Еталони відповідей до задач 3 рівня.

Задача №1. Відповіді: 1. На Т1-ЗЗ гіпоінтенсивний сигнал; 2. НаТ2-ЗЗ гіперінтенсивний сигнал; 3. На КТ гіподенсна зона; 4. Осередки частіше виявляються в перивентрикулярній ділянці.

Задача №2. Відповіді: 1-на МРТ потрібно досліджувати в режимі “час прольоту”; 2 – аневризма буде представлена гіперінтенсивним сигналом на фоні гіпоінтенсивного мозку; 3 – на КТ аневризма буде представлена гіперденсною зоною,частіше округлої форми, чітко обмеженою.

Задача №3. Відповіді : 1-ні, 2-так, 3-лейкоцити, мічені 111 Іn (індієм).

Задача №4. Відповіді 1 – Епідуральний крововилив справа біля скроневої кістки, 2 Субдуральний крововилив зліва біля тім’яної і потиличної кісток , 3 Підгостра стадія , 4 Набряку немає.

Задача №5. Відповіді: 1.Рання хронічна. 2. Вона настає через 1 місяць

Еталони відповідей до навчальних задач, що доповнюють самостійну роботу на практичних заняттях до теми: “Комп`ютерно-томографічні, магнітно-резонансні, ультразвукові, сцинтіграфічні ознаки нормального стану головного мозку та деяких його захворювань”:

Задача 1: 1 – перелом тім’яної кістки,2-забій головного мозку з невираженим набряком, 3-Якби був набряк тім’яної долі,то з’явився би мас-ефект.

Задача 2: 1-гліобластома, 2-посилюється нерівномірно.

Задача3: 1-енцефаліт, 2-сформувався абсцес.

36

омніскан, верографін (при КТ). Після посилення інтенсивність сигналу від пухлини на МРТ збільшується і її щільність на КТ також збільшується більшою мірою, ніж від зорової тканини. МРТ більш чутлива у виявленні пухлин головного мозку, ніж КТ, особливо при візулізації пухлин задньої черепної ямки, базальних частин скроневих ділянок, посередніх структур, селярної області, основи черепа, м’яких мозкових оболонок та черепних нервів. КТ проводять додатково для виявлення звапнень та свіжих крововиливів, а також при динамічних спостереженнях.

Об’ємні внутрічерепні процеси: до них належать пухлини головного мозку, абсцеси , кісти, аневризми.

Пухлини головного мозку кт і мрт: ознаки пухлин головного мозку в залежності від виду

Вид пухлини	Т-1 ЗЗ	Т-2 ЗЗ	КТ
Менінгіома (з мозкових оболонок)	Гіпоінтенсивні у порівнянні із сірою речовиною	Гіперінтенсивні у порівнянні з сірою речовиною. Потовщення, гіперінтенсивне посилення твердої мозкової оболонки	Гіперденсне
	Кругла, чітко окреслена, гомогенна, гіперостоз, звапнення, відтискання судин від кістки, здавлення і деформація білої речовини. Розширення субарахноїдальних просторів, гіперваскуляризація.
Астроцитома, частіше всього доброякісна (гліальна – доброякісна)	Частіше гіпоінтенсивні або ізоінтенсивні. Межі нечіткі, набряк, кісти	Частіше гіперінтенсивні: Межі нечіткі, набряк, кісти	Гіподенсна (не посилюється), кальцинати
Гліобластома (гліальна–злоякісна)	Змішана – гіпо, ізо, гіперінтенсивна	Змішана – гіпер, гіпо, ізонтенсивна	Гетероденсна
	Нечітко окреслена, некроз, кісти (круглі, чітко окреслені), крововилив, набряк, мас-ефект. Неоднорідно підсилюється.

5

А Б

Мал.1. Менінгіома. МРТ Т1-ЗЗ аксіальна та коронарна проекцїї (верхній ряд). МРТ Т1-ЗЗ аксіальна та коронарна проекцїї (середній ряд) після підсилення,шлуночки темн.і МРТ Т1-ЗЗ сагітальна проїкція після підсилення (нижній ряд). Справа в лобній та частково скроневій і потиличній частках виявляється округле, чітко окреслене, гомогенне гіпоінтенсивне утворення, яке відтискує правий бічний шлуночок вліво, яке надходить із щільної мозкової оболонки. На рівні основи утворення розширений субарахноідальний простір. МРТ Т2-ЗЗ аксіальна проекція нижній ряд,(шлуночки біли). Гіперінтенсивне округле утворення. Потовщення, гіперінтенсивне підсилення щільної мозкової оболонки на рівні основи пухлини.

