
- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Список умовних скорочень
- •Кількість навчальних годин – 4
- •2. Навчальні цілі формуються на рівнях засвоєння.
- •3. Матеріали для аудиторної самостійної роботи:
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Методи візуалізації, ознаки нормального стану та деяких патологічних станів
- •Ознаки захворювань головного мозку:
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи Тематика науково-дослідної роботи студентів
- •Еталони відповідей до задач 3 рівня.
- •Пухлини головного мозку кт і мрт: ознаки пухлин головного мозку в залежності від виду
- •4.2 Профессиональный алгоритм (ориентировочная карта)
- •34 Судинні ураження головного мозку
- •Граф логічної структури теми: кт і мрт: ознаки крововиливу у головний мозок в залежності від стадії
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які небхідно виконати на практичному занятті;
- •В. Задачі для самоконтролю III рівень.
- •30 Граф логічної структури теми: кт і мрт: ознаки ішемії головного мозку в залежності від стадії.
- •Запальні захворювання головного мозку
- •Граф логічної структури теми: Зміни при запаленні оболонки головного мозку на кт і мрт
- •Тести до теми: променеві ознаки захворювань головного мозку – III рівня.
- •28 Граф логічної структури теми: Зміни при запаленні паренхіми головного мозку на кт і мрт
- •Черепно-мозкова травма
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою: “Променеве дослідження головного мозку: методи, ознаки нормального стану та деяких захворювань”.
- •Граф логічної структури теми: забій головного мозку ознаки на кт та мрт
- •Демієлінізуючі процеси
- •Аневризми та судинні мальформації
- •3.3 Рекомендована література:
- •Магнітно-резонансна ангіографія (мра)
- •17 Граф логічної структури теми: Аневризма та тромб ознаки на кт, мрт
- •Мал. 23. Звичайна ехоенцефалограма. А – схема м – ехо від прозорої перетинки, б – схема м – ехо від ііі шлуночка; 1 – початковий комплекс; 2 – м-ехо; 3 – кінцевий комплекс.
- •22 Радіонуклідні дослідження при діагностиці вогнищевих ушкоджень головного мозку
- •Використання узд при захворюваннях головного мозку
Граф логічної структури теми: кт і мрт: ознаки крововиливу у головний мозок в залежності від стадії
ФАЗА |
Т-1 ЗЗ |
Т-2 ЗЗ |
КТ | |
Найгостріша (перші 6 годин) оксигемоглобін. |
Гематома ізоінтенсивна без чітких ознак набряку |
Гематома – гіперінтенсивна |
Гематома - гіперденсна | |
Гостра (з 7 години до 3 діб) деоксигемоглобін. |
Гематома: ізоінтенсивна; набряк – гіпоінтенивний сигнал |
В центрі гематоми сигнал гіпоінтенсивний, гіперінтенсивний сигнал від набряку по периферії. |
Гематома – гіперденсна, набряк навколо – гіподенсний | |
Рання підгостра (від 4 до 7 діб). В центрі гематоми деоксигемоглобін, по периферії – метгемоглобін. |
Гематома: ізоінтенсивна в центрі, гіперінтенсивна по периферії, набряк навколо- гіпоінтенсивний |
Гематома гетероінтенсівна ізоінтенсивна і гіпоінтенсивна в центрі, по периферії – гіпоінтенсивна |
Гематома – гіперденсна, зниження ії щільності, набряк навколо гіподенсний | |
Пізня підгостра (4 тиждень) метгемоглобін і позаклітинний гемоглобін, запалення |
Гематома: гіперінтенсивна. Зона гіпоінтенсивного сигналу від набряку зменшується |
Гематома: гіперінтенсивна. Зона – гіперінтенсивного сигналу.від набряку зменшується |
Зона гематоми стає гіподенсною | |
Рання хронічна: (через місяць), метгемоглобін в центрі гемосидерин, ферритин, макрофаги. Формуються порожнини |
Гематома: в центрі гіперінтенсивна, а по периферії гіпо або ізоінтенсивна. |
Гематома: в центрі гіперінтенсивна, а по периферії гіпоінтенсивна |
Ступінь гіперденсності в зоні гематоми зменшується ще більше | |
Пізня хронічна (через кілька місяців) |
Рубець: фіброз, залишки гемосидерина в фагоцитах |
Гіпоінтенсивний. |
Гіпоінтенсивний |
Гіподенсний |
Кіста: в стінці фагоцити, з гемосидерином |
Гіпоінтенсивна |
Гіперінтенсивна |
Гіподенсна |
8
утворення, яке розповсюджується і на рівень потиличної кістки, внутрішній контур її нерівний. Біля утворення сигнал від мозку ізоінтенсивний. Що у хворого? Яка стадія? Чи є набряк головного мозку?
5. У хворого після крововиливу у головний мозок при одному з оглядів на Т1-ЗЗ і Т2-ЗЗ в тім’яній долі справа виявлена гіперінтенсивна ділянка, оточена обідком з гіпоінтенсивним сигналом. Яка стадія розвитку гематоми у хворого, через який час вона настає.
4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які небхідно виконати на практичному занятті;
Навчитися розпізнавати медичне зображення головного мозку, отримане з допомогою КТ, МРТ, УЗД, сцинтіграфії головного мозку.
Уточнити показання до КТ, МРТ, УЗД, сцинтіграфії головного мозку.
Уточнити протипоказання до КТ, МРТ, УЗД, сцинтіграфії головного мозку.
Навчитися розпізнавати відділи головного мозку на КТ, МРТ.
Навчитися впізнавати ознаки захворювання головного мозку на КТ, МРТ: прямі, опосередковані.
З допомогою протоколу огляду, складеного спеціалістом променевої діагностики, навчитися впізнавати на КТ і МРТ:
інсульт;
крововилив;
аневризму;
пухлину;
енцефаліт,менінгіт;
забої головного мозку;
розсіяний склероз.
33
8. У хворого, який скаржиться на головний біль, високу температуру при МРТ дослідженні головного мозку на Т1-ЗЗ змін не виявлено, на Т2-ЗЗ виявлений гіперінтенсивний сигнал від оболонок; на КТ змін не виявлено. Ваш висновок.
9. У хворого, який скаржиться на головний біль та температуру при прведенні МРТ дослідження знайдено: на Т1-ЗЗ без особливостей, на Т2-ЗЗ гіперінтенсивний сигнал зліва у скроневій ділянці,на КТ гіподенсна ділянка з нечіткими контурами праворуч, здавлений передній ріг бокового шлуночка зліва. Ваш висновок.
10. У хворого, який потрапив у ДТП при рентгенографії кісток черепа патології не знайдено. У зв'язку зі скаргами на головний біль, запаморочення, блювоту його направили на МРТ, де на Т1-ЗЗ патології не виявлено; на Т2-ЗЗ в лобній долі головного мозку справа субкостально виявлена гіперінтенсивна зона 2х3х3см. Намічається зміщення серединних структур ліворуч. На КТ у вищезазначеному місці гіподенсна зона, ознак перелому кісток склепіння та основи черепу не знайдено. Ваш висновок.