчасне отримання, належне зберігання та використання лікарських засобів, медичного оснащення, засобів догляду за хворими.

• Контролює раціональне використання медичної техніки і оснащення в амбулаторії, ФАП/ФП.

• Організовує дотримання належних санітарно-гігієнічних умов функціонування амбулаторії.

• Контролює дотримання вимог ведення медичної документації, організовує підготовку статистичних звітів та подає їх керівництву ЦПМСД.

• Створює умови для безперервного підвищення кваліфікації працівниками амбулаторії, ФАП/ФП та спільно з ЦПМСД контролює його своєчасність.

• Створює належні виробничі умови, забезпечує додержання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці та протипожежної безпеки.

• Аналізує показники роботи амбулаторії, вживає заходів щодо їх покращення, здійснює контроль за якістю надання медичної допомоги.

• Несе відповідальність за стан роботи підрозділу та якість надання медичної допомоги.

Примірні штатні нормативи центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його підрозділів

№ п/п	Найменування посади	К-сть посад у закладі	Пояснення
			Сільського	Міського
	Керівний склад Центру ПМСД
	Головний лікар	1	Вводиться в кожному закладі охорони здоров’я
	Заступник головного лікаря (з медичного обслуговування населення, з експертизи тимчасової непрацездатності)	1	Вводиться 1 посада на 25 посад лікарів загальної практики-сімейних лікарів, лікарів-терапевтів дільничних, лікарів-педіатрів дільничних але не менше 1 посади
	Завідувач господарством	1	Вводиться при кількості населення 20 тис. і більше
	Головна медична сестра	1	Вводиться в кожному закладі охорони здоров’я
	Головний бухгалтер	1	Вводиться в кожному закладі охорони здоров’я
	Інформаційно-аналітичний кабінет
	Завідувач кабінету	1	Вводиться в кожному закладі охорони здоров’я
	Статистик медичний	1	Вводиться 1 посада на 25 тис. прикріпленого населення але не менше 0,5 посади
	Інженер-програміст	1	Вводиться при повній комп’ютерізації центру та лікарських амбулаторій
	Інший адміністративно-управлінський та допоміжний персонал
	Бухгалтер з обліку основних засобів	1	Вводиться 1 посада на 80 лікарських посад, але не менше 0,5 посади
	Бухгалтер з обліку медикаментів, господарських матеріалів	1	Вводиться 1 посада на 80 лікарських посад, але не менше 0,5 посади
	Спеціаліст з фінансового обліку (бухгалтер)	1	Вводиться 1 посада на 80 лікарських посад, але не менше 0,5 посади
	Економіст	1	Вводиться при наявності 100 працівників і більше
	Спеціаліст з розрахунків із працівниками (бухгалтер)	1	Вводиться при наявності 400 працівників, але не менше 0,5 посади
	Інспектор відділу кадрів	1	Вводиться при наявності 50 працівників і більше
	Юрисконсульт	0,5	Вводиться при наявності 50 працівників і більше
	Секретар	1	Вводиться в кожному закладі охорони здоров’я
	Сестра-господарка	1	Вводиться в кожному закладі охорони здоров’я
	Водій	1	Вводиться на один автомобіль за зміну
	Технік об’єднаних служб з обслуговування і поточного ремонту інженерних комунікацій	1	Вводиться в кожному закладі охорони здоров’я
	Прибиральниця службових приміщень	1	Вводиться на 250 кв. м дерев’яної підлоги, 350 – підлоги, вкритої керамічною плиткою, 425 кв. м, вкритої лінолеумом,
	Двірник	1	Вводиться на 2700 кв. м
	Інженер з охорони праці	1	Вводиться при наявності 50 працівників і більше
	Електрик	1	Вводиться на 750 освітлювальних точок
	Столяр	1	Вводиться в кожному закладі охорони здоров’я
	Амбулаторія
	Завідувач амбулаторії	1	Вводиться на 3 і більше лікарських посад. Якщо менше 3 лікарських посад вводиться замість 0,5 посади лікаря.
	Лікар загальної практики-сімейний лікар		1 посада на 1200 дорослих і дітей; 1 – 1,25 посади на 800 - 1000 дорослих та дітей жителів гірських районів	1 посада на 1500 дорослих і дітей
	Сестра медична загальної практики-сімейної медицини (сестра медична, фельдшер)		1 посада на 600 дорослих і дітей; 1 – 1,25 посади на 400 - 500 дорослих та дітей жителів гірських районів	1 посада на 750 дорослих і дітей
	Реєстратор медичний		Вводиться 1 посада на 10 посад лікарів але не менше ніж 0,5 посади на амбулаторію
	Молодша медична сестра (санітарка-прибиральниця)		Вводиться на 250 кв. м дерев’яної підлоги, 350 – підлоги, вкритої керамічною плиткою, 425 кв. м, вкритої лінолеумом але не менше ніж 0,5 посади на амбулаторію
	Водій	1	Вводиться на один автомобіль за зміну
	Двірник	1	Вводиться на 2700 кв. м але не менше ніж 0,25 посади на амбулаторію

Лікар з надання первинної медичної допомоги

Згідно ст. 35. Основ Законодавства України про охорону здоров'я - лікуючим лікарем з надання первинної медичної допомоги пацієнтові є лікар загальної практики - сімейний лікар центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги або лікар загальної практики - сімейний лікар, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець та може перебувати у цивільно-правових відносинах із таким центром.

До 31 грудня 2019 року ПМД надають лікарі загальної практики – сімейні лікарі (далі — лікарі ЗП-СЛ) та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом таких лікарів, а також лікарі-терапевти дільничні, лікарі-педіатри дільничні та інші медичні працівники, які працюють під керівництвом лікарів-терапевтів дільничних і лікарів-педіатрів дільничних.

Організація надання ПМД сільському населенню.

Особливостями організації ПМД у сільській місцевості є:

а) наявність дворівневості (долікарський і лікарський рівні);

б) значне число амбулаторій, у яких працює 1 лікар (моно-практика).

У амбулаторіях, розташованих у містах і сільській місцевості мають бути наявні кабінети та оснащення відповідно до наказу МОЗ України від 23.02.2012 № 132 "Про затвердження Примірного табеля оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу".

В сільській місцевості загальна лікарська практика може бути організована у 5 видах:

• індивідуальна (1 лікар, 2–3 медичних сестри);

• індивідуальна (1 лікар, 3 м/с з цілодобовим наданням невідкладної та швидкої допомоги);

• індивідуальна з денним стаціонаром (1 лікар, 3 медичних сестри);

• групова практика (2–3 лікарі, 3–4 медичних сестри);

• групова практика (відділення дільничних/сімейних лікарів при ЦПМСД).

Вибір моделі за обсягом лікарської практики (індивідуальна, групова) залежить від кількості обслуговуваного населення, віддаленості від лікарень, підготовки персоналу.

ЦПМСД у сільській місцевості створюються у кожній адміністративно-територіальній одиниці шляхом виділення з центральної районної лікарні підрозділів з надання ПМСД і відповідної частини адміністративно-управлінських і господарських підрозділів. та приєднання мережі лікарських амбулаторій у т.ч. сільських лікарських амбулаторій та амбулаторій загальної практики-сімейної медицини (далі ─ ЛА) і пунктів з надання долікарської допомоги (фельдшерсько-акушерські пункти, фельдшерські пункти, медичні пункти та медичні кабінети) (далі ─ ФАП-МП).

Лікарські амбулаторії можуть обслуговувати декілька населених пунктів, таким чином, щоб лікарською первинною медико-санітарною допомогою було охоплено все населення.