22 Радіонуклідні дослідження при діагностиці вогнищевих ушкоджень головного мозку

Застосування радіонуклідів для отримання зображень ушкоджень головного мозку замінено КТ і МРТ. В наш час радіонуклідна візуалізація головного мозку застосовується для оцінки лікворних просторів – радіоцистернографія при субарахноідальному введенні 99 м Тс-ДТПА. Вивчають: ліквородинаміку при лікворних норицях; субарахноідальних кістах; порушенні всмоктування цереброспінальної рідини, як причини гідроцефалії; простежують функцію лікворних шунтів. Можлива діагностика інтракраніальних запальних процесів за допомогою високо специфічних мічених лейкоцитів або антитіл до гранулоцитів. Лейкоцити мітять: 111 I (індієм) і через 24 години за допомогою сцинтіграфії перевіряють характер накопичення в зоні зацікавлення. Лейкосан – мічений 99м Тс – чутливий тільки до гранулоцитів, але непридатний для візуалізації при туберкульозі, пневмоцистній і цитомегаловірусній інфекції. Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія /ОФЕКТ/ – один з ефективних методів діагностики транзиторних ішемічних порушень і гострих інфарктів.ОФЕКТ – дослідження, аналогічне КТ, але випромінювання надходить від радіонукліда, який накопичився в органі або тканині, дозволяє оцінити стан перфузії окремих зон у порівнянні з іншими, і в першу чергу з симетричними. Для цього використовуються радіофармпрепарати (РФП), які проходять крізь гематоенцефалічний бар’єр та концентруються в структурах мозку згідно швидкості, величині кровотоку.

Для оцінки перфузії у головному мозку використовують 99м Тс-гексаметіленамин оксима або 99м Тс – оксима, гексаметилпропилен – аминоксима (99м Тс). За допомогою цих препаратів можна розраховувати об’єм ураженої тканини. В основі цих методів лежить уявлення про постійність питомого мозкового кровотоку на грам тканини у спокої і, відповідно, практично постійному питомому поглинанні РФП – маркерів мозкового кровотоку на межі інтактної тканини мозку. Особливо цінна ОФЕКТ з судинними дилятаторами (ацетазоламидом, нітрогліцерином), дозволяє оцінити перфузійний резерв головного мозку або стверджувати про зміни кровообігу. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) двофотонна емісійна томографія з 2Н15О дозволяє визначити абсолютні значення параметрів перфузії – церебральний кровообіг, об’єм церебральної крові, середній час транзиту крові. Використовується також для визначення метаболічних процесів у мозку. Клінічне використання дуже коштовне, а

19

тому практично недосяжне. Для діагностики пухлин при ОФЕКТ вико

ристовують 99 м Тс пертехнетат, який накопичується у пухлинах з добрим кровозабезпеченням і значним порушенням гематоенцефалічного бар’єру. На сцинтіграмах пухлина виглядає як гарячий вузол-ділянка зображення, де збільшена кількість радіонукліда, що накопичився. 99мТс –МІВІ використовують для динамічної оцінки стану пухлин у процесі лікування.

Мал. 16 Мал. 17

Мал. 16. Сцинтіграма головного мозку у нормі. Передньо-задня проекція.

Мал. 17. Схема сцинтіграми. 1 – півкуля головного мозку; 2 – крило основної кістки. 3 – верхній сагітальний синус; 4 – оболонки головного мозку; 5 – ділянка судин перетинки і передньої мозкової артерії; 6 – кавернозний синус;7 – ділянка скроневих м’язів.

Мал. 18 Мал. 19

Мал. 18. Сцинтіграма головного мозку у нормі. Задньо - передня – проекція

Мал. 19. Схема сцинтіграми. 1 – верхній сагітальний синус; 2 – скальп, діплое, оболонки мозку; 3 – стік синусів; 4 – поперековий синус; 5 –ділянка задньої черепної ямки.

20

Мал.21

Мал. 20. Сцинтіграма головного мозку у нормі. Бічна проекція

Мал.21 Схема сцинтіграми. 1 – ділянка скроневих м’язів; 2 – передня черепна ямка; 3–..скальп, діплое,оболонки мозку, верхній сагітальний синус.; 4 – поперековий синус; –стик синусів; 6. – задня черепна ямка; 7 – потиличні м’язи; 8 – ділянка кавернозного синуса і основної кістки.

Мал. 22

Мал. 22. Сцинтіграма головного мозку хворого С. одержані через 15 хвилин після внутришньовенного введення 2 мКи пертехнетату. Передньо – задня (а) і (б) бічна проекції ліворуч. Видно чітко обмежений осередок підвищеного накопичення препарату гомогенного характеру у лобній ділянці лівої півкулі.