Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції 1 курс історія.docx
Скачиваний:
66
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
448.33 Кб
Скачать

4. Література

Складна, драматична ситуація в Україні на поч. XX ст. знайшла яскраве відображення в літературі, де розгортається боротьба ідейних та художньо-естетичних течій. Набуває поши­рення модернізм, який шукає нових засобів мистецького відображення світу. Модернізм породжує нові стилі - імпресіонізм, символізм, неоромантизм, футуризм. Українські модер­ністи, змусивши українську літературу вирватись із кола побутописання, відмовитись шаблонного патріотизму, звернути увагу на психологію вчинків, підняли тим самим літературу на якісно новий рівень.

Першим в українській літературі під гаслами модернізму виступив у 1901 р. поет М. Вороний. У 1907 р. оголосила свою мистецьку платформу група галицьких письменників «Молода муза» (П. Карманський, В. Печорський, С. Чарнецький, О. Луцький та інші). Молодомузівці шукали нових шляхів у літературі, ступали у русло загальноєвропейського культурного розвитку. Дещо відмінні позиції за­мала група київських модерністів "Українська хата ": вона проголошувала культ сильної особи, крайнього індивідуалізму.

Поряд із Франком на чільне місце і українській поезії виходить Леся Ук­раїнка, збагатили україн­ську поезію твори О. Оленя, Б. Лепкого, А. Кримського, М. Філянського, Г. Чупринки, поетів-молодомузівців.

Серед прозаїків-новаторів поч. XX ст. вирізняють­ся постаті М. Коцюбинського, О. Кобилянської, В. Винниченка, В. Стефаника. На ниві української літератури плідно працював і ще чималий загін талановитих літе­раторів - М. Черемшина, Г. откевич, С. Васильченко, А. Тесленко, О. Маковей, П. Грабовський, І. Нечуй-Левицький та інші.

5.Театральне мистецтво

Важливі зміни відбулись в українському театральному мистецтві. Театр залишався важливим фактором культурного розвитку, тому в середовищі інтелігенції розгортається дискусія навколо театральних проблем: слід було шукати нові теми і форми, нові методи донесення до глядача основних ідей тієї бурх­ливої епохи. Головною була проблема нової драми. До її вирішення значних зусиль до­клали Володимир Винниченко, Леся Українка та Олександр Олесь, створивши нову українську драматургію.

У Львові продовжував діяти театр "Русь­кої бесіди ", який у 1905-1906 pp. на чолі з його керівником М. Садовським та актрисою М. Заньковецькою здійснив постановку кращих творів вітчизняної та зарубіжної драматургії. 1907 р. М. Садовський заснував у Києві перший в Укра­їні український стаціонарний театр. Широ­ке визнання здобули Гуцульський театр, за­снований Г. Хоткевичем, та Буковинський на­родний театр.

6.Музика

На поч. XX ст. почалася нова доба у розвит­ку української музики, яка упевнено ставала на професійну основу. Цілу плеяду таланови­тих музикантів і композиторів виховав Вищий музичний інститут, відкритий 1903 р. у Львові. Серед них виділявся С. Людкевич, який став од­ним із найвідоміших українських компози­торів. Велике значення для розвитку музичної культури мала музично-драматична школа ви­датного українського композитора М. Лисенка, заснована ним 1904 р. у Києві. Справу М. Лисенка продовжили відомі композитори київсь­кої школи К. Стеценко, М. Леонтович, О. Кошиць, Я. Степовий. До найвищого рівня вокального мистецтва піднялися С. Крушельницька, О. Ми­шуга, М. Менцинський, відігравши велику роль у пропаганді української музики. Продовжу­вали діяти різні музичні товариства, гуртки, хорові капели, здійснюючи постановку музич­них п'єс, оперет, опер. Серед них особливою активністю відзначались Київське літературно-артистичне товариство, "Український клуб", Му­зичне товариство ім. М. Лисенка у Львові.