17.Передумови виникнення та процес оформлення українського козацтва. Теорії походження козацтва

Посилення визискування селянства і міщанства, релігійний і національний гніт, напади татар призводили до того, що частина населення втікала в незаселені степові райони середньої течії Дніпра. Там утікачі поступово об'єднувались у групи, які спільно полювали, нападали на татар, відбиваючи в них полонених та награбоване майно. Так, з XIV ст. на теренах України з'являються козаки, які вписали чимало героїчних сторінок в її історію. Термін «козак» тюркського походження означав «вільна людина, «вояк», «степовий розбійник». Постійна загроза військових нападів змушувала козаків турбуватись перш за все про оборону. Як наслідок, виникали укріплення, які називалися січчю (від слова «сікти» — рубати), тому що місце заселення обставляли висіченими в лісі деревами. Оскільки козаки розміщалися за дніпровськими порогами, їх резиденція називалась Запорозькою Січчю. Термін «Запорозька Січ» вживався також у розумінні «військово-політична організація козаків». Поряд з цим вживав ся термін «запорозький кіш», який означав керівництво козаків, їх місцеперебування, табір.Існує кілька основних теорій походження козацтва: «етнічних витоків», «уходницвка», «захисна» і «соціальна». Згідно з теорією «етнічних витоків», козаки — це особлива група нащадків інших народів (хозар, черкесів, татар). «Уходницька» теорія пов'язує появу козацтва з «уходом» населення в Придніпров'я на промисли за рибою, сіллю, дикими кіньми тощо. Відповідно до «захисної» теорії козаки появились у зв'язку з необхідністю захистити південні кордони країни від набігів татар. «Соціальна» теорія пов'язує виникнення козацтва з посиленням політичного, економічного, соціального, національного та релігійного гніту. Виникнення козацтва спричинив комплекс причин та факторів, тому всі ці теорії слід розглядати в комплексі.

18.Релігійні процеси на українських землях під владою Речі Посполитої. Берестейська Унія 1596року та її значення в історії України

На зламі історичних епох, при переході відСередньовіччядоНового часуу всіх європейських країнах надзвичайно гостро стояло питання про рольцерквиірелігії. Виникнення централізованих держав супроводжувалося формуванням національно-релігійнихідеологій. У результатікатолицизмпереміг вІталії,Іспанії,Франції,протестантизм— уШвейцарії,Голандії,англіканство— уБританії. Наукраїнських земляхвиникло протистояння двох християнських церков. Українське населення сповідувало православ'я, а Річ Посполита була оплотомкатолицтва.Католицька церкваза підтримки уряду виявляла значну активність та агресивність. З дозволу короля на території держави діяв орденєзуїтів. Польщі порівняно швидко вдалося перевести в католицтво феодальну верхівку суспільства, народ же зберігав відданість православ'ю.У1596році у Бересті відбувся собор, який проголосив унію (союз) православної і католицької церков. Польський уряд бачив у цьому засіб посилення свого впливу в українському суспільстві. Православні жєпископиУкраїни пішли на цей крок, сподіваючись зміцнити особисту владу. Однак по суті було укладено не союз церков, а створено новуУкраїнську греко-католицьку (уніатську) церкву, православну за обрядовістю, але адміністративно підпорядковануРиму. З 1596 польським урядом визнавалися лише католицькі і греко-католицькі общини, фактично ж більшість приходів залишалися православними.Всупереч розрахункам польського короля,папи Римського, єзуїтів Берестейська унія не спростила, а загострила ситуацію в Україні. Вона викликала гарячі суперечки, чітко виявила позиції, активізувала консолідацію українських культурних сил — православної українськоїшляхти, духовенства,міщан, козацтва. Відразу після проголошення унії її противники зібралися в будинку князя Острозького і прокляли змову. Розгорілася запекла полеміка між найосвіченішими священиками — противниками і прихильниками унії, склався особливий жанр —полемічна література. У1620році за сприяння гетьманаП. Сагайдачногоправославнамитрополіяз центром у Києві була відновлена. У містах активну діяльність розгорнули братства.