Модуль 2

1. Патент в інноваціях – це:

1. документ, що засвідчує право власності на що-небудь;

2. свідчення на право займатися чим-небудь;

3. документ, що свідчить про право займатися інноваційною діяльністю;

4. документ, що свідчить про авторство винаходу, корисної моделі або промислового зразка і виключне право на їх використання.

2. Засобами захисту винаходів і нових продуктів є:

1. торгова марка;

2. авторське право;

3. патент;

4. авторське посвідчення.

3. На якій основі виділяють кошти для фінансування фундаментальних досліджень?

1. тендерній;

2. конкурсній;

3. пропорційній;

4. паритетній.

4. Науково-технічний прогрес (НТП) є процесом ... розвитку науки, техніки, технології:

1. циклічного;

2. логіко-розумового;

3. інформаційного;

4. безупинного.

5. Що із наведеного відносять до НДДКР?

1. реалізацію продукції;

2. підготовку виробництва;

3. дослідно-конструкторські роботи;

4. виробництво продукції.

6. Виникнення правового регулювання інтелектуальної власності пов’язують з:

1. Паризькою конвенцією;

2. ЮНЕСКО;

3. Ялтинською конференцією;

4. Укрпатентом.

7. Ліцензія на використання винаходів, захищених патентом, складає:

1. комерційну операцію;

2. давальницьку операцію;

3. технологічну операцію;

4. конструкторсько-технологічну операцію.

8. Виберіть один із варіантів, у якому є правильний перелік етапів НДДКР:

1. теоретичні дослідження, пошукові дослідження;

2. фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, ліцензійна торгівля;

3. теоретичні дослідження, експериментальні дослідження, технологічна підготовка виробництва;

4. фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, ДКР.

11. Інноваційний менеджер має справу з:

1. НДДКР;

2. керуванням різними фазами інноваційного процесу;

3. реалізацією і поширенням нововведень;

4. підготовкою виробництва нового товару.

12. У якій послідовності здійснюють НДДКР?:

1. фундаментальні, прикладні, експериментальні, дослідно-конструкторські;

2. прикладні, фундаментальні, дослідно-конструкторські, експериментальні;

3. фундаментальні, прикладні, дослідно-конструкторські, експериментальні;

4. прикладні, фундаментальні, експериментальні, дослідно-конструкторські;

13. Що із наведеної класифікації відноситься до ліцензій?

1. малі, середні, великі;

2. продуктові, ресурсні, процесні;

3. національні, транснаціональні, міжнаціональні;

4. прості, виключні, повні.

14. Роялті – це:

1. одноразова плата за ліцензію;

2. права на використання патенту;

3. періодичні відрахування від продажів ліцензованої продукції;

4. ліцензійна угода.

15. Виділіть об’єкти інтелектуальної власності, які не визнаються патентоспроможними:

1. промислові зразки;

2. методи організації й управління господарством;

3. технологічні процеси;

4. технічні винаходи.

16. Організація НДДКР базується на системах документації:

1. НТП;

2. САПР;

3. ЕСКД; ЕСТД;

4. АСУТП, ІАСУТП.

17. Предметом ліцензійної торгівлі є:

1. патентні ліцензії на передавання винаходів;

2. безпатентні ліцензії на передавання технологічного досвіду;

3. ліцензії на використання товарних знаків;

4. усі відповіді правильні.

18. Технології відносно ресурсів можна класифікувати:

1. оригінальні, на базі винаходів, на основі ноу-хау;

2. прогресуючі, що розвиваються, традиційні, застарілі;

3. науковоємні, капіталоємні, енергоємні, енергозберігаючі, безвідходні, малоопераційні;

4. конкурентоспроможні, неконкурентоспроможні.

19. Технології за рівнем механізації можна класифікувати на:

1. оригінальні, на базі винаходів, на основі ноу-хау;

2. прогресуючі, що розвиваються, традиційні, застарілі;

3. науковоємні, капіталоємні, енергоємні, енергозберігаючі, безвідходні, малоопераційні;

4. ручні, механізовані, автоматизовані, автоматичні, без участі людей.

20. Технології за сферою застосування можна класифікувати на:

1. ручні, механізовані, автоматизовані, автоматичні, без участі людей;

2. управлінські, виробничі;

3. конкурентоспроможні, неконкурентоспроможні;

4. оригінальні, на базі винаходів, на основі ноу-хау.

21. Організаційно-технологічна підготовка виробництва як стадія життєвого циклу продукції включає підготовку:

1. технологічну, конструкторську, виробничу;

2. технологічну, організаційну;

3. виробничу, управлінську, фінансову;

4. конструкторську, експериментальну, технологічну.

22. Поняття сертифікації продукції включає:

1. виписку сертифіката;

2. контроль продукції перед реалізацією;

3. засвідчення відповідності продукції вимогам нормативно-технічних документів;

4. сортування продукції за різними параметрами якості.

