2 Інформаційний обсягнавчальної дисципліни

Змістовний модуль 1.

Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Політика як суспільне явище. Походження політики. Політика як історичне явище. Особливості виникнення політики в цивілізаціях Заходу і Сходу. Сутність політики та її інтерпретація в політичній науці. Термін «політика», його трактування. Різні підходи вирішення проблеми природи і сутності політики: директивний підхід, функціональний підхід комунікативний підхід, конфліктологічний підхід.

Структура політики. Системний підхід: політика – складне надбудовне системне утворення. Діяльнісний підхід: політика – специфічний вид діяльності. Функціональний підхід: залежно від сфери суспільної життєдіяльності. Спрямованість політики на вирішення внутрішніх або зовнішніх завдань.

Соціальні функції політики: функція забезпечення цілісності і стабільності суспільства; функція мобілізації та забезпечення ефективності спільної діяльності; управлінська та регулятивна функція; функція раціоналізації; функція політичної соціалізації; гуманітарна функція.

Політологія наука про політику. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Об'єкт політології. Предмет політології: інституційний, соціологічний, біхевіористський, інтегративний підходи, політологія як загальна теорія політики.

Структура політології, міждисциплінарний характер політології. Особливості політології: тісний зв'язок політології з політичною практикою, творчий, інтернаціональний характер. Функції політології: гносеологічна, методологічна, аксіологічна (оціночна), світоглядна, регулятивна, прогностична, виховна.

Методи політології: загальнофілософські, загальнонаукові, загальні методи дослідження політичних об'єктів, методи емпіричного дослідження політичних об'єктів

Тема 2. Влада як соціальний феномен

Поняття влади в політичній науці. Влада як суспільне явище. Поведінковий підхід до визначення природи влади: теологічна концепція (Аристотель, Аврелій Августин), біологічна (Габріель Марсель, Фрідріх Ніцше), біхевіористська (Чарльз Мерріам, Гарольд Лассуел), психоаналітична (Гарольд Лассуел), міфологічна (Леон Дюгі) та інші концепції влади. Соціологічний підхід у визначенні природи влади: структурно-функціональна концепція (Толкотт Парсонс), класова концепція (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс, Володимир Ілліч Ульянов (Ленін), дуалістична концепція ( Моріс Дюверже) та ін.

Структура влади. Суб'єкт влади (держава, державні інститути, політичні лідери та еліти, політичні партії). Об'єкт влади (індивіди, соціальні групи, класи і т.д.). Джерела влади. Ресурси влади. Функції влади: панування; керівництво; управління; організація; контроль. Класифікації влади з різних підстав.

Сутність політичної влади, особливості та структура. Відмінні ознаки політичної влади. Принципи ефективного функціонування політичної влади: легітимність, легальність, реальність, колегіальність, самокритичність, безперервність та ін. Механізми влади – система політичних партій, апарат політичного примусу, вищі інститути державної влади – президент, парламент, уряд, суд і прокуратура. Типи політичної влади: тоталітарна («Заборонено все, крім того, що наказано»), авторитарна («Дозволено все, крім політики»), демократична – парламентська і президентська форми правління («Дозволено все, що не заборонено законом»).

Відмінні ознаки державної влади. Функції державної влади: внутрішні функції – основні напрямки діяльності органів державної влади щодо управління внутрішнім життям суспільства; зовнішні функції – основні напрямки діяльності органів державної влади на міжнародній арені.