Плани семінарських занять з курсу

«Вступ до літературознавства»

І змістовний модуль

«Літературно-художній твір»

Семінарське заняття № 1 - 2. Літературознавство як наука. Література як мистецтво слова. (4 години)

Теоретичні питання

1. Гуманітарні науки: предмет, принципи, знакові системи.

2. Філологія – співдружність гуманітарних дисциплін, «служба розуміння». Специфіка філологічних знань. Професійний та особистісний розвиток філолога.

3. Літературознавство як одна з філологічних дисциплін. Зв'язок з іншими науками.

4. Літературна критика як акт читання.

5. Художня література – одна з форм суспільної свідомості та «найкращий співрозмовник» (Д. Пріслі). Читання як праця і творчість (за В. Асмусом).

6. Художня література мистецтво слова. Класифікація видів мистецтва.

7. Мистецтво як форма пізнання світу. Особливості художнього відображення дійсності. Мистецтво і життя.

8. Функції культури – мистецтва – літератури.

9. Шляхи розвитку теоретико-літературної думки у ХІХ - ХХ століттях.

Практичні завдання

1. Законспектувати статтю В. Ф. Асмуса «Чтение как труд и творчество» (Введение в литературоведение: Хрестоматія. – М., 1988. - С. 450 - 453).

2. Випишіть у зошит приклади образів художньої деталі, пейзажу, портрета, інтер’єру з творів М.Гоголя «Мертві душі» і М. Лермонтова «Герой нашого часу».

3. Виписати до словника та вивчити наступні терміни: гуманітарні науки, філологія, літературознавство, літературна критика, історія літератури, теорія літератури, текстологія, історіографія, бібліографія, палеографія, Мифологическая школа, Историко-литературный метод, Биографический метод, Культурно-историческая школа, Структурализм, Постструктурализм, Семиотическая школа, Фрейдизм, Экзистенциализм, Герменевтика, Формалистическая школа, Социологическая школа, Мультикультурализм, Англо-американская «новая критика», Антропологическая школа, Неофрейдизм, Прагматизм, "Реальная" ("натуралистическая" или "научная") эстетика, Деконструктивизм, Компаративизм, Феноменология, Экзистенциализм, Рецептивная естетика, Социологическая школа, Марксистская эстетика и теории социалистического реализма, Эстетика новых левых, Дегуманистическая школа (Ортега-и-Гассет, Постколониализм, Неопозитивизм, Архетипология

Література:

1. Академические школы литературоведения. – М., 1975.

2. Андреев А. Место искусства в познании мира. – М., 1980.

3. Античные мыслители об искусстве. – М., 1938.

4. Арутюнова Н. Образ, метафора, символ в контексте жизни и культуры // Res philologika. Филологические исследования. Памяти академика Г. Степанова. – М., 1990.

5. Вступ до літературознавства: Хрестоматія. – К., 1995.

6. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К., 2001.

7. Моклиця М. Основи літературознавства. – Тернопіль, 2002.

8. Поспелов Г., Николаев И., Волков И. и др. Введение в литературоведение. – М., 1988.

9. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К., 1998.

10. Томашевский Б. Теория литературы. Поэтика. - М., 1999.

Семінарське заняття № 3. Зміст і форма художнього твору. Художні образи. 2 години.

Теоретичні питання

1. Автор та його творчість. Роль фантазії, домислу в художньому творі.

2. Особливості виразності літератури, своєрідність літературної форми. Література і фольклор.

3. Поняття про художній образ. Класифікація образів.

4. Поняття «форми і «змісту» в філософії та літературознавстві. Гармонія «форми» і «змісту» літературного твору.

5. Структура і елементи змісту літературного твору.

Практичні завдання

1. Законспектувати статтю «Форма и содержание» (Литературный энциклопедический словарь)

2. Визначити всі елементи змісту в оповіданнях А.Чехова «Про кохання» та Ф. Кафки «Перетворення».

3. Виписати терміни до літературознавчого словника: зміст, форма, пафос, характер, образ, автор, творчість.

Література: