- •12. Статистика населення
- •12.1. Методологічні особливості статистики населення
- •12.2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення
- •Розподіл постійного населення україни за статтю на 01.01.99
- •Вікові контингенти населення україни в розрізі статі станом на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку
- •12.3. Статистика природного руху та відтворення населення
- •12.4. Механічний рух населення та його статистичні показники
- •12.5. Перспективні розрахунки населення
- •Фрагмент перспективних розрахунків чисельності хлопчиків україни за даними останнього перепису
Фрагмент перспективних розрахунків чисельності хлопчиків україни за даними останнього перепису
Вік, років |
Табличний коефіцієнт дожиття, Px |
Чисельність хлопчиків за даними перепису , осіб |
Перспективна чисельність хлопчиків на початок наступного року, осіб | |
перший рік, |
другий рік, | |||
0 |
0,9956 |
370 680 |
— |
— |
1 |
0,9985 |
379 109 |
369 049 |
— |
2 |
0,9991 |
397 772 |
378 540 |
368 495 |
… |
|
|
|
|
Так, число хлопчиків, вік яких у перший рік після перепису досягне одного року, становило 369 049 осіб:
= 370680 · 0,9956 = 369049;
на другий рік після перепису з числа народжених у рік перепису дворічного віку досягнуть 368495 осіб:
= 369049 · 0,9985 = 368495.
Проте невизначеною залишається чисельність новонароджених для кожного прогнозованого періоду. Для її обчислення застосовують табличні (іноді фактичні) вікові коефіцієнти плідності жінок , а також дані останнього перепису населення про чисельність жінок дітородного віку у кожнійх-віковій групі. Тоді чисельність усіх новонароджених у прогнозному році
.
На підставі загальної чисельності новонароджених можна визначити чисельність дівчаток та хлопчиків згідно з реальною статевою структурою новонароджених. Так, прогнозна чисельність новонароджених дівчаток
,
де δ — частка дівчаток серед усіх новонароджених. Тоді прогнозна чисельність новонароджених хлопчиків
.
Отже, розглянутий метод застосовується за умов незмін- ності режиму відтворення протягом періоду прогнозування. Таке припущення можливе тільки для короткострокових прогнозів.
Середньо- та довгострокові перспективні розрахунки мають ураховувати, з одного боку, існуючу тенденцію зміни чисельності населення, а з іншого — вплив окремих факторів інтенсивності природного руху та міграції.
Перша задача розв’язується побудовою моделі тренду, а друга — регресійної трендової моделі.
У разі спрощених розрахунків застосовуються такі трендові моделі: лінійна, якщо чисельність населення змінюється за арифметичною прогресією; експонента, якщо чисельність населення змінюється за геометричною прогресією; параболічна, якщо чисельність населення змінюється з поступовим скороченням ланцюгових абсолютних приростів із переходом до їх від’ємних значень.
Саме така тенденція зміни чисельності останнім часом спостерігається в Україні.
Коли йдеться про перспективні розрахунки, слід брати до уваги також вплив міграційних процесів, особливо в регіонах з високою рухливістю населення. Перспективні розрахунки з урахуванням впливу міграції виконуються в двох напрямках: для кожної вікової групи населення та для населення регіону в цілому.
Перспективна чисельність населення регіону в цілому
,
де — фактичний середньорічний темп зростання (скорочення) чисельності населення. Як бачимо, формулу виведено за припущення, що з усіх мігрантів лише одна половина братиме участь у процесі відтворення населення цього регіону, а друга — у регіоні входу мігрантів.
Урахування впливу міграції на чисельність та статево-вікову структуру прогнозного населення дуже важливе, оскільки міграційні потоки впливають на процеси відтворення населення, оновлення трудових ресурсів.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Які з наведених категорій використовуються при розрахунку балансу категорій населення:
1) тимчасово відсутнє населення;
2) наявне населення;
3) юридичне населення;
4) постійне населення;
5) тимчасово присутнє населення.
2. Які з наведених вікових контингентів населення слід обрати для обчислення коефіцієнта старіння та коефіцієнта демографічного навантаження особами, вік яких перевищив працездатний:
1) ;
2) ;
3) ;
4) ;
5) ;
6) .
3. Обчисліть загальний коефіцієнт смертності населення регіону, якщо відомо, що рівень смертності чоловіків становив 13,8‰, а жінок — 11,7‰, при цьому частка чоловіків у всьому населенні дорівнювала 47%.
4. Яких значень набуватимуть частки та при обчисленні коефіцієнта смертності немовлят, якщо відомі дані: кількість померлих на першому році життя — 195, у тому числі з народжених у поточному році — 156, а в попередньому — 39; кількість народжених у поточному році — 14112, у попередньому— 14505.
5. Які з наведених показників можна обчислити, коли відомо, що сума вікових коефіцієнтів плідності жінок з 5-річним інтервалом дорівнює 291,4‰ (обчисліть та інтерпретуйте результати):
1) ;
2) ;
3) ;
4) .
6. Визначіть коефіцієнти прибуття та механічного приросту населення, коли відомо, що коефіцієнт рухомості становить 29‰, а коефіцієнт вибуття 13‰.
7. Як за даними табл. 12.3 знайти чисельність хлопчиків, народжених у році перепису, які досягнуть 3-річного віку на третій рік після перепису?
8. Якою буде чисельність населення регіону через 8 років, якщо в поточному році вона становила 2,6 млн осіб, а її середньорічне скорочення дорівнювало — 2%?
Стеценко С. Г., Швець В. Г. Статистика населення: Підручник. — К.: Вища шк., 1993. — 463 с.
Барнетт Т., Круглов Ю., Стешенко В. С. Оцінка можливих демографічних і соціально-економічних впливів поширення ВІЛ/СНІДу в Україні: Демографічні дослідження. — К.: НАН Ін-т економіки, 1998. — Вип. 20. — 248 с.
Стеценко С. Г., Швець В. Г. Статистика населення: Підручник. — К.: Вища шк., 1993. — 463 с.