25.Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства(1657-1663рр)

27 липня 1657 р. у Чигирині помер Б.Хмельницький. Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Смерть сина Тимоша перешкодила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало і рішення старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства - передачі влади після смерті Богдана сину Юрію. Юрій Хмельницький, обраний гетьманом, правити країною не міг -слабкував на здоров'я, мав лише 16 років. Старшинська рада обрала гетьманом Івана Виговського (генеральний писар Війська Запорозького) до повноліття Юрія, а згодом (у жовтні 1657 р.) - повноправним гетьманом. Таким чином, в Україні династичний принцип гетьманської влади поступився місцем республіканському. У січні 1663 р. Ю.Хмельницький, розуміючи, що він не тільки не зміцнив єдність держави, а й став одним з ініціаторів її територіального розмежування, зрікся гетьманської булави та пішов у монастир. Правобережне козацтво обрало гетьманом Павла Тетерю (1663-1665 рр.), який дотримувався пропольської орієнтації, на Лівобережжі перемогу отримав кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький (1663-1668 рр.), який зробив ставку на московський уряд. Таким чином, Українська держава розкололася на два державних утворення з протилежною орієнтацією на зарубіжні держави. ЗО січня 1667 р. Московщина і Польща уклали Андрусівське перемир'я на 13,5 років, де юридично закріпили поділ України - Лівобережна Україна до складу Московщини, а Правобережна Україна до складу Польщі.

26.Боротьба за воз’эднання Украънської козацької держави (1663-1676рр.)

Боротьбу національно-патріотичних сил за об'єднання України очолив П.Дорошенко, який був обраний замість П.Тетері гетьманом Правобережної України (1665-1676 рр.). На початку лютого 1668 р. в Лівобережній Україні вибухнуло антимосковське повстання і П.Дорошенко з військом пішов на Лівобережжя. Заручившись підтримкою значної частини населення Лівобережжя, П.Дорошенко усунув І.Брюховецького і об'єднав козацьку Україну. У червні 1668 р. Військова козацька рада обрала його гетьманом об'єднаної України. Відкрилася перспектива відродження воз'єднаної Української держави. Проте вкрай несприятливою була геополітична ситуація. Московщина і Річ Посполита виступили проти її воз'єднання в одній державі. Польща напала на Правобережну Україну і П.Дорошенко, залишивши на Лівобережжі наказним гетьманом Дем'яна Многогрішного, рушив на Правобережжя. Роз'єднання козацьких сил негативно позначилося на розвитку подій. Д.Многогрішний перейшов на бік Московщини і був обраний гетьманом Лівобережжя (1668-1672 рр.). українська держава знову розкололася на два гетьманства. Під тиском надзвичайно тяжких обставин П.Дорошенко почав шукати опори у турецького султана. У 1672 р. гетьман приєднався до Туреччини і розпочатої нею війни проти Польщі. Був підписаний Бучацький мирний договір (18 жовтня 1679 р.), за яким Польща відмовилася від Правобережжя: - Поділля відходило до Туреччини; - Українська держава утворювалася у межах двох воєводств - Брацлавського і Київського. Але такий стан українських земель не задовольняв Дорошенка і він у 1673 р. пішов на переговори з Москвою, які закінчилися безуспішно. На початку 1674 р. московські війська разом з військом лівобережного гетьмана І.Самойловича оволоділи основними містами Правобережжя. І.Самойлович обирається гетьманом усієї України. Москва усвідомлювала, що її спроба повернути Правобережжя під свою протекцію приведе до війни з Туреччиною. Уже влітку 1674 р. турки і татари вступили на правобережні землі, московсько-українське військо залишило Правобережжя. Похід турецько-татарської армії на українські землі мав жахливі наслідки. Населення звинуватило у всіх бідах і нещастях П.Дорошенка. У грудні 1674 р. П.Дорошенко пішов на переговори з поляками які зазнали невдачі. У жовтні 1676 р., коли до Чигирина підступили полки І.Самойловича, П.Дорошенко капітулював, присягнувши на вірність московському цареві. Падіння гетьманства П.Дорошенка ознаменувало кінець Національно-визвольної війни та її поразку. Була ліквідована державність на Правобережжі. Державність вдалося зберегти лише на території Лівобережжя, яке на правах автономії входило до складу Московщини.