
- •Міністерство охорони здоров`я україни
- •Список умовних скорочень
- •Кількість навчальних годин – 4
- •2. Навчальні цілі формуються на рівнях засвоєння.
- •3. Матеріали для аудиторної самостійної роботи:
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Методи візуалізації, ознаки нормального стану та деяких патологічних станів
- •Ознаки захворювань головного мозку:
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи Тематика науково-дослідної роботи студентів
- •Еталони відповідей до задач 3 рівня.
- •Пухлини головного мозку кт і мрт: ознаки пухлин головного мозку в залежності від виду
- •4.2 Профессиональный алгоритм (ориентировочная карта)
- •34 Судинні ураження головного мозку
- •Граф логічної структури теми: кт і мрт: ознаки крововиливу у головний мозок в залежності від стадії
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які небхідно виконати на практичному занятті;
- •В. Задачі для самоконтролю III рівень.
- •30 Граф логічної структури теми: кт і мрт: ознаки ішемії головного мозку в залежності від стадії.
- •Запальні захворювання головного мозку
- •Граф логічної структури теми: Зміни при запаленні оболонки головного мозку на кт і мрт
- •Тести до теми: променеві ознаки захворювань головного мозку – III рівня.
- •28 Граф логічної структури теми: Зміни при запаленні паренхіми головного мозку на кт і мрт
- •Черепно-мозкова травма
- •Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою за темою: “Променеве дослідження головного мозку: методи, ознаки нормального стану та деяких захворювань”.
- •Граф логічної структури теми: забій головного мозку ознаки на кт та мрт
- •Демієлінізуючі процеси
- •Аневризми та судинні мальформації
- •3.3 Рекомендована література:
- •Магнітно-резонансна ангіографія (мра)
- •17 Граф логічної структури теми: Аневризма та тромб ознаки на кт, мрт
- •Мал. 23. Звичайна ехоенцефалограма. А – схема м – ехо від прозорої перетинки, б – схема м – ехо від ііі шлуночка; 1 – початковий комплекс; 2 – м-ехо; 3 – кінцевий комплекс.
- •22 Радіонуклідні дослідження при діагностиці вогнищевих ушкоджень головного мозку
- •Використання узд при захворюваннях головного мозку
22 Радіонуклідні дослідження при діагностиці вогнищевих ушкоджень головного мозку
Застосування радіонуклідів для отримання зображень ушкоджень головного мозку замінено КТ і МРТ. В наш час радіонуклідна візуалізація головного мозку застосовується для оцінки лікворних просторів – радіоцистернографія при субарахноідальному введенні 99 м Тс-ДТПА. Вивчають: ліквородинаміку при лікворних норицях; субарахноідальних кістах; порушенні всмоктування цереброспінальної рідини, як причини гідроцефалії; простежують функцію лікворних шунтів. Можлива діагностика інтракраніальних запальних процесів за допомогою високо специфічних мічених лейкоцитів або антитіл до гранулоцитів. Лейкоцити мітять: 111 I (індієм) і через 24 години за допомогою сцинтіграфії перевіряють характер накопичення в зоні зацікавлення. Лейкосан – мічений 99м Тс – чутливий тільки до гранулоцитів, але непридатний для візуалізації при туберкульозі, пневмоцистній і цитомегаловірусній інфекції. Однофотонна емісійна комп’ютерна томографія /ОФЕКТ/ – один з ефективних методів діагностики транзиторних ішемічних порушень і гострих інфарктів.ОФЕКТ – дослідження, аналогічне КТ, але випромінювання надходить від радіонукліда, який накопичився в органі або тканині, дозволяє оцінити стан перфузії окремих зон у порівнянні з іншими, і в першу чергу з симетричними. Для цього використовуються радіофармпрепарати (РФП), які проходять крізь гематоенцефалічний бар’єр та концентруються в структурах мозку згідно швидкості, величині кровотоку.
Для оцінки перфузії у головному мозку використовують 99м Тс-гексаметіленамин оксима або 99м Тс – оксима, гексаметилпропилен – аминоксима (99м Тс). За допомогою цих препаратів можна розраховувати об’єм ураженої тканини. В основі цих методів лежить уявлення про постійність питомого мозкового кровотоку на грам тканини у спокої і, відповідно, практично постійному питомому поглинанні РФП – маркерів мозкового кровотоку на межі інтактної тканини мозку. Особливо цінна ОФЕКТ з судинними дилятаторами (ацетазоламидом, нітрогліцерином), дозволяє оцінити перфузійний резерв головного мозку або стверджувати про зміни кровообігу. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) двофотонна емісійна томографія з 2Н15О дозволяє визначити абсолютні значення параметрів перфузії – церебральний кровообіг, об’єм церебральної крові, середній час транзиту крові. Використовується також для визначення метаболічних процесів у мозку. Клінічне використання дуже коштовне, а
19
тому практично недосяжне. Для діагностики пухлин при ОФЕКТ вико
ристовують 99 м Тс пертехнетат, який накопичується у пухлинах з добрим кровозабезпеченням і значним порушенням гематоенцефалічного бар’єру. На сцинтіграмах пухлина виглядає як гарячий вузол-ділянка зображення, де збільшена кількість радіонукліда, що накопичився. 99мТс –МІВІ використовують для динамічної оцінки стану пухлин у процесі лікування.
Мал.
16
Мал.
17
Мал. 16. Сцинтіграма головного мозку у нормі. Передньо-задня проекція.
|
Мал. 17. Схема сцинтіграми. 1 – півкуля головного мозку; 2 – крило основної кістки. 3 – верхній сагітальний синус; 4 – оболонки головного мозку; 5 – ділянка судин перетинки і передньої мозкової артерії; 6 – кавернозний синус;7 – ділянка скроневих м’язів. |
Мал.
18
Мал.
19
Мал. 18. Сцинтіграма головного мозку у нормі. Задньо - передня – проекція
|
Мал. 19. Схема сцинтіграми. 1 – верхній сагітальний синус; 2 – скальп, діплое, оболонки мозку; 3 – стік синусів; 4 – поперековий синус; 5 –ділянка задньої черепної ямки. |
20
Мал.21
Мал. 20. Сцинтіграма головного мозку у нормі. Бічна проекція
|
Мал.21 Схема сцинтіграми. 1 – ділянка скроневих м’язів; 2 – передня черепна ямка; 3–..скальп, діплое,оболонки мозку, верхній сагітальний синус.; 4 – поперековий синус; –стик синусів; 6. – задня черепна ямка; 7 – потиличні м’язи; 8 – ділянка кавернозного синуса і основної кістки. |
Мал.
22
Мал. 22. Сцинтіграма головного мозку хворого С. одержані через 15 хвилин після внутришньовенного введення 2 мКи пертехнетату. Передньо – задня (а) і (б) бічна проекції ліворуч. Видно чітко обмежений осередок підвищеного накопичення препарату гомогенного характеру у лобній ділянці лівої півкулі. |