Мал. 2. Астроцитома. Верхній ряд, перше зображення Т2-ЗЗ аксіальна проекція. Неправильної форми, нерівне та нечітко окреслене гіперінтенсивне утворення з кістою в центральній частині, яка відтісняє боковий шлуночок. Верхній ряд, друге зображення (МРТ Т1-ЗЗ коронарна проекція) та нижнє зображення в сагітальної проекції. В лобній ділянці справа визначається неправильної форми з нечіткими межами гіпоінтенсивне утворення із кістою у внутрішній ії частині та набряком навколо пухлини. Здавлений, відтиснений вправо лівий боковий шлуночок та серединна перетинка.

Мал.3 Медуллобластома. А) Мрт Т2-ЗЗ аксіальна проекція	Мал 3 Б) сагітальна проекція; С), Д) коронарна проекція.
Гіпо, гіпер, ізоінтенсивне утворення з рівними краями, здавлений четвертий шлуночок

6

Тести, доповнюючі самостійну роботу на практичному занятті з теми: ”Комп`ютерно-томографічні, магнітно-резонансні, ультразвукові, сцинтіграфічні ознаки нормального стану головного мозку та деяких його захворювань”:

1. Для отримання безконтрастного зображення артерій на МРТ використовується режим: 1. “спінехо”, 2. “час прольоту” 3. “Т1-ЗЗ.”

2. Для оцінки ішемічних ділянок головного мозку при ОФЕКТ використовується РФП: 1. 99мТс лейкоскан; 2. 99м Тс-МІВІ; 3.99м Тс пертехнетат.

3. Для виявлення пухлини головного мозку при ОФЕКТ використовують РФП: 1.99мТс лейкоскан, 2. 99мТс пертехнетат, 3. 99мТс оксима.

4. 99м Тс лейкоскан використовують для виявлення : 1.запалення головного мозку, 2.пухлини головного мозку, 3.інфаркту головного мозку.

5. Прямі ознаки патологічного стану головного мозку на КТ і МРТ зображеннях : 1. Зміна інтенсивності сигналу від тканин .2. Зміщення серединної структури.3. Деформація шлуночків .4. Гідроцефалія. 5. Зміна характеру поглинання променів тканинами.

6. Складіть пари : Характер зображення – кольору при МРТ, КТ, УЗД:

1. гіперінтенсивний 1 чорний

2. гіподенсний 2 білий

3. гіпоінтенсивний 3 відповідає нормальній комбінації ко

4. гіперінтенсивний льорів

4.3 Навчальні задачі, доповнюючі самостійну роботу на практичному занятті з теми: “Методи променевого дослідження, променеві ознаки нормального стану і ознаки деяких захворювань головного мозку”:

1. Дитина 14 років впала, вдарилася головою об землю. Знепритомніла. Після чого почала скаржитися на головокружіння, головний біль. Через 1 годину після травми була блювота. На рентгенограмі кісток черепа змін не знайдено. На КТ головного мозку в тім’янопотиличній ділянці знайдена зона щільністю +27Н.. На Т2-ЗЗ головного мозку там же знайдена гіперінтенсивна зона. На площі 5∙4∙3см, яка прилягає до тім’яної кістки, де знаходиться зона (у вигляді ліній) щільністю+170 Н завдовжки 5см, при щільності оточуючучої кістки +384Н. На що вказують знайдені зміни?

2. Чоловік, 73 роки, на протязі 1,5 року скаржится на постійно наростаючі головні

болі. На Т1-ЗЗ і Т2-ЗЗ при МРТ обстеженні в правій скроневій ділянці виявлена ділянка 4∙5∙6см неправильної форми гетероінтенсивної структури, зі зміщенням перегородки мозку, третього шлуночку вліво , зі здавленням та деформацією переднього рога і бокового шлуночка. На КТ змін з боку кісткової тканини не виявлено, в скроневій ділянці аналогічної форми і розмірів гетероденсна ділянка. Ваш висновок?. Який має вигляд цей процес після підсилення?

3. У жінки 29 років, що скаржиться на головний біль і підвищення температури до 39° протягом 2 днів в лівій половині потиличної долі на Т1-ЗЗ виялена гіподенсивна зона 3∙3∙4см.неправильної форми, нечітко окреслена, яка на Т2-ЗЗ представлена гіперінтенсивною ділянкою. На КТ ця зона виглядє як гіподенсна ділянка. Додатково на КТ знайдені явища періоститу зі сторони потиличної кістки. Через 2 тижні від початку захворювання в цьому місці сформувалась кільцеподібна структура. Ваш висновок?

35