5. Материнська плата

Материнська плата є своєрідним «фундаментом» для всіх комплектуючих комп’ютера. Саме в неї вставляються всі основні пристрої: відеокарта, оперативна пам’ять, процесор, жорсткі диски і т. д. Інакше кажучи, це платформа, на якій будується вся конфігурація комп’ютера.

На материнських платах також зустрічаються інтегровані пристрої, тобто вмонтовані. Материнські плати подібного типу вже протягом тривалого часу фігурують на комп’ютерному ринку. Прикладом можуть бути материнські плати із вмонтованими звуковою і відеокартами.

Пристрої інтегруються на материнську плату з метою здешевлення загальної вартості комп’ютера. Справді, вартість чіпа плюс витрати на інженерні розробки з інтеграції значно менші, ніж вартість розробки й виготовлення окремої повноцінної плати розширення. Однак, інтегровані рішення мають свої недоліки. Це, по-перше, неможливість модернізації у майбутньому. А по-друге, такі рішення мають досить середню продуктивність.

Тип і характеристики різних елементів і пристроїв материнської плати, як правило, визначаються типом і архітектурою процесора. Саме процесор або процесори, їхнє сімейство, тип, архітектура й виконання визначають той або інший варіант архітектурного виконання материнської плати. Материнські плати виготовляють, спираючись на найкращу сумісність саме з процесорами.

Сьогодні існує дві альтернативні архітектури процесорів і відповідно материнських плат для них — від компанії Intel (Slot 1, Slot 2, Socket 340, Socket 478) і від компанії AMD (Slot A, Socket А). Перша підтримує процесори Intel Pentium II, Pentium ІІІ, Celeron і Pentium 4, а друга — AMD Athlon і Duron. Процесор однієї архітектури неможливо використовувати в материнських платах, розрахованих для іншої.

За числом процесорів, що складають центральний процесор, розрізняють однопроцесорні й багатопроцесорні (мультипроцесорні) материнські плати.

Unit 7

I. Read the text and explain the words in bold.

Text A

Modem technology – the pace of change

In case you hadn't realised it, the digital revolution is drastically changing and improving our lives. As electronics companies find new ways to cram more data onto microchips, so the sophistication of their goods continues to grow and grow. Implicit in the marketing of such technology is the assumption that our lives will become better and brighter thanks to such products. For instance, open the pages of Computer World magazine, the journal established to track and cheer on current advances in technology, and you will find breathless editorials echoing just this motion. Not since the 1950s has there been such whole-hearted faith in technology.

Yet while the advocates of an electronic golden age have their eyes firmly set on the future, the rest of us are living in the imperfect present. Rather than making our lives better and simpler, technology tends to make them more complicated. Office workers stay late at night wading through tides of e-mail. Half a dozen people in a restaurant reach for their breast pocket or bag at the anonymous trilling of a mobile phone.

Once upon a time, it was machines which became obsolete. Now, in the information age, we are running to keep pace with the rate of change, and fearing it is us – not technology – that will end up on the scrap heap.