все
.doc
![]()
передбачає,
щоб всі процеси бачили одну й ту ж
послідовність записів у пам'ять,
диференціюючи потенційно-залежні (запис
однієї може залежати від результату
читання іншої комірки) і потенційно-незалежні
(паралельні) операції запису.
![]()
має
наступну властивість — усі процесори
“бачать” всі операції запису будь-якого
процесора в тому порядку, у якому вони
виконуються.
![]()
усі
процесори “бачать” всі операції запису
у будь-яке слово пам'яті в одному й тому
ж порядку. Тобто кожне слово пам'яті має
певне недвозначне значення після того,
як процесор здійснив декілька записів
у це слово, а потім зупинився.
![]()
не
гарантує, що операції запису одного
процесора будуть сприйматися в тому ж
порядку. Для впорядкованості операцій
читання-запису використовуються деякі
змінні для синхронізації пам'яті або
операція (команда) синхронізації пам'яті.
![]()
передбачає
створення критичних секцій. Під критичними
секціями розуміють фрагменти програмного
коду, які передбачають роботу кількох
процесорів із тими ж ділянками пам'яті,
тобто тими ж змінними.
Запитання 59: Множина варіантів
PRAM консистентність
![]()
найпростіша
модель у якій при будь-якому зчитуванні
адреси завжди повертається значення
останнього запису у неї
![]()
передбачає
при наявності декількох запитів на
читання і запис порядок обробки запитів
визначати апаратно, але при цьому всі
процесори сприймають той самий порядок
![]()
передбачає,
щоб всі процеси бачили одну й ту ж
послідовність записів у пам'ять,
диференціюючи потенційно-залежні (запис
однієї може залежати від результату
читання іншої комірки) і потенційно-незалежні
(паралельні) операції запису.
![]()
має
наступну властивість — усі процесори
“бачать” всі операції запису будь-якого
процесора в тому порядку, у якому вони
виконуються.
![]()
усі
процесори “бачать” всі операції запису
у будь-яке слово пам'яті в одному й тому
ж порядку. Тобто кожне слово пам'яті має
певне недвозначне значення після того,
як процесор здійснив декілька записів
у це слово, а потім зупинився.
![]()
не
гарантує, що операції запису одного
процесора будуть сприйматися в тому ж
порядку. Для впорядкованості операцій
читання-запису використовуються деякі
змінні для синхронізації пам'яті або
операція (команда) синхронізації пам'яті.
![]()
передбачає
створення критичних секцій. Під критичними
секціями розуміють фрагменти програмного
коду, які передбачають роботу кількох
процесорів із тими ж ділянками пам'яті,
тобто тими ж змінними.
Запитання 60: Множина варіантів
Процесорна консистентність
![]()
найпростіша
модель у якій при будь-якому зчитуванні
адреси завжди повертається значення
останнього запису у неї
![]()
передбачає
при наявності декількох запитів на
читання і запис порядок обробки запитів
визначати апаратно, але при цьому всі
процесори сприймають той самий порядок
![]()
передбачає,
щоб всі процеси бачили одну й ту ж
послідовність записів у пам'ять,
диференціюючи потенційно-залежні (запис
однієї може залежати від результату
читання іншої комірки) і потенційно-незалежні
(паралельні) операції запису.
![]()
має
наступну властивість — усі процесори
“бачать” всі операції запису будь-якого
процесора в тому порядку, у якому вони
виконуються.
![]()
усі
процесори “бачать” всі операції запису
у будь-яке слово пам'яті в одному й тому
ж порядку. Тобто кожне слово пам'яті має
певне недвозначне значення після того,
як процесор здійснив декілька записів
у це слово, а потім зупинився.
![]()
не
гарантує, що операції запису одного
процесора будуть сприйматися в тому ж
порядку. Для впорядкованості операцій
читання-запису використовуються деякі
змінні для синхронізації пам'яті або
операція (команда) синхронізації пам'яті.
![]()
передбачає
створення критичних секцій. Під критичними
секціями розуміють фрагменти програмного
коду, які передбачають роботу кількох
процесорів із тими ж ділянками пам'яті,
тобто тими ж змінними.
Запитання 61: Множина варіантів
Слабка консистентність
![]()
найпростіша
модель у якій при будь-якому зчитуванні
адреси завжди повертається значення
останнього запису у неї
![]()
передбачає
при наявності декількох запитів на
читання і запис порядок обробки запитів
визначати апаратно, але при цьому всі
процесори сприймають той самий порядок
![]()
передбачає,
щоб всі процеси бачили одну й ту ж
послідовність записів у пам'ять,
диференціюючи потенційно-залежні (запис
однієї може залежати від результату
читання іншої комірки) і потенційно-незалежні
(паралельні) операції запису.
![]()
має
наступну властивість — усі процесори
“бачать” всі операції запису будь-якого
процесора в тому порядку, у якому вони
виконуються.
![]()
усі
процесори “бачать” всі операції запису
у будь-яке слово пам'яті в одному й тому
ж порядку. Тобто кожне слово пам'яті має
певне недвозначне значення після того,
як процесор здійснив декілька записів
у це слово, а потім зупинився.
![]()
не
гарантує, що операції запису одного
процесора будуть сприйматися в тому ж
порядку. Для впорядкованості операцій
читання-запису використовуються деякі
змінні для синхронізації пам'яті або
операція (команда) синхронізації пам'яті.
![]()
передбачає
створення критичних секцій. Під критичними
секціями розуміють фрагменти програмного
коду, які передбачають роботу кількох
процесорів із тими ж ділянками пам'яті,
тобто тими ж змінними.
Запитання 62: Множина варіантів
Вільна консистентність
![]()
найпростіша
модель у якій при будь-якому зчитуванні
адреси завжди повертається значення
останнього запису у неї
![]()
передбачає
при наявності декількох запитів на
читання і запис порядок обробки запитів
визначати апаратно, але при цьому всі
процесори сприймають той самий порядок
![]()
передбачає,
щоб всі процеси бачили одну й ту ж
послідовність записів у пам'ять,
диференціюючи потенційно-залежні (запис
однієї може залежати від результату
читання іншої комірки) і потенційно-незалежні
(паралельні) операції запису.
![]()
має
наступну властивість — усі процесори
“бачать” всі операції запису будь-якого
процесора в тому порядку, у якому вони
виконуються.
![]()
усі
процесори “бачать” всі операції запису
у будь-яке слово пам'яті в одному й тому
ж порядку. Тобто кожне слово пам'яті має
певне недвозначне значення після того,
як процесор здійснив декілька записів
у це слово, а потім зупинився.
![]()
не
гарантує, що операції запису одного
процесора будуть сприйматися в тому ж
порядку. Для впорядкованості операцій
читання-запису використовуються деякі
змінні для синхронізації пам'яті або
операція (команда) синхронізації пам'яті.
![]()
передбачає
створення критичних секцій. Під критичними
секціями розуміють фрагменти програмного
коду, які передбачають роботу кількох
процесорів із тими ж ділянками пам'яті,
тобто тими ж змінними.
Запитання 63: Множина варіантів
Здатність мультипроцесорної системи підвищувати свою продуктивність при нарощуванні обчислювальних потужностей називається
![]()
масштабованістю
![]()
атомарністю
![]()
продуктивністю
![]()
синхроністичністю
Запитання 64: Множина варіантів
Латентність - це
![]()
час,
затрачений програмним забезпеченням
і пристроями мережі на підготовку до
передачі інформації по каналу зв'язку.
![]()
кількість
інформації, переданої між вузлами мережі
за одиницю часу, яка вимірюється в
Мбайт/с.
![]()
швидкість
потоку неструктурованої в пакети даних
інформації, яка передається за ідеальних
умов роботи комутаційного обладнання
за одиницю часу і вимірюється в Мбіт/с.
Запитання 65: Множина варіантів
Пікова пропускна здатність - це
![]()
час,
затрачений програмним забезпеченням
і пристроями мережі на підготовку до
передачі інформації по каналу зв'язку.
![]()
кількість
інформації, переданої між вузлами мережі
за одиницю часу, яка вимірюється в
Мбайт/с.
![]()
швидкість
потоку неструктурованої в пакети даних
інформації, яка передається за ідеальних
умов роботи комутаційного обладнання
за одиницю часу і вимірюється в Мбіт/с.
Запитання 66: Множина варіантів
Пропускна здатність мережі - це
![]()
час,
затрачений програмним забезпеченням
і пристроями мережі на підготовку до
передачі інформації по каналу зв'язку.
![]()
кількість
інформації, переданої між вузлами мережі
за одиницю часу, яка вимірюється в
Мбайт/с.
![]()
швидкість
потоку неструктурованої в пакети даних
інформації, яка передається за ідеальних
умов роботи комутаційного обладнання
за одиницю часу і вимірюється в Мбіт/с.
Запитання 67: Множина варіантів
Реальна пропускна здатність - це
![]()
час,
затрачений програмним забезпеченням
і пристроями мережі на підготовку до
передачі інформації по каналу зв'язку.
![]()
кількість
інформації, переданої між вузлами мережі
за одиницю часу, яка вимірюється в
Мбайт/с.
![]()
швидкість
потоку неструктурованої в пакети даних
інформації, яка передається за ідеальних
умов роботи комутаційного обладнання
за одиницю часу і вимірюється в Мбіт/с.
![]()
швидкість
передачі структурованих пакетів даних,
які передається між двома програмами
на різних вузлах мережі за одиницю часу
і вимірюється в Мбайт/с.
Запитання 68: Множина варіантів
пропускна здатність односпрямованих пересилань
![]()
це
максимальна швидкість, з яким процес
на одному вузлі може передавати дані
іншому процесу на іншому вузлі
![]()
це
максимальна швидкість, з якою процеси
можуть одночасно обмінюватися даними
по мережі.
Запитання 69: Множина варіантів
пропускна здатність двонаправлених пересилань
![]()
це
максимальна швидкість, з яким процес
на одному вузлі може передавати дані
іншому процесу на іншому вузлі
![]()
це
максимальна швидкість, з якою процеси
можуть одночасно обмінюватися даними
по мережі.
Запитання 70: Множина варіантів
Час T(L) необхідний на передачу повідомлення довжини L можна визначити таким способом:
![]()
T(L)
= L/R
![]()
T(L)
= s + L/R
![]()
T(L)
= s + R
Запитання 71: Множина варіантів
Пропускна здатність R визначається за формулою:
![]()
R
= 2NL
![]()
R
= 1/T
![]()
R
= 2NL/T
Запитання 72: Множина варіантів
латентність визначається за формулою:
![]()
s
= T/ N
![]()
s
=2N
![]()
s
= T/ (2N)
Запитання 73: Множина варіантів
латентність визначається за формулою
![]()
s
= T/ (2N)
![]()
R
= 2NL/T
![]()
T(L)
= s + L/R
Запитання 74: Множина варіантів
Час T(L) необхідний на передачу повідомлення довжини L можна визначити таким способом:
![]()
s
= T/ (2N)
![]()
R
= 2NL/T
![]()
T(L)
= s + L/R
Запитання 75: Множина варіантів
Пропускна здатність R визначається за формулою:
![]()
s
= T/ (2N)
![]()
R
= 2NL/T
![]()
T(L)
= s + L/R
Запитання 76: Впорядковування
Впорядкувати комунікаційні технології за зростанням латентності (від найменшої до найвищої)
2.
InfiniBand
1.
SCI
5.
Gigabit Ethternet
4.
cLAN
3.
Myrinet
Запитання 77: Впорядковування
Впорядкувати комунікаційні технології за зменшенням латентності (від найменшої до найвищої)
5.
SCI
4.
InfiniBand
1.
Gigabit Ethternet
2.
cLAN
3.
Myrinet
Запитання 78: Множинна відповідь
Apache Hadoop - це ...
![]()
розподілена
система зберігання даних
![]()
no-SQL
СКБД
![]()
web-сервер
![]()
ftp-сервер
Запитання 79: Множина варіантів
Розділ теоретичної інформатики, який займається дослідженням складності алгоритмів для розв'язання задач на основі формально визначених моделей обчислювальних пристроїв — це:
![]()
теорія
складності обчислень
![]()
теорія
інформації
![]()
теоретична
інформатика
![]()
теорія
множин
Запитання 80: Множина варіантів
Складність алгоритму визначається:
![]()
залежністю
об'єму роботи, яка виконується деяким
алгоритмом, від розміру вхідних даних
![]()
залежністю
розміру вхідних даних від об'єму роботи,
яка виконується деяким алгоритмом
![]()
залежністю
тривалості обчислення від обсягу вхідних
даних
![]()
залежністю
розміру вхідних даних від тривалості
обчислення
Запитання 81: Множинна відповідь
За якими ресурсами вимірюється складність алгоритмів?
![]()
тривалість
обчислення
![]()
необхідний
обсяг пам'яті
![]()
розмір
мікросхем
![]()
кількість
процесорів необхідних для роботи
паралельних алгоритмів
Запитання 82: Множинна відповідь
Назвіть параметри, якими визначається обчислювальна складність алгоритму:
![]()
часова
складність алгоритму
![]()
просторова
складність алгоритму
![]()
вимоги
до пам'яті
![]()
ефективність
обчислення алгоритму
Запитання 83: Множинна відповідь
Часова складність алгоритму — це:
![]()
вимоги
до пам'яті
![]()
час,
необхідний для виконання алгоритму на
даній обчислювальній машині; цей час,
як правило, визначається кількістю
операцій, які потрібно виконати для
реалізації алгоритму
