4.2 Профессиональный алгоритм (ориентировочная карта)

для овладения навичками та умінням.

№	Задача	Указівки	Примітки
1	Навчити дізнаватися медичне зображення головного мозку на КТ,МРТ.УЗИ,сцинтИграмах.	Розкласти зображення головного мозку з пакета в слИдуючИй послідовності:1.КТ 2.МРТ 3.УЗИ 4.сцинтИграфИї.	МРТ зображення головного мозку розташувати:1.Т1-ЗЗ; 2.Т2-З3; 3.МРТанииографію.
2	Перерахувати протипоказання до КТ, МРТ, УЗИ, сцинтИграфИї головного мозку.	Перелічити протипоказання.	Пояснити, чому КТ, МРТ, головного мозку не проводиться при наявності металевих предметів з магнітними властивостями.
3	Перелічити показання до КТ, МРТ, УЗИ, сцинтИграфИю головного мозку.	Перелічити показання.	Уточнити, у якому випадку для обстеження головного мозку використовують сцинтИграфИю.
4	Перелічити відділи головного мозку.	Назвати відділи головного мозку на аксіальних і сагітальних МРТ. Розкласти зображення з конверта на нормальні і патологічні.	Навчитися розпізнавати відділи головного мозку на КТ і МРТ.
5	Назвати ознаки захворювань головного мозку.	Поділити зображення головного мозку з ознаками патології на зображеня. 1-тільки з прямими ознаками захворювання головного мозку; 2- зображення, що де маються опосередковані ознаки захворювання головного мозку.	Навчитися розрізняти ознаки захворювань головного мозку на КТ,МРТ.
6	Перелічити прямі ознаки захворювання головного мозку	КТ зображення головного мозку розкласти :1- гіперденсні процеси, 2 -нормоденсні процеси, 3- гетерогденсні процеси.МРТ зображення головного мозку розкласти на: 1-гіперінтенсивні, 2-гіпоінтенсивні, 3 -гетероіетенсивні.	Навчитися розрізняти прямі ознаки захворювань головного мозку на КТ і МРТ
7	Розпізнавати захворювання головного мозку	КТ, МРТ зображення головного мозку поділити на :1 -крововилив, 2- інсульт, 3 -травму, 4 -єнцефаліт, 5-абцес, 6- менінгіома, 7-медуллобластома, 8- розсіяний склероз.У цьому випадку пронумерувати і зробити контроль по номерах.	Навчитися розпізнавати на КТтаМРТ:1-крововилив; 2-інсульт; 3- травму ; 4- єнцефалИт; 5- абцес; 6-менИнгИому; 7-медуллобластму; 8-астроцитому; 9 розсіяний склероз.

34 Судинні ураження головного мозку

Розрізняють: крововиливи позачерепні та внутрішньочерепні; гіпоксично – ішемічні ураження головного мозку, які згідно класифікації міжнародного співтовариства радіологів (МСР) об’єднуються під загальною назвою інсульт. Крововиливи виникають або після травматичних уражень голови, або в результаті патологічних змін головного мозку, що супроводжується порушенням цілісності стінки судини. Причиною гострого порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу найбільш часто є тромбічні і емболічні ускладнення атеросклеротичного процесу в артеріях мозку. Крім того, причиною ішемії може бути гіпоперфузія. У випадку незворотніх змін головного мозку в зоні ішемії, такі порушення називають інфарктами. В залежності від особливостей відновлення кровообігу і патофізіологічних змін в зоні ішемії розрізняють геморагічні та ішемічні інфаркти. У вітчизняній літературі поняття “ішемічний інсульт”, “інфаркти мозку”, “гостра церебральна ішемія” використовуються як синоніми. Геморагічні інфаркти супроводжуються вторинним крововиливом в ушкоджену ділянку головного мозку, а при ішемічних-виникає незначне просочування у зону ішемії елементів крові. Після ураження стінки судини і виходу крові в паренхіму головного мозку під листки твердої мозкової оболонки чи між іншими оболонками при нормальній коагуляції відразу утворюється тромб, в якому потім проходить зміна еритроцитів, тромбоцитів, фібрину, лейкоцитів та рідкої частини плазми. Стадійність цих змін особливо важлива для МРТ та КТ діагностики, так як в різних стадіях ці тканини мають різні магнітні властивості при МРТ і різний характер поглинання рентгенівських променів при КТ. В термін від 10 годин до 2 діб ішемічний і геморагічний інфаркти на МРТ розпізнаються гірше, ніж на КТ, але, в той же час, змішані інфаркти виявляються погано і на КТ. Гематоми на МРТ більш надійно виявляються з 2 – 3 дня.

Внутрішньочерепні позамозкові крововиливи: епідуральні, субдуральні і субарахноідальні.

7

При епідуральних – кров має вигляд лінзоподібних двояко-опуклих чи одноопуклих утворень, що відтісняють щільну мозкову оболонку від кістки, в зв’язку з чим внутрішня межа крововиливу чітка, рівна. Вона рідко переходить за межі однієї кістки, так як тверда мозкова оболонка зростається з кістками в місці черепних швів. Субдуральні гематоми – скупчення крові під павутинною оболонкою, в борознах, щілинах, цистернах. Вони мають найменш чіткі і рівні межі. Субдуральна гематома не обмежна швами між кістками, тому може розташовуватися під кількома кістками, має серпоподібний вигляд, внутрішній контур її нерівний, так як вона повторює рельєф поверхні мозку. Епісубдуральні гематоми зміщують серединні структури головного мозку. При субдуральному крововиліві зміщення більш виражено. Внутрішньомозкові крововиливи мають неправильну форму, межі їх не чіткі, нерівні. Навколо них виникає набряк, в зв’язку з цим виражений мас-ефект. При МРТ і КТ обстеженнях характер зображення залежить від стадії інволюції гемоглобіну.