2.2. Кількісний та якісний аналіз отриманих результатів

Після проведення опитувальника К. Роджерса та Р. Даймонда «Діагностика соціально-психологічної адаптації» були отримані наступні дані (табл. 2.1.):

1. За показником адаптованості, що характеризує загальний рівень ефективності процесу адаптації до умов трудового колективу, до самої трудової діяльності, відображає ступінь психологічної напруженості, тривожності, що відчуває досліджуваний на даний час, 22% отримали високий рівень, 64% - середній та 14% низький. Варто зазначити, що чим більший бал отримує за даною шкалою суб’єкт, тим більш пристосованим є індивід до умов соціального середовища, тим вищою є його інтеграція з іншими членами колективу.

2. За показником самосприйняття, що відображає результат уявлень людини про себе, про свої можливості та потреби, 22% досліджуваних отримали високий рівень, 64% - середній та 14% низький. Високий рівень самосприйняття є важливою умовою соціально-психологічної адаптації, оскільки відображає рівень адекватності сприйняття себе та своїх соціальних зв’язків. Спотворене або недостатньо розвинене уявлення про себе веде до порушень адаптації, крайнім виразом|вираження| чого служить аутизм.

Таблиця 2.1.

Результати опитувальника к. Роджерса та р. Даймонда

№	Назва показників	кількість досліджуваних, які мають високий рівень (у %)	кількість досліджуваних, які мають середній рівень (у %)	кількість досліджуваних, які мають низький рівень (у %)
1	Адаптивність	22	64	14
2	Самосприйняття	22	64	14
3	Прийняття інших	18	72	10
4	Емоційна комфортність	14	72	14
5	Інтернальність	25	54	21
6	Домінування	18	64	18
7	Ескапізм	32	46	22

3. За показником прийняття інших, що відображає результат узагальнених уявлень суб’єкта про наміри, потреби оточуючих його людей, про їх ставлення до нього як до незалежної та унікальної особистості, 18% мають високий рівень, 72% - середній, 10% - низький рівень. Чим більш розвиненими та неупередженими є уявлення про інших членів колективу, тим більш ефективними є форми взаємодії суб’єкта з іншими людьми. Обираючи ту чи іншу стратегію взаємодії, суб’єкт може співвіднести свої наміри та інтереси з інтересами іншої сторони.

4. За показником «емоційний комфорт», що відображає рівень відчуття задоволеності чи пригніченості, 14% досліджуваних мають високий рівень, 72% - середній та 14% низький. Чим більший бал отримує суб’єкт за даною шкалою, тим менший рівень фрустрації він відчуває. Низькі значення за шкалою свідчать про високу внутрішню напруженість, підвищену тривожність, незадоволеність системою своїх стосунків з оточуючими людьми, своїм містом у колективі.

5. За показником «інтернальність», що відображає внутрішній локус контролю (Дж. Роттер), що виражається у відчутті себе відповідальним за результати діяльності 25% мають високий рівень, 54% - середній та 21% низький. Суб’єкти, що отримають високі бали за даною шкалою менш схильні підкорятися впливу інших, вони чинять опір, коли відчувають, що ними намагаються маніпулювати. Вони краще працюють наодинці, ніж під спостереженням, хворобливо реагують на втрату особистої свободи.

Якщо ж людина вважає, що все те, що відбувається з нею, є результатом дії зовнішніх, сторонніх по відношенню до його волі сил — випадку, інших людей, провидіння — (таких людей називають екстерналами), то вона більше орієнтована на ухвалення всього, що з нею відбувається. Вона рідше досягає тих висот життєтворчості, які властиві інтерналам, відчуває себе менш значимою в цьому житті, зате не бере на себе важкоздійснюваних задач. Екстернали є більш конформними (підкоряються правилам), піддаються тиску оточуючих, краще працюють на людях, ніж наодинці. Їм важко організувати свою діяльність, при плануванні якої вони враховують в основному зовнішні вимоги (підготувати матеріал до іспиту, приготувати святковий обід, якщо очікуються гості).

Локус контролю пов'язаний і з тим, як людина будує свої відносини з іншими людьми. Як правило, інтернал більш упевнений в собі, більш популярний в групі і проявляє велику терпимість у порівнянні з екстерналом. У інтерналов виявлена більш активна позиція по відношенню до власного здоров'я: вони краще обізнані про його особливості, більше піклуються про нього і частіше звертаються за профілактичною допомогою. Екстернальність, навпаки, поєднується із зниженим настроєм, переживанням тривоги за своє здоров'я.

6. За показником «прагнення до домінування», що характеризує ступінь виразності тенденції до лідерства, до власності, до незалежності від думок інших, до самостійності, 18% досліджуваних отримали високий рівень, 64% – середній та 18% високий рівень.

Суб’єкти, що отримають високі бали за цією шкалою, виявляють у своєї поведінці певне ігнорування соціальних умовностей та авторитетів, вони діють сміливо, енергійно, живуть за власними законами, активно та агресивно відстоюють свої права на самостійність та вимагають самостійності від оточуючих. Низькі значення за шкалою свідчать про конформність, невміння відстоювати власну думку, відсутність віри у свої можливості та здібності, залежність від більш власного та сильного, пасивність, поступливість.

7. За показником «ескапізм», що характеризує тенденцію до ігнорування проблем, уникнення невизначених ситуацій, що потребують прийняття рішення та застосування певних стратегій для її подолання, 32% мають високий рівень, 46% - середній та 22% - низький.

Високі значення за шкалою «ескапізм» отримають суб’єкти, що відчувають високу невпевненість у власних силах щодо розв’язання проблемної ситуації, вони пасують перед труднощами та ситуаціями, що можуть визвати ускладнення, перебувають у полоні власних фантазій, що дозволять зменшити напруження від ситуації.

Суб’єкти, що отримають низькі значення за даною шкалою, навпаки не бояться труднощів (ні реальних, ні потенціальних), вони ретельно аналізують ситуацію та приймають рішення, не відчуваючи емоційного застрявання на вірогідних наслідках, що перешкоджає ефективному реагуванню. Вони не уникають проблемних ситуацій, відчувають впевненість в можливість вирішення проблеми власними силами.

При проведенні емпіричного дослідження за тест - опитувальником Г. Айзенка були отримані наступні результати (табл.2.2.):

Таблиця 2.2.