2. Особливості розвитку обліку в xіv –XVIII ст.

• З поширенням у XV ст. продажу товарів на виплат виникла необхідність у відкритті банків.

• Поява векселя.

• У XIV—XV ст. рівень розвитку торгівлі був дуже високий, а це потребувало й чіткої грошової системи обліку.

• На початку XVI і до середини XVII ст. в Україні переважала італійська бухгалтерська школа.

• Розвиток книгодрукування в Україні.

• В економічному розвитку України значна роль належала козацтву, яке виникло наприкінці XV ст.

• Слід зазначити, що козацькі державні фінанси, які підпорядковувалися гетьманові, були невіддільні від його особистого майна.

• За І. Мазепи з розвитком державного та монастирського господарства основним принципом стає принцип економії.

• Якщо на рівні держави, завдяки І. Мазепі, в обліку спостерігався безпосередньо європейський вплив, то в монастирському господарстві, завдяки впливу Московського патріархату — російський.

• Зародження калькуляції.

• Росія, заснувавши спеціальну Малоросійську колегію, встановила повний контроль над фінансами України.

• Характеризуючи період ХVІ-ХVІІІ ст., можна зазначити, що економіка, торгівля, грошовий обіг, фінансова система і облік були організаційно поєднані з королівською Польщею та Російською імперією.

• Розвиток бухгалтерського обліку в Галичині починає відбуватись у XVIII ст. У 1772 р. в результаті розподілу Польщі, західноукраїнські землі входять до складу Австрії. Саме відтоді починається період прогресивного розвитку як економіки краю, так і бухгалтерського обліку на цих землях.

• Була заснована Галицька державна бухгалтерія, яка проіснувала до 1866 р., після чого дана структура була реформована у фінансовий департамент намісництва.

• На інших українських землях облік в монастирях теж був регламентований. Одним із прикладів, що свідчить про значущість обліку в господарствах монастирів, є розподіл обов'язків будівничого Києво-Печерської лаври із уставної грамоти 1701 р., в якій передбачались:

1. Інвентаризація та відшкодування нестач з попередньою будівничого.

2. Матеріальна відповідальність за всі цінності розподіляються солідарно із скарбником.

3. Скарбник зберігає ключі від складів, а будівничий їх опечатує.

4. Для грошових доходів відкривається спеціальна книга, яку веде будівничий або скарбник, причому кожна стаття містить: а) джерела надходження; б) дату надходження. Аналогічна книга відкривається для вибуття.

5. Облік муки, одягу та інвентаря теж здійснюється у двох книгах (надходження і вибуття).

6. Заповнені за рік книги мали бути прислані архієпископу.

• У першій половині XIX ст. формується російська бухгалтерська школа, засновником якої вважається Карл Арнольд, німець за походженням, який вніс багато нововведень у систему обліку, в тому числі торговий облік, зокрема: - запровадження синтетичного рахунка товарів; методику резервування та обліку коштів з метою погашення збитків; форму записів господарських операцій (дебет рахунка, сума, кредит рахунка, опис операції, сума); відкриття рахунків через рахунок Капіталу і тощо. У своїх працях К. Арнольд давав також історичні довідки про розвиток бухгалтерського обліку. Йому належить припущення, що подвійний запис прийшов до Італії з Японії через місіонерів. Соратниками К. Арнольда були І. Ахматов, Е. Мудров, І. Вавилов.

• Беручи до уваги літературу того періоду, слід зробити висновок про те, що в бухгалтерській науці визначилися три напрями діяльності:

1) висвітлення в літературі рекомендацій з дотримання правил ведення бухгалтерського обліку на підставі вже існуючих шкіл;

2) науковий пошук та виникнення реформаторських течій;

3) початок клопіткої наукової розробки питань рахівництва.

• Наприкінці XIX ст. в Україну проникає сформована у сфері обліку "обмінна теорія". Автором, а точніше її реконструктором, був А.М. Вольф.

• У цей час виникали вищі комерційні школи (Московський, Київський і Харківський комерційні інститути, вищі комерційні курси в Петербурзі).

• Найвідоміші українські вчені – О.П. Рудановський і А.М. Галаган.