23. Сертифікацію продукції проводить:

1. відділ технічного контролю підприємства;

2. технічні служби підприємства;

3. розробники (конструкторська організація);

4. незалежна сторона.

24. Технологічна підготовка виробництва (ТПВ) включає:

1. розроблення і упровадження технологічних процесів виготовлення продукції;

2. конструкторське розроблення машини, виробу;

3. планування випуску продукції;

4. виробництво продукції і збут.

25. Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЕСТПВ) включає (наведіть найбільшу кількість складових):

1. ЕСКД;

2. ЕСТД;

3. ЕСКД, ЕСТД;

4. ОТПВ, ЕСКД, ЕСТД.

26. Метод сіткового планування заснований на:

1. теорії сіток;

2. теорії матриць;

3. диференціальних рівняннях;

4. теорії графів.

27. Сітковий графік складається з трьох частин:

1. робота, термін, виконавець;

2. робота, подія, шлях;

3. робота, фінансування, ефект;

4. робота, виконавець, ефект.

28. Коефіцієнт складності сіткового графіка К_с=Р/С визначають відношенням:

1. кількості робіт до кількості подій;

2. часу виконання до кількості подій;

3. кількості подій до кількості виконавців.

29. До функції менеджера в процесі технологічної підготовки виробництва входить:

1. розроблення графіка підготовки виробництва;

2. контроль за технологічністю продукції;

3. розроблення конструкції і технології;

4. контроль виконання графіка підготовки виробництва.

30. Інноваційний менеджер має справу з:

1. підготовкою виробництва нового товару;

2. керуванням різними фазами інноваційного процесу;

3. реалізацією й поширенням нововведень;

4. НДДКР.

31. Інжиніринг – це:

1. технічне переоснащення;

2. процес підвищення організаційно-технічного рівня виробництва;

3. процес зміни функцій апарату управління фірмою;

4. радикальне перепроектування ділових процесів.

32. Радикальне перепроектування ділових процесів для досягнення стрибкоподібних покращень називають:

1. інжиніринг;

2. підготовка виробництва;

3. технічний рівень виробництва;

4. реінжиніринг.

33. Який вид розриву існує між загальним керівництвом і науковими працівниками?

1. соціально-етичний;

2. між цілями і витратами;

3. морально-етичний;

4. культурно-освітній.

34. Співвідношення цілей і витрат характеризує розрив між:

1. фінансовими структурами і виробництвом;

2. конструкторами і технологами;

3. менеджерами підприємства й службою маркетингу;

4. керівництвом й науково-технічними працівниками.

35. Організації, орієнтовані на дослідження, концентрують зусилля на:

1. розробленні нової техніки;

2. винаходах і ноу-хау;

3. розробленнях нової технології;

4. фундаментальних і експериментальних дослідженнях.

36. Які, на вашу думку, основні проблеми управління персоналом інноваційних організацій?

1. заробітна плата;

2. мотивація і кваліфікація;

3. умови праці;

4. проблеми безпеки і захищеності.

37. У наукових організаціях застосовують робочі графіки:

1. гнучкий робочий графік;

2. традиційний робочий графік;

3. стиснутий робочий тиждень;

4. усі попередні відповіді вірні.

38. Абрахаму Маслоу належить теорія:

1. соціальних потреб;

2. самовизначення;

3. людських потреб;

4. реалізації здібностей.

39. Мотивація – це:

1. "система витягування поту";

2. реалізація закладених здібностей;

3. прагнення, що спонукає людину до цілеспрямованої роботи;

4. грошовий фактор винагороди за роботу.

40. До наукових працівників можна віднести:

1. працівників, які мають патенти на винаходи;

2. працівників, які працюють у наукових організаціях;

3. працівників, які займаються науковими дослідженнями й розробленнями;

4. інноваційних менеджерів.

41. Менеджер інноваційного підрозділу виконує функції:

1. формує структуру підрозділу;

2. визначає форми і методи матеріального стимулювання персоналу;

3. встановлює реальні терміни завершення інноваційних програм;

4. усі попередні відповіді неправильні.

42. Інноваційний менеджер має справу з:

1. підготовкою виробництва нового товару, виробу;

2. керуванням різними фазами інноваційного процесу;

3. реалізацією нововведень;

4. НДДКР.

43. До основних стадій фінансування інноваційної програми входить:

1. оцінювання можливих форм фінансування;

2. визначення організацій, що фінансують;

3. визначення структури джерел фінансування

4. контроль виконання плану й умов фінансування;

5. усі попередні відповіді вірні.

44. До способів фінансування інноваційних програм належить (визначіть найбільш повно наведені критерії):

1. самофінансування;

2. використання позикових і залучених коштів;

3. державний бюджет;

4. самофінансування, використання позикових і залучених коштів.

45. Позабюджетні форми підтримування інноваційної діяльності включають: