Таблиця первинних результатів за методикою г.Айзенка

№	Назва показників	кількість досліджуваних, які мають високий рівень	кількість досліджуваних, які мають середній рівень	кількість досліджуваних, які мають низький рівень
1	екстраверсія - інтроверсія	21%	75%	4%
2	нейротизм	18%	57%	25%

• За шкалою екстраверсії 21% досліджуваних продемонстрували високий рівень екстраверсії, що свідчить про орієнтацію цих особистостей на світ зовнішніх об'єктів, їм властиві товариськість, імпульсивність, гнучкість поведінки, велика ініціативність (але мала наполегливість) і висока соціальна пристосовуваність.75% досліджуваних отримали середній рівень виразності екстраверсії, ще 4% продемонстрували низький рівень екстраверсії, що свідчить про високий показник інтроверсії, а відтак орієнтацію особистості на суб'єктивний внутрішній світ, їм притаманні нетовариськість, замкнутість, соціальна пасивність (при достатньо великій наполегливості), схильність до самоаналізу і труднощі соціальної адаптації.

• За шкалою нейротизму, що описує властивість-стан, що характеризує людину з боку емоційної стійкості, тривожності, рівня самоповаги, 18% досліджуваних отримали високий рівень нейротизму, що виражається в надзвичайній нервовості, нестійкості, емоційності, імпульсивності, схильності до швидкої зміни настроїв (лабільності), почутті винності й занепокоєння, депресивних реакціях, неуважності уваги, нестійкості в стресових ситуаціях. 57% досліджуваних показали середні результати та 25% досліджуваних отримали низький показник нейротизму, що свідчить про емоційну стійкість цих досліджуваних, а отже, відсутністю великої напруженості, занепокоєння, а також схильністю до лідерства, товариськості збереження організованого поведінки, ситуативної цілеспрямованості у звичайних і стресових ситуаціях.

• За шкалою правдивості відповідей більшість вибірки, а саме 90% досліджуваних продемонструвати правдиві результати, тоді як результати останніх 10% досліджуваних свідчать про нещирість у відповідях деяку демонстративність поведінки і орієнтованості досліджуваного на соціальне схвалення.

При проведенні емпіричного дослідження за методикою діагностики розумової працездатності Є. Крєпєліна були отримані данні за трьома показниками: продуктивність, швидкість та коефіцієнт працездатності шкалами.

Результати середніх значень та стандартних відхилень за показниками продуктивність (швидкості) та точності наведені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3.

Результати середніх значень та стандартних відхилень за методикою є. Крєпєліна

шкали	Показник швидкості	Показник точності
середні значення	7,3	8,2
стандартні відхилення	2	2,6

В результаті були отримані наступні дані: за показником продуктивності, що відображає кількість виконаних додавань або віднімань за одиницю часу та свідчить про автоматизації інтелектуального досвіду, високий темп розумової працездатності, відсутність стомлюваності уваги 32% продемонстрували високий рівень, 46% - середній рівень, та 22% - низький, що свідчить про наявність в них явища нестійкості активної уваги, низький темп розумової працездатності, схильності до психічної втоми. За показником точності 25% вибірки продемонстрували високий рівень точності, що відображає стійкість уваги, 54% - середній та 21% - низький рівень стійкості.

За коефіцієнтом працездатності було визначено, що високий рівень розумової працездатності та, відповідно, стійкості уваги мають 22% досліджуваних. Навпаки, низький показник розумової працездатності мають 14% досліджуваних, більшість досліджуваних, а саме 64% продемонстрували середній рівень стійкості уваги та розумової працездатності.

Після проведення опитувальника А. О. Реана «Мотивація успіху та боязнь невдачі», що діагностує мотивації на невдачу або мотивацію на успіх, були отримані наступні результати:

- 32% досліджуваних набрали від 1 до 7 балів, що свідчить про мотивацію на невдачу (боязнь невдачі). Дана мотивація належить до негативної, за якої активність досліджуваних пов’язана з потребою уникнути зриву, осуду, покарання, невдачі. Це свідчить про те, що, починаючи справу, людина вже заздалегідь боїться можливої невдачі, думає про можливість уникнення цієї гіпотетичної невдачі, а не про способи досягнення успіху. Окрім цього, досліджуваним, мотивованим на невдачу, зазвичай притаманна підвищена тривожність та низька впевненість у свої сили.

- 32% досліджуваних набрали від 8 до 13 балів, що свідчить про те, що мотиваційний полюс у них яскраво не виражено. При цьому враховувалось, що кількість набраних балів − 8, 9 свідчить про наявність певної тенденції мотивації на невдачу, серед наших досліджуваних 3% вибірки виявили дану тенденцію. Кількість балів сумою – 12, 13 свідчить про певну тенденцію мотивації на успіх, їх виявилось 11%. Таким чином, 18% мали не чітко виражений мотивацій полюс, без переваги певної тенденції на успіх або невдачу.

- 36 % досліджуваних набрали максимальну кількість балів від 14 до 20, що свідчить про мотивацію на успіх. Дана мотивація належить до позитивної мотивації. За такої мотивації в основі активності досліджуваних наявна надія на успіх і потреба в досягненні успіху. Це свідчить також про те, що дані досліджувані зазвичай упевнені в собі, у своїх силах, відповідальні, ініціативні і активні, їх відрізняє наполегливість щодо досягнення цілі, цілеспрямованість.