- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Список умовних скорочень
- •Кількість навчальних годин – 4
- •2. Навчальні цілі формуються на рівнях засвоєння.
- •3. Матеріали для аудиторної самостійної роботи:
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Методи візуалізації, ознаки нормального стану та деяких патологічних станів
- •Ознаки захворювань головного мозку:
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи Тематика науково-дослідної роботи студентів
- •Еталони відповідей до задач 3 рівня.
- •Пухлини головного мозку кт і мрт: ознаки пухлин головного мозку в залежності від виду
- •4.2 Профессиональный алгоритм (ориентировочная карта)
- •34 Судинні ураження головного мозку
- •Граф логічної структури теми: кт і мрт: ознаки крововиливу у головний мозок в залежності від стадії
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які небхідно виконати на практичному занятті;
- •В. Задачі для самоконтролю III рівень.
- •30 Граф логічної структури теми: кт і мрт: ознаки ішемії головного мозку в залежності від стадії.
- •Запальні захворювання головного мозку
- •Граф логічної структури теми: Зміни при запаленні оболонки головного мозку на кт і мрт
- •Тести до теми: променеві ознаки захворювань головного мозку – III рівня.
- •28 Граф логічної структури теми: Зміни при запаленні паренхіми головного мозку на кт і мрт
- •Черепно-мозкова травма
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою: “Променеве дослідження головного мозку: методи, ознаки нормального стану та деяких захворювань”.
- •Граф логічної структури теми: забій головного мозку ознаки на кт та мрт
- •Демієлінізуючі процеси
- •Аневризми та судинні мальформації
- •3.3 Рекомендована література:
- •Магнітно-резонансна ангіографія (мра)
- •17 Граф логічної структури теми: Аневризма та тромб ознаки на кт, мрт
- •Мал. 23. Звичайна ехоенцефалограма. А – схема м – ехо від прозорої перетинки, б – схема м – ехо від ііі шлуночка; 1 – початковий комплекс; 2 – м-ехо; 3 – кінцевий комплекс.
- •22 Радіонуклідні дослідження при діагностиці вогнищевих ушкоджень головного мозку
- •Використання узд при захворюваннях головного мозку
В. Задачі для самоконтролю III рівень.
У хворого 67 років, який скаржиться на похитування під час ходіння, погіршення зору та слуху, запідозрили розсіяний склероз. Що можна побачити на Т1-ЗЗ, Т2-ЗЗ при МРТ обстеженні, КТ? Де частіше всього виявляються зміни?
У дитини 14 років , яка скаржится на мігренеподібні головні болі, які іноді закінчуються епілептичними нападами, виявлено відставання в психічному розвитку. У неї запідозрили аневризму головного мозку.Дитину направили на МРТ та КТ обстеження. Які зміни в головному мозку підтверджують наявність аневризми на МРТ(який режим необхідно використати),на КТ?
Хворому для диференційної діагностики пухлини та туберкульозу головного мозку приназначена сцинтіграфія з 99мТс-лейкосканом.1.Чи правильно зроблено направлення? Так, ні. 2. Якщо ні, то чи можна використовувати для виявлення запалення в головному мозку інші РФП? Так, ні?3.Якщо так,то який?
