3.3 Рекомендована література:

• основна

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. “Медицинская радиологиіяи і рентгенологиія” Москва “Медицина”,1993.,-560с.

2. В.К. Югов, В.Ю. Марченко “Променева діагностика” розділ №8. “КТ діагностика нормального стану та ознак деяких захворювань головного мозку”. Методичні розробки для самостійної роботи студентів. Полтава,2003.-24с.

• додаткова:

1. С.Б. Шустов, Ю.М. Халимов “Функциональная и топическая диагностика в ендокринологии” (практикум для лікарів) Санкт-Петербург, 2001.-237с.

2. Клиничная ультразвуковая диагностика (практикум для врачей 2-х томах).Под редакцией Мухарлямова Н.М. Медицина, 1987.- 296с.

3. В.Н. Верещагин и соавтори “Компъютерная томография головного мозга” М., Медицина 1986.-250с.

4. В.Н. Корниенко та соавтори “Компъютерная томография в диагностике черепно-мозгових травм” М. Медицина, 1987.-287с.

5. Т.А. Ахадов “Магнитно- резонансная томография головного мозга при опухолях” М. “Наука”, 2003.- 330с.

6. І.І. Дедов, Ю.Н. Бєленков, О.І. Беличенко, Г.А. Мельниченко “Магнитно – резонансная томография в диагностике заболеваний гипоталамо-гипофизарной системи та надпочечников М. Медицина, 1997.- 160с.

7. Усов В.Ю., Ярошевский С.П., Сініцин В.Е. “Кількісна оцінка об’єму ішемічного ураження головного мозку за даними аналізу Т2 зважених МРТ зображень”. Вісник рентгенології і радіології, 1999.- №2,.- С.9-13.

8. Трошин В.Д., Густов А.В., Трошин О.В. “Острые нарушения мозгового кровообращения”. НГМА.-2000.-219с.

9. Бабій Я.С., Гончар О.А. та ін. “Адекватний вибір діагностичного зображення” “Променева діагностика, променева терапія”. Збірка наукових робіт АРУ, 2001.-№10. С.11-12.

10. Кінд Н.Г.// Seminars Nucl Мед. 1990.- №2.-Р. 150-158.

25

Мал. 24. Анатомічні структури в формуванні М – ехо. 1 шлуночок, 2 – епіфіз, 3 – прозора перетинка

Мал. 25. Принципи розрахунку М – ехо (поснення в тексті)

Розрахунок зміщення М-ехо виконують наступним чином: з великої відстані до М-ехо (а) відраховують меншу (б) і різницю ділять пополам. Зміщення М-ехо до 2 мм є нормальним (Мал.25). Частіш за все М-ехо має форму гострокінцевого піка з рівними сторонами.

В деяких випадках М-ехо складається з декількох імпульсів, наприклад від медіальної та латеральної стінок З-го шлуночка при його розширенні і тоді відстань між ними більша 6 мм. Після орієнтовного виявлення М-ехо переходять до детальної оцінки мозку (І.А. Скорунський, В.Е. Гречко). Клиническая ехоенцефалография. М.: Медицина, 1973.

24

1 – вибір лікування (хірургічне або радіологічна інтервенція);

2 – планування операцій та інші параметри.

За допомогою КТ, МРТ, УЗД виявляють:

1 – аневризму;

2 – її ускладнення (субарахноїдальні крововиливи); гематому навколо аневризми, внутріщньошлуночкові крововиливи;

3 – інфаркт мозку;

4 – набряки;

5 – гідроцефалії;

6 – тромбоз.

На КТ не трамбована аневризма виглядає як вогнище незначного підвищення густини, яке має чіткі контури, правильну форму – коло, характерне крайове звапнення. Тромбовані аневризми виглядають кільцеподібними гіперденсними ділянками, які оточують ділянки звичайної густини. Спіральна КТ з болюсним підсиленням дозволяє більш точно діагностувати аневризми та особливо корисна вона в тих випадках, коли є відносні протипоказання до МРТ: імплантати, клаустрофобія, неможливість зберігати нерухомість протягом тривалого часу. Наявність індивідуальних несумісних з МРТ систем життєзабезпечення.