Поділюване середовище
Використання поділюваних середовищ дозволяє спростити
логіку роботи вузлів мережі. Дійсно, оскільки в кожний момент часу виконується тільки одна передача, відпадає необхідність в буферизації кадрів у транзитних вузлах і, як, наслідок, у самих транзитних вузлах. Відповідно, відпадає необхідність у складних процедурах керування потоком і боротьби з перевантаженнями.
Основний недолік поділюваного середовища — погана
масштабованість. Цей недолік є принциповим, тому що незалежно від методу доступу до середовища її пропускна здатність ділиться між всіма
вузлами мережі. Тут застосовне положення теорії черг: як
тільки коефіцієнт використання загального середовища
перевищує певний поріг, черги до середовища починають рости
нелінійно, і мережа стає практично непрацездатною. Значення
порога залежить від методу доступу. Так, у мережах ALOHA це значення є вкрай низьким — усього близько 18 %, у мережах Ethernet — близько 30 %,
а в мережах Token Ring і FDDI воно зросло до 60-70 %.
Поділюване середовище
У технології Ethernet як алгоритм поділу середовища застосовується метод випадкового доступу. І хоча його важко назвати досконалим — при росту навантаження корисна пропускна здатність мережі різко падає – він завдяки своїй простоті став основою успіху технології Ethernet. Технології Token Ring і FDDI використовують метод маркерного доступу, заснований на передачі від вузла до вузла особливого кадру – маркера доступу. При цьому тільки вузол, що володіє маркером доступу, має право доступу до поділюваного кільця. Більше детермінований характер доступу технологій Token Ring і FDDI визначив більше ефективне використання поділюваного середовища, чим у технології Ethernet, але одночасно й ускладнив устаткування.
Поділюване середовище
У середині 90-х років переваги й доступність локальних комутуємих мереж «відмінили» сам принцип поділу середовища (у провідних мережах). Відмова від поділюваного середовища привела до зникнення такого важливого компонента технології локальних мереж як метод доступу. У принципі комутатор локальної мережі працює так само, як і узагальнений комутатор мережі з комутацією пакетів. Тому з поширенням комутаторів стали зникати розходження між технологіями локальних мереж, тому що в мережі, де всі зв'язки між вузлами є індивідуальними, і комутуєма версія Ethernet, і комутуєма версія Token Ring працюють досить схоже, розрізняються тільки формати кадрів цих технологій. Це, можливо, і мав на увазі Роберт Меткалф, коли говорив про удачливість Ethernet - робота комутуємих локальних мереж Etherhet суттєво відрізняється від роботи Etherhet на поділюваному середовищі, так що її можна вважати новою технологією зі старою назвою. Хоча, з іншого боку, формат кадру Ethernet зберігся, так що це дає формальний (хоча й трохи умовний) повід уважати її тією же самою технологією.
Формат кадра Ethernet DIX (II)
DA (Destination Address) — МАС -адреса вузла призначення;
SA (Source Address) — МАСадреса вузла відправника;
Поле Т (Турe, або EtherType) містить умовний код протоколу верхнього рівня, дані якого перебувають у полі даних кадру, наприклад шестнадцятирічне значення 0800 відповідає протоколу IP;
Поле даних може містити від 46 до 1500 байт (якщо
довжина даних менша 46 байт, то поле доповнюється байтами заповнення)
Поле контрольної послідовності кадру (Frame Check Sequence, FCS) складається з 4 байт контрольної суми.