У хворого 35 років, який потрапив в ДТП, виконали МРТ головного мозку. На Т2-ЗЗ виявлено: субкостально на рівні правої половини скроневої кістки двоопукле гіперінтенсивне утворення, якє не виходить за її межі. Внутрішня межа утворення чітка та рівна. Зліва, біля тім’яної кістки виявляється серповидне гіперінтенсивне
32


|
Мал. 4. Гематома рання підгостра. А) аксіальна проекція МРТ Т2-ЗЗ. Б) аксіальна проекція МРТ Т1-ЗЗ. С), Д) сагітальна прекція МРТ Т1-ЗЗ. Е) коронарна проекція МРТ Т1-ЗЗ. В лівій долі зліва гематома: ізоінтенсивний сигнал в центрі утворення і гіперінтенсивний сигнал по периферії у вигляді кільця. Нерізко виражена гіпоінтенсивна зона навколо гематоми. Перетинка мозку зміщена праворуч, лівий боковий шлуночок здавлений. |
Мал. 5 Гематома пізня підгостра. МРТ Т2-ЗЗ Аксіальна і коронарна проекції. В лобній долі зліва на рівні 3 шлуночка і задніх рогів неправильної форми гіперінтенсивна ділянка. Із зоною набряку навколо у вигляді чорної лінії. Перетинка на рівні лобних долей зміщена вправо, лівий задній ріг задавлений. |
При підсиленні препаратами гадолінію капсула паренхиматозної гематоми накопичує контрастну речовину, підкреслюючи її контури. Для виявлення артеріальних і венозних тромбів використовується МРТ – ангіографія. Можливе використання магнітно – резонансної спектроскопії (МРС). За допомогою протонної МРС можливо виявити підвищений вміст лактату при активізації анаеробного метаболізму і знижень, внаслідок інфаркту, вмісту нормальних метаболітів мозку.* Наприклад, N- ацетиласпартат, який є нейроноспецифічною речовиною. Його концентрація зменшується при незворотньому пошкодженні нейронів. Але ця методика може використовуватися тільки при наявності високопольних, надпровідникових МР томографів, які дорогі і поки що недоступні.
*Нейровізуалізація при інсульті: досягнення, переваги. Д. Уордлоу. Журнал неврології і психіатрії, 8, 2000. М., Муніс, М. Фішер. Візуалізація в гострому періоді інсульту. Інсульт, 2, 2001.
9
Перфузійна МРТ базується на зміні магнітних властивостей мозкової тканини в процесі пасажу через неї болюсної парамагнітної контрастної речовини (КР) в залежності від параметрів перфузій. Параметри насичення оцінюють в порівнянні з симетричною ділянкою головного мозку, тому розпізнаються лише асиметричні та регіонарні порушення перфузій, для оцінки якої за хвилину треба отримати серію зображень, що можливо лише на томографах з високим Т1, великошвидкістних.
За допомогою функціональної МРТ можливо виявити центри збудження головного мозку, які виникають, наприклад, при згинанні пальця, розмові, сенсорних впливах і точно локалізувати ці центри,так як збудження супроводжується значним підсиленням кровообігу в ділянці збудження мозку в той момент, коли екстракція кисню із крові збільшується.
Парціальний тиск кисню, що збільшується, веде до змін магнітних характеристик тканин, які лежать в основі цього методу візуалізації.
При дифузній МРТ візуалізується розподіл коефіцієнту дифузії води в тканинах мозку, що змінюється при патологічних станах
Гіпоксичне, ішемічне ураження головного мозку
В найгострішу стадію при гіпоксичному, ішемічному ураженні головного мозку на КТ змін не виявляють. За допомогою МРТ виявляють функціональні зміни: зниження перфузії; зменшення коефіцієнту дифузії.
В гострій стадії, у зв`язку з набряком головного мозку, зникає межа між білою і сірою речовинами; згладжуються борозни, розвивається мас-ефект.
В пізню підгостру приєднується розширення звивин, межі інфаркту стають чіткими.
В пізню хронічну стадію починається атрофія головного мозку, тому розширюються у підпавутинні простори. Утворюються рубці, кісти, розвивається гідроцефалія.
10
В. Задачі для самоконтролю.
Типові - II рівень.
У хворого передбачається пухлина головного мозку в задній черепній ямці. Лікар направив хворого на КТ, при наявності в лікарні – МРТ. Чи вірно він зробив? Так, ні. Обґрунтуйте відповідь.
При пухлині м'яких мозкових оболонок для виявлення змін кісткової тканини та звапнень в головному мозку лікар направив хворого на КТ, при наявності у лікарні – МРТ. Чи вірно він зробив? Так, ні. Обґрунтуйте відповідь.
При обстеженні хворого на КТ у лобній долі правої півкулі виявлено гіперденсне, округле, чітко окреслене гомогенної структури утворення за наявності гіперостозу, звапнень з боку кісток. Біла речовина усунена, у зв'зку з цим здавлена. На МРТ це утворення гіподенсне на Т1 ЗЗ та гіперденсне на Т2 ЗЗ. Ваш висновок!
У хворого Б. 67 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, з'явився головний біль, змінився характер мови.О 12 годині після погіршення стану, який проявився втратою свідомості, для оцінки стану головного мозку у зв`язку з передбачуваним інсультом, хворого направили на КТ обстеження. У лікарні є МРТ на 0,ЗТL. Чи вірно вчинив лікар? Так, ні. Обґрунтуйте відповідь.
Хворого з інсультом, який у нього передбачається, о 6 годині від початку захворювання направили на МРТ /1ТL/, за допомогою якого можна отримати дифузно зважене зображення /Д-ЗЗ/ головного мозку. У лікарні є КТ. Чи вірно вчинив лікар? Так, ні? Обґрунтуйте відповідь.
У хворого з передбачуваним інсультом головного мозку через 3 години після початку захворювання на Т1-ЗЗ зміни головного мозку не виявлено, на Т2-ЗЗ: у правій половині лобної долі виявлений гіперінтенсивний сигнал на площі 3 см. На КТ, гіподенсна ділянка. Ваш висновок.
У хворого з передбачуваним інсультом головного мозку на 8 годині від початку захворювання при проведенні МРТ справа у тім'яній долі знайдено: на Т2-ЗЗ зглаженість звивин, погіршення диференціації між сірою та білою речовиною; на Д-ЗЗ виявлена гіперінтенсивна ділянка на площі 2,5 см., на КТ там же намічається гіподенсна ділянка. Ваш висновок.
31
5. Складіть пари: характер сигналу від менінгіоми на Т1-ЗЗ, Т2-ЗЗ, КТ.
1. Т1-ЗЗ 1. Гіперінтенсивний.
2. Т2-ЗЗ. 2. Гіперденсний.
3. КТ. 3. Гіпоінтенсивний.
6. Складіть пари: характер зображення гематоми в головному мозку у надгостру фазу на Т1-ЗЗ; Т2-ЗЗ ; КТ зображеннях.
1. Т1-ЗЗ. 1. Гіперденсний (білий).
2. Т2-ЗЗ 2. Гіперінтенсивний (білий).
3. КТ. 3. Ізоінтенсивний (відповідає характеру зображення звичайного мозку).
7. Складіть пари: характер зображення інфаркта мозку в гостру фазу на Т2-ЗЗ; Д- ЗЗ; КТ.
1. Т2-ЗЗ. 1. Гіподенсний.
2. Д-ЗЗ. 2. Гіперінтенсивний.
3. КТ. 3. Підсилення зображення щільної мозкової оболонки + гіперінтенсивний сигнал в зоні інфаркту.
8. Складіть пари: характер зображення головного мозку при енцефаліті на Т1-ЗЗ; Т2 ЗЗ; КТ:
1. Т1-ЗЗ. 1. Гіподенсна зона.
2. Т2-ЗЗ. 2. Ізо або гіпоінтенсивний сигнал від набряку.
3. КТ. 3. Гіперінтенсивний сигнал від набряку.
9. Складіть пари: характер зображення головного мозку при забої на Т1-ЗЗ; Т2- ЗЗ; КТ.
1. КТ. 1. Гіпоінтенсивний сигнал.
2. Т1-ЗЗ. 2. Гіперінтенсивний сигнал.
3. Т2-ЗЗ. 3. Гіподенсная зона.
10. Складіть пари: характер зображення головного мозку при розсіяному склерозі на Т1-ЗЗ; Т2- ЗЗ; КТ.
1. Т1-ЗЗ. 1. Гіпоінтенсивний сигнал.
2. КТ. 2. Гіподенсна зона.
3. Т2-ЗЗ. 3. Гіперінтенсивний сигнал.
