Опіки напалмом

У сучасній війні часто зустрічатимуться опіки, нанесені спеціальними запалювальними речовинами і сумішами, основними представниками яких є напалм (в’язкі суміші на основі нафтопродуктів) і пірогель (металізовані в’язкі суміші).      Напалм — це суміш, отримана в результаті розчинення спеціального загущувача в бензині з важкими нафтопродуктами, при спалюванні якої температура сягає 800-1000° С. У запалювальну рецептуру додають білий фосфор, асфальт, шматки вугілля, алюміній і магній у вигляді порошку, внаслідок чого температура горіння суміші становить 1900-2000 °С.

Напалм має вигляд студенистої липкої маси рожевого або коричневого кольору із запахом бензину, яка при розбризкуванні міцно прилипає до різних предметів, одягу, шкіри. Завдяки його меншій питомій вазі (0,7-0,85), порівняно з водою, він плаває на поверхні води і продовжує горіти. Горіння напалму супроводжується утворенням густого чорного диму з виділенням великої кількості монооксиду вуглецю, що може призвести до тяжкого отруєння уражених. Тривалість його горіння — 5-10 хвилин, а великих шматків — до 30 хвилин. При потраплянні напалму на тіло людини в більшості випадків виникають глибокі опіки ІІІ Б і IV ступенів, що локалізуються переважно на відкритих ділянках тіла. Характерний різкий біль, який може стати причиною розвитку больового шоку при незначній площі опіків. Шок виникає раптово і супроводжується втратою свідомості. 

   Внаслідок розбризкування під час горіння напалм може розповсюджуватись по поверхні тіла й утворювати великі за площею глибокі опіки. При його бойовому використанні відомий синдром “обличчя-руки”: потерпілий інстинктивно намагається загасити або скинути з обличчя шматок палаючого напалму незахищеними руками й отримує додаткові опіки кистей. Опіки напалмом та іншими запалювальними сумішами в більшості випадків глибокі, навіть з ураженням глибше розміщених тканин організму: підшкірної клітковини, м’язів, сухожиль і кісток. Опіки виникають не тільки внаслідок горіння напалму (первинного фактора), але й від ураження глибше розміщених тканин та поверхні шкіри високою температурою (дія вторинного фактора).

Особливості ран, які виникли внаслідок опіків напалмом

У перші години на місці опіку утворюється струп темно-коричневого кольору, з вираженим набряком тканин і виникненням пухирів по його периферії. Потім набряк та інфільтрація навколишніх тканин поступово закривають сухий струп і залишаються в такому стані 12-15 діб, коли починаються відторгнення некротичних тканин і утворення опікових ран. Рана загоюється в середньому 2,5-3 місяці. На місці опіку утворюються грубі, нерідко келоїдні, рубці, які часто викликають деформацію органів і порушення їх функції. У багатьох уражених напалмом виникають психічні розлади, так, після одужання в 5 % потерпілих залишаються порушення пам’яті та інші розлади психіки.

Термічні ураження органів дихання

   Термічні ураження верхніх дихальних шляхів і легень розділяють на два види:     — опіки верхніх дихальних шляхів; 

   — термохімічні ураження дихальних шляхів і легень продуктами горіння.     У закритих приміщеннях і об’єктах часто виникають опіки верхніх дихальних шляхів. Більшість із них розповсюджується тільки до голосової щілини, але при тяжких ураженнях процес охоплює трахею, бронхи, а деколи — і частину альвеол. Вони з’являються внаслідок дій на слизову оболонку токсичних продуктів горіння запалювальних сумішей, диму, розпеченого повітря, газів і відкритого полум’я. Тому частіше буває поєднання опіків верхніх дихальних шляхів і токсичного їх ураження. 

   Першими ознаками опіків дихальних шляхів є обпалювання волосся в ніздрях, гіперемія слизової оболонки порожнини рота, задньої стінки глотки. При появі сірувато-білуватого кольору слизової оболонки діагностують опік II ступеня. При ураженнях слизової гортані розвивається її набряк, виникає афонія, що супроводжується утрудненням дихання. Тому за такими потерпілими ведуть постійне спостереження. Клінічно прояви опіків верхніх дихальних шляхів визначаються через кілька днів після ураження. Вони часто сприяють розвитку ранніх пневмоній, значно ускладнюють стан потерпілого, що проявляється більш тяжким перебігом опікового шоку і нерідко поєднується з опіками обличчя.

   Термохімічні ураження дихальних шляхів і легень здебільшого виникають при вдиханні потерпілим диму, продуктів згорання запальних сумішей та інших предметів у замкнутому просторі. Клінічно вони проявляються гіперемією слизової верхніх дихальних шляхів, трахеї, бронхів, незначним набряком голосових складок, сиплістю. Після цього розвивається трахеобронхіт, який при виражених ураженнях може перейти в пневмонію.