4. Ліквідація

Непередбачуваність і раптовість аварій на хімічно небезпечних об'єктах, високі швидкості формування та розповсюдження хмари зараженого повітря вимагають прийняття оперативних заходів щодо захисту населення.

ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД сильнодіючих отруйних речовин: використання засобів індивідуального захисту органів дихання; використання захисних споруд (сховищ); тимчасове укриття населення в житлових і виробничих будівлях; евакуація населення із зон можливого зараження.

Кожен з перелічених способів можна використовувати в конкретній обстановці або самостійно, або у поєднанні з іншими способами.

Для захисту населення від сильнодіючих отруйних речовин завчасно вживають заходів: створюють систему і встановлюють порядок оповіщення про аварії на хімічно небезпечних об'єктах; накопичують кошти захисту і визначають порядок забезпечення ними людей; готують укриття, житлові та виробничі будівлі до захисту від сильнодіючих отруйних речовин; визначають райони евакуації (тимчасового відселення) людей; намічають найдоцільніші способи захисту населення в залежності від обстановки і визначають комплекс заходів, які забезпечують попередження й ослаблення ураження людей і збереження їх працездатності; здійснюють підготовку органів управління і сил, призначених для ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах, а також підготовку населення до захисту від сильнодіючих отруйних речовин і до дій в умовах хімічного зараження. Організація захисту населення покладена на органи управління ГОЧС і комісії з надзвичайних ситуацій (республіки, краю, області, району, міста).

ПОВІДОМЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ. Для своєчасного вжиття заходів щодо захисту населення є система оповіщення.

Її основу складають створювані на хімічно небезпечних об'єктах і навколо них локальні системи, які забезпечують оповіщення не тільки персоналу цих об'єктів, а й населення найближчих районів. Системи мають електросирени і апаратуру дистанційного управління і виклику.

Передбачено використання для передачі сигналів про безпосередню загрозу ураження сильнодіючими отруйними речовинами та інформації про обстановку та правила поведінки населення існуючих територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення. Відбувається це таким чином. Оперативний черговий органу управління ГОЧС отримує відомості про аварію на хімічно небезпечному об'єкті від диспетчера підприємства і дає вказівку про оприлюднення населення відповідальному працівнику засобів масової інформації. Потім шляхом примусового дистанційного перемикання програм радіотрансляційних вузлів здійснюють мовну передачу сигналу «Хімічна тривога», а також попередження населення про прийняття необхідних заходів захисту.

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ органів дихання - найбільш ефективний спосіб захисту населення в реальних умовах зараження навколишнього середовища сильнодіючими отруйними речовинами. Цей спосіб широко застосовують на хімічних виробництвах для захисту промислово-виробничого персоналу. У міру накопичення засобів індивідуального захисту в найближчі роки він знайде також широке застосування і для захисту населення, що проживає поблизу хімічно небезпечних об'єктів.

Протигази для забезпечення населення (цивільні протигази) в даний час зберігають на складах органів місцевої влади, в основному в заміській зоні; для забезпечення робітників і службовців (промислові протигази) - безпосередньо на хімічно небезпечних об'єктах.

УКРИТТЯ ЛЮДЕЙ в захисних спорудах (сховищах) цивільної оборони дозволяє забезпечити більш високий рівень їх захисту від шкідливих речовин, біологічних аерозолів, теплового впливу при пожежах, а також від сильнодіючих отруйних речовин. Притулки можуть бути вбудовані (в підвальних поверхах і заглиблених приміщеннях виробничих і допоміжних будівель промислових підприємств, громадських і житлових будівель) та окремо розташовані, розташовані поза будівлями інших способів захисту їх можна використовувати для тимчасового укриття людей.

Вбудоване захисну споруду (притулок)

З метою зменшення вражаючої дії сильнодіючих отруйних речовин на людей, що знаходяться в будівлях і спорудах, доцільно використовувати наявні побутові та підручні засоби для додаткової герметизації приміщень. Цим досягається зменшення проникнення в них зовнішнього повітря.

Герметизацію приміщень треба проводити в такій послідовності:

• закрити вхідні двері, вікна (у першу чергу з навітряного боку);

• заклеїти вентиляційні отвори щільним матеріалом або папером;

• ущільнити двері вологими матеріалами (мокрим простирадлом, ковдрою);

• нещільність віконних прорізів заклеїти зсередини липкою стрічкою (пластиром), папером або ущільнити підручними матеріалами (ватою, поролоном, м'яким шнуром).

Місця в житловому будинку, які в надзвичайній ситуації необхідно закрити (законопатити, зашпатлевать, заклеїти), щоб захистити його від проникнення всередину сильнодіючих отруйних речовин

Необхідно враховувати, що концентрація сильнодіючих отруйних речовин в приміщеннях багатоповерхових будинків буде істотно відрізнятися по поверхах, особливо взимку. Найбільша кількість зараженого повітря буде надходити на перші поверхи будівель. Більш надійний захист від нього буде забезпечена на верхніх поверхах. У літніх умовах концентрація тих сильнодіючих отруйних речовин, які легше повітря (аміак, сірководень, формальдегід, метил хлористий), буде найбільшою на верхніх поверхах. Важкі сильнодіючі отруйні речовини (хлор, фосген, сірчистий ангідрид), як правило, затримуються на нижніх поверхах будівель.

Евакуація населення організують комісії з надзвичайних ситуацій, на основі прогнозування можливої ​​небезпечної хімічної обстановки. Її можуть проводити з використанням автомобільного транспорту і пішим порядком. Маршрути для евакуації вибирають з урахуванням метеорологічних умов, особливостей місцевості та інших факторів. Найбільшої ефективності в захисті населення досягають лише в тому випадку, якщо евакуацію вдається провести до підходу хмари зараженого повітря.

Висновок

У висновку підведемо основні підсумки реферату.

Отже, високу небезпеку для населення становлять аварії з викидом аварійно хімічно небезпечних речовин (АХОВ). В основному вони відбуваються на хімічно небезпечних об'єктах. В осередку ураження цілком ймовірні пошкодження і руйнування трубопроводів, обладнання, виливши на поверхню рідин, викид в атмосферу пароподібних продуктів.

Заходи безпеки при роботах в осередках ураження будуть перш за все залежатиме від характеру цих речовин, від того, якими засобами вони знешкоджуються. А також від метеорологічних умов, в першу чергу від температури повітря і швидкості вітру. У літній час АХОВ швидше випаровуються, що підвищує їх концентрацію в осередку ураження. Чим сильніший вітер, тим швидше заражаються суміжні території, але при цьому отруйна хмарарозсіюється швидше.

До ліквідації аварії в першу чергу залучаються особовий склад газорятувальної служби та формування об'єкта. Якщо цих сил виявляється недостатньо, то на допомогу виділяються додаткові сили міських служб, округів, районів. У всіх випадках обов'язково участь медичних формувань. Персонал хімічно небезпечного об'єкта повинен мати промислові та ізолюючі протигази, захисний одяг відповідно до виду АХОВ, які представляють небезпеку. Формування ГО забезпечуються ізолюючими протигазами або фільтруючими з додатковими патронами (ДПГ-3, ПЗУК). Після закінчення робіт обов'язкове санітарнаобробка та дегазація засобів захисту техніки.