27.Гетьманування і.Мазепи

І.Мазепа став гетьманом у надзвичайно складний для України час. Українські землі були розчленованими. Підписавши "Коломацькі статті" (договірні статті між гетьманом і московським царем), автономні права були ще більше обмежені, та й І.Мазепа своє правління розпочав як політик чіткої промосковської орієнтації. Але своєю політичною І.Мазепа зміцнив владу гетьмана, сприяв економічному і культурному розвитку України. Свій авторитет гетьман підніс активною меценатською діяльністю - на його кошти збудовано 12 і реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії. Проте соціальна політика гетьмана виявилася не досить гнучкою. Основну ставку він зробив на козацьку старшину і шляхту, прагнучи перетворити їх у міцний привілейований клас. Відбулося посилення усіх форм експлуатації селян, козаків і міщан, загострення соціальних суперечностей в українському суспільстві. Невдоволення українського народу своїм станом виразив полковник Д.Апостол в листі до І.Мазепи: "Всі ми за душу Хмельницького Бога молимо, а твою душу й кості діти наші проклинатимуть, якщо ти після себе залишиш козаків у такій неволі. Ситуація вимагала радикальних дій. У 1705 р. І.Мазепа розпочинає таємні переговори з польським королем С.Лейденським, а навесні 1708 р. укладає угоду зі Швецією, яка передбачила відновлення державної незалежності України. Цього ж року гетьман виступив як союзник шведів. 27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва - вирішальна битва Північної війни, яка завершилась поразкою Карла XII та І.Мазепи. І.Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії. Вони стали першою українською політичної еміграцією.22 серпня 1709 р. гетьман помер.

28.Пилип Орлик і його конституція(1710р)

Після смерті І.Мазепи українська еміграція обрала гетьманом Пилипа Орлика, який так і залишився гетьманом у вигнанні. Він склав проект першої Конституції України, яка отримала назву "Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська". Хоч Конституція і не була запроваджена в життя, вона стала видатною пам'яткою української державно-політичної думки в еміграції.

29.Гетьмани п.Полуботок таД.Апостол

Одержавши звістку про смерть Івана Скоропадськогоу1722р., Петро I велів виконувати обов'язки гетьмана полковнику Полуботку з генеральною старшиною, радячись у всіх справах з головою колегії Вельяміновим. Старшина через особливу репутацію порушила клопотання про дозвіл обрання нового гетьмана, але на це прохання довго не було відповіді, і коли старшина дозволила собі нагадати про це клопотання, Петро влітку1723року відповів, що справа про обрання гетьмана відкладена на невизначений час: царський уряд підшукує в гетьмани особливо вірну й надійну людину у зв'язку з тим, що від часу першого гетьмана, Богдана Хмельницького, і до останнього, Скоропадського, усі гетьмани виявились зрадниками, і набридати царю з цим питанням не варто, бо управління Україною забезпечене і в справах немає замішання. Іншими словами, Петро не тільки відкладав цю справу, а й забороняв нагадувати про неї.Полуботок, людина енергійна, пройнята любов'ю до своєї країни, не міг дивитися на все це байдуже. З огляду на те, що приводом для всіх цих порушень старих українських прав служить українське безладдя та зловживання, він прагнув увести порядок та законність в українському управлінні і покласти край старшинським зловживанням, на які посилався цар Петро. Розіслав універсали, які забороняли старшині під страхом суворих покарань використовувати козаків на свої потреби. Зайнявся реформою судових установ, прагнучи попередити хабарництво та зловживання суддів, неправий суд і утиски народу: розпорядився, щоб у судах сільських, сотенних та полкових судив не один суддя або отаман одноосібне, а з ним засідало кілька асесорів для контролю. Нормував апеляції вищому суду на рішення нижчого. Доклав зусиль, щоб ввести порядок у судочинстві вищого військового суду.Після смертіПетра Iу січні1725року Данило Апостол був звільнений на початку1725року.Влітку1727уряд Петра II, зважаючи на зростаючу напруженість російсько-турецьких відносин і підготовку нової війни, прагнув залучити на свій бік козацьку старшину. Цар ліквідував першу малоросійську колегію і дозволив обрати нового гетьмана.1 (12) жовтня1727року на генеральній раді у містіГлуховіАпостола було обрано гетьманом. У1728році новообраний гетьман їздив на коронаціюПетра II, де подав петицію про відновлення державних прав України на основіБерезневих статей1654. У відповідь на гетьманську петицію російський уряд видав так звані«Рішительні пункти»1728 року, які, ставши своєрідною конституцією Гетьманщини, значно обмежували гетьманську владу і політичну автономію Лівобережної України.Зважаючи на реальні обставини, Апостол взявся за проведення ряду управлінських і соціально-економічних реформ, які значно упорядкували державне життяГетьманщини.