Практичне заняття 3 переріз зрізуваного шару при точінні

Під час точіння припуск видаляється у вигляді шару, який зрізається. Але оскільки різець має головний та допоміжний кути в плані φ і φ₁, частина зрізуваного шару не може бути зрізана різцем і зали­шається на обробленій поверхні заготовки. Цю частину прийнято на­зивати залишковим перерізом зрізуваного шару f_З. Звичайно площа f_З залишкового перерізу незначна і складає близько 1% від площі но­мінального перерізу f_Н, тому в технічних розрахунках за розрахунко­вий переріз шару, який зрізається, приймають номінальний переріз.

Але шорсткість обробленої поверхні суттєво залежить від висо­ти залишкового перерізу h₃. Чим більша величина h₃, тим більша шорсткість обробленої поверхні.

У свою чергу, висота h₃ залежить від головного φ і допоміжного φ₁ кутів у плані, подачі S та радіуса заокруглення вершини різця r_в. Висота h₃ збільшується з ростом кутів φ і φ₁ подачі й зменшується при зростанні r_в.

Мета заняття - навчитися визначати параметри зрізуваного ша­ру та з'ясувати їх залежність від режиму різання й геометрії різально­го інструменту.

Приклад 3.1. Для операції "поздовжнє точіння" гострозагостреним різцем визначити:

- висоту залишкових гребінців;

- площу номінального перерізу зрізуваного шару;

- площу залишкового перерізу гребінців;

- площу дійсного перерізу зрізуваного шару, якщо відомі подача S, мм/об, глибина різання t, мм, головний та допоміжний кути різця в плані.

Розв'язання. При обточуванні заготовки гострозагостреним різ­цем (r_В =0) висота залишкових гребінців h₃ зрізуваного шару розраховується за формулою

(3.1)

де S - подача, мм/об.

Площу f_Н номінального перерізу можна визначити за формулою

(3.2)

Площу залишкового перерізу f_З розраховуємо як площу трикут­ника за формулою:

(3.3)

Площа дійсного перерізу f_Д зрізуваного шару дорівнює різниці площ номінального та залишкового перерізів, тобто

(3.4)

Задача 3.1. Визначити висоту h₃ (мм) залишкових гребінців зрі­зуваного шару, площу номінального перерізу, площу залишко­вого перерізу і площу дійсного перерізу шару, що зрізається гострозаточеним різцем , за даними табл. 3.1

Приклад 3.2. Для поздовжнього точіння різцем із радіусом при вершині r_В і подачею S визначити:

- висоту залишкових гребінців h′₃, мкм;

- площу залишкового перерізу зрізуваного шару f′₃;

- дійсний переріз зрізуваного шару f′_Д.

Розв'язання. При точінні різцем з радіусом заокруглення вер­шини r_В при подачі S величини параметрів зрізуваного шару визна­чають за такими формулами:

(3.5)

де f_H визначається за формулою (3.2).

Задача 3.2. Користуючись даними табл. 3.1, розрахувати висоту залишкових гребінців h'₃, мкм; площу залишкового перерізу зрізува­ного шару f'з, мм²; площу дійсного перерізу зрізуваного шару f'_Д, мм2 при обточуванні заготовки з радіусом при вершині r_В.

Задача 3.3. Користуючись даними табл. 3.1, побудувати графіки залежності h₃=f(S), h₃=f(φ), h₃=(φ₁) при гострозагостреному різці та графік h'₃ = f(r_B) - при різці з радіусом вершини r_В.

Задача 3.4. Зобразити ескізи, які пояснюють залежність висоти h₃ залишкового перерізу зрізуваного шару від подачі S (г_В=0, інші дані - за табл. 3.1), від кута φ (при r_В = 0), від кута φ₁ (r_В = 0), від раді­уса r_В.

Таблиця 3.1

Варіант	S, мм	t, мм	rв, мм	φ, град	φ1, град
	0,3	3,8	1,6	45	10
	0,4	3,9	1,0	60	12
	0,4	3,9	0,8	30	15
	0,4	3,6	1,5	75	20
	0,4	3,6	1,2	45	10
	0,3	3,2	0,8	60	12
	0,5	3,0	1,4	30	15
	0,4	3,4	0,7	75	20
	0,5	2,9	1,8	45	10
	0,4	2,9	1,4	60	12
	0,4	3,7	1,1	30	15
	0,3	3,9	1,2	75	20
	0,4	3,1	1,6	45	10
	0,3	3,5	0,8	60	12
	0,4	3,2	0,9	30	15
	0,4	3,6	0,9	75	20
	0,3	3,2	0,7	45	10
	0,4	3,8	1,7	60	12
	0,4	3,7	1,7	30	15
	0,3	2,8	0,9	75	20
	0,3	2,7	1,8	45	10
	0,3	2,9	1,1	60	12
	0,4	3,3	0,5	30	15
	0,4	3,7	0,6	75	20
	0,5	3,3	1,8	